Постачальник помилився в розрахунках ПДВ при продажу палива: що робити покупцю?

Правильний (узаконений) підхід

«Пригоди» платників податків, пов’язані з «роздрібним» акцизом, на жаль, не закінчилися .

Нагадаємо: ДФСУ з самого початку минулого року була непохитною в тому, що ПДВ «зверху» на «роздрібний» акциз не нараховується (листи № 1519* і № 9132**).

* Лист ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17. Аналізували його ми у статті «Роздрібний» акциз: податківці роз’яснили, як обчислювати» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 5).

** Лист ДФСУ від 18.03.2015 р. № 9132/7/99-99-19-03-03-17. Наші коментарі із цього приводу ви могли знайти у статті «Роздрібний» акциз: податківці фіскалять» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 13).

З початку нового року такий механізм закріплений у  п. 188.1 ПКУ*** (завдячуючи податковій mini-реформі).

*** Подробиці знайдете в матеріалі «ПДВ-новинки — 2016» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2).

Відповідно, у зазначених вище листах містяться ідеологічно правильні формули, які і слід було використовувати минулого року для розрахунку фактичної роздрібної ціни товару, сум ПДВ і «роздрібного» акцизу. Нагадаємо їх, адже вони матимуть важливе значення при проведенні перерахунку у зв’язку з отриманням РК з ПДВ від постачальника (про що йтиметься далі).

ФРЦ = (РЦ : 100 х 120) : 100 х 105,

де ФРЦ — фактична роздрібна ціна реалізації товару (з урахуванням ПДВ та акцизу);

РЦ — роздрібна ціна товару без урахування непрямих податків.

Наприклад, «чиста» роздрібна ціна за літр палива у 2015 році дорівнювала 15 грн. У такому разі придбати його (за умови, якщо постачальник не помилився в розрахунках) ви повинні були за ціною 18,90 грн. ((15 грн. : 100 х 120) : 100 х 105).

З цієї формули нескладно «вивудити» формули для розрахунку ПЗ з «роздрібного» акцизу (ПЗ_а) і ПДВ (ПЗ_ПДВ) відповідно:

ПЗ_а = ФРЦ : 105 х 5; ПЗ_ПДВ = (ФРЦ - ПЗ_а) : 120 х 20.

У нашому прикладі ПЗ_а = 0,90 грн. (18,90 грн. : 105 х 5), а ПЗ_ПДВ = 3,00 грн. ((18,90 грн. - 0,90 грн.) : 120 х 20).

«Відхилення»

Водночас деякі постачальники діяли відповідно до старої редакції п. 188.1 ПКУ, яка формально не дозволяла виключати з бази обкладення ПДВ суму «роздрібного» акцизу. Тому і робили вони дещо інші розрахунки. Апологетом такого підходу свого часу було МГУ ДФС (лист № 21987****), яке запропонувало таку формулу для розрахунку ФРЦ підакцизного товару:

ФРЦ = РЦ + (РЦ х 0,05 + РЦ) х 0,2 + (РЦ х 0,2 + РЦ) х 0,05.

**** Лист Міжрегіонального головного управління ДФС — Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.09.2015 р. № 21987/10/28-10-06-11. Його критикою (аргументованою!) ми займалися в публікації «ПДВ на ціну з «роздрібним» акцизом, або Що «укусило» податківців» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 42). «Самокритику» такої позиції від ДФСУ знайдете в листі від 08.12.2015 р. № 26231/6/99-99-19-03-03-17. Його аналіз — у статті «Хто у домі хазяїн?», або Ясність з «роздрібним» акцизом» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 52).

Якщо «перекласти» її на приклад, що розглядається нами, вийде:

15 грн. + (15 грн. х 0,05 + 15 грн.) х 0,2 + (15 грн. х 0,2 + 15 грн.) х 0,05 = 15 грн. + 3,15 грн. + 0,9 грн. = 19,05 грн.

При цьому 3,15 грн. — це ПЗ з ПДВ, 0,90 грн. — ПЗ за «роздрібним» акцизом.

Не складно помітити, що формула від МГУ ДФС не позбавлена вади. У ній: ПЗ_ПДВ (3,15 грн.) ≠ (РЦ + ПЗ_а) х 0,2; ПЗ_а (0,9 грн.) ≠ (РЦ + ПЗ_ПДВ) х 0,05. Хоча при виборі «жорсткого» варіанта така рівність має дотримуватися.

У такому разі при тій же роздрібній ціні за літр палива (без урахування податків) фактична роздрібна ціна зросте на 0,15 грн. порівняно з правильним розрахунком. І як бачите, причина зростання фактичної роздрібної ціни — неправильно розраховані продавцем (завищені на 0,15 грн.) ПЗ з ПДВ. Для покупця ж це стало причиною «завищення» ПК з ПДВ і переплати грошових коштів постачальнику.

Виправлення

Для виправлення таких помилок постачальник надсилає покупцю РК до ПН. Як у такому разі діяти останньому (адже таких РК може бути сила-силенна)?

Почати слід з того, що від реєстрації РК покупцю нікуди не дітися, адже оскільки йдеться про зменшуючі РК, то цей обов’язок згідно з  п. 192.1 ПКУ лягає саме на його плечі. Інакше покупцю «світить» штраф за несвоєчасну реєстрацію ( п. 120¹.1 ПКУ) або нереєстрацію РК ( п. 120¹.2 ПКУ).

Коли відображати РК у декларації з ПДВ?

На допомогу в цьому питанні прийшла ДФСУ (лист № 2643*****): покупець зобов’язаний зменшити суму ПК з ПДВ за результатами того податкового періоду, в якому проведено перерахунок.

***** Лист ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2643/6/99-99-19-03-02-15.

Необхідність проведення перерахунку виникає в разі дотримання таких умов: (1) покупець зареєстрований платником ПДВ на дату проведення коригування; (2) ПК з ПДВ у зв’язку з отриманням товару був збільшений.

Відобразити таке зменшення покупець зобов’язаний у декларації з ПДВ того періоду, на який припадає дата складання РК постачальником, тобто незалежно від дати реєстрації РК в ЄРПН.

Наприклад, РК складений 16.02.2016 р., а зареєстрований в ЄРПН 01.03.2016 р. У такому разі відкоригувати ПК у бік зменшення покупець зобов’язаний вже в декларації за лютий. І навіть якщо в ЄРПН такий РК покупцем зовсім не буде зареєстрований******, показати зменшення ПК у лютневій деці все одно доведеться.

****** Причому не лише в межах відведеного для цього 15-денного строку, а й протягом 180 днів з дати його складання.

Для відображення результатів коригування в додатку Д1 до податкової декларації потрібно заповнити таблицю 2.

Внаслідок проведення такого коригування продавець зобов’язаний повернути покупцю суму грошей, що дорівнює сумі надміру нарахованого ПДВ (у цьому прикладі — 0,15 грн. за кожний літр реалізованого палива).

При цьому покупець повинен відобразити таку операцію проводкою Дт 641 — Кт 631 (методом «червоне сторно»). У результаті цього виникне переплата грошових коштів на користь постачальника палива, яку той зобов’язаний буде повернути (погасити заборгованість).

Зверніть увагу: постачальник може (і, найімовірніше, так і вчинить) «переграти» ситуацію й іншим чином, а саме змінивши структуру ФРЦ.

Так, у розглянутому прикладі, щоб уникнути повернення коштів, новий розподіл ФРЦ 1 л палива може виглядати так:

19,05 грн. (ФРЦ) = 15,12 грн. (РЦ) + 3,02 грн. (ПЗ_ПДВ) + 0,91 грн. (ПЗ_а).

У такому разі внаслідок штучного завищення РЦ «заднім числом» нічого повертати своїм покупцям постачальнику не доведеться.

А ось зменшити ПЗ з ПДВ можна буде.

У такому випадку з реєстрацією та відображенням РК з ПДВ діяти покупцю доведеться так само, як зазначалося вище.

Стверджувати, що в такому разі постачальник не може скласти РК, оскільки не змінюється сума компенсації вартості товару ( п. 192.1 ПКУ), не зовсім коректно, оскільки для ПДВ-цілей важливою є вартість без накрученого «зверху» «роздрібного» акцизу. А вона в цьому випадку зменшується.

Проблема покупця в цьому випадку полягатиме ще й в такому. Оскільки (при незмінній ФРЦ) сума ПДВ перераховується в бік зменшення, то частина вартості палива (РЦ + ПЗ_а), віднесена на його первісну вартість, відповідно має бути збільшена.

На що слід звернути увагу: коригувати первісну вартість у такому разі не потрібно!

Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених П(С)БО 9 «Запаси» (п. 15 П(С)БО 9).

Постачальник повинен (1) зменшити ПК з ПДВ (у цьому прикладі на 0,13 грн. (3,15 грн. - 3,02 грн.) за кожний літр отриманого палива); (2) збільшити інші витрати на ті самі 0,13 грн. за літр.

Як же правильно визначити, як діяв постачальник? Відповідь знайдете у відповідних ПН і РК до них.

Нагадаємо: до ПН суму «роздрібного» акцизу (що накручується «зверху» на вартість з ПДВ) не включають. Тому в ній ви знайдете ПЗ_ПДВ і базу обкладення ПДВ. Остання є різницею між підсумковою сумою в накладній і ПЗ з ПДВ. А різниця між сплаченою постачальнику сумою компенсації палива і сумою у ПН і є «роздрібним» акцизом.

За даними РК вдасться визначити нову базу обкладення ПДВ і перерахований розмір ПЗ з ПДВ. Таким чином, можна зрозуміти, який шлях обрав постачальник, і провести у своєму обліку відповідні виправлення.