Відлуння податреформи-2016
Важливо! Якщо звітуємо наперед на весь 2016 рік, то зміни, унесені Законом № 909* у частині нової верхньої межі ставок податку, юрособам слід взяти на замітку вже при складанні поточної звітності (за 2016 рік).
* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII. Про новинки в частині податку на нерухомість, унесені цим Законом, ви могли прочитати у статті «Податки/збори «другого плану»: до та після» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 4).
Нагадаємо: ставки податку затверджуються рішенням відповідної місцевої ради ( п.п. 266.5.1 ПКУ). У п. 7 Прикінцевих положень Закону № 909 знаходимо керівництво до дії для таких рад у ключі «ми затвердили можливість підвищити ставки податків — перегляньте свої рішення». Причому для цього їм відведений місячний строк із дня набуття чинності Законом № 909 (а це, як пам’ятаєте, 01.01.2016 р.). Тобто якщо ви вже отримали наш номер у друкованому вигляді, такий строк минув. Тому щоб визначити розміри ставок на 2016 рік, саме час подивитися, чи не оновилося відповідне рішення вашої місцевої ради.
Згідно із загальними правилами таке рішення (для можливості його застосування у 2016 році) має бути затверджене не пізніше 15.07.2015 р. (на виконання п.п. 12.3.4 ПКУ). Але податкова реформа зразка-2016 «вивела з гри» цей підпункт ( п. 4 Прикінцевих положень Закону № 909).
Здебільшого, як свідчать запитання користувачів бухпорталу buhgalter911.com, труднощі виникають власне під час пошуку таких рішень. Вони мають бути розміщені на офіційних сайтах місцевих рад. Важливо: звертайте увагу на дати прийняття подібних рішень, адже, як свідчить практика, їх оновлення на веб-ресурсах не завжди «іде в ногу» з власне прийняттям таких документів.
Якщо там ви їх не знайшли, можете зателефонувати за одним із номерів, зазначених на такому сайті в розділі «Контакти» (або тощо). Крім того, тут можлива наявність розділу «Запитання-Відповідь» (або тощо), де ви можете спробувати отримати інформацію, що цікавить вас. Якщо такі дії не дали бажаного результату, є ще ваша податкова. Сюди місцева рада зобов’язана надати копію прийнятого рішення про встановлення місцевих податків або зборів на виконання п.п. 12.3.3 ПКУ в десятиденний строк з дня його оприлюднення. Також вам може бути корисним таке посилання на офіційному порталі ДФСУ: http://sfs.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/.
А якщо місцевою радою взагалі не приймалося рішення про встановлення ставок податку (не плутати з поправками до такого рішення)? У такому разі слід застосовувати мінімальну ставку (згідно з п.п. 12.3.5 ПКУ), а оскільки ст. 266 цього Кодексу не містить мінімальних величин, то застосовують ставку 0 % (що однозначно підтверджує ДФСУ в категорії 106.08 ЗІР).
Якщо ж місцеві ради зі своїми рішеннями запізнюються, потерпають… платники податків ☹. Протягом 30 днів з дня набуття чинності таким рішенням їм доведеться подати уточнені декларації з цього податку (див. лист ГУ ДФС у Житомирській обл. від 30.10.2015 р. № 819/06-30-17-01-42**).
** У тому самому ключі написано роз’яснення ДФСУ в категорії 106.07 ЗІР, тільки стосується воно перегляду рішень місцевою радою і дію свою обмежує 2015 роком (згідно з текстом запитання).
Інших же змін юрособи не відчують. Адже що стосується втраченого місцевими радами права зменшувати оподатковувану площу нерухомості (раніше передбаченого абз. 6 п.п. 266.4.1 ПКУ), то це втрата — виключно для фізосіб.
«Бонус + 25 тис. грн.» у частині непристойно великих будинків (більше 500 м2) і квартир (більше 300 м2), вважаємо, також стосується саме фізосіб. Адже містить таку вимогу п.п. 266.7.1 ПКУ, що регулює «обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізосіб». Однак, визнаємо, «техніка» законодавця «шкутильгає». Тому існує деяка імовірність, що якщо такий об’єкт нерухомості значиться на балансі юрособи, то питання з «бонусом» усе ж таки виникне. Тепер безпосередньо стосовно подання декларації.
Нагадуємо найважливіше
Платниками податку є виключно власники об’єктів житлової і нежитлової нерухомості (не орендарі, не постійні користувачі тощо). Саме на плечі юросіб з їх числа і покладено обов’язок з декларування податку. Звітувати потрібно за формою декларації, затвердженою наказом № 408***.
*** Наказ Мінфіну «Про затвердження Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 10.04.2015 р. № 408. Про появу форми ми повідомляли вас у матеріалі «Зустрічайте новації: податкові декларації!» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 21).
Зробити це доведеться не пізніше п’ятниці, 19 лютого. Такий дещо специфічний строк прямо продиктований нормами п.п. 266.7.5 ПКУ, що зобов’язують юросіб подати декларацію до 20 лютого поточного року.
У частині сплати — також особливі строки. Перший авансовий внесок, розмір якого задекларований у декларації за 2016 рік (за І квартал), потрібно сплатити не пізніше п’ятниці, 29 квітня (на що вказує п.п. 266.10.1 ПКУ).
Нагадуємо: фізосіб (у тому числі ФОП) обов’язок подавати звітність не стосується! Декілька слів про звільнення від подання декларації для юросіб. Податківці визнають, що її можна не подавати щодо об’єктів, які не є згідно з п.п. 266.2.2 ПКУ об’єктом оподаткування. При цьому ДФСУ звертає увагу платників на наявність у такому разі документального підтвердження віднесення об’єктів до зазначених у цьому підпункті пільгових категорій нерухомості.
Відповідь податківців (категорія 106.07 ЗІР****), яка зобов’язувала платників звітувати щодо об’єктів, за якими встановлена ставка 0 %, втратила свою чинність 22.05.2015 р. Але суті справи це, вважаємо, не змінить.
**** З цим, а також іншими запитаннями-відповідями із ЗІР в частині нерухомподатку ми знайомили вас у статті «Податок на нерухомість: ДФСУ «розродилася» роз’ясненнями» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 14.
Об’єкт / не об’єкт, або Чи оподатковувати?
Найбільший резонанс серед бухгалтерів викликає питання ідентифікації тих або інших об’єктів нерухомості та відповідно з’ясування того, чи підпадає такий об’єкт під оподаткування. У цьому світлі нагадаємо ряд важливих моментів.
Перелік об’єктів, що «випадають» з-під оподаткування, наведений у п.п. 266.2.2 ПКУ. Він є вичерпним. Пройдемося тими позиціями, які можуть бути цікавими багатьом платникам.
Будівлі промисловості ( п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ) стали, напевно, найбільш дискусійною позицією усього необ’єктного ряду. Так-от, позицію, яку ми висловлювали на самому початку існування питання*****, згодом зайняла і ДФСУ.
***** Див. статті «Податок на нерухомість: розпаковуємо «подарунки під ялинку» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 3); «Податок на нерухомість і будівлі промисловості: де ж істина?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 8).
По-перше, такі будівлі повинні відповідати позиції 1251 (підкласи 1251.1 — 1251.9) ДК 018-2000 (категорія 106.02 ЗІР).
А ось оподатковувати адміністративні будівлі промислових підприємств ПКУ не забороняє, вважають податківці.
По-друге, підприємство повинне займатися промисловою переробкою, тобто провадити діяльність з виготовлення нової продукції, обробки вживаних товарів, надання промислових послуг. У КВЕД-2010 для цього підходять коди B, C, D, E, F (інше роз’яснення в тій самій категорії ЗІР). Таким чином, усе, що «мимо», під дію звільнення не підпадає.
По-третє, ДФСУ не проти використання будівель промисловості… не за призначенням. Мовляв, «обмежень щодо використання або невикористання таких об’єктів нерухомості п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ не передбачено» (категорія 106.02 ЗІР). Отже, питання щодо подання таких об’єктів в оренду або використання в негоспдіяльності закрите. Не віриться, якщо чесно.
Щодо житлової нерухомості, не придатної для проживання в ній ( п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 ПКУ), нещодавно висловилися чернігівські податківці ( лист від 30.09.2015 р. № 6/с/25-01-17-01-15). У цьому листі вони дозволили визнавати об’єкти непридатними для проживання (і відповідно, необ’єктними) органам місцевого самоврядування (а не саме місцевим радам, згаданим у зазначеному підпункті ПКУ).
Будівлі та споруди с.-г. виробників ( п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ). Як свідчить сам Кодекс, такі об’єкти (для можливості виключення їх із об’єктного ряду) мають бути призначені для використання безпосередньо у с.-г. діяльності.
Крім того, по-перше, для визначення с.-г. виробників орієнтуємося на п.п. 14.1.235 ПКУ. По-друге, у ДК 018-2000 такі об’єкти можна віднести до класу 1271 (підкласи 1251.1 — 1251.9). На ці ознаки вказує роз’яснення ДФСУ в категорії 106.02 ЗІР.
Зверніть увагу: подвійне віднімання!
Найважливіший аспект, що стосується платників податку на прибуток (незалежно від обсягу отриманих у 2015 році доходів). За підсумками року ви маєте повне право зменшити об’єкт обкладення податком на прибуток на суму нарахованого нерухомподатку в частині нежитлової нерухомості. Передбачено таке право п. 137.6 ПКУ (ср. ). Причому це жодним чином не зменшує можливості враховувати ті самі суми у складі відповідних витрат під час їх нарахування (згодні з цим і податківці, див. лист від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15******).
****** Подробиці — у матеріалі «Податок на прибуток: вивчаємо «мегалист» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 28).
Важливо: таке зменшення не є податковою різницею в розумінні розд. ІІІ ПКУ, тому є доступним і для низькодохідних платників податку на прибуток. Зменшать фінрезультат відповідні суми через додаток ЗП******* (а не через додаток РІ), що є ще одним доказом того. Але на жаль, сума нерухомподатку не завжди вплине в повній сумі на об’єкт обкладення податком на прибуток.
******* Детальніше про нюанси такого віднімання ви могли прочитати у статтях «Дека з прибутку, або Новорічний подарунок через 11 місяців» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 49); «Готуємося до подання прибуткової декларації — 2015» і «Подаємо декларацію з прибутку: що мати на увазі?» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 4).
