1 Стаття «Бухоблік ПДВ: Мінфін оновив свою Інструкцію» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 51.
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК
Згідно з п. 20 П(С)БО 16 визнані штрафи включаються до складу інших операційних витрат. Тому штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (ПН) / розрахунку коригування (РК) показують у тому звітному періоді, в якому він визнаний. Так, якщо підприємство не планує оскаржувати нарахування штрафу, то у бухобліку він буде показаний у витратах того звітного періоду, в якому від податківців отримане податкове повідомлення-рішення (ППР).
Штраф сплачуємо тільки після того, як податківці надішлють ППР ( п. 116.1 ПКУ). Для відображення визнаних штрафів Інструкцією № 2912 передбачений субрахунок 948 «Визнані штрафи, пеня, неустойка».
Нарахування «податкових» штрафних санкцій відображають за дебетом субрахунку 948 у кореспонденції з кредитом рахунка 64 «Розрахунки за податками та платежами». При цьому для штрафів краще відкрити окремий субрахунок до рахунка 64 (наприклад, субрахунок 645).
Таким чином, відображення визнаного штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у бухобліку виглядатиме так:
1. Нараховано штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН: Дт 948 — Кт 645 (підстава — ППР).
2. Сплачено штраф: Дт 645 — Кт 311 (підстава — платіжне доручення).
Важливо! Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН сплачується безпосередньо до бюджету з поточного рахунка (п. 25 Порядку № 5693).
А ось якщо підприємство планує оскаржити штраф, то до винесення відповідного рішення суму штрафу слід відображати за кредитом забалансового рахунка 042 «Непередбачені зобов’язання».
Податківці визнають, що для цілей розрахунку податку на прибуток фінрезультат на суму штрафів не коригується (роз’яснення в категорії 102.02 ЗІР). Бухоблік ПДВ-виправлень
Недостовірно визнана сума податків для цілей бухобліку є помилкою. Отже, виправляти її потрібно, керуючись нормами П(С)БО 6 (лист Мінфіну від 22.07.2009 р. № 31-34000-20-10/19944).
Отримавши акт перевірки (що підтверджує наявність помилки) або виявивши помилку самостійно, насамперед потрібно скласти бухдовідку4, де наводяться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків, якою виправляється ця помилка. При цьому важливо пам’ятати:
4 Матеріал про те, як скласти бухдовідку, та її наочний приклад ви можете знайти у статті «Бухгалтерська довідка: коли та як складаємо» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 36.
1. Якщо помилка допущена в поточному році, то:
— донарахування ПДВ відображають додатковою прямою проводкою;
— зменшення ПДВ показують методом «червоне сторно».
2. Якщо помилка належить до минулого року, впливає на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), то її виправлення у бухобліку проводиться шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (тобто дебет/кредит рахунка 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)»)5.
5 Детальніше про виправлення помилок у бухгалтерському обліку читайте у статті «Виправлення у фінзвітності та «прибутковій» декларації» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 20. Також вам будуть корисні статті «Виправляємо помилки у «прибутковій» декларації: як «книжка пише» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 23 і «Виправлення щодо податку на прибуток: розбираємо практичні ситуації» у поточному номері.
Якщо помилка вплинула на фінрезультат, то потрібно перерахувати і податок на прибуток: або донарахувати проводкою Дт 44 — Кт 641/НП «Розрахунки за податками / податок на прибуток», або зняти надлишкове проводкою Дт 641/НП — Кт 44. Відображення у бухобліку виправлення основної суми помилки
| Відображення у бухобліку виправлення помилки | ||
| Зміст господарської операції | Варіант «А» (помилка поточного року) | Варіант «Б» (помилка минулого року) |
| Заниження ПЗ | ||
| Ситуація 1. Помилково не показали ПДВ з операції з постачання послуг оренди | ||
| Донараховано занижені ПЗ | Дт 701 — Кт 641/ПДВ | Дт 441 — Кт 641/ПДВ* |
| * Якщо в результаті помилки виявилася завищена сума доходу, яку віднесли на фінрезультат (тобто його показали разом з ПДВ), то потрібно зкоригувати і податок на прибуток (Дт 641/НП — Кт 441). | ||
| Сплачено ПЗ до бюджету* | Дт 641/ПДВ — Кт 311 | |
| * Повинні перераховуватися безпосередньо з поточного рахунка до бюджету (п. 25 Порядку № 569). | ||
| Ситуація 2. Не нарахували «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Не нарахували ПДВ на суму перевищення мінбази ПДВ над договірною вартістю товарів/послуг | ||
| Донараховано «компенсуючі» ПЗ / ПЗ із суми перевищення мінімальної бази ПДВ над договірною вартістю | Дт 949 — Кт 641/ПДВ | Дт 441 — Кт 641/ПДВ |
| Зменшено податок на прибуток | — | Дт 641/НП — Кт 441 |
| Завищення ПК | ||
| Ситуація 3. Показали ПК за операцією купівлі товарів без ПН | ||
| Зменшено суму надміру нарахованого ПК | Дт 644/1 — Кт 631 («сторно»); Дт 641/ПДВ — Кт 644/1 («сторно») | Дт 441 — Кт 641/ПДВ |
| Завищення ПЗ | ||
| Ситуація 4. Надміру нараховано суму ПДВ | ||
| Списано надміру нараховану суму ПДВ | Дт 701, 702, 703, 712 — Кт 641/ПДВ («сторно») | Дт 641/ПДВ — Кт 441 |
Бухоблік штрафних санкцій, пов’язаних з донарахуванням ПЗ
| Штрафні санкції за заниження ПЗ | ||
| Самостійне виправлення помилок через УР | «Самоштраф» 3 % від суми заниження ПЗ | Дт 948 — Кт 645 (у періоді виявлення помилки) |
| Пеня* | ||
| Санкції, що нараховуються за результатами перевірки | Штраф за ППР | Дт 948 — Кт 645 (у періоді отримання ППР, якщо не плануємо оскаржити) |
| * Якщо помилку виявили після закінчення 90 к. дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати ПЗ за декларацією. | ||
Бухоблік при ПДВ-анулюванні
Нагадаємо: «умовні» ПЗ при анулюванні ПДВ-реєстрації потрібно нараховувати за всіма залишками активів, за якими в період дії ПДВ-реєстрації був відображений ПК і не були нараховані ПЗ ( п. 184.7 ПКУ). Нарахування ПЗ має бути проведено не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації.
На підтвердження нарахування ПЗ має бути складена ПН з типом причини «10». Водночас зареєструвати таку ПН можна, тільки якщо ПДВ-реєстрація ще не анульована. Після ануляції ПДВ-реєстрації зареєструвати ПН неможливо, навіть якщо з дати складання ПН не минуло 15 к. дн. (роз’яснення в категорії 101.18 ЗІР)6. Але відносно ПН на умовне постачання це не є страшним. Адже вона не видається покупцю. 6 Детальніше про це — у статті «Чи можна зареєструвати ПН після анулювання ПДВ-реєстрації» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 48.
Безпосередньо в Інструкції № 1417 конкретно про ситуацію з відображенням ПДВ за умовним постачанням при анулюванні ПДВ-реєстрації нічого не сказано. Але тут можна застосовувати норми п. 3.1 Інструкції, в якій ідеться про ситуацію, коли товари / послуги / необоротні активи переводяться до неоподатковуваної діяльності. Адже, по суті, після анулювання ПДВ-реєстрації активи використовуватимуться в неоподатковуваних ПДВ операціях. Цей пункт пропонує відображати нарахований ПДВ у складі витрат поточного періоду. Інакше кажучи, нарахування «умовних» ПЗ при анулюванні ПДВ-реєстрації слід показати проводкою: Дт 949 (Дт 977) — Кт 641/ПДВ.
Утім, Мінфін у листі від 02.03.2011 р. № 31-34020-07-25/5805 вказував, що на суму нарахованих «умовних» ПЗ при анулюванні ПДВ-реєстрації потрібно збільшити первісну вартість активів, тобто показати їх нарахування проводкою Дт рахунка обліку активів (28, 22, 10) — Кт 641/ПДВ. У цьому випадку сума ПДВ за умовним постачанням потрапить до витрат (1) за товарами — у вигляді собівартості товарів, а (2) за основними засобами — у вигляді суми амортизації. Але цей підхід дещо не вписується до вимог П(С)БО.
Адже первісна вартість активів формується у момент їх придбання ( пп. 4, 7, 8 П(С)БО 7 і пп. 8, 9 П(С)БО 9) і надалі може змінюватися лише у зв’язку з чітко визначеними обставинами (наприклад, у зв’язку з переоцінкою — для товарів або збільшенням/зменшенням майбутніх економічних вигод від використання — для необоротних активів).
