1 Подробиці знайдете в статті «Єдиноподатник та РРО/ПРРО-наступ» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 36).
До вашої уваги — корисна схема, яка допоможе швидко й однозначно з’ясувати: потрібен вам РРО/ПРРО або КОРО з РК чи ні. У ній враховано максимум нюансів і підводного каміння ☺. Але спочатку радимо ознайомитися з поясненнями до неї, щоб розвіяти всі сумніви і розкласти по поличках правила застосування РРО/ПРРО.
Як визначити, чи потрібен вам РРО/ПРРО
Розпочнемо з правильної постановки мізків. Щоб ви чітко розуміли:
— кому з 01.01.2022 РРО/ПРРО2 буде потрібен;
2 Програмний РРО.
— кому — як і раніше, не потрібен,
— а хто зможе замість РРО/ПРРО використати КОРО з РК (і що це взагалі таке).
Отже, РРО/ПРРО потрібен підприємцеві, який відповість «так» на кожне з трьох запитань нижче:
1) чи проводите ви розрахункові операції в розумінні Закону про РРО?
2) у вас відсутні звільнення від РРО/ПРРО?
3) у вас відсутні підстави застосовувати КОРО з РК замість РРО/ПРРО?
Якщо ж хоча б одна з відповідей буде негативною, вже є шанс працювати без РРО/ПРРО ☺.
Але не кожен зможе відразу відповісти на ці запитання правильно. Адже є маса нюансів. Їх зараз і роз’яснимо.
Запитання 1. Що таке «розрахункова операція»?
Коли ви тільки починаєте знайомитися з РРО/ПРРО-правилами, вам передусім треба прочитати й зрозуміти ст. 3 Закону про РРО. Саме в ній прописано, хто в загальному випадку зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО. Це суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції.
«Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції <…> при продажу товарів (наданні послуг), <…> зобов’язані <…> проводити розрахункові операції на повну суму покупки <...> через <…> реєстратори розрахункових операцій» (ст. 3 Закону про РРО).
Виходить:
— тим, у кого є розрахункові операції (нехай навіть одна), РРО або ПРРО потрібен;
— а тим, у кого розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО немає (жодної), РРО/ПРРО не потрібен зовсім ☺. І неважливо, хто ви: ФОП на загальній системі або на єдиному податку. «Ризикові» у вас товари чи ні. Запам’ятайте: якщо немає розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО — не потрібні й РРО/ПРРО.
Тож що ж це за звір такий — «розрахункова операція»? Відповідь знаходимо в ст. 2 Закону про РРО. Це:
«Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)» (ст. 2 Закону про РРО).
1) приймання від покупців (чи замовників) оплати у вигляді готівки, платіжних карток / електронних платіжних засобів чи інших грошозамінників на зразок жетонів, чеків тощо (останнє, до речі, зустрічається украй рідко);
2) за місцем реалізації товарів.
«Зворотний» рух коштів у разі повернення товарів / відмови від робіт (послуг) — це теж розрахункова операція.
Якщо обидві ці умови виконуються, то можна говорити про те, що розрахункова операція є та РРО/ПРРО вам у загальному випадку потрібен. І від РРО/ПРРО вас можуть урятувати хіба що пільги із ст. 9 і 10 Закону про РРО (про що ви зможете прочитати далі).
А ось якщо хоча б одна з наведених вище умов не виконується, то — танцюємо ☺. Розрахункової операції немає і РРО/ПРРО вам не потрібні.
Тому перше запитання, на яке вам треба відповісти, — дуже просте: як ви приймаєте оплату від покупців/замовників?
Запитання 1.1. Як ви приймаєте оплату від покупців?
Якщо ви приймаєте оплату готівкою або платіжними картками / електронними платіжними засобами через POS-термінал, то це за визначенням розрахункова операція.
Якщо у вас є хоч один вид розрахунків, що підпадають під визначення розрахункової операції, вам у загальному випадку потрібен РРО/ПРРО!
А ось приймання оплати відразу на поточний рахунок без використання карток / електронних платіжних засобів не є розрахунковою операцією. Відповідно й не вимагає РРО/ПРРО3. Наприклад, якщо покупець оплачує вам товар зі свого рахунку через Клієнт-банк або вносить готівку на ваш рахунок через касу банку або через банківський ПТКС.
3 Усі можливі варіанти розрахунків з покупцями і чи треба їх проводити через РРО, ми детально розбирали в статті «РРО/ПРРО, інтернет-магазин і ДПС» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 25).
Що стосується оплати через небанківський ПТКС (наприклад, Ibox), то це — розрахункова операція для власника ПТКС, а не для ФОП-продавця. Тобто РРО/ПРРО має бути встановлений на сам ПТКС. Сьогодні податківці з цим ніби як згодні4, але остаточне «благословіння» на невикористання РРО/ПРРО самим ФОП-продавцем краще виклопотати у вигляді письмової індивідуальної податкової консультації (ІПК) на свою адресу.
4 zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27852
Якщо ви відправляєте товар «післяплатою» і приймаєте:
— готівку від пошти або кур’єра в руки — це розрахункова операція;
— оплату від пошти на ваш поточний рахунок — це не розрахункова операція. Для пошти — це розрахункова операція (приймання готівки або карток), а для продавця — ні, адже він отримує оплату відразу на рахунок. Але податківці останнім часом вимагають РРО/ПРРО і від пошти, і від ФОП-продавця ☺ (категорія 109.02 ЗІР). Це вже перебір ☹.
В інтернет-торгівлі, якщо у вас на сайті є кнопка «Оплатити», це означає, що ви приймаєте від покупця оплату карткою (в Інтернеті). Називається це інтернет-еквайринг і є розрахунковою операцією.
Сперечатися з цим марно. Оскільки в адептах цієї позиції значиться вже й Верховний Суд.5
5 Деталі знайдете в статті «Інтернет-еквайринг і РРО: Верховний Суд ставить крапку» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 23).
А ось якщо видаєте покупцям тільки реквізити рахунку у форматі IBAN, а вони вам платять самі через Приват24, Пумб online, Монобанк (це називається інтернет-банкінг) або самі на сайтах Portmone, iPay, LiqPay тощо, то тут ФОП не приймає в оплату картку покупця. Тому розрахункової операції немає!
Але біда в тому, що вже давно податківці вперто вважають будь-які інтернет-розрахунки розрахунковими операціями і вимагають застосовувати РРО/ПРРО ☹.
Хоча останнім часом фіскали потихеньку почали погоджуватися з тим, що хоча б для інтернет-банкінгу РРО/ПРРО не обов’язкові ☺. Але щоб не наразитися на штрафи, обов’язково отримайте на свою адресу письмову ІПК6!
6 Про хороші ІПК щодо інтернет-банкінгу і про те, як запитати ІПК для себе, ви можете дізнатися із статті «Інтернет-банкінг vs РРО/ПРРО: податківці пом’якшують свою позицію?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 36).
Утім, на сьогодні ні банк, ні ФОП, ні поготів податківці не можуть однозначно зрозуміти, як надійшов інтернет-платіж: із використанням картки чи без неї ☺. Навіть виписка банку не завжди допомагає в цьому, оскільки карткові та некарткові платежі там дуже часто виглядають однаково. ФОП це на руку, мовляв, розрахункових операцій немає взагалі7 ☺.
7 У чому хитрість банківських кодувань та як перехитрити фіскалів, ми розповідали в статті «Як дізнатися, що вам заплатили з картки?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 38).
А ось фіскали іноді мудрують настільки, що заявляють: якщо ви не можете зрозуміти, як надійшов платіж, про всяк випадок, проводьте його через РРО/ПРРО ☺ або давайте на сайті тільки такі варіанти оплати, за якими не можна заплатити карткою ☺ (ІПК ДПСУ від 19.05.2021 № 1911/ІПК/99-00-07-05-01-06, ІПК ДПСУ від 09.06.2021 № 2310/ІПК/99-00-07-05-01-06). Із цим уже погоджуватися не варто, потрібно просити ІПК й оспорювати її в суді.
Запитання 1.2. Що таке «місце реалізації товарів»?
Ми пам’ятаємо, що розрахункова операція відбувається при виконанні двох умов. З першою умовою — як надійшла оплата — ми розібралися. А ось друга умова така: оплата повинна надійти за місцем реалізації товарів.
Якщо таке місце визначити неможливо, то й розрахункової операції немає.
Тобто й РРО/ПРРО не потрібен ☺.
Що ж це за місце? У ст. 2 Закону про РРО «місце реалізації товарів» згадане як «місце проведення розрахунків». Це місце, де покупець:
— розраховується за товар;
— чи отримує товар, якщо він уже оплатив його заздалегідь.
При звичайній торгівлі місце розрахунків є завжди: це магазин або склад.
А ось при онлайн-торгівлі розрахунки зазвичай відбуваються дистанційно (в Інтернеті), тому місце розрахунків — це місце передачі товару.
Але є такі товари, які особисто передавати не треба. Їх можна — завантажити. Дистанційно. Наприклад: електронні книги, фільми, ігри, аудіо, онлайн-уроки, вебінари тощо. При такому продажу немає ні фізичного місця передачі грошей, ні фізичного місця передачі товарів. Тобто місце проведення розрахунків визначити неможливо. Отже, неважливо, як вам заплатили за такий товар (нехай навіть карткою) — розрахункової операції немає ☺. З цим, на щастя, не сперечаються й податківці.
У цьому випадку можна працювати без РРО/ПРРО, але тільки за умови, що у ФОП немає інших видів діяльності, для яких місце проведення розрахунків є.
Те ж стосується і послуг, які ФОП може надавати без особистої взаємодії з клієнтом (наприклад, онлайн-консультації).
Запитання 2. Чи є у вас РРО/ПРРО-звільнення?
Якщо ви з’ясували, що розрахункові операції у вас все-таки є і РРО/ПРРО вам у загальному випадку потрібен, не поспішайте засмучуватися. Навіть для таких суб’єктів господарювання в ст. 9 Закону про РРО передбачені випадки звільнення від РРО.
Основне з них — це право працювати без РРО/ПРРО для ФОП-єдиноподатників. Але, знову ж таки, базовий сценарій поки такий, що з 01.01.2022 таке право залишиться тільки в єдиноподатників групи 1.
Але в тій же ст. 9 Закону про РРО є ще декілька корисних звільнень:
Якщо якесь звільнення вам підходить — ура! Це означає, що ви маєте право працювати без РРО/ПРРО навіть після 01.01.2022 ☺. І принциповий момент: книгу обліку розрахункових операцій із розрахунковими квитанціями (КОРО з РК) у такому разі теж не треба вести.
1) продаж квитків на автотранспорті з видачею талонів, квитків;
2) продаж держлотерей;
3) продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і розважальних закладів;
4) продаж у кіосках, лотках газет, журналів тощо;
5) продаж води, молока, квасу, олії, живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок або бідонів;
6) надання послуг, за які покупці розраховуються виключно з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Це нове звільнення з п. 6 (діє з 01.01.2021) урятувало б багатьох. По суті, без РРО/ПРРО дозволили надавати будь-які послуги, оплата за які надходить виключно через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay тощо.
Але, як завжди, податківці тлумачать його по-своєму ☹. Вони:
— не дозволяють застосовувати його до робіт (ні до яких);
— дозволяють застосовувати його тільки до дистанційних послуг (коли замовник і виконавець особисто не контактують). Хоча п. 14 ст. 9 Закону про РРО зовсім не вимагає, щоб послуги надавалися тільки онлайн. Ба більше, онлайн-послуги і так можна надавати без РРО/ПРРО, адже місце проведення розрахунків невизначене. Який тоді сенс уводити п. 14 ст. 9 Закону про РРО? Загалом тут точно йдеться про всі послуги, за які ФОП отримує оплату через Інтернет. Тож із податківцями можна й треба сперечатися8;
8 Детально про застосування РРО при наданні інтернет-послуг ми розповідали в статті «Послуги з оплатою в Інтернеті без РРО/ПРРО» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 26).
— усупереч здоровому глузду не дозволяють застосовувати цю норму єдиноподатникам груп 2 — 4 ☺. Але з 01.01.2022 у податківців не буде жодних аргументів9.
9 Подробиці знайдете в статті «Медпослуги оплачені дистанційно: з РРО чи?..» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 24).
Запитання 3. Чи є підстави замість РРО/ПРРО застосовувати КОРО з РК?
Якщо ви шукали-шукали, але так і не знайшли відповідне звільнення в ст. 9 Закону про РРО, то можна або змиритися зі своєю долею (проводити розрахункові операції із застосуванням РРО/ПРРО), або спробувати копнути глибше й пошукати звільнення в ст. 10 Закону про РРО (ср. ).
Ця стаття відсилає нас до Переліку № 133610. У ньому перераховані деякі види діяльності. Якщо ФОП займається саме такими видами діяльності, то він може замість обов’язкового застосування РРО/ПРРО обрати дещо полегшений обов’язок — вести КОРО з РК. Зареєструвати у податківців КОРО і розрахункову книжку та видавати кожному (!) клієнтові розрахункову квитанцію з такої книжки.
Теж, загалом, не солодко. Але хтось може обрати й такий варіант «втечі» від РРО/ПРРО.
Найкорисніше звільнення з Переліку № 1336, яким з 01.01.2022 зможуть скористатися єдиноподатники груп 2 — 4, — це застосовувати КОРО і РК замість РРО/ПРРО при торгівлі уроздріб продовольчими товарами ☺.
Продтовари— це «харчові продукти в натуральному чи переробленому вигляді, призначені для використання людиною в якості їжі, бутильована питна вода, алкогольна продукція (у тому числі пиво), безалкогольні напої, жувальна гумка, а також біологічно активні добавки» (категорія 109.03 ЗІР).
Також у Переліку № 1336 є й інші цікаві варіанти роботи з КОРО з РК замість РРО, наприклад:
Не забувайте, що Перелік № 1336 не поширюється на тих, хто торгує підакцизними товарами.
— роздрібна торгівля з автокрамниць, цистерн, бочок, лотків, столиків, холодильників за межами стаціонарних приміщень;
— роздрібна торгівля на ринках, ярмарках;
— роздрібна торгівля медичними та фармацевтичними товарами на території села. До речі, цього року податківці не дозволяли таким єдиноподатникам працювати без РРО/ПРРО (оскільки ПКУ нібито вимагає від них РРО і переважає над нормами Закону про РРО ☺).
Але 01.01.2022 ПКУ більше не вимагатиме від спрощенців застосовувати РРО/ПРРО при продажу ліків (оскільки РРО-імунітет в усіх, окрім групи 1, повністю зникне). Тому цим варіантом роботи зможуть скористатися не лише загальносистемники (як зараз), але й спрощенці ☺;
— надання побутових послуг на території села;
— приймання від населення вторсировини та металобрухту;
— роздрібний продаж насіння в кіосках на території села або смт;
— надання ритуальних послуг;
— надання медпослуг виїзними бригадами та медобслуговування вдома у замовника;
— організація приймання та обслуговування туристів із розрахунками картками, надання туристичних та екскурсійних послуг;
— продаж булочних, кондитерських виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок, куль у театрально-видовищних і спортивних закладах;
— приймання від населення і продаж продуктів бджільництва тощо.
Важливо! Є деякі побоювання, що КМУ підправить свій Перелік № 1336, щоб не пускати до нього єдиноподатників груп 2 — 411. Але це вже поживемо — побачимо.
11 Глибше вникнути в ситуацію вам допоможе стаття «РК з КОРО замість РРО: зміни від КМУ та податкові «переспіви» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 33).
