(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2014/№ 102

Топ-6 запитань про новорічний облік

Новий рік, наближаючись, уже рипить по снігу і ось-ось постукає у двері. А це означає, що підприємствам і їх співробітникам час зануритися у святкову атмосферу чародійства. Прикрасити приміщення, підготувати подарунки колегам, вигадати акції для клієнтів — скільки всього потрібно встигнути! Ну, а бухгалтеру доведеться не тільки підготуватися до свята разом з усіма, а й подбати про правильний облік зазначених операцій. Відповіді на найбільш новорічні облікові запитання ви знайдете в цій статті.

Новорічне оформлення кафе і барів

Як підприємству ресторанного господарства обліковувати витрати, пов’язані з придбанням новорічних прикрас?

 

Оформлення підприємства ресторанного господарства новорічними прикрасами додає індиві­дуальності та святкового настрою навіть звичайнісіньким барам і кафе. Мета «новорічного блиску» зводиться до того, щоб привабити потенційних відвідувачів і як наслідок примножити виручку та дохід. Тому обґрунтувати придбання новорічної атрибутики буде просто. Головне, підтвердити ці операції документально:

1) підготувати наказ керівника про проведення заходів щодо новорічного оформлення приміщень з метою збільшення обсягів продажів і реалізації власної продукції;

2) скласти кошторис витрат на проведення заходів щодо новорічного оформлення;

3) забезпечити збереження первинних (розрахункових, платіжних, прибуткових тощо) документів.

За наявності первинки підприємство може без остраху включати «передноворічні» витрати до складу податкових витрат, безпосередньо пов’язаних з господарською діяльністю (пп. 14.1.27, 14.1.36 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; далі — ПКУ). Порядок їх відображення в податковому обліку залежатиме від вартості та періоду використання новорічної атрибутики.

Так, вартість декору строком служби менше 1 року потрапляє до складу витрат на підставі абз. «з» п.п. 138.10.3 ПКУ (ср. 025069200) як інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Такими недовговічними атрибутами можуть бути, наприклад, паперові прикраси, петарди, дощик, конфеті, живі ялинки. Списання їх вартості на витрати відбувається в періоді фактичного здійснення таких витрат згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ). У декларації з податку на прибуток вони відображаються в  рядку 06.2.

Новорічний декор, який служить більше 1 року і коштує понад 2500 грн., належить до групи 9 основних засобів (далі — ОЗ). Такими ОЗ можуть бути штучна ялинка, електричні гірлянди, світлодіодні пристрої тощо. Вони зараховуються до складу основних засобів за первісною вартістю (п. 146.4 ПКУ).

Якщо ж строк служби новорічних прикрас перевищує 1 рік, а вартість менша або дорівнює 2500 грн., тоді вони визнаються малоцінними необоротними матеріальними активами (далі — МНМА) і обліковуються у складі групи 11 ОЗ (п. 145.1 ПКУ). Амортизують їх за правилами, установленими п.п. 145.1.6 ПКУ, тобто одним з двох методів: «50 %/50 %» або «100 %». Детально про облік МНМА читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 20; № 84, с. 15; № 86, с. 19.

Суми амортизації новорічних атрибутів (як МНМА групи 11, так і ОЗ групи 9) відносять до витрат на збут (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ) і включають до таких витрат у періоді її нарахування (п. 138.5 ПКУ). Що стосується місця амортизації в податковій звітності, то її відображають у графі 2 таблиці 1 додатка АМ до декларації з податку на прибуток.

Майте на увазі При нарахуванні амортизації на вартість «новорічних» об’єктів ОЗ є один нюанс. Річ у тім, що новорічні прикраси використовуються тільки 2 місяці на рік. Решту часу вони не експлуа­туються. Тому дуже велика ймовірність того, що податківці будуть проти нарахування амортизації в періоді простою (див. консультацію з підкатегорії 102.09.01 БЗ). Отже,

обережним платникам податків краще вивести «новорічні» об’єкти ОЗ з експлуатації та не нараховувати на них амортизацію в період міжсезоння

Рішення про виведення ОЗ з експлуатації (консервації) має бути оформлене наказом керівника підприємства (п. 146.18 ПКУ). Крім того, відповідні записи роблять і в інвентарних картках об’єктів (форми № ОЗ-6). Про особливості документального оформлення, а також податковий і бухгалтерський облік об’єктів ОЗ, що тимчасово прос­тоюють, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 44, с. 15, № 46, с. 20.

Платники ПДВ можуть без проблем уключити «вхідний» ПДВ з вартості новорічних прикрас до складу податкового кредиту (далі — ПК). Головна умова — наявність податкової накладної та використання в оподатковуваних ПДВ операціях.

Бухгалтерський облік новорічної атрибутики багато в чому схожий на податковий. Тут також все залежатиме від строку експлуатації і вартості декору, який може обліковуватися у складі:

ОЗ на субрахунку 109 «Інші основні засоби» — якщо строк експлуатації більше 1 року, а вартість вища за вартісну межу, установлену підприємством для розмежування ОЗ і МНМА;

МНМА на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» — якщо строк служби предметів більше 1 року, а вартість не перевищує критерій малоцінності;

запасів на рахунку 22 «Малоцінні та швидко­зношувані предмети» і субрахунку 209 «Інші матеріали» (але це тільки до введення в експлуатацію, після чого їх вартість «впаде» на витрати) — якщо строк використання новорічної атрибутики менше року.

При цьому витрати на купівлю чи амортизацію новорічних прикрас, як правило, списуються на раху­нок 93 «Витрати на збут».

Декор офісних приміщень

Для прикраси приміщення офісу були придбані новорічні композиції та електричні гірлянди. Чи потраплять витрати на ці прикраси до складу податкових?

 

Одразу зазначимо, що довести зв’язок понесених витрат на новорічне прикрашання офісів з господарською діяльністю підприємства (і отриманням доходу) досить складно. Тому такі витрати проходять повз податкового обліку: немає ані витрат (п.п. 139.1.1 ПКУ), ані амортизації необоротних активів (п. 144.3 ПКУ). Така сама ситуація складається і з податковим кредитом: «вхідний» ПДВ за «негосподарськими» товарами до податкового кредиту не потрапляє (вимоги п. 198.3 ПКУ не виконуються).

Водночас поборотися за витрати і податковий кредит щодо новорічного декору варто в тому випадку, якщо ви можете пов’язати ці витрати з рекламою підприємства або підвищенням його позитивного іміджу серед клієнтів. Зробити це нескладно, якщо до офісу приходять клієнти. Радує, що на підтримку платників податків і «за» податкові витрати в цій ситуації виступають і служителі Феміди (ухвала ВАСУ від 26.07.2011 р. у справі № К/9991/2739/11, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 р. у справі № 2а-391/10/2070). Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 99, с. 11.

Що стосується бухгалтерського обліку, то тут проб­лем не виникне: витрати на новорічну атрибутику офісу відображаються в загальному порядку, аналогічному розглянутому вище. Відмінність тільки в тому, що такі витрати списуються на рахунок 92 «Адміністративні витрати» (якщо в офіс не приходять клієнти). А ось рахунок 93 «Витрати на збут» буде задіяно в офісах, відкритих для клієнтів. І не забудьте! Якщо право на податковий кредит відсутнє, то до бухгалтерських витрат потрапляє вся вартість новорічного декору з урахуванням ПДВ.

«Дякуємо за те, що ви є!» Даруємо подарунки відвідувачам

Щоб привабити нових клієнтів, підприємство замовляє новорічні сувеніри із своєю символікою. Їх роздають відвідувачам у межах новорічної акції. Опишіть порядок обліку такої акції.

 

Новорічна акція у вигляді безоплатної роздачі подарунків проводиться не просто так, а з рекламною метою — збільшити обсяги продажів. Підтвердити рекламну спрямованість такої новорічної акції вам допоможуть внутрішнє положення (зокрема, положення про маркетингову політику), наказ по підприємству, кошторис витрат, звіт про виконання рекламного заходу, а також видаткові накладні на товари, що безоплатно роздаються. Якщо така документація в підприємства є, то проблем з податковим обліком безоплатних роздач не виникне.

Податок на прибуток. Одразу зазначимо, що безоплатна передача товарів належить до їх продажу. Тому дохід від такої операції визначається за нормами п. 135.4 ПКУ, тобто в розмірі договірної (контрактної) вартості.

У нашому випадку договірна вартість дорівнює нулю, а отже, і дохід буде нульовим

Водночас у підприємства є повне право на податкові витрати за такою безоплатною роздачею. Річ у тім, що безоплатна (рекламна) роздача належить до витрат на рекламу, відображення яких передбачено в п.п. 140.1.5 ПКУ. У зв’язку з цим сума собівартості товару, що роздається, потрапить до податкових витрат підприємства і буде врахована при визначенні об’єкта оподаткування. Додамо: рекламні витрати (і, зокрема, собівартість подарунків) є витратами на збут (абз. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ), тому вони визнаються одразу ж у періоді їх здійснення (138.5 ПКУ). Це означає, що собівартість переданих товарів уключається до ряд. 06.2 декларації з податку на прибуток у тому періоді, в якому такі подарунки було вручено одержувачам (складено звіт про проведення рекламної акції). До речі, про такий порядок обліку витрат при без­оплатних роздачах ішлося в консультації фіскалів з підкатегорії 102.07.20 БЗ.

Якщо під час рекламної роздачі було понесено додаткові витрати (транспортні витрати, зберігання, заробітна плата тощо), то вони на загальній підставі включаються до витрат як витрати на збут.

ПДВ. З огляду на те, що безкоштовна рекламна роздача товарів є постачанням і підпадає під об’єкт обкладення ПДВ (п.п. 185.1 ПКУ), дарувальнику доведеться нарахувати ПДВ-зобов’язання. Причому зробити це потрібно виходячи з договірної вартості (п. 188.1 ПКУ). Але вже з 1 січня 2015 року ситуація кардинально зміниться: п.п. 188.1 буде викладено в новій редакції, у результаті доведеться нараховувати ПЗ від вартості не нижче купівельної. Детальніше про це читайте на с. 5. Поки цього не сталося, сума зобов’язань з ПДВ при роздачі подарунків буде нульова, тому що визначається вона на підставі нульової договірної вартості. Отже, якщо не хочете отримати більш значну суму ПДВ-зобов’язань, то встигніть подарувати все до настання Нового року ☺ .

Узагалі-то, на підтвердження оподатковуваної ПДВ операції необхідно виписати звичайну податкову накладну (далі — ПН), але з нульовою вартістю товару, а якщо отримувачем є неплатник ПДВ, то з типом причини «02». Водночас представники головного фіскального відомства підходять до цього питання лояльно і не вимагають ПН у такому разі (підкатегорія 101.02 БЗ). Погодьтеся, це зручно для платника податків.

Важливо! Нарахування нульових зобов’язань з ПДВ ще не свідчить про заборону ПК. Річ у тім, що всі вимоги для формування ПК, установлені в п. 198.3 ПКУ, дотримуються: операція є господарською та оподатковуваною ПДВ (нехай і в нульовій сумі). Отже,

«вхідний» ПДВ за безоплатно розданими в рекламних цілях товарами зберігається

Тішить, що з цим згодні й фіскали (див. консультацію з підкатегорії 101.02 БЗ).

Виняток із цього правила буде тільки в тих платників ПДВ, які ведуть діяльність, не оподатковувану ПДВ (наприклад, постачання друкованих періодичних видань і книг згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ тощо). При безоплатній передачі подарунків пільга поширюється й на них, тому така передача вважатиметься неоподатковуваною операцією. У зв’язку з цим ПК за такими подарунками відображати не можна. Якщо ж його все таки відобразили, то вам доведеться нарахувати за ним ПДВ-зобов’язання (пп. 189.1 і 198.5 ПКУ).

ПДФО. Тут усе залежатиме від можливості персоніфікації доходу фізособи:

— якщо ідентифікувати отримувача неможливо, то об’єкт обкладення ПДФО не виникає (у такому самому дусі висловлювалися й податківці в консультації з підкатегорії 103.23 БЗ). При цьому вартість подарунків у податковому розрахунку за формою № 1ДФ не відображається;

— якщо ж отримувачами виступають конкретні особи (з можливістю ідентифікації), то вартість подарунку є доходом платника у вигляді додаткового блага (абз. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Щоправда, тут треба враховувати вимоги «звільняючого» п.п. 165.1.39 ПКУ, відповідно до якого «негрошові» подарунки не дорожче 609 грн. (для 2014 року) під оподаткування не потрапляють. Тому обкладати ПДФО доведеться вартість подарунку, що перевищує 609 грн. (з розрахунку на місяць).

Базу оподаткування визначають як вартість негрошового подарунку з урахуванням натурального коефіцієнта (далі — К), розрахованого за правилами п. 164.5 ПКУ (для ставки 15 % — К дорівнюватиме 1,176471, а для ставки 17 % — К становитиме 1,204819). Сплатити ПДФО доведеться протягом наступного банківського дня за днем надання подарунка.

У податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума подарунка відобразиться таким чином: у межах зазначеного звільнення від ПДФО — з ознакою доходу «160», а оподатковувана сума перевищення — з ознакою доходу «126» (див. лист ДПАУ від 26.09.2012 р. № 2557/0/61-12/17-1115).

Бухгалтерський облік. Собівартість подарунків списують з кредиту субрахунку 209 «Інші матеріа­ли» до дебету рахунка 93 «Витрати на збут» уже в періоді безоплатної роздачі (після затвердження звіту про проведення рекламної акції). А ось дохід відображати не потрібно, оскільки критерії для його визнання в цьому випадку не дотримуються (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290).

Новорічні знижки

Новорічна акція полягає в наданні знижок на товари. В акції беруть участь усі споживачі на рівних умовах. Як надання такої знижки відобразиться в обліку?

 

Дохід у цій ситуації виникає за загальними правилами п. 137.1 ПКУ, тобто за датою переходу права власності на товар. У роздрібній торгівлі він, як правило, визначається моментом оплати. Сума такого доходу дорівнює договірній (контрактній) вартості, але не менше суми компенсації, отриманої в будь-якій формі (п. 135.4 ПКУ). Це означає, що

дохід слід визначати виходячи з фактичної ціни продажу (тобто за вирахуванням знижки/зниження ціни)

З цим згодні й спеціалісти ДФСУ (див. підкатегорію 102.06.06 БЗ). У декларації з податку на прибуток такі доходи потрапляють до рядка 02.

Одночасно зі збільшенням доходів ви маєте право відобразити витрати в частині собівартості таких товарів. Орієнтуватися при цьому потрібно на загальні правила та обмеження. У звітності з податку на прибуток місце таких витрат у рядку 05.1.

Тільки не забудьте до надання знижок урахувати положення ч. 4, 6 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII, а саме:

— знижка/зниження ціни має стосуватися продукції, яку ви безпосередньо продаєте;

— строк надання знижки/зниження ціни необхідно зазначити у відповідному положенні та наказі;

ціна продукції після застосування знижки/зниження ціни має бути нижче її колишнього рівня (тобто до застосування знижки/зниження ціни);

— наявність публічного оголошення про початок застосування знижок/зниження цін. Як правило, необхідну інформацію зазначають безпосередньо перед входом до торговельного залу, на ціннику, на самому товарі або доводять до споживача за допомогою реклами у ЗМІ.

Дотримуйте ці умови — і ви не матимете труднощів через порушення прав споживачів (відсутність інформації про продукцію), а також нерозуміння з боку контролюючих органів.

А тепер перейдемо до ПДВ. Постачання товарів (у тому числі й зі знижками) є об’єктом обкладення ПДВ. Отже, на дату першої події (отримання оплати або відвантаження) вам доведеться нарахувати зобов’язання з ПДВ. База обкладення ПДВ при постачанні товарів/послуг визначається відповідно до п188.1 ПКУ, тобто виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів. Отже,

ПДВ-зобов’язання потрібно відображати виходячи з фактичної ціни продажу, тобто за вирахуванням знижки!

Важливо! З 01.01.2015 р. п. 188.1 ПКУ діятиме в новій редакції, згідно з якою база оподаткування не може бути нижче за ціну придбання товарів. Тому при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ доведеться тримати на думці ціну придбання товарів (детальніше про це читайте на с. 5).

А поки що, складаючи податкову накладну (ПН) на постачання товарів зі знижкою, пам’ятайте, що у графі 7 має бути зазначена кінцева ціна вже з урахуванням знижок. Окремо знижки в ПН не зазначаються (див. підкатегорію 101.19 БЗ).

Що ж до податку з доходів фізичних осіб, то в нашій ситуації він не нараховується. Причина в тому, що знижка надається будь-якому споживачу (тобто не є індивідуальною), тому до доходів не потрапляє і, отже, в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ не відображається.

На завершення відповіді на це запитання додамо, що в бухгалтерському обліку сума знижки не фігурує. Тобто на дату відвантаження товарів в обліку продавця виникає дохід від їх реалізації вже за мінусом знижки (за кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»). Одночасно з відображенням доходу від реалізації відбувається списання собівартості реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»). Проте у роздрібній торгівлі облік знижок має свої особливості. Пов’язано це з тим, що при передачі товарів у роздріб на них нараховується певний розмір торговельної націнки. А ось після надання знижки сума торговельної націнки зменшується. Для того щоб її відкоригувати, спочатку розраховують суму націнки, що припадає на реалізований товар, після чого списують проводкою Дт 285 «Торговельна націнка» — Кт 282 «Товари в торгівлі». Детальніше про це читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 39, а також у «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 99, с. 17.

Розіграш призів серед покупців: проводимо без ліцензії та патенту

Підприємство проводить рекламний розіграш призів на безоплатній основі серед відвідувачів магазину. Чи потрібні для цього ліцензія й патент?

 

Це запитання викликане перш за все тим, що розіграш речових і грошових призів серед покупців товарів (або просто відвідувачів магазину) часто плутають з лотереями. У свою чергу, діяльність з випуску та проведення лотерей є ліцензованим видом діяльності (п. 24 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III).

Поспішаємо заспокоїти наших читачів — розі­граш не підпадає під визначення лотереї, що міститься у ст. 1 Закону України «Про державні лотереї в Україні» від 06.09.2012 р. № 5204-VI. У ньому зазначено, що лотереєю вважається масова гра, незалежно від її назви, що передбачає розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями та перемога в якій має випадковий характер, територія проведення якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу приймання грошей за участь у такій грі. Таким чином, лотереї проводяться виключно на платній основі. А ось у нашому випадку участь у рекламному розіграші призів проходить безкоштовно, а тому не вважається лотереєю*. Отже,

для проведення розіграшів у рекламних цілях ліцензія не потрібна

* До речі, підтвердження цього висновку можна знайти в п.п. 14.1.101 ПКУ, де зазначено таке: не є лотереями ігри, що проводяться на безкоштовній основі юрособами та підприємцями, метою яких є рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори таких ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід).

Зверніть увагу! У підприємства мають бути докази того, що розіграш має рекламний характер. Для цього необхідно:

1) оформити розіграш як рекламну кампанію зі стимулювання продажу товарів (робіт, послуг) і призначити відповідального за його проведення;

2) при підготовці документів захід, що проводиться, слід визначати як акцію, не використовуючи термін «лотерея»;

3) дотримати безоплатність участі покупців у розіграші;

4) проінформувати потенційних покупців про те, що за підсумками акції вони зможуть отримати подарунок тільки в майновій формі.

Тепер з’ясуємо, чи потрібно придбавати патент. Для цього звернемося до ПКУ, в п.п. 267.1.1 якого названі платники збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Серед них — й суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері розваг (крім проведення державних лотерей). Це діяльність з проведення лотерей, а також розважальних ігор, участь у яких не передбачає отримання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (п.п. 14.1.46 ПКУ).

Як ми тільки-но з’ясували, розіграш не є лотереєю. Крім того, розважальною грою він теж не вважається, оскільки передбачає отримання майнових виграшів. Тому отримувати патент для проведення розіграшу не потрібно.

Зустрічаємо «корпоративний» Новий рік

Підприємство планує організувати новорічний корпоратив. Як провести цей захід у податковому обліку так, щоб не залишитись без витрат і податкового кредиту з ПДВ?

 

Існують три законні варіанти святкування Нового року і відображення витрат на нього в податковому обліку. Так, новорічний захід можна провести у форматі:

1) річних зборів трудового колективу (семінару, конференції, тренінгу);

2) рекламної акції;

3) новорічного вечора за рахунок коштів профспілки.

При першому варіанті корпоративний захід проходить як загальні збори трудового колективу. Зрозуміло, що офіційною метою таких зборів з робочим (!) порядком денним може бути підбиття підсумків діяльності підприємства, розробка стратегій подальшого розвитку, використання нових методів приваблення клієнтів тощо. Витрати на проведення «трудового» Нового року потрапляють до складу адміністративних витрат згідно з п.п. «а» п.п. 138.10.2 ПКУ як витрати на проведення річних та інших зборів. Тільки не забудьте про те, що адміністративно-господарська спрямованість зборів має бути підтверджена документально (відповідним наказом керівника про його проведення, протоколом зборів, договором оренди приміщення тощо).

Зверніть увагу! У ситуації із семінарами, конференцією або тренінгом з тематики, що відповідає профілю діяльності підприємства, підставою для податкових витрат буде вже п.п. «г» п.п. 138.10.2 ПКУ. Він дозволяє відносити до адміністративних витрат винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, які отримують платники податку для забезпечення господарської діяльності.

І ще один момент. При «трудовому» варіанті святкування Нового року витратам на частування та розваги дорога до податкових витрат закрита (унаслідок відсутності зв’язку з госпдіяльністю). Для вирішення цієї проблеми достатньо включити вартість закусок і розважальних номерів до складу орендної плати (з відома орендодавця) або до складу послуг з організації зборів іншого суб’єкта господарювання.

При використанні другого варіанта святкування Нового року проходить з рекламним акцентом. Тому якщо в наказі або розпорядженні керівника підприємства мета заходу позначена як рекламна, то витрати вважатимуться пов’язаними з госп­діяльністю. У такому разі підставою для податкових витрат буде п.п. 140.1.5 і п.п. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ — останній дозволяє обліковувати витрати на рекламу у складі витрат на збут.

Як документальне підтвердження рекламно-господарського характеру заходу вам знадобляться кошторис витрат на підготовку та проведення акції; список запрошених осіб з числа дійсних і потенційних партнерів; програма заходу; первинні документи, що стосуються проведення акції; звіт про фінансові витрати «рекламного» святкування Нового року.

За третім варіантом організувати святковий захід для працівників допоможе профспілка підприємства. Виділення фінансування на це слід розглядати як виконання профспілкою своєї статутної діяльності, за умови, що свято проводиться за цільовим призначенням і за рахунок коштів, передбачених кошторисом. Причому якщо профспілкових коштів для цього виявиться недостатньо, то підприємство може добровільно перерахувати йому певну суму грошей (добровільні пожертвування). За такого варіанта на плечі профспілки ляжуть і документальні турботи. Так, доведеться підготувати рішення профкому про проведення новорічного вечора для членів профспілки, а також кошторис доходів і витрат, скласти список запрошених, звіт про фактично витрачені кошти. Крім цього, потрібно мати накладні на отримання ТМЦ, продуктів харчування від постачальників, акти виконаних робіт (наданих послуг); акти про списання ТМЦ, продуктів харчування для проведення новорічного вечора.

Якщо всі ці документи є, то сума отриманих грошових коштів у профспілки не обкладатиметься податком на прибуток (п. 157.9 ПКУ). Що стосується підприємства, то в нього благодійна допомога профспілці потрапить до податкових витрат на підставі п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ (тобто в розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку за попередній рік). А якщо минулого року отримано збиток — то в розмірі 4 % оподатковуваного прибутку позаминулого року, але не раніше чотирьох попередніх звітних років (абзац другий п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ). Урахуйте також, що норми п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ застосовуються (як в ньому визначено) з урахуванням положень його п.п. «а». А отже, для витрат, визначених пп. «а» і «б», відведений 4 % ліміт є загальним. Тому, показуючи податкові витрати, пам’ятайте про це.

При виборі будь-якого з варіантів святкування Нового року «вхідний» ПДВ можна віднести до складу податкового кредиту на підставі п. 198.3 ПКУ (зрозуміло, за наявності належним чином оформленої ПН).

Сприятливими будуть наслідки і з ПДФО. Оскільки витрати в цьому випадку не персоніфіковані і мають знеособлений характер, то й об’єкта для утримання ПДФО немає. До речі, з таким підходом повністю погоджуються фіскали, що, звичайно ж, тішить (підкатегорія 103.02 БЗ).

Також зазначені витрати не обкладаються ЄСВ, оскільки вони не належать до фонду оплати праці і не є доходами окремо взятих працівників.

На цьому ми закінчуємо розгляд питань «новорічного» обліку. Бажаємо вам щасливого Нового року!

висновки

  • За наявності первинки підприємства ресторанного господарства та торгівлі можуть без остраху включати витрати на новорічне оформлення до складу податкових витрат.

  • Витрати на новорічне прикрашання офісів проходять повз податкового обліку: немає ані витрат, ані амортизації необоротних активів. Така сама ситуація складається і з податковим кредитом з ПДВ.

  • Безоплатна передача товарів (подарунків) у рекламних цілях належить до їх продажу, а отже, приводить до виникнення доходу (нехай і в нульовій сумі). При цьому право на податкові витрати за нею зберігається.

  • Існують три варіанти святкування Нового року з податковими витратами і ПК. Це проведення зборів трудового колективу, рекламної акції та заходу за кошти профспілки.
облік додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті