(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2015/№ 30

Немає «роздрібного» акцизу в чеку РРО? Ну то й що?!!

З проблемою (не)відображення «роздрібного» акцизу в чеку РРО ви, звісно, знайомі. І навряд чи вперше почули про неї від нас, хоча й ми зовсім не замовчуємо її*. Ви — роздрібний торговець тютюновими виробами, пивом, алкоголем, нафтопродуктами? Тоді напевно б’єтеся над цією проблемою вже цілий квартал… Ви просто допитливий споживач? Тоді купіть що-небудь із цих підакцизних товарів і зазирніть у чек РРО. Ну як? Побачили там акцизний податок? Отож-бо!.. А якщо ви купили за готівку підакцизні ПММ для заправки службового автомобіля і теж не виявили в чеку акциз? Але ж податківці стовідсотково впевнені, що у всіх цих випадках він там має бути. Не переконуватимемо їх у зворотному. Краще наведемо наші міркування, які дозволять вам самостійно зрозуміти, чи загрожує чим-небудь серйозним відсутність акцизного податку в касовому чеку.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 20, с. 10.

Почнемо розмову з продавців — саме їм податківці вже підготували страшну долю ☺ у вигляді штрафів за порушення Закону про РРО. Щоправда, контролери поки мовчать, що буде з тими, хто придбав що-небудь «роздрібно-підакцизне» для своєї госпдіяльності (наприклад, ті ж ПММ) і відобразив за «неправильним» чеком податковий кредит. Обійдемо їх і тут.

Фіскали за роботою, або Кручу-верчу, заплутати хочу

Дивіться, як міркують фіскали (консультація в БЗ, підкатегорія 109.20).

1. Суб’єкти господарювання, які зобов’язані застосовувати РРО, мають видавати покупцю розрахун­ковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).

2. Такий документ буде розрахунковим тільки в тому випадку, якщо він містить усі обов’язкові реквізити. Інакше він розрахунковим не є (п. 2.1 розд. 2 Положення № 614).

3. Мінімальна кількість груп з оподаткування товарів (послуг), у розрізі яких повинні відображатися дані, що зберігаються у фіскальній пам’яті РРО, — не менше 6. Це прописано у Вимогах № 199.

4. Ураховуючи п. 3.5 розд. 3 Положення № 614, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у процентах, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6 разів.

Висновок контролерів: акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів має відображатися у фіскальному чеку як окрема податкова група.

А якщо не відображається? «Несіть ваші грошики»? І грошики чималі, бо (див. п. 1 ст. 17 Закону про РРО):

перше порушення впродовж календарного року карається штрафом у розмірі 1 грн., друге — 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг), а за кожне наступне — загрожує штраф у п’ятикратному розмірі

До речі, виходячи з листа ДФСУ від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34 («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 84, с. 5), можемо припустити, що штрафувати вони будуть за кожну роз- рахункову операцію, що супроводжується видачею «безакцизного» чека, причому із застосуванням зазначеної вище повторності. Отже, можете самі порахувати, скільки вони планують з вас «зняти», якщо вже у розпалі квітень, а «роздрібний» акциз запроваджено з 1 січня…

До того ж, фіскали налаштовані притягувати осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням установленого Законом про РРО порядку проведення розрахунків, а також винних посадових осіб і до адміністративної відповідальності.

Але невже ви, шановні колеги, «складете лапки» і поведетеся на це?

«Э, нет, торопиться не надо, торопиться не надо…»! ☺ Хоча виглядає все так ладненько, що з ходу і не причепишся. На те, мабуть, і був розрахунок…

Тим часом, як казав один кіношний персонаж — «нікому не можна вірити». ☺ А податківцям тим паче! Давайте ж разом розіб’ємо їх «струнку» логіку.

Акциз у чеку — справа добровільна!

З аргументами № 1 і 2 погодимося одразу — все так і є. А ось аргумент № 3, на жаль, кульгає на обидві ноги. Щоб помітити його дефективність, достатньо зазирнути до п. 2 Вимог № 199, де термін «податкова група» розшифровано як

група товарів (послуг), операції з продажу (надання) яких підлягають обкладенню ПДВ за однією і тією ж ставкою, або група товарів (послуг), операції з продажу (надання) яких не підлягають обкладенню ПДВ

Уловили різницю? Виявляється, згідно з РРО-нормативкою податкова група призначена для узагальнення інформації в межах кожного касового чека (у тому числі Х- і Z-звітів) про суми проданих товарів, що оподатковуються за різними ставками ПДВ, та про обчислення сум ЦЬОГО (!) податку (але ніяк не «роздрібного» акцизу).

Такою ж підміною грішить і аргумент фіскалів під № 4. Насправді п. 3.2 розд. 3 Положення № 614 вимагає наводити в розрахунковому документі окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у процентах, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), а на початку рядка — великі літери «ПДВ».

А п. 3.5 цього Положення звучить так: «Рядок 9 повторюється відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ». І про жоден інший податок у цьому документі не йдеться.

Порівняйте тепер з тим, що написали фіскали (див. вище), і переконайтеся, що з них вийшли б непогані «наперсточники». ☺

Зауважимо, що виділяти в касовому чеку саме ПДВ (а не у принципі будь-який податок, яким обкладається продаж товарів/послуг) вимагає безпосередньо ПКУ (див. абзац шостий п. 201.11 цього Кодексу). Більше того, установлювати порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум ЦЬОГО (!) податку має право тільки Кабінет Міністрів* (див. абзац сьомий п. 201.11 ПКУ).

* Що він свого часу і зробив (див. постанову від 27.12.2010 р. № 1224 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 5, с. 7).

Підіб’ємо попередні підсумки. Донедавна було достатньо запрограмувати в РРО чотири податкові групи для: 1) ставки ПДВ 20 %, 2) ставки ПДВ 0 %, 3) операцій, звільнених від обкладення ПДВ, 4) операцій, що не є об’єктом обкладення ПДВ. Але після того, як з квітня минулого року почали обкладатися ПДВ лікарські засоби (за ставкою 7 % — див. п.п. «в» п. 193.1 ПКУ), знадобилася п’ята група — у цьому сенсі податківці виявилися досить передбачливими.

Однак, про те, що платники зобов’язані відображати в розрахункових документах окремою податковою групою «роздрібний» акциз, ПКУ мовчить. До того ж не вимагає цього ані Закон про РРО, ані жоден з «обслуговуючих» його нормативно-правових актів.

Щоб бути до кінця об’єктивними, зазначимо:

пункт 2.3 Положення № 614 дозволяє (але не зобов’язує) наводити в розрахункових документах, які друкуються РРО на паперовому носії, інші дані

І цим РРОшники часто користуються, коли треба повідомити споживача, скажімо, про розміри знижок, бонусів, дисконтних балів тощо. Або просто сказати «Вдячні за покупку!».

На наш погляд, саме так, тобто в добровільному порядку і за наявності необхідності в цьому, можна зазначати в чеку й відомості про «роздрібний» акциз, що справляється з кінцевого споживача. І звичайно ж, без будь-яких претензій з боку фіскалів щодо «нерозрахунковості» розрахункового документа, в якому акциз не відображено (адже за відсутність «Вдячні за покупку» штрафувати ще не додумалися). Ну й звісно, без залякування драконівськими штрафами за кожен факт такого невідображення.

Чому ж податківці вирішили, що місце для «роздрібного» акцизу в чеку РРО вони можуть установлювати власними листами та консультаціями? Та ще й стверджувати при цьому, що «чинне законодавство, яке регламентує відображення реквізитів у фіскальному чеку РРО щодо виділення акцизного податку, змін не потребує» (див. лист ДФСУ від 31.01.2015 р. № 807/3/99-99-22-07-03-14)?

Причому таку безцеремонність вони проявляли і раніше, зокрема, роз’яснюючи порядок відображення в чеку 5 % пенсійного збору з продажу ювелірних виробів (див. лист ДПАУ від 11.08.2006 р. № 8861/6/23-8019). І хоча тоді ситуація була дещо інша, але підхід використовувався той же: мовляв, робіть, як ми сказали, вносити зміни до РРОшних нормативних актів необхідності немає, і так пройде. ☺

Так само податківці поводилися і тоді, коли роз’яс­нювали, як відображати в касовому чеку турзбір (див. лист ДПСУ від 23.08.2012 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 73, с. 13).

У всіх перелічених випадках консультації головного податкового органу тільки заплутували платників. І якби останні сліпо дотримувалися їх, то цілком могли б «наламати дров», зокрема, при обчисленні ПДВ. Чи не в цьому криється справжнє підґрунтя такої «листотворчості» податківців? Адже завжди легко ловити рибку в каламутній воді…

Не станемо вгадувати мотиви фіскалів, краще подумаємо разом, як вибратися з такого ж ПДВшного болота у випадку з «роздрібним» акцизом.

Роздрібні торговці: семи смертям не бувати…

А одної не минути? Ну, напевно, так — адже від неї точно нікуди не подітися…

Але з проблемою (не)відображення акцизу в РРО, гадаємо, можна змагатися на рівних — тут не все так категорично, як у тій приказці. Одним словом, заспокойтеся і читайте далі.

Спершу уявіть собі, що ви — один з тих роздрібних торговців, кому вдалося «приборкати» РРО. Про те, що таке в принципі можливо, ми писали в  «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 20, с. 10 — для цього необхідно, щоб ваш реєстратор умів рахувати податок на податок. Якщо у вас саме такий касовий апарат, то ваші чеки більш-менш схожі на той ідеал розрахункового документа, який ДФСУ надала в листі від 30.01.2015 р. № 1811/6/99-99-22-07-03-15. Тоді якщо для спрощення прийняти, що розрахункова операція, наведена у зразку чека РРО з цього листа (загальна сума продажу — 126 грн., у тому числі ПДВ 20 % — 20 грн. і акцизний податок 5 % — 6 грн.), була єдиною за поточний день, то:

— у скриньці РРО лежить загальна сума готівкової виручки за день — 126 грн.;

— підсумки роботи РРО за день, відображені у Z-звіті (сума виторгу, суми ПДВ та акцизного податку), — такі ж, як у цьому єдиному чеку. Причому інформацію про всі суми з нього по дротових або бездротових каналах обов’язково отримають у ДФСУ;

— а ось сума в підсумковій податковій накладній, виписаній за цей день, відрізняється від суми Z-звіту, оскільки за свідченнями контролерів,

«роздрібний» акцизний податок у ПН, складеній за підсумками роботи за день, не відображається, бо він не входить до бази обкладення ПДВ

У цьому нас переконують консультація в БЗ, підкатегорія 101.19 плюс лист ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17 ( «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 4). Тобто загальна сума з ПДВ у підсумковій ПН дорівнює 120 грн., а власне ПДВ у ній становитиме 20 грн. І ця інформація також буде в розпорядженні контролерів, оскільки з 01.02.2015 р. всі ПН (у тому числі й ті, що не видаються покупцю, тобто підсумкові ПН теж) ви зобов’язані зареєструвати в ЄРПН ( абзац третій п. 201.10 ПКУ).

Щоправда, з цією підсумковою ПН виходить не все так красиво, бо нещодавно в БЗ, підкатегорія 101.19, була консультація, де стверджувалося: підсумкова ПН повинна відповідати виторгу і даним Z-звіту (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 96, с. 34). А до неї 6 грн. із загальної суми виторгу, тобто сума акцизу, не потрапляють. Ну та гаразд, не чіплятимемося…

Задамося краще питанням, що вам це дає? А ось що. Коли піти далі і припустити, що інших операцій у звітному місяці у вас не було, то, маючи у своєму розпорядженні один-єдиний такий чек, ви не замислюючись можете скласти звітність як з ПДВ, так і з акцизу!

Зрозуміло, те саме можна запросто зробити, скільки б операцій за місяць ви не провели, якщо в кожному Z-звіті правильно виділені і ПДВ, і акцизний податок. Чудово? Ще б пак! Причому до взаємного задоволення обох сторін — і платників податків, і контролерів. Адже при такому розкладі перевірити ваші обидві декларації — для них копійчана справа!

Але, на жаль, через низку обставин (пов’язаних як з людським, так і з технічним чинниками) у реальному житті так красиво не виходить… ☹

Тому, швидше за все, ви — роздрібний торговець з іншої категорії, яких на сьогодні переважна більшість. Тобто ви з тих, хто акциз у чеку не виділяють. І навіть не тому, що не хочуть, а тому, що ні технічно, ні організаційно зробити це не можливо. Як вам працювати далі?

Ну, по-перше, не опускати руки.

По-друге, пригадати, що відображення акцизу в чеку — справа добровільна (див. попередній розділ статті). Але треба бути готовим відображати нападки фіскалів, які прагнуть накладати штрафи за кожен «безакцизний» чек.

А по-третє, не боятися скласти правильну ПДВ- і акцизну декларації, навіть якщо касові чеки (поки що!) містять викривлену інформацію про величину цих податків. Власне кажучи, нічого страшного в цьому немає — чеки РРО не є єдиним джерелом інформації про суми належних до декларування податків. І якщо мимоволі у ваші чеки закралася помилка, повторювати її в податковій звітності було б украй нерозсудливо. Хоча, наскільки нам відомо, фіскали на місцях наполягають, щоб ПДВ сплачувався чітко за підсумками Z-звітів, а акцизний податок (який, нагадаємо, є непрямим податком, що включається до ціни товару, — п.п. 14.1.4 ПКУ) — не за рахунок кінцевого споживача, а як податок з обороту…

Як же в такому разі слід діяти? Відповімо на прикладі тих же цифр з «ідеального» чека. Ми майже не сумніваємося, що крім загальної суми продажу підакцизного товару — 126 грн. у вашому реальному чеку наведено тільки ПДВ у сумі 21 грн. (126 грн./120 % х 20 %). При цьому підсумкову ПН слід скласти так, як зазначено вище (на 120 грн., з яких ПДВ — 20 грн.), а не за реальними цифрами з вашого чека (на всі 126 грн., з яких ПДВ — 21 грн.).

Ваше завдання — самостійно розрахувати податки із загальної суми проданих підакцизних товарів за місяць, зафіксованої в Z-звітах, за нехитрими формулами:

Акциз = (Виручка : 1,05) х 0,05;
ПДВ = [(Виручка - Акциз) : 1,2] х 0,2

Перевіряємо на наших цифрах:

Акциз = (126 грн. : 1,05) х 0,05 = 6 грн., ПДВ = [(126 грн. - 6 грн.) : 1,2] х 0,2 = 20 грн.

Правильно? Навіть не сумнівайтеся! ☺ Сміливо відображайте отримані значення в податковій звітності і нікого більше не слухайте — правда на вашому боці.

Єдине, що ви повинні розуміти — друкуючи в чеках ПДВ як 1/6 від суми продажу підакцизного товару і не показуючи при цьому сплачену покупцем суму «роздрібного» акцизу, ви можете, навіть не бажаючи того, підвести деяких своїх покупців. Як і чому — про це в останньому розділі сьогоднішньої статті. Він — для покупців — суб’єктів господарювання, платників ПДВ.

Купили підакцизний товар? — «Люди, будьте пильні!»*

* З книги Ю. Фучика «Репортаж з петлею на шиї».

Судячи з переліку товарів, при роздрібному продажу яких справляється акцизний податок (див. абзац другий п.п. 14.1.221 і п.п. 215.3.4 ПКУ), а також ураховуючи ліцензійні особливості продажу алкоголю і тютюну, можна зробити висновок, що для використання у власній госпдіяльності ви можете купити в роздріб (тобто з «роздрібним» акцизом) хіба що ПММ.

А оскільки ви платник ПДВ, то, звичайно ж, пам’ятаєте, що згідно з  п.п. «б» п. 201.11 ПКУ:

відобразити ПК за касовим чеком можна, тільки якщо загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищує 200 гривень за день без урахування самого ПДВ

Інакше кажучи, при нинішніх цінах це трохи більше 10 л бензину. При більш об’ємних придбаннях ПММ за готівку доведеться обов’язково брати податкову накладну, яку, наважимося припустити, продавець випише правильно.

Чим же поганий у цьому випадку касовий чек, якщо законодавець сам прирівняв його до ПН? Та тим, що, орієнтуючись на нього, ви можете випадково завищити свій податковий кредит. Адже якщо, скажімо, ви купили на АЗС за готівку 10 л бензину за ціною 22,99 грн./л на загальну суму 229,90 грн., то

— акциз у цій сумі становить 10,95 грн.;

— а ПДВ дорівнює 36,49 грн.

Це і є той дозволений ПК, який ви за цим чеком можете врахувати у зменшення своїх податкових зобов’язань з ПДВ.

До речі, зверніть увагу на такий нюанс. Якщо вам пощастило і в чеку виділено ПДВ, а також акцизний податок, то щоб при купівлі ПММ за готівку ви мали безумовне право на відображення ПК за ним, сума чека повинна дорівнювати не 240 грн. (як ми звикли, придбаваючи звичайні — непідакцизні — товари), а не більш ніж 237,74 грн. Тоді ПДВ від цієї суми становитиме 37,74 грн., а отже, буде виконано вимогу з  п.п. «б» п. 201.11 ПКУ: «загальна сума отриманих товарів не перевищує 200 гривень за день (без урахування ПДВ)».

Але, як ви вже зрозуміли, навряд чи в касовому чеку, отриманому вами на заправці, буде виділено «роздрібний» акциз. Тоді сума ПДВ в такому чеку становитиме, як і для всіх інших, непідакцизних товарів, 1/6 частини від суми придбання, тобто (229,90 грн. : 1,2) х 0,2 = 38,31 грн. А це, як бачите, майже на 2 грн. більше. І якщо ви поставите в ПК саме цю суму, то, виходить, неправомірно завищите його. До того ж, допустите помилку у визначенні балансової вартості ПММ*, що позначиться зрештою на податку на прибуток. Причому сума завищення ПК і заниження витрат буде тим більше, чим більше таких покупок ви зробите.

* Про те, як правильно відобразити «роздрібний» акциз у бухобліку, читайте у наступній статті.

Який вихід? Або купувати за безготівковим розрахунком талони на ПММ (обіцяємо найближчим часом висвітлити всі організаційні та облікові нюанси цієї справи), або вимагати у продавця податкові накладні на кожне придбання палива за готівку незалежно від суми. Сподіваємося, продавці, прочитавши цю статтю, не відмовлять вам у цьому. Адже всі ми, врешті-решт, пливемо в одному човні — і продавці, і покупці. Та й податківці, до речі, теж…

висновки

  • Ані ПКУ, ані Закон про РРО, ані жоден підзаконний акт не зобов’язує роздрібних торговців підакцизними товарами відображати акцизний податок у чеку РРО.

  • Звітність з ПДВ і «роздрібного» акцизу не повинна цілком базуватися на показниках касових чеків. Для розрахунку і декларування цих податків перш за все слід користуватися правилами, установленими ПКУ.

  • Щоб правильно сформувати ПК при купівлі за готівку ПММ, краще узяти в покупця податкову накладну, навіть якщо загальна сума придбання не перевищує 240 грн. з ПДВ.

Документи статті

  1. ПКУ  Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Закон про РРО — Закон України «Про застосування ре- єстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

  3. Вимоги № 199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

  4. Положення № 614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.
акциз, роздрібна торгівля, РРО, чек додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті