(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2015/№ 20

Декларація з «роздрібного» акцизу: спроба № 2

Не за горами 20 березня — граничний строк подання декларації з «роздрібного» акцизу за лютий. Дехто думає: «Не вперше — прорвемося». Може, й так... Але краще все ж перед другою спробою освіжити в пам’яті свій перший досвід, одночасно зважаючи на наші рекомендації та останні роз’яснення податківців. Тим більше, що час іще дозволяє.
роздрібна торгівля

Про «роздрібний» акциз ви вже добре знаєте з наших попередніх статей (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 16, № 10, с. 4, № 14, с. 36). Але оскільки це податок новий, він постійно викликає чимало запитань. Спершу відповімо на ті з них, які пов’язані з поданням «роздрібно-акциз­ної» декларації. Зауважте, що в цих відповідях ураховано останні роз’яснення контролерів, які проливають світло на багато нюансів.

 

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

2

3

1

Хто повинен подавати?

Усі суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, переліченими в абзаці другому п.п. 14.1.212 ПКУ, а саме:  
— тютюновими виробами і тютюном (його замінниками);  
алкогольними напоями (плюс пивом);  
нафтопродуктами, скрапленим газом, речовинами, що використовуються як компоненти моторних палив, паливом моторним альтернативним

2

За якою формою подається?

За формою, затвердженою наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 14.
Причому, з листа № 6036* випливає, що акцизну декларацію за січень старим платникам (тобто не роздрібним торговцям) необхідно було подавати за старою формою, як того вимагає ст. 46 ПКУ. Але оскільки для нових платників акцизу (серед яких роздрібні торговці тютюновими виробами, алкоголем і нафтопродуктами) така форма не підходить, вони мали право ☺ скористатися новою звітною формою (див. також консультацію з БЗ, підкатегорія 116.07). Що буде з тими, хто таке своє право реалізувати не захотів, зазначимо нижче, в п. 7 цієї таблиці. А ось уже щодо лютневої звітності використання нової акцизної декларації — святий обов’язок усіх платників акцизного податку.
Важливо!
Роздрібні торговці підакцизними товарами заповнюють у ній тільки розділ Ґ і додаток 6 (п. 2 розд. I Порядку № 14**)

3

Куди подавати?

До органів податкової служби за місцем розташування пунктів продажу (п. 223.2 ПКУ, п.п. 212.3.11 ПКУ).
У листі № 6036 податківці роз’яснили: 1) якщо у вас один або декілька пунктів продажу, що належать до однієї адміністративно-територіальної одиниці (тобто мають один код КОАТУУ), ви подаєте до ДПІ, яка обслуговує цю територію, декларацію з одним додатком 6; 2) якщо у вас декілька пунктів продажу товарів у різних адміністративно-територіальних одиницях зі своїми кодами КОАТУУ, які обслуговуються одним податковим органом, то декларацію до цього органу теж потрібно подати одну. Щоправда, число додатків 6 у цьому випадку повинно відповідати числу адміністративно-територіальних одиниць, в яких у вас є пункти продажу; 3) для декларування роздрібного акцизу, якщо ваші пункти продажу належать до різних адміністративно-територіальних одиниць, які обслуговують різні контролюючі органи, послідовно застосовуйте правила, наведені в пп. 1 і 2

4

Періодичність подання

Щомісячно (п. 223.2 ПКУ).
За наявності ліцензії, діючої або призупиненої, на продаж підакцизної продукції декларація подається незалежно від того, проводилася діяльність чи ні (п. 4 розд. III Порядку № 14). Логічно, що за відсутності діючих «підакцизних» ліцензій відповідну звітність можна не подавати (http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/185254.html)

5

Строки подання

Не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 223.2 ПКУ). Тобто за лютий декларацію потрібно подати не пізніше 20 березня 2015 року (п’ятниця)

6

Одиниця виміру

Показники декларації наводяться у гривнях без копійок (з округленням за загальними правилами). Додаток заповнюється у гривнях з копійками (п. 7 розд. II Порядку № 14)

7

Відповідальність за неподання

Установлена п. 120.1 ПКУ.
Водночас за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації акцизного податку за січень 2015 року за новою формою податківці не вбачають підстав для застосування відповідальності (лист № 6036). Ба більше! Вони дозволяють декларацію за січень безкарно подати до 20 березня включно.

Однак майте на увазі: якщо прострочення подання звітності контролери прощають, то за прострочення сплати відповісти доведеться

* Лист ДФСУ від 23.02.2015 р. № 6036/7/99-99-19-03-03-17.
** Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджений наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14.

 

Як заповнювати?

Роздрібні продавці підакцизних товарів заповнюють «шапку» декларації, розділ Ґ і додаток 6 (п. 2 розд. I Порядку № 14).

Додаток 6. Заповнювати декларацію починаємо з додатка 6. Скільки таких додатків треба подавати разом з декларацією в різних ситуаціях, див. у п. 3 таблиці.

У «шапці» додатка зазначаємо:

— (1) розділ декларації, до якої подається додаток (Ґ), (2) код операції(-й), (3) звітний період (місяць, рік);

— (4) код КОАТУУ, на території якої розташовано пункт(и) продажу.

Додаток побудовано в розрізі видів «роздрібних» підакцизних товарів. Нагадаємо, їх перелік наведено в п.п. 14.1.212 ПКУ (див. також п. 1 таблиці).

Розрахунок акцизного податку здійснюється у гр. 3 — 6 додатка 6:

—у гр. 3 зазначаємо весь обсяг продажів під­акцизних товарів у роздрібній мережі/мережі громадського харчування (з урахуванням ПДВ), незалежно від форми розрахунків;

—у гр. 4 — яку частину з цього обороту становлять продажі для комерційного використання (тобто, як зазначено в Порядку № 14, для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання).

Як бачите, комерційне використання чиновники розглядають дуже вузько. Наприклад, якщо підприємство купує у вас бензин для використання в госпдіяльності (а не перепродажу), то з точки зору Порядку — це не комерційне використання. Тому згідно з Порядком такий продаж має потрапити до бази обкладення акцизом. На нашу думку, такий підхід суперечить ПКУ. Більше того, узагалі незрозуміло, як доводити таку комерційну спрямованість. Нам здається, що для цих цілей можна використовувати письмовий договір з покупцем, в якому чітко зазначатиметься, що «товар отримується з метою подальшого продажу (для комерційного використання)». Але думка ДФСУ теж була б цікава ☺.

Щоправда, важливіше б було знати відповідь на запитання, яким чином суб'єкт господарювання може підтвердити продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання? Тобто так, як його сформульовано в абзаці другому п. 14.1.212 ПКУ, а не так, як перекручено у Порядку № 14. І на сьогодні така відповідь від ДФСУ вже є (див. підкатегорію 116.02 БЗ). На її думку, незалежно від способу розрахунків це підтверджує розрахунковий документ (квитанція, товарний чи касовий чек тощо).

Свої міркування щодо цього питання обіцяємо надати незабаром.

Потім виводиться об’єкт оподаткування (гр. 5) — обсяг роздрібних продажів кінцевим споживачам (гр. 3 - гр. 4).

У гр. 6 зазначаєте ставку податку — вона буде однаковою для всіх підакцизних товарів і становить 5 % (п.п. 215.3.10 ПКУ).

У гр. 7 — виводиться сума акцизного податку (гр. 5 х гр. 6). Вона ж потрапить до декларації, щоправда, уже з округленням.

Декларація. Тут також є декілька цікавих моментів.

«Шапка». Поля в «шапці» декларації, у цілому, стандартизовані. Але є особливості:

— у полі 5 — проставляємо позначку «Х» навпроти позначення «212.1.11»;

— у полі 7 — зазначаємо адреси пунктів продажу підакцизних товарів (див. лист № 6036).

Розділ Ґ. У ньому наводиться інформація про:

1) суму податкових зобов’язань з акцизного податку, які мають відношення до пункту продажу (Ґ1.1— Ґ1.11). Дані сюди переносяться з додатка 6. Якщо таких додатків декілька, то в цих полях фігуруватиме сумарне значення за всіма ними;

2) податкові зобов’язання у розрізі КОАТУУ за всіма пунктами продажу (Г2). У листі № 6036 (ср. 025069200) зазначається, що така інформація потрібна для правильного розподілу сум «роздрібного» акцизного податку між місцевими бюджетами. Це актуально, коли у вас є декілька пунктів продажу в різних адміністративно-територіальних одиницях, що обслуговуються одним податковим органом. У такому разі в цьому полі ви покажете суму податкових зобов’язань за кожною адміністративно-територіальною одиницею (тобто в розрізі КОАТУУ).

Важливо! На останній сторінці декларації обов’язково потрібно зазначити ознаку її подання. У полі «Ознака подання» проставляється позначка «Х» навпроти розділу Ґ і додатка 6.

Приклад. У підприємства є дві точки продажу пива — у різних населених пунктах (з КОАТУУ «6311045401» і «6311045400»), що обслуговуються однією податковою інспекцією. Продажна вартість 1 пляшки пива без урахування «роздрібного» акцизу становить — 12 грн. (у тому числі ПДВ). У лютому в обох точках продажу було продано по 500 пляшок.

У цьому випадку заповнюється два додатки 6. Ми навели тільки один — для населеного пункту з КОАТУУ 6311045401 (див. рис.). Для другого населеного пункту він заповнюється аналогічним чином. Візьміть до уваги, що в рядку 7 шапки декларації слід навести адреси обох точок продажу.

«Роздрібний» акциз і РРО

Начебто, питання відображення «роздрібного» акцизу в чеку РРО не має прямого відношення до теми складання декларації. І проте торкнутися його слід. Адже, з одного боку, маючи такі відомості, можна запросто проконтролювати правильність заповнення «роздрібно-акцизної» звітності. Нехай і не у всіх, але в більшості випадків. Причому зробити це можуть як платники податків, так і податкові органи, які відповідну інформацію з кожного РРО отримують щодня «на блюдці» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 102, с. 42).

З іншого боку, прямої законодавчої норми про виділення в чеку РРО окремим рядком суми «роздрібного» акцизу на сьогодні немає. І судячи з усього, податківці навіть не збираються ініціювати її появу (див. лист ДФСУ від 31.01.2015 р. № 807/3/99-99-22-07-03-14). Хоча при цьому досить наполегливо підштовхують платників «роздрібного» акцизу до перепрограмування РРО.

Утім, у такій самій манері вони діяли й раніше — коли вимагали показувати в касовому чеку, наприклад, «ювелірний»/«стільниковий» пенсійний збір або туристичний збір. Але при цьому майже ніколи не давали чітких рекомендацій, як же це зробити. Схоже, за тим самим сценарієм ситуація розвивається і зараз — «ми не знаємо як, але ви повинні — і все тут»…

У результаті на сьогодні контролери твердо заявляють (див. зазначений лист, а також консультацію з БЗ, підкатегорія 109.10), що

акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у фіскальному чеку як окрема податкова група

Ось тільки зробити це не так-то й просто! Незважаючи навіть на низку роз’яснень від ДФСУ (див., наприклад, листи від 30.01.2015 р. № 1811/6/99-99-22-07-03-15, від 31.01.2015 р. № 1848/6/99-99-22-07-03-15, від 31.01.2015 р. № 807/3/99-99-22-07-03-14).

Чому? Тому що ті варіанти, які пропонують податківці для вирішення акцизно-РРОшної проблеми, насправді не вирішують її, а породжують нові. ☹

Звичайно, якщо ваш РРО вміє рахувати податок на податок (нагадаємо, що «роздрібний» акциз накручується на вартість підакцизного товару з ПДВ), то це найідеальніший варіант. Тут немає жодних перешкод — чек у вас буде просто смакота! ☺ Причому такому касовому апарату навіть не потрібно підбирати коректну величину акцизу, як це радять робити у своїх листах податківці для менш просунутих касових апаратів.

Гірше, якщо у вас саме такий, технічно неідеальний РРО. На перший погляд, рецепти, як привести його у свідомість, описані в перелічених вище листах ДФСУ. У них розглянуто різні випадки: коли у вашій «залізячці» ☺ реалізований механізм розрахунку додаткового збору; коли такий механізм реалізовано за допомогою окремої групи і коли він не реалізований узагалі.

Але ось біда, про яку податківці чомусь не говорять: оскільки бази для обчислення ПДВ та акцизу різні, то ПДВ не становитиме одну шосту частину (тобто 20 % / 120 х 100 %) від загальної вартості під­акцизного товару! А отже, вам доведеться і ставку ПДВ підібрати так, щоб сума цього податку відображалася на чеку коректно. Наприклад, якщо касир пробиває через РРО підакцизний товар вартістю 126 грн., то акциз обчислюють як (126 / 1,05) х 0,05  = 6 грн., а ПДВ як [(126 - 6) / 1,2] х 0,2 = 20 грн. Але тоді 20 від 126 становитиме не 16,667 %, а 15,873.

Ось і виходить, що за законом ставка ПДВ для підакцизних і непідакцизних товарів одна (вона зазначена в п.п. «а» п. 193.1 ПКУ), і в чеку РРО вона має відображатися під однією буквою, і в Z-звіті накопичуватися так само. А реально так зробити не виходить. І що найсумніше — податківці навіть не розуміють суті цієї проблеми. Принаймні, з їх «роз’яснень» у нас склалося саме таке враження…

Якщо ж плюнути на їх роз’яснення й не виділяти акциз в чеку окремим рядком, то виходить ще гірше — ми завищуємо свої податкові зобов’язання з ПДВ.

Що ж робити, запитаєте ви? Думаємо, поки що нічого. Ну не можемо ж ми вам серйозно порадити розділити потік покупців з підакцизними та іншими товарами на різні каси. Можливо, щось запропонують виробники РРО. Як завжди, залишається тільки чекати та сподіватися.

декларація, акциз, роздрібна торгівля додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті