«Як тому не дати, хто вміє прохати!»: передаємо безоплатно товари/послуги

В одному із своїх творів Михайло Коцюбинський писав: «Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере найменше…». Насправді так і є. А бухгалтер щасливий ще й тоді, коли напевне знає, як облікувати те, що підприємство віддає.

Хочете детально вивчити всі «подарунково-облікові» нюанси? Тоді вперед, друзі! А ми вам у цьому із задоволенням допоможемо.

Почнемо із загальних понять про безоплатну передачу майна.

Подарунок назад не беруть

Відносини сторін при безоплатній передачі товарів (робіт, послуг) регулює гл. 55 «Дарування» ЦКУ. У ній зазначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатне майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦКУ).

Тобто за договором дарування майно (дарунок)

передається безоплатно і переходить у власність обдаровуваної сторони

Але якщо дарувальник отримує хоч якусь вигоду і на його користь обдаровуваний зобов’язався зробити будь-яку дію майнового або немайнового характеру (чим у результаті «безоплатність» порушується), то такі відносини договором дарування не є.

В унісон з ЦКУ говорить і ПКУ. Його п.п. 14.1.13 відносить до безоплатно переданих товарів (робіт, послуг):

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів або їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги про компенсацію їх вартості;

в) товари, передані юридичній або фізичній особі на відповідальне зберігання та використані нею.

А що вважають дарунком? Ним, як свідчить ст. 718 ЦКУ, можуть бути різні предмети:

— рухоме майно, у тому числі гроші та цінні папери;

— нерухомість;

— майнові права, якими дарувальник володіє або заволодіє в майбутньому.

Зверніть увагу: згідно з ч. 3 ст. 720 ЦКУ підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлене засновницьким документом дарувальника. Коли засновницькі документи не містять такого положення, Мін’юст радить внести до них відповідні зміни (див. лист від 23.02.2004 р. № X-11-19).

Водночас укладати договір пожертвування юридичні особи можуть без будь-яких перешкод. Для цього спеціальна вказівка в установчих документах не потрібна (ч. 3 ст. 720 ЦКУ).

Цікаво, чим відрізняється договір пожертвування від договору дарування? Головна відмінність пожертвування — цільове використання отриманих активів (ст. 729, 730 ЦКУ). Умови ж договору дарування в цьому плані набагато м’якші: отримувач може використовувати дарунок на свій розсуд.

Детальніше про правові тонкощі договору дарування ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 4.

Ну ось, з поняттям «подарунок» визначилися. Перейдемо до порядку обліку його передачі.

Відображаємо безоплатну передачу майна в обліку

Той, хто стикався з безоплатними передачами товарів (робіт, послуг) у дореформений час (тобто до 01.01.2015 р.), добре пам’ятає, скільки списів було зламано довкола їх податковоприбуткового обліку. Головне питання тоді полягало в тому, відображати податкові доходи і витрати за цих операціях чи ні. Податківці виступали «за» їх відображення, а ми пояснювали, чому вони помиляються (див., зокрема, «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 8).

Усім на втіху, з 1 січня 2015 року всі дискусії на цю тему пішли в історію. Віднині орієнтиром для визначення оподатковуваного прибутку став бухгалтерський фінрезультат, розрахований згідно з НП(С)БО або МСФЗ і відкоригований на різниці за розд. III ПКУ. Так встановив п.п. 134.1.1 ПКУ. І це чудово, тому що в бухобліку з безоплатною передачею товарів (робіт, послуг) усе легко і просто! Дивіться самі.

Безоплатне надання товарів (робіт, послуг) не відображається на доході підприємства, тобто його просто не визнають

А все тому, що в цьому випадку не виконуються критерії для його визнання.

Пам’ятаєте, про що свідчить п. 5 П(С)БО 15? Дохід визнають при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, що зумовлюють зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

А п. 8 П(С)БО 15 додатково уточнює, зокрема, що дохід визнають, якщо є впевненість, що в результаті операції збільшаться економічні вигоди підприємства.

До речі, схожі критерії визнання доходу містять і міжнародні бухстандарти.

Цілком ясно, що ані зростання власного капіталу, ані економічних вигод підприємство, що дарує свої активи, не отримує — дохід у нього не виникає ні в матеріальній, ні в будь-якій іншій формі. Тому підстав для його визнання немає. Усе справедливо.

А ось право на бухоблікові витрати при безоплатній передачі є. Дарувальник збільшує їх на собівартість безоплатно переданих товарів (робіт, послуг) у тому звітному періоді, в якому власне відбулася безоплатна передача. Фіксують ці витрати за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Повний порядок.

І найприємніше: при обчисленні об’єкта обкладення податком на прибуток жодних коригувань фінрезультату за розд. III ПКУ! На щастя, прив’язки витрат до госпдіяльності розд. III ПКУ більше не вимагає (хоча визначення цього терміна в п.п. 14.1.36 ПКУ збереглося). Отже, будь ви хоч малодохідний платник (ваш дохід за 2015 рік — не більше
20 млн грн.), хоч високодохідник (ваш дохід за 2015 рік — більше 20 млн грн.), орієнтуйтеся тільки на дані бухобліку. Та й годі! ☺

ПДВ при безоплатній передачі

Якщо ви вирішили допомогти комусь грошима, то на ПДВ-обліку ця операція ніяк не позначиться, оскільки вона, з точки зору п. 185.1 ПКУ, не є постачанням товарів або послуг.

А ось з безоплатною передачею саме товарів (послуг) по-іншому. Це якраз чистої води постачання ( пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ), тому об’єкт обкладення ПДВ тут очевидний ( п. 185.1 ПКУ).

І що найцікавіше — за новими правилами, запровадженими з 01.01.2015 р., здійснення цієї операції супроводжують подвійні податкові зобов’язання з ПДВ.

Перші податкові зобов’язання нараховуємо безпосередньо на операцію з постачання товарів (послуг) за договором дарування. При цьому, враховуючи, що товари (послуги) підприємство передає без оплати, при розрахунку бази обкладення ПДВ орієнтуємося на мінімальну планку ( п. 188.1 ПКУ). Вона буде такою:

— для купованих товарів (послуг) — не нижче за ціну придбання. При цьому для розрахунку мінімальних ПДВ-зобов’язань щодо товару беремо його первісну вартість (тобто ту, що сформувалася за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі»), а щодо послуги — ціну її придбання;

— для самостійно виготовлених товарів (послуг) — не нижче за їх виробничу собівартість (див. лист ДФСУ від 07.04.2015 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17).

Детальніше про складові мінімальної бази обкладення ПДВ ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 14, с. 14 і 15.

Увага! Якщо дарунок ви зробили «підконтрольній» особі, нарахувати ПДВ-зобов’язання доведеться виходячи з «трансфертних» цін, які визначають за правилами ст. 39 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при безоплатній передачі товарів є момент їх відвантаження, а послуг — момент підписання документа, що підтверджує факт їх надання ( п.п. «б» п. 187.1 ПКУ). Але якщо раптом собівартість товарів/послуг (база обкладення ПДВ) на дату їх передачі ще не відома, складіть податкову накладну так, як ми порекомендували вам у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 34, с. 17.

Другі податкові зобов’язання нараховуємо, щоб компенсувати раніше відображений податковий кредит з ПДВ. Адже операція з безоплатної передачі не спрямована на отримання доходу, тому передані товари (послуги) не можуть вважатися використаними в господарській діяльності підприємства ( п.п. 14.1.36 ПКУ). А оскільки так, перед нами — негосподарське використання товарів (послуг), які передаються безоплатно, що вимагає нарахування «негосподарських» ПДВ-зобов’язань ( п. 189.1, п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

За базу обкладення ПДВ і в цьому випадку беремо планку, яка має бути не нижче за ціну придбання товарів (послуг).

Зрозуміло: якщо «вхідний» ПДВ за переданими товарами (послугами) ви раніше до складу податкового кредиту не відносили, про нарахування других податкових зобов’язань можете не турбуватися.

Майте на увазі: на підтвердження виникнення ПДВ-зобов’язань ви повинні скласти аж три податкові накладні:

— першу — з нульовою вартістю на ім’я отримувача товарів (послуг). Усі реквізити шапки цієї податкової накладної заповніть у звичайному порядку — у належні рядки внесіть свої дані і дані вашого візаві (обдаровуваного платника). Один нюанс: у рядку «Форма проведених розрахунків» впишіть «Без сплати». Так радять податківці в консультації в підкатегорії 101.19 БЗ. А в рядку «Вид цивільно-правового договору» зазначте, наприклад, «Договір дарування» і наведіть його реквізити. Навіщо потрібна така податкова накладна? Скласти її змушує п.п. 2 п. 15 Порядку № 957. Придивіться: він вимагає у графі 3 податкової накладної з мінімальною базою поряд з номенклатурою товарів/послуг написати фразу «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, зазначених у податковій накладній № _______». Тобто в «мінбазівській» податковій накладній ви повинні зазначити номер податкової накладної з ціною постачання, що в цьому випадку дорівнює нулю. Ось такі пироги;

— другу — з типом причини «15» або «17». Цю податкову накладну ви складаєте, тому що визначаєте базу обкладення ПДВ виходячи з мінімальної планки ( пп. 15, 20 Порядку № 957). У рядках цієї податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, зазначте власні дані (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40; № 34, с. 6);

— третю — на умовне постачання з типом причини «13». Цю податкову накладну складіть не пізніше останнього дня звітного періоду. У її шапці теж наведіть свої дані. У графі «Індивідуальний податковий номер покупця» впишіть «400000000000». А ось графи «Вид цивільно-правового договору» і «Форма проведених розрахунків» не заповнюйте (див. консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 36).

Складені податкові накладні зареєструйте в ЄРПН ( п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ, п. 198.5 ПКУ). Хоча, навіть якщо ви цього своєчасно не зробите, не турбуйтеся. Другу і третю податкові накладні покупцю ви не передаєте, тому штрафу за їх несвоєчасну реєстрацію згідно зі ст. 120¹ ПКУ боятися не треба. Це підтверджує і ДФСУ в листі від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 8, с. 3). З першою податковою накладною теж усе спокійно — сума ПДВ у ній дорівнює нулю, а тому цей штраф і тут вас обмине.

Однак відкладати ЄРПН-реєстрацію надовго все ж таки не радимо. Бо ж усяке буває. Раптом доведеться проводити якісь коригування сум, зазначених у цих податкових накладних, а вони у вас не зареєстровані. До того ж за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію може «світити» адмінштраф, — попереджають податківці (див. консультацію в підкатегорії 101.20 БЗ). Тож, краще побережіть свої нерви і гроші. ☺

Приклад. Підприємство — платник ПДВ і податку на прибуток вирішило передати безоплатно іншому підприємству:

— партію товару, який раніше придбало для використання у власній госпдіяльності. Первісна вартість товару — 10000 грн., у тому числі ТЗВ — 1000 грн.;

— консультаційні послуги, виробнича собівартість яких — 800 грн.

В обліку таку операцію підприємство-дарувальник відображає таким чином:

Облік безоплатної передачі товарів і послуг

Ось у такому порядку відображають в обліку безоплатну передачу товарів (робіт, послуг). Нічого складного, правда? Не бійтеся робити добро, воно повернеться сторицею!

висновки

• За договором дарування майно (дарунок) передається безоплатно і переходить у власність обдаровуваного.

• При безоплатній передачі товарів (робіт, послуг) підстав для визнання доходу немає, а ось право на витрати є.

• Безоплатна передача товарів (послуг), з точки зору ПДВ, — це постачання, тому об’єкт обкладення ПДВ тут очевидний.