Хітові ПДВ-запитання: за мотивами квітневого вебінару. Оформлення ПН

В обраному У обране
Друк
Голенко О., Ковенко М., Нестеренко М., Солошенко Л., Яновська Н.
Податки & бухоблік Квітень, 2015/№ 34
Передусім хочеться подякувати небайдужим бухгалтерам за активність. Квітневий вебінар, який провели експерти «Податки та бухгалтерський облік», проглянуло 22 794 бухгалтери з усієї України.
Про що це свідчить? Тільки про приємне, що наш бухгалтер: а) жадібний до знань; б) на «ти» з інтернет-технологіями; в) цінує час і гроші, як свої, так і свого роботодавця. Не сумніваємося, що з такими характеристиками ми в Європу не зайдемо, а влетимо ракетою.
Редакція зі свого боку вирішила піти назустріч численним проханням і письмово викласти відповіді на найхітовіші запитання, які охоплюють ПДВ-тематику. Незважаючи на жорстку вибірку, одним матеріалом ми все одно не відбулися і сьогодні представляємо до вашої уваги першу частину. У ній ітиметься про проблеми оформлення, реєстрації ПН/РК, формування ПК у потрібному звітному періоді; про долю «старих» переплат з ПДВ; про розрахунок мінімальної бази для визначення ПЗ.
оформлення ПН

Помилка у графі 5 ПН — не бійтесь за ПК

Підприємство-покупець отримало ПН, у підграфі 5.1 «умовне позначення (українське)» якої зазначено «шт», а підграфа 5.2 «код» помилково залишилася не заповненою. Чи треба складати РК на виправлення помилки, якщо підприємство планує відобразити податковий кредит на підставі такої ПН?

 

Із самого початку 2015 року графа 5 податкової накладної (ПН) «Одиниця виміру» набула нового формату. Тепер вона складається з двох підграф: 5.1 і 5.2. Кожну з них треба заповнювати згідно з держстандартами. Тобто з урахуванням скорочень і кодування з Класифікатора ДК 011-96. Цього вимагає п. 15 Порядку № 957. У нашому випадку графу 5 ПН слід було заповнити таким чином: у підграфі 5.1 написати «шт», а в підграфі 5.2 — «2009». Помилково підграфу 5.2 залишили порожньою.

Поспішаємо вас заспокоїти. Реквізити графи 5 ПН (з її теперішніми підграфами) не є обов’язковими реквізитами ПН ( п. 201.1 ПКУ). А неточності в запов­ненні необов’язкових реквізитів ПН не вважаються істотними помилками* і ніяк не впливають на дійс­ність ПН. Тобто ви маєте право поставити таку ПН до податкового кредиту без складання розрахунку коригування на виправлення помилки.

* Про те, які помилки податківці вважають істотними, можна дізнатися з відповіді на запитання 7 Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9).

До речі, цей висновок підтверджує і ВАСУ в ухвалі від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11 (ср. 025069200). На його думку, відсутність у ПН, зокрема, одиниці вимірювання не призводить до неможливості ідентифікувати факт і зміст госпоперації. Це означає, що право на ПК за ПН з незначним дефектом зберігається (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 38).

Для тих, хто все ж таки хоче досягти ідеального виду ПН, можна її виправити шляхом виписування РК ( ст. 192 ПКУ), де:

— одним рядком зняти неправильний запис, відобразивши в табличній частині цінові показники з мінусом; у цьому рядку графу 5.2 залишити порожньою;

— другим рядком занести правильний запис, у тому числі заповнити графу 5.2, відобразивши в ній — «2009».

Такий РК реєструє в ЄРПН продавець. Детальніше про виправлення помилок у ПН, у тому числі несумових, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5.

 

 

Послуги в ПН: «послуга» чи «грн»

Як правильно відображати в податковій накладній у колонках 5.1 і 5.2 надану послугу, якщо інша одиниця вимірювання не передбачається? Зараз у ПН позначають і «послуга» і «грн», і головне, що всі праві! Хто посилається на Кодекс, хто на пояснювальний лист ДФС. А податкова потім заднім числом «щипатиме пір’їнки»...

 

Згідно з останньою версією податківців, викладеною в листах ДФСУ від 28.01.2015 р. № 2394/7/99-99-19-03-02-17 і від 20.03.2015 р. № 5834/6/99-99-19-03-02-15, а також у консультації БЗ (підкатегорія 101.19), алгоритм дій із заповнення податкової накладної з «невимірними» послугами має бути таким (варіант «А»):

у графі 5.1 зазначається «послуга»;

у графі 5.2 нічого не відображаємо (залишаємо порожньою).

Спочатку після оприлюднення такої позиції від контролерів програмне забезпечення не пропускало для реєстрації ПН, оформлені за таким алгоритмом. І тоді вихід для платників був один — використовувати варіант «Б»: у графі 5.1 ставили «грн», а у графі 5.2 — «2454». На сьогодні програмне забезпечення налагоджено, проте варіант «Б» («грн»/«2454»)* від цього не став незаконним. Головний аргумент: реквізити графи 5 ПН «Одиниця вимірювання товару/послуг» (з її підграфами) не є обов’язковими реквізитами ПН ( п. 201.1 ПКУ). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 38.

* Згідно з Класифікатором ДК 011-96.

Про варіанти відображення одиниці вимірювання рекламних послуг читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 14, с. 17.

 

Одиниці вимірювання немає у Класифікаторі

У нашого товару/послуги є одиниця вимірювання, але такої ми не знаходимо у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. Як у такому разі нам заповнити графи 5.1 і 5.2 податкової накладної?

 

Дійсно, згідно з п.п. 4 п. 15 Порядку № 957, підграфи 5.1 «умовне позначення (українське)» і 5.2 «код» графи 5 «Одиниця вимірювання товару/ послуги» заповнюються згідно з Класифікатором ДК 011-96.

Проте, як показує практика, він не охоплює все розмаїття того, що продається. Гідний вихід із ситуації знайшли податківці (БЗ, підкатегорія 101.19): вони дозволили у графі 5.1 ставити умовне позначення одиниці вимірювання «нестандартного» товару, що використовується для обліку та відображається в первинних документах, а графу 5.2 — не заповнювати, за аналогією з «невимірними» послугами (див. відповідь вище).

Так, на запитання: як заповнюються графи 5.1 і 5.2 податкової накладної, якщо застосовується позасистемна одиниця вимірювання, наприклад «Кіловар-година», вони відповіли: «…при постачанні реактивної енергії у графі 5.1 податкової накладної зазначається умовне позначення «кВАр.год».

Якщо такий варіант заповнення ПН не пропускатиме програмне забезпечення, то є сенс діяти так само за аналогією з «невимірними» послугами (у той період, доки не налагодили ПО): ставити у 5.1/5.2 — «грн»/«2454».

 

 

ПН при безоплатній передачі

Як правильно оформити податкову накладну при безоплатній передачі товару контрагенту?

 

Як ви знаєте, з 01.01.2015 р. операції постачань, зокрема товарів, отримали нову базу для розрахун­ку податкових зобов’язань з ПДВ. Вона визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче мінімального порогу, установленого п. 188.1 ПКУ.

По-перше, безоплатна передача вписується у визначення постачання згідно з  п.п. 14.1.191 ПКУ. Отже, нові правила розрахунку бази повинні застосовуватися при даруванні.

По-друге, договірна вартість при цьому дорівнює нулю, таким чином, потрібно визначати податкові зобов’язання виходячи з мінімальної бази. Для товарів, що перепродаються, мінбаза — не нижча за ціну придбання.

Якщо говорити про податкову накладну (далі — ПН), виписану на контрагента, то це може бути тільки ПН з нульовою вартістю. Адже ПН з мінімальною базою залишається у продавця (дарувальника) і не має відношення до обдаровуваного товариша.

Здавалося б, продавця, утім, як і його товариша, не повинна була цікавити ПН з нульовою вартістю. Адже від неї нікому ні холодно ні жарко: ані податкові зобов’язання не нараховують, ані податковий кредит не відображають, ані до формули для ліміту реєстрації не йде. Та й до 01.01.2015 р. (у період відсутності звичайних цін для неконтрольованих операцій) податківці не вимагали виписування такої «нульовки».

Що ж зараз? Хотілося б теж не робити зайвих рухів. Проте виписати ПН на нульову договірну вартість змушує п.п. 2 п. 15 Порядку № 957, що вимагає у графі 3 податкової накладної з мінімальною базою поряд з номенклатурою дописати фразу «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______». Тобто в ПН з мінімальною базою треба зазначити номер ПН з ціною постачання, яка в нашому випадку дорівнює нулю.

Ось і виходить, що потрібно виписати три види ПН:

— на контрагента з нульовою вартістю. Усі реквізити шапки заповнюються у звичайному порядку згідно з даними продавця/покупця*; у рядку «Форма проведених розрахунків» ставимо «без сплати» (БЗ, підкатегорія 101.19);

— самому собі на перевищення мінімальної бази над договірною нульовою вартістю (тип причини 15 — для купованих товарів). У рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, продавець (дарувальник) зазначає свої реквізити (п. 20 Порядку № 957), детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40;

— самому собі на компенсацію податкового кредиту за «вхідним» ПДВ, якщо такий було відображено (тип причини — 13). У рядку для індивідуального податкового номера покупця ставимо — «400000000000», в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, продавець (дарувальник) зазначає власні дані (п. 12 Порядку № 957), детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 36.

Залишається питання з реєстрацією ПН з нульовою вартістю, яку дарувальник віддає контрагенту. Звичайно, для краси обліку можна її спробувати зареєструвати в ЄРПН, виконуючи вимогу про суцільну реєстрацію всіх ПН ( п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). З іншого боку, якщо ви цього не зробите, то штраф за  ст. 1201 ПКУ не загрожує, адже він розраховується від суми ПДВ у податковій накладній, а вона дорівнюватиме нулю.

Що стосується обов’язковості реєстрації ПН з типами причини 15 і 13, то з одного боку, закон вимагає суцільної реєстрації всіх ПН — і цих у тому числі (див. п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Але з іншого боку, фінсанкції згідно зі ст. 1201 ПКУ за їх нереєстрацію не загрожують, теоретично можна нарватися на адмінштраф за  ст. 1631 КпАП.

 

 

Номер телефону в ПН і в ЄДР

Чи повинен збігатися номер телефону в податковій накладній і виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (ЄДР)?

 

Номер телефону — це довідкові дані про платника ПДВ, які навіть не фігурують у Реєстрі платників ПДВ. Такі дані вносяться до електронної копії реєстраційної заяви і під час її розгляду звіряються з відомостями з ЄДР (п2.2 Порядку реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1130).

Крім того, номер телефону ви не знайдете серед інформації, що міститься у виписці з ЄДР (п. 13 розд. II Порядку № 466/5*). Звичайно, особливо прискіпливі можуть заперечити, що «інформація про здійснення зв’язку з юридичною особою» (зокрема номер телефону) є в доступному доступі на сайті Мінюсту України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (пп. 1, 3 п. 3 розд. IV Порядку № 466/5).

* Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затверджений наказом Мінюсту України від 31.03.2015 р. № 466/5.

Однак прискіпливим заперечимо, що такого звіряння законодавством з ПДВ не передбачено. Мало того, номер телефону не є обов’язковим реквізитом податкової накладної ( п. 201.1 ПКУ). Отже, ніяких правових, податково-фіскальних наслідків невідповідності номера телефону даним ЄДР бути не може.

 

 

ПН: скільки знаків після коми…

Скільки знаків після коми в ціні товару потрібно ставити в податковій накладній, і в якому законодавчому документі це конкретно зазначено?

 

Графу 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» податкової накладної необхідно заповнювати у гривнях, зазначаючи цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. Виняток — для тих випадків, коли інше прямо встановлено законодавством, наприклад, коли ціни встановлюються урядом.

Вимога «двох знаків» випливає з п. 7 Порядку № 957, де зазначено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками. А як ви знаєте, копійка — це сота частина гривні.

Податківці так само говорять про зазначення ціни за одиницю — два знаки після коми (див. лист ДФСУ від 20.03.2015 р. № 5834/6/99-99-19-03-02-15, а також БЗ 101.19).

Графа 6 «Кількість (об’єм, обсяг)». Тут податківці дають повну свободу. Необхідною кількістю знаків після коми в кількісному показнику вони вважають таку кількість, яка достатня для правильного розрахун­ку вартісного показника у графах 8 — 13 ПН. Цю безрозмірність графи 6 можна використовувати для потрібного округлення загальної вартості. Установіть ціну не за одну одиницю товару, а, наприклад, за 1000. У цьому випадку при продажу 500 одиниць ви у подграфах 5.1/5.2 графи 5 «Одиниця виміру товару/послуги» просто впишете «тис. шт»/«2013», а у графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» — «0,5».

Графи 8 — 13. Тут податківці допускають наявність більше двох знаків після коми. Зокрема, вони вважають, що розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок множення показників граф 6 і 7 ПН виходить число з кількістю знаків після коми більше двох, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю).

 

 

Щебінь у ПН — це звучить гордо

За передоплатою видали ПН на «Щебінь 5*20», а відвантажувати його будемо як «Щебінь гранітний фр. 5*20». Як бути? Це зміна номенклатури чи тільки назви?

 

Уважно перечитайте статтю в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 98, с. 12, щоб ставитися до назви товару з належним пієтетом.

Почнемо з того, що давати найменування продукції підприємства — це аж ніяк не компетенція шанованого головного бухгалтера! А якщо на нього звалили ще й це — нехай нарікають на себе. ☹

Зауважимо також, що найменування продукції, подібної до вашої, присвоюється не як кому заманеться, а згідно з відповідними документами — у вашому випадку це ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови».

Так от, згідно з п. 3.2 цього документа щебінь — це великий заповнювач, що отримується зокрема дробленням гірських порід (у вас це, мабуть, граніт). Щебеню присвоюються марки за: дробністю — від 200 до 1400 (п. 4.4), морозостійкістю — від F15 до F400 (п. 4.6) і зерновим складом (Додаток А). Очевидно, що ви зазначили зерновий склад.

Як бачите, у вас є привід замислитися про перейменування. ☹ Але врахуйте: якщо зважитеся на це, то оберіть зручний момент — наприклад, 1 січня. І ще майте на увазі, що це ваше рішення спричинить за собою серйозну паперову тяганину (інвентаризація, картки складського обліку тощо)…

До речі, щебінь відповідає коду УКТ ВЕД 2517 10.

Це був заспів, а тепер — пісня…

Найголовніше: у  п.п. «е» п. 201.1 ПКУ таку характеристику, як номенклатура товару, визначено як обов’язковий реквізит податкової накладної (ПН). Цим пояснюється «трепетно суворе» ставлення фіскалів щодо дотримання порядку заповнення відповідного реквізиту ПН — графи 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця». До речі, номенклатура — це перелік назв (найменувань).

Не станемо витрачати ваш час на перерахування судових прецедентів як за, так і проти платників ПДВ, у яких назва товару у графі 3 ПН відрізнялася від його написання в товаросупровідному документі (наприклад, була зазначена не державною мовою). Хочете підставити (читай: втратити назавжди) покупця — можете ризикнути, тобто допустити різнобій у назвах вашого щебеню між графою 3 ПН і видатковою накладною. ☹

Не хочете? Тоді у вас один варіант: не очікуючи дати фактичного відвантаження щебеню з новим найменуванням (якщо, звичайно, ви не напоумите керівництво відіграти назву «назад» ☺) оформити розрахунок коригування (РК) до кожної виданої (зареєстрованої) ПН. У цьому РК:

1) рядок/рядки з колишнім найменуванням щебеню заповнити з мінусовими значеннями колишніх сумових показників і тут же

2) рядок/рядки з новим найменуванням і колишніми (тобто позитивними) значеннями сумових показників.

Ці РК зареєструвати в ЄРПН (оскільки сума не змінюється — це справа ваша, а не покупця) і передати щасливим покупцям. Це — для свіжих ПН (лютневих і пізніше), а РК до долютневих і до10тисячних ПН реєструвати не потрібно, причому за такими минулорічними ПН до того ж допускаються паперові РК — усі подробиці в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5.

До речі, не нехтуйте «новими» назвами в договорі і навіть у рахунку-фактурі: адже і його реквізити теж зазначаються в шапці ПН («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 81, с. 12; консультація в категорії 101.19 БЗ). Але… оскільки назва «Щебінь 5*20» достатньою мірою характеризує товар, можливо, саме так його й відвантажите?..

І все буде добре… ☺

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд