Складаємо декларацію платника ЄП — юрособи за 2014 рік гладесенько-рівнесенько

У цьому службовому полі проставляємо позначку (Х) у комірці навпроти типу декларації:
 — звітна;  
— звітна нова;  
— уточнююча;  
— довідково (виноска «**» у формі ЄП-звітності для юросіб свідчить, що декларацію з позначкою «довідково» подають, коли потрібно отримати довідку про доходи. Хоча, така довідка згідно з п. 296.8 ПКУ загалом цікава фізособам-єдиноподатникам, а не юрособам).
Коли складаємо поточну декларацію, позначку (Х) проставляємо в полі «звітна».
Якщо спочатку подали декларацію за звітний період, але до закінчення граничного строку її подання за цей самий період подаємо нову декларацію з виправленими показниками, то позначку (Х) проставляємо в полі «звітна нова». Зрозуміло, «самоштраф» при цьому не сплачуємо (абзац останній п. 50.1 ПКУ).
Якщо самостійно виправляємо помилки, допущені в раніше поданій декларації, за допомогою уточнюючої декларації (п. 50.1 ПКУ), то позначку (Х) проставляємо в полі «уточнююча».
Уточнюючу декларацію можна подавати вже з наступного дня після граничного строку подання помилкової декларації.
Тип декларації, що подається, — обов’язковий реквізит (п. 48.3 ПКУ). Без нього документ втрачає статус податкової декларації з усіма неприємними наслідками, що з цього випливають (пп. 48.1, 48.2 ПКУ).
Ще в цьому самому службовому полі зазначаємо номер поданої за рік декларації. Цей номер визначаємо послідовно наростаючим числом, ураховуючи всі подані декларації за рік (звітні, звітні нові, уточнюючі)

У цьому полі в кожному відпрацьованому на спрощенці кварталі звітного року (I квартал, II квартал, III квартал, IV квартал) потрібно зазначити групу (4 або 6), в якій працювало підприємство. Для цього проставляємо позначку в комірці навпроти відповідної групи.
Так, якщо, наприклад, протягом трьох кварталів 2014 року підприємство працювало у групі 4, а з IV кварталу перейшло в групу 6, то при заповненні декларації за 2014 рік у полях «I квартал», «II квартал», «III квартал» проставляємо позначку навпроти комірки «IV гр.», а в полі «IV квартал» — позначку навпроти комірки «VI гр.»

Тут потрібно зазначати, за який звітний (податковий) період звітного року подається декларація: I квартал, півріччя, три квартали, рік. Ми з вами зазначаємо — 2014 рік.
Тобто це поле заповнюємо, якщо подаємо декларацію з типом «Звітна», «Звітна нова».
Ця інформація — обов’язковий реквізит податкової декларації (п. 48.3 ПКУ)

Сюди в разі подання уточнюючої декларації вписуємо звітний (податковий) період, що уточнюється.
Якщо виправляємо помилки, які допустили у звітних (податкових) періодах до 01.01.2012 р., то дані про ці періоди вписуємо до окремих рядків службового поля 3.
Інформація, яку наводимо тут, — обов’язковий реквізит податкової декларації (п. 48.3 ПКУ)

У цьому службовому полі зазначаємо:  
— своє повне найменування відповідно до реєстраційних документів. Наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс», а не ТОВ «Люкс». Вимоги до написання найменування юрособи або її відокремленого підрозділу затверджено наказом Мін’юсту від 05.03.2012 р. № 368/5 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012 № 23);  
— код платника податку згідно з ЄДРПОУ. Для юросіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб — резидентів і нерезидентів код за ЄДРПОУ є податковим номером платника податків (п.п. 1 п. 2.2 Порядку № 1588);
 — код виду економічної діяльності (КВЕД). Тут наводять код свого основного виду діяльності;  — податкова адреса (місцезнаходження) платника. Тут зазначаємо своє місцезнаходження, відомості про яке містяться в ЄДРПОУ;  
— поштовий індекс.
Ця інформація — обов’язковий реквізит податкової декларації (п. 48.3 ПКУ).
Крім того, у цьому полі зазначаємо:  
— код організаційно-правової форми господарювання. Цей код присвоюється підприємству згідно з Класифікацією організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 (наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97);
 — міжміський код;  
— телефон.
Факс та електронну адресу наводимо за бажанням

Тут наводимо найменування податкового органу, до якого подаємо ЄП-звітність.
Це обов’язковий реквізит податкової декларації (п. 48.3 ПКУ), тому записуємо його правильно. Щоб контролери не причепилися до документа, краще зайвий раз перевірити, як правильно після всіх трансформацій називається їх місце роботи☺

До цього поля вписуємо середньооблікову кількість працівників (осіб) (СОКП).
А що під нею розуміють? Відповідь знаходимо в п.п. 14.1.227 ПКУ. Поняття СОКП означає кількість працівників у юридичних осіб, визначену за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.
Податківці підказують (див. консультацію в підкатегорії 108.01 БЗ), що йдеться тут про Інструкцію № 286.
Зазирнемо до п. 3.1 цієї Інструкції. Він установлює, що середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:  
— середньооблікової кількості штатних працівників;  
— середньої кількості зовнішніх сумісників;  
— середньої кількості працівників за цивільно-правовими договорами. Водночас СОКП згідно з п.п. 14.1.227 ПКУ враховує в еквіваленті повної зайнятості:  — усіх найманих працівників;  
— осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більше одного календарного місяця. Хоча, податківці наполягають, щоб до розрахунку СОКП уключали й тих сумісників, які пропрацювали менше одного календарного місяця (див. консультацію в підкатегорії 108.01 БЗ);  — найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.
Виняток становлять тільки наймані працівники, які перебувають у відпустці:
— у зв’язку з вагітністю та пологами;  
— для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Як бачите, до ідентичності тут далеко — поняття СОКП, розшифроване в ПКУ, не відповідає методиці з п. 3.1 Інструкції № 286. Тому, на наш погляд, СОКП для цілей ПКУ доцільніше ототожнювати з показником «середньооблікова кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості (СКПЕПЗ)», який розраховують за правилами п. 4 Інструкції № 286.
Цікавий момент. Поняття СОКП передбачає, що йдеться про середню кількість працівників протягом календарного року (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). А отже, навіть якщо на певний момент кількість працівників у єдиноподатника групи 4 перевищить встановлене обмеження (50 осіб), це не буде порушенням. Головне — не перевищити середню кількість працівників за підсумками року.
Докладніше про «людські» обмеження для платників ЄП читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 69, с. 15

У цьому рядку платник розраховує і відображає загальну суму доходу за звітний період.
Сюди ж він уключає:  
— суму перевищення над гранично допустимим доходом;  
— дохід, отриманий у негрошовій формі;  
— дохід, отриманий при здійсненні заборонених видів діяльності.
Щоб розрахувати цей показник, застосовують алгоритм, наведений у назві рядка

—

Цей рядок заповнюють платники ЄП, які обрали ставку 3 % (7 %), які при цьому є платниками ПДВ.
Відповідно в наступному рядку 3 (рядку 18) такі платники проставляють прочерк. У цьому рядку підприємство зазначає суму доходу наростаючим підсумком, тобто суму, яку воно отримало з початку року і до закінчення звітного кварталу. Причому сума, що потрапляє сюди, не повинна перевищувати 5 млн грн. — для групи 4 і 20 млн грн. — для групи 6.
Дохід, що перевищив гранично допустиму суму (тобто перевищення), відображають у рядку 4 (рядку 19) декларації, з усіма наслідками, що звідси випливають.
Візьміть до відома: єдиноподатники — платники ПДВ згідно з розд. V ПКУ,які працюють на ставці 3 %, розмір доходу визначають без урахування ПДВ (п.п. 1 п. 292.11). Тобто в цьому рядку вони відображають суму доходу без урахування ПДВ.
Увага! У деяких випадках при визначенні доходу слід ураховувати не тільки бухобліковий, а й єдиноподатно-дохідний фактор. Наприклад:
1) коли підприємство на рахунок отримує грошові кошти як повернення здійсненої раніше передоплати за товари (послуги) або повернення позики. Хоча в цій ситуації і відбувається рух грошових коштів, але дохід у бухобліку за операціями не виникає (критерії доходу не виконуються). Тому така операція не потрапляє до доходу і в податковому обліку;
2) продаж основних засобів — до доходу єдиноподатник-юрособа включає різницю між сумою коштів, отриманих від продажу основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ПКУ), визначеного за даними бухгалтерського обліку. Тут беремо на вус бухгалтерські записи про отримання виручки:
Дт 30, 31 — Кт 377, 685 за вирахуванням ПДВ і залишкової балансової вартості, що склалася на день продажу: Дт 943 — Кт 286;
3) сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, — дохід виникає на дату списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, у сумі такої заборгованості. Тут орієнтуємося на бухгалтерські записи про списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності:  
— неоплачені товари — Дт 631, 685 — Кт 717;  
— отримані передоплати за товари (послуги) — Дт 681, 685 — Кт 717.
До складу «єдиноподатного» доходу суми списуваної кредиторської заборгованості зі строком давності, що минув, уключаємо без ПДВ;
4) безоплатно отримані товари (роботи, послуги) — дохід виникає на дату підписання акта приймання-передачі товарів (робіт, послуг).
Причому, як затверджують податківці, на рівні не нижче звичайної ціни (див. консультацію в підкатегорії 108.04 БЗ). Нагадаємо, що згідно з п. 292.3 ПКУ безоплатно отриманими вважаються:  — товари (роботи, послуги), надані єдиноподатнику згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, що не передбачають грошової або іншої компенсації їх вартості чи їх повернення;  
— товари, передані на відповідальне зберігання і використані єдиноподатником. Тут орієнтуємося на дані бухгалтерського обліку, використовуючи документи, в яких відображено обороти за кореспонденціями рахунків:  
— запаси — Дт 20, 22, 28 — Кт 718;  
— послуги — Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 718;  
— основні засоби — Дт 15 (10) — Кт 424;
5) поворотна фінансова допомога, не повернена протягом 12 місяців. У періоді, коли закінчуються відведені для її повернення 12 календарних місяців, єдиноподатнику, зважаючи на недотримання вимог з п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, доведеться включити суму фіндопомоги до свого доходу. Тут орієнтуємося на аналітичні дані до залишку за  Кт 685 (607 «Інші короткострокові позики в іноземній валюті») на кінець звітного кварталу, в якому закінчуються 12 місяців для повернення такої допомоги

При заповненні цього рядка орієнтуються на дані бухгалтерського обліку, використовуючи такі записи:
Дт 30 — Кт 361, 377, 681, 685;
Дт 30 — Кт 702;
Дт 31 — Кт 361, 377, 681, 685.
Але з цієї суми слід виключити бухгалтерські записи про повернення:  
— отриманих передоплат (авансів): 
Дт 681, 377, 685 — Кт 30, 31;  
— оплат за повернену продукцію (товар): 
Дт 361, 377, 685 — Кт 30, 31.
Також візьміть до відома: оскільки платники ЄП, які працюють на ставці 3 %, розмір доходу визначають без урахування ПДВ, то додатково слід відняти і суму ПДВ, що включена до оплати, яка надійшла:  — якщо це передоплата: Дт 643 — Кт 641/ПДВ;
 — якщо це оплата за відвантажений товар (надані послуги): Дт 70, 712, 713 — Кт 641/ПДВ

Цей рядок заповнюють єдиноподатники — неплатники ПДВ, які працюють за ставкою 5 % (7 %). У цьому випадку в попередньому рядку 2 (рядку 17) вони ставлять прочерк. Тут платники ЄП зазначають суму доходу наростаючим підсумком, тобто суму, яку вони отримали з початку року і до закінчення звітного кварталу. Причому сума, що потрапляє сюди, не повинна перевищувати 5 млн грн. — для групи 4 і 20 млн грн. — для групи 6.
Суму перевищення заносять до рядка 4 (рядка 19) декларації з усіма наслідкам, що звідси випливають

При заповненні цього рядка використовують той самий принцип, що і при заповненні рядка 2 (17) декларації (див. вище)

Тут фіксують суму перевищення доходу над гранично допустимими обсягами, установленими на календарний рік (5 млн грн. — для групи 4 і 20 млн грн. — для групи 6). Розраховують цю суму так: від суми доходу, отриманої з початку першого звітного періоду до закінчення кварталу, в якому встановлено перевищення, віднімають 5 млн грн. або 20 млн грн. відповідно до групи .
Таку суму згідно з п. 296.6 ПКУ відображають у ЄП-декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулося перевищення. Якщо дохід, отриманий у звітному періоді (протягом року), не перевищує допустимий обсяг доходу, то рядок 4 (рядок 19) не заповнюють, у ньому проставляють прочерк.
Єдиноподатник, який заповнив цей рядок у декларації за 2014 рік, повинен:
1) обкласти ЄП суму перевищення за подвійною ставкою: 6 % (10 %) — для групи 4 або 10 % (14 %) — для групи 6, та сплатити її протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання річної декларації;
2) перейти з 1 січня 2015 року на загальну систему оподаткування.
Причому альтернативи тут немає навіть для тих, хто працював у 4 групі і міг за старими правилами в разі перевищення доходу перейти до 6 групи. Починаючи з 01.01.2015 р. для юросіб група платників ЄП тільки одна-єдина — третя. Отже, вище неї прямувати вже нікуди. При цьому доведеться:  
— єдиноподатникам, які працювали за ставкою 5 % (7 %), — зареєструватися платником ПДВ за необхідності; 
— єдиноподатникам, які працювали за ставкою 3 % (5 %) і застосовували квартальний звітний період з ПДВ, — самостійно перейти з 1 січня 2015 року на місячний період

—

До цього рядка записують дохід, отриманий єдиноподатником від здійснення негрошових розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).
Негрошовий спосіб розрахунків припускають:  
— операції бартеру;  
— отримання на оплату векселя;  
— залік зустрічних грошових вимог;  
— виплата зарплати в натуральній формі.
На те, що бартер і взаємозалік без зарахування грошових коштів на рахунок підприємства, заборонені для єдиноподатників, звертають увагу й податківці (див. консультацію в підкатегорії 108.12 БЗ).
Використання єдиноподатником «негрошових» способів розрахунків за відвантажені товари, роботи, послуги вважається порушенням. Тому знайте:
1) заборона негрошових розрахунків стосується тільки розрахунків за відвантажені товари (роботи, послуги). А ось на розрахунки при здійсненні інших операцій, наприклад, при поверненні позики підприємству не грошима, а товаром, ця заборона не розповсюджується;
2) якщо за товар розплатився не безпосередній покупець, а інша особа, то така форма розрахунку теж не підпадає під заборону. Тут головне, щоб оплата відбулася у грошовій формі;
3) якщо за договором комісії посередник утримав комісійну винагороду з належної вам як комітентові суми, це загрожує вам визнанням розрахунків з таким посередником негрошовими розрахунками. Тому при комісійних операціях єдиноподатник-комітент, щоб не позбутися ЄП-статусу, повинен вимагати від посередника повністю розрахуватися грошима за проданий товар, а вже потім виплачувати посереднику винагороду за його послуги.
Будьте пильні! Якщо ви в декларації за 2014 рік заповните цей рядок, вам з 1 січня 2015 року доведеться перейти на загальну систему оподаткування

При заповненні цього рядка використовують облікові регістри, в яких відображено обороти за кореспонденціями залікових рахунків: Дт 63, 685 — Кт 361, 377

У цьому рядку юрособа-єдиноподатник відображає дохід, який отримано від забороненого виду діяльності.
Якщо ви заповнили цей рядок, вам доведеться з 1 січня 2015 року перейти на загальну систему оподаткування. При цьому потрібно буде:  
— єдиноподатникам за ставкою 5 % (7 %) — за необхідності зареєструватися платниками ПДВ;
 — єдиноподатникам за ставкою 3 % (5 %), які застосовували квартальний звітний період з ПДВ, — самостійно перейти на місячний період з місяця, в якому здійснюється перехід на загальну систему.
Яким чином заборонені види можна ідентифікувати? Без сумніву, слід керуватися КВЕД-2010. Але при визначенні операцій, що належать до діяльності, забороненої для єдиноподатників, потрібно використовувати не тільки КВЕД. Головне тут — норми законодавства, що регулюють той чи інший вид здійснюваної діяльності. Такий висновок випливає з класифікатора, а також методпояснень до нього, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 р. № 396. Радісний факт. Податківці вважають, що наявність у ЄДР або у статуті юрособи «заборонених» видів діяльності не є підставою для відмови в реєстрації платником єдиного податку, за умови, що такі види діяльності не здійснюються (див. консультацію в підкатегорії 108.09 БЗ). А ось уже наявність дозвільних документів, що дають право здійснювати таку діяльність (наприклад, дозволу на користування надрами), уже є підставою для «відключення» від спрощеної системи.
На наш погляд, загроза визнання факту здійснення забороненої діяльності виникає тільки в тому випадку, якщо вже є документальне підтвердження того, що ті чи інші дії, що охоплюються забороненим видом діяльності, були безпосередньо здійснені — складено документ на підтвердження виконання роботи, або надання послуги, або постачання товару.
Докладніше про «табу» на види діяльності ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 69, с. 27

Щоб заповнити цей рядок, використовуйте той самий принцип, що і при заповненні рядків 2 (17), 3(18) декларації (див. вище). Якщо заборонені види діяльності ви не здійснювали, то цей рядок не заповнюйте, у ньому проставте прочерк

У цьому рядку наводять суму ЄП, нараховану в податковому (звітному) періоді.
Зверніть увагу, ця сума складається з:  
— суми ЄП, розрахованого за обраною загальною ставкою (3 % (5 %) або 5 % (7 %)) і   
— суми ЄП, розрахованого за ставкою у подвійному розмірі (у разі заповнення рядка 7.3 (22.3)).
У декларації за I квартал податкового року в цьому рядку зазначають ту суму ЄП, що підлягає сплаті до бюджету. У декларації за будь-який інший податковий (звітний) період, зважаючи на принцип наростаючого підсумку, рядок 7 (22) уключатиме дані всіх попередніх податкових (звітних) періодів звітного року.
Тому, щоб сплатити правильну суму ЄП, її з цього рядка потрібно «витягнути». А допомагає це зробити рядок 8 (23)

—

Цей рядок заповнюють єдиноподатники — платники ПДВ, які працюють на ставці 3 % (група 4) або 5 % (група 6).
Суму ЄП вони визначають як добуток суми доходу звітного періоду (рядок 2 (17)) і ставки ЄП — 3 % або 5 %. Тоді в рядку 7.2 (22.2) ставиться прочерк

—

Цей рядок заповнюють єдиноподатники, які не зареєстровані як платники ПДВ. Сума ЄП вони визначають як добуток суми доходу звітного періоду (рядок 3 (18)) і ставки єдиного податку — 5 % (7 %). Тоді в рядку 7.1 (22.1) ставиться прочерк

—

У цьому рядку платник самостійно зазначає (підставляє до формули, наведеної в назві рядка) розмір подвійної ставки від базової:  
— 6 % (10 %) — якщо єдиноподатник є платником ПДВ і працює за ставкою 3 % (5 %);  
— 10 % (14 %) — якщо єдиноподатник не є платником ПДВ і сплачує єдиний податок за ставкою 5 % (7 %).
Зазначену ставку єдиноподатник застосовує до доходу, отриманого в результаті порушення тих чи інших умов роботи на ЄП, а саме до доходу, який:  
— перевищив гранично допустимий розмір (рядок 4 (19));  — отриманий у негрошовій формі (рядок 5 (20)):  
— отриманий від заборонених видів діяльності (рядок 6 (21)).
Суму ЄП визначають як добуток суми «порушуючого» доходу звітного періоду і подвійної ставки ЄП

Призначення цього рядка — «витягнути» з нарахованого податкового зобов’язання з ЄП за весь звітний період суму податкового зобов’язання, проведену за особовим рахунком платника в попередньому звітному періоді. Завдяки цьому платник перерахує до бюджету суму ЄП тільки з тих доходів, які отримано за останній квартал.
У декларації за I квартал звітного (податкового) року в цьому рядку ви повинні були поставити прочерк.
У деклараціях за наступні звітні (податкові) періоди поточного року до цього рядка потрібно перенести значення рядка 7 (рядка 22) декларації за попередній звітний період. До цього рядка включають і уточнюючі показники у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах у межах поточного року. При цьому рядки, в яких було допущено помилки, заповнюють правильно

—

У цьому рядку відображають суму ЄП, яку потрібно сплатити до бюджету за підсумками звітного кварталу.
Її показник визначають як різницю між сумою ЄП, розрахованого наростаючим підсумком з початку року, і сумою ЄП, нарахованого наростаючим підсумком у минулому звітному періоді (рядок 7 - рядок 8) (рядок 22 - рядок 23).
Нагадуємо! Сплатити суму ЄП потрібно протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал

—

Цей підрозділ заповнюють підприємства, які виправляють самостійно виявлені помилки, допущені в ЄП-деклараціях минулих звітних (податкових) періодів.
Детально про те, як це робити, читайте на с. 33

—

У цьому розділі єдиноподатник наводить зведену інформацію про розрахунок податкового зобов’язання з ЄП у випадку, якщо він протягом календарного року перейшов з однієї ЄП-групи до іншої. За таких обставин заповнюють одночасно розділи II, III і IV декларації.
Якщо протягом календарного року платник не змінював групу ЄП, то розділ IV він не заповнює (проставляє в нім прочерки)

—

Виправлення через уточнюючу декларацію. Не заповнюємо (ставимо прочерк). Виправлення через звітну декларацію. Зазначаємо кількість аркушів Розрахунків ЄП уточнюваного періоду, що подаються

—

У цій графі декларації зазначають дані (кількість аркушів) про наявність доповнень, що подаються до декларації, або пояснень. Такі доповнення та пояснення єдиноподатник подає, якщо вважає, що форма декларації не дозволяє йому правильно визначити податкові зобов’язання з ЄП

—