податкова звітність
Імовірно, нова декларація з податку на прибуток повинна з’явитися в найближчому майбутньому. Адже декому її потрібно подати вже за півріччя (граничний строк подання — 10 серпня 2015 року). Нагадаємо, так звітують ті платники, які не сплачували авансові внески (не мали базового показника для розрахунку), а за підсумками I кварталу отримали прибуток. Їм важливо за підсумками півріччя перейти з «року» на «квартал», щоб потім до кінця року звітувати та сплачувати податок на прибуток поквартально ( абзац восьмий п. 57.1 ПКУ**).
** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Або, наприклад, ось іще один можливий випадок. Припустимо, ви вирішили вийти з «прибутківців» і з III кварталу перейти на спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Тоді доведеться відзвітувати за період «до» моменту переходу (для вас — це I півріччя). І тут урахуйте: податківці вимагають подавати останню (у вашому випадку — піврічну) «прибуткову» декларацію у квартальні строки. А отже, вам доведеться відзвітувати теж не пізніше 10 серпня (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 19, с. 45).
Отже, за всіма прикметами затвердження нової форми декларації вже не за горами — має відбутися неодмінно до піврічної звітності.
Ну а поки що на сайті ДФСУ в розділі «Проекти регуляторних актів» розміщено проект — з примірним варіантом нової декларації, винесеним на обговорення. Податківці, у свою чергу, неодноразово заявляли про спрощення податкової звітності — перш за все, таких «титанів»-декларацій, як з податку на прибуток і з ПДВ. Ну що ж, поглянемо, як врешті-решт усе «спростять» за прибутком. Утім, зі «спрощень» насамперед впадає у вічі прагнення зробити універсальною форму декларації та зменшити число додатків до неї. Далі про це та інше детальніше.
Форма декларації: одна для всіх
У цілому, простежується бажання уніфікувати форму декларації. Тобто зробити її однією для всіх платників: як звичайних, так і «специфічних» — наприклад, страховиків ( пп. 136.2, 137.2, 141.1 ПКУ) і банків ( п. 139.3 ПКУ), а також «букмекерів, лотерейників, азартників» ( пп. 136.4, 141.5 ПКУ). Звідки такий висновок? З відведеного «для особливих відміток» поля 9 вступної частини, а заразом і з новоявлених рядків 07 — 15, що прокралися у форму декларації (щоб рахувати податок від цих видів діяльності).
Хоча загалом за побудовою «проектна» декларація схожа з попередницею. Тобто, як і раніше, складається із:
— вступної частини;
— основної частини;
— рядка-розрахунку щомісячного авансового внеску;
— трьох блоків для виправлення помилок: (1) з податку на прибуток, (2) з податку на прибуток з доходів нерезидентів, (3) зі щомісячних авансів;
— заключної частини.
До речі, остання повинна дещо «погладшати» на два нових інформативних поля:
— по-перше, про подання разом з декларацією форм фінзвітності ( п. 46.2 ПКУ), а
— по-друге, для проставляння відмітки малодохідником, який вирішив не коригувати фінрезультат на різниці (крім збитків минулих років). Щоправда, п.п. 134.1.1 ПКУ говорить про проставляння такої відмітки вперше в річній декларації. Хоча тим, хто на 100 % упевнений у своїй малодохідності (річному доході до 20 млн грн.), вважаємо, її можна проставити вже в декларації за півріччя. А ось якщо в піврічника дохід, навпаки, уже перевалив за 20 млн грн., фінрезультат на різниці краще б почати коригувати вже з піврічної декларації.
Зауважте, що водночас з фінальної частини піде довідкова табличка-розшифровка для виправлення помилок зі щомісячних авансів. А ось супровідного порядку заповнення декларації, на жаль, і цього разу так само немає.
Додатки до декларації: у чому зміни?
Планується, що кількість додатків до декларації скоротиться — з 14 до 9. Дивіться як:
Зміни в додатках
Отже, у результаті декларація трохи «схудне». Хоча чого тільки вартий новий, вагомий (!) додаток РІ (за різницями).
Ну а тепер зазирнемо у форму та пройдемося по ключових позиціях.
Що передбачено проектом?
Щомісячні аванси. На догоду оновленому п. 57.1 ПКУ по-новому у проекті виглядає розрахунок щомісячних авансів (рядок 26 проектної декларації). Розраховуючи їх (важлива деталь!), дозволено врахувати суму незарахованих дивідендних авансових внесків (тобто тих, що так і не зіграли у зменшення податку на прибуток за підсумками року). Тим самим незараховані дивідендні аванси зможуть зменшити (!) щомісячний аванс (платежі стануть менші).
Щоправда, поки про такі тонкощі розрахунку думати зарано. Оскільки вперше ці правила доведеться застосувати, розраховуючи щомісячний аванс аж у декларації за 2015 рік (на підставі якої сам аванс сплачувати тільки в червні 2016 — травні 2017 року). І до речі, саме тоді (звітуючи за 2015 рік) з легкої руки податківців удасться заразом уключити до розрахунку і «старі» незараховані дивідендні аванси — що не зіграли у зменшення податку на прибуток за підсумками 2014 року (які осіли, нагадаємо, у ряд. 13.5.2 «старого» додатка ЗП до декларації за 2014 рік). Про це зазначалося в листах ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 5) і від 14.05.2015 р. № 10269/6/99-99-19-02-01-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 48, с. 3).
А доти — без змін: у 2015 році та січні — травні 2016 року — щомісячні аванси сплачують все ще за «старими» правилами, що діяли до 01.01.2015 р. Причому в березні — травні 2016 року — виходячи із суми, визначеної в декларації за 2014 рік ( п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ; детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 10).
Дивідендні аванси. Вони, як і раніше, ідуть у залік (через додаток ЗП). Тобто зменшують податок на прибуток. Але водночас
якщо таких авансів виявилося більше, ніж податку, то перенести їх частину, що «не зіграла», на наступний рік, судячи з проекту декларації, просто не вийде
Усе тому, що проектом нового додатка ЗП якогось аналога ряд. 13.5.2 (як у «старому» додатку ЗП) не передбачено. Отже, надії (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 40, с. 18) тут поки що не виправдалися.
Невже сума, що не зіграла, пропаде? І це незважаючи на те, що в п.п. 57.11.5 ПКУ чорним по білому написано, що дивідендний авансовий внесок — не самостійний податок, а частина податку на прибуток. Читай — той самий податок. Виходить, різниця не повинна пропасти. Тим паче, що й «заліковий» п.п. 57.11.2 ПКУ не говорить про можливість обліку тільки того дивідендного авансу, який сплачено у відповідному звітному році.
Ну а поки маємо те, що маємо: у проекті додатка ЗП перенесення залишку, що не зіграв, «на майбутнє» немає. Верткі податківці, у свою чергу, чимдуж твердять, що дивідендні аванси, що не зіграли, не формують переплати з податку на прибуток (перефразовуємо: повернути їх не вийде, лист ДФСУ від 14.05.2015 р. № 10269/6/99-99-19-02-01-15). Хіба що своєрідним «бонусом» стане можливість урахувати таку різницю при розрахунку щомісячних авансів і через це сплачувати їх у меншій сумі. Та й залишається сподіватися на те, що випадок з «перевищенням» виявиться не таким уже й поширеним.
Зменшення податку (додаток ЗП). У проектній версії додатка ЗП податок на прибуток зменшують 3 види платежів:
— щомісячні аванси;
— податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
— дивідендні авансові внески.
Причому, зауважте, зменшують податок на прибуток у переліченій (!) послідовності. Тобто
спершу в залік ідуть щомісячні аванси, >потім — податок на нерухомість і, нарешті, аванси дивідендні
Тут — жодних вільностей: черговість саме така.
Хоча приємного в тому, слід визнати, мало. Адже, скажімо, сума щомісячних авансів, що не зіграли у зменшення податку, утворює переплату (див. підкатегорію 102.32 БЗ). Її можна повернути або зарахувати в сплату податку наступних періодів (у тому числі зарахувати за заявою на сплату майбутніх щомісячних авансів, див. лист Міндоходів від 24.04.2014 р. № 6599/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 42, с. 4).
Тоді як з дивідендними авансами, що не зіграли, подібний номер не пройде. Як наголошувалося, контролери не вважають ці суми переплатою (повернути/зарахувати їх не дозволяють, та й перенесення незарахованого залишку за ними не передбачено). А в додатку ЗП вони, на жаль, стоять останніми.
Інша цікава деталь. Дивіться: щомісячні аванси (нараховані за звітний рік) у додаток ЗП (ряд. 16.1) заносять у повній сумі. А наступні «зменшуючі» платежі — тільки якщо дозволяє податок, що залишився.
Поглянути хоч б у формулу ряд. 16.2, відведену для податку на нерухомість. Сюди заносять суму податку на нерухомість, не більше (!), ніж податок, що залишився після заліку на аванси. Від цього в додатку ЗП може осісти тільки частина податку на нерухомість (якщо сам податок на прибуток невеликий). Отже, перенести сюди, не дивлячись, «нерухомий» податок удасться не завжди.
І, якщо вже заговорили про нерухомість, пригадаємо про нещодавній лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 53, с. 5). У ньому контролери роз’яснили: авансовий внесок з податку на нерухомість, сплачений за IV квартал 2015 року (до 30 січня 2016 року), зменшить податок на прибуток, нарахований за 2015 рік. Тобто працює правило «період у період» — коли податок на прибуток зменшується на «нерухомий» податок за той самий звітний період.
До речі, в тому ж листі далі зазначалося, що жодних коригувань фінрезультату на суму податку на нерухомість ПКУ не передбачено. Тішить, що тут контролери пішли законним шляхом і не стали вставляти палиці в колеса (тоді як певні побоювання з цього приводу все ж виникали, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 15). А «дали добро» на те, щоб податок на нерухомість зменшував податок на прибуток (як передбачено п. 137.5 ПКУ) без жодних коригувань фінрезультату на бухвитрати. На щастя, це підтверджує і проект декларації, де
немає рядка для коригування (збільшення) фінрезультату на суму податку на нерухомість
Ну і все ж за тим самим залишковим принципом податок на прибуток зменшують дивідендні аванси. Погляньте: хоча спершу в додатку ЗП дивідендні аванси довідково наводять у повній сумі (ряд. 16.3), фактично вони йдуть у залік (ряд. 16.3.1) у розмірі, не більшому, ніж податок, що залишився (зменшений на щомісячні аванси та податок на нерухомість). Про всяк випадок повторимо: у проекті декларації «дивідендний» залишок, що не зіграв, на майбутні періоди не переноситься.
Новий додаток РІ (по різницях). Його заповнюють платники, які рахують різниці. Тобто: «обов’язково» — високодохідники і «добровільно» — малодохідники, які з власної волі погодилися на перерахунок ( п.п. 134.1.1 ПКУ).
Щоправда, логічно було б заповнювати додаток РІ в декларації за рік (коли стане достовірно відомий обсяг доходу — більше/менше 20 млн грн., а, отже, проясниться і необхідність розрахунку самих різниць). Хоча з другого боку жодних приписок про «рік» для РІ у проекті декларації не знайти. Та і, поглянувши в шапку РІ, можна побачити, як там провокаційно красуються також і «квартальні» періоди. Ну що ж, поглянемо, як ситуацію розтлумачать контролери.
У цілому ж, новий «масивний» додаток РІ включає 4 розділи:
— розділ 1 — амортизаційні різниці ( ст. 138 ПКУ);
— розділ 2 — різниці при формуванні резервів (забезпечень) ( ст. 139, 141 ПКУ);
— розділ 3 — різниці за фінансовими операціями ( ст. 140 ПКУ);
— розділ 4 — інші різниці.
Зауважте, що в ув’язці з додатком РІ платники, які рахують різниці, заповнюють також додатки АМ, ЦП (якщо були операції з цінними паперами) і ТЦ (якщо здійснювалися контрольовані операції).
А ось підсумок підрахунку всіх різниць (що збільшують та зменшують фінрезультат) з додатка РІ переносять у спеціально відведений для цього рядок 03 декларації.
Амортизаційні різниці (додаток АМ). Для їх детального розрахунку відведено окремий «амортизаційний» додаток АМ. І тут — пікантний штрих. В «амортизаційній» ст. 138 ПКУ, по-хорошому, йдеться про підрахунок різниць тільки за основними засобами та нематеріальними активами. Але у проектній версії додатка АМ все виглядає дещо інакше: у підрахунку амортизаційних різниць беруть участь не тільки основні засоби, але також і інші необоротні активи, серед яких у тому числі МНМА (тобто всі 16 груп об’єктів з п.п. 138.3.3 ПКУ). Насправді це не відповідає ПКУ, оскільки залучає до перерахунку дещо більший перелік об’єктів. Така ось відмінність, не підкріплена законодавчо.
«Старі» збитки. Зауважте, «старі» збитки (минулих років) «сидять» як зменшуюча різниця у ряд. 3.2.4 додатка РІ.
Нагадаємо, «старі» збитки — це та специфічна різниця, яку враховують всі без винятку платники. Адже
і високодохідники, і малодохідники коригують фінрезультат на збитки минулих років ( пп. 134.1.1, 140.4.2 ПКУ)
Тому якщо у малодохідників за плечима опинилися «старі» збитки, їм потрібно подавати додаток РІ із заповненим «збитковим» ряд. 3.2.4.
Отже, візьміть на замітку: «старим» збиткам розробники не відвели (як у минулі часи) окремий рядок прямо в декларації, а помістили їх у додаток РІ.
Перехідні операції. Зверніть увагу: коригування за перехідними операціями 2014 — 2015 рр/ (з розд. 4 підрозд. ХХ ПКУ) також увійшли до прикінцевого розділу 4 додатка РІ.
Що це за випадки? Наприклад, коли в бухобліку в 2014-му вже показали бухдоходи/бухвитрати, а податкові доходи/витрати згідно зі старими правилами могли визнати тільки «за грошима» (тобто на дату надходження/перерахування коштів на банківський рахунок або до каси). При цьому самі гроші пройшли пізніше — отримані/сплачені вже у 2015 році. Тоді потрібні коригування:
— на суму коштів, що надійшли, збільшують фінрезультат до оподаткування ( абзац перший п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, ряд. 4.1.15 додатка РІ);
— на суму сплачених коштів зменшують фінрезультат до оподаткування ( абзац другий п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, ряд. 4.2.10 додатка РІ).
Так, скажімо, «за грошима» до 2015 року в податкових доходах могли опинитися договірні санкції (штрафи, неустойка та пеня; «старий» п. 137.13 ПКУ), а також суми отримуваного страхового відшкодування ( «старий» п.п. 140.1.6 ПКУ). Тому якщо такі суми нарахували ще у 2014-му, а отримали вже у 2015-му, їх додають до фінрезультату до оподаткування (через ряд. 4.1.15 додатка РІ).
До речі, поки нічого не залишається, як у цих самих рядках додатка РІ показувати коригування і колишнім єдиноподатникам, які стали «прибутківцями». Так, якщо на ЄП було відвантаження, а оплата прийшла вже на загальній системі — фінрезультат збільшують (ряд. 4.1.15). І навпаки, якщо на ЄП прийшла оплата, а на загальній відвантажили — фінрезультат зменшують (ряд. 4.2.10). Хоча, звичайно, краще, щоб під цей випадок розробники відвели декілька спеціальних рядків.
Крім того, свої збільшуючі (ряд. 4.1.12, 4.1.13, 4.1.14) і зменшуючі (ряд. 4.2.7, 4.2.8, 4.2.9) фінрезультат коригування можливі за перехідною сумнівною заборгованістю ( п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
А ось про «перехідні» резерви на оплату відпусток ( п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) розробники чомусь забули. Свого перехідного «витратного» рядка для них у розділі 4 додатка РІ немає. Поглянемо, чи усунуть цей недолік. Інакше витрати за перехідними резервами доведеться відображати в загальному «резервному» ряд. 2.2.1 додатка РІ.
Важливо! Коригування за перехідними операціями проводять як високодохідники, так і малодохідники. У такому разі останнім доведеться також подавати додаток РІ.
На цьому експрес-огляд проекту сьогодні завершуємо. Дочекаємося затвердження форми.
висновки
Деякі платники подаватимуть декларацію з податку на прибуток вже за півріччя (не пізніше 10 серпня). А отже, на той час повинні затвердити нову форму декларації (поки що існує тільки її проект).
У проекті декларації планується скоротити кількість додатків з 14 до 9. З’явиться новий об’ємний додаток РІ (за різницями).
Сума дивідендних авансів, що не зіграли у зменшення податку на прибуток, на наступний рік не переноситься. Проте (починаючи з 2015 року) вона враховуватиметься при розрахунку щомісячних авансів.
Усі платники (і малодохідники, і високодохідники) можуть урахувати «старі» збитки (тобто скоригувати фінрезультат на збитки минулих років, п.п. 140.4.2 ПКУ).
