* Точніше, викладеного в новій редакції постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 405.
Передусім нагадаємо, що стосовно цієї бухтематики (а хто скаже, що мобілізація автотранспорту — тема небухгалтерська, нехай кине в себе камінь ☺) ви завжди були в курсі справи. Завдяки нам ☺ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 52, с. 15; 2015, № 21, с. 28).
А галасувати — до того ж передчасно, оскільки документ (далі — Положення № 405) офіційно опублікований, тобто набрав чинності лише 07.07.2015 р., — реально було не варто. ☺ Тим паче, що в ньому немає жодних архітермінових вимог або таких новацій, які були б занадто обтяжливими для підприємств.
Та все ж поговорити про нього варто.
Що конкретно нового?
Те, що Положення № 405 в цілому (крім пасажів, що стосуються відшкодування шкоди за повністю знищені залучені транспортні засоби та техніку) вигідно відрізняється від його попередньої недорікуватої і бездарної редакції — це факт. Позитивний. А те, що роботязі-Кабміну для написання документа знадобилося більше року, і те, що в згаданих пасажах він напевно зшахраював — це теж факт. Безперечний… ☹
«Більше року» — мається на увазі — з часу доповнення ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII (далі — Закон № 3543) новою спеціальною «мобілізаційною» ч. 3 (див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 48, с. 19).
По суті, Положення № 405 тепер додатково конкретизує встановлені ч. 3 ст. 6 Закону № 3543 особливості виконання військово-транспортного обов’язку конкретно в період мобілізації — тобто протягом першої частини так званого особливого періоду, що складається з власне періоду мобілізації плюс період воєнного стану (абзац п’ятий ст. 1 Закону № 3543).
І головне, як ви пам’ятаєте: на відміну від періоду воєнного стану, коли транспортні засоби та техніка можуть бути у власника вилучені або примусово відчужені (у тому числі й у фізичних осіб), у період мобілізації таке майно може бути усього лише залучене — тимчасово і безкоштовно. ☹ Проте це залучення не стосується фізосіб!
Так що ж конкретно конкретизовано (пробачте за тавтологію ☺) у Положенні № 405? Відмітимо найголовніше:
1) розширено «військово-транспортні» обов’язки керівників підприємств;
2) затверджено форму (додаток 4 до Положення № 405) Акта приймання-передачі транспортних засобів і техніки, передбаченого абзацом четвертим ч. 3 ст. 6 Закону № 3543. До речі, ця форма «заточена» чітко під ситуацію залучення транспортних засобів і техніки (далі — ТЗ) саме в період мобілізації (п. 27 Положення № 405). Подібна форма Акта про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації (додаток 6 до Положення № 405), затверджена для ситуації повернення ТЗ після оголошення демобілізації (п. 35 Положення № 405);
3) мабуть, щоб, як кажуть, двічі не вставати… — увага! — у тексті Положення № 405 окремим підрозділом прописаний Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації (до нього ми ще повернемося).
«Військово-транспортний керівник»
Зауважимо, які обов’язки керівників підприємств тепер прямо прописані в Положенні № 405:
1) забезпечувати військовий облік ТЗ (ведення якого в мирний час покладене на військкомати — п. 12 Положення № 405);
2) не частіше одного разу на рік (і не рідше трьох разів на п’ять років) згідно із затвердженими графіками разом із представниками військкомату забезпечувати перевірку готовності ТЗ з оформленням відповідних актів (п. 18 Положення № 405), для проведення якої забезпечувати доступ до них таких представників (п. 19 Положення № 405);
3) забезпечувати підготовку та доставку залучених ТЗ військовим формуванням (пп. 21, 22 Положення № 405).
Звертаємо вашу увагу:
щоб повернути залучені ТЗ, керівник підприємства повинен буде звернутися до відповідного військкомату із заявою
Строк повернення задекларовано в абзаці п’ятому ч. 3 ст. 6 Закону № 3543 — протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.
А тепер повернемося до п. 1 цього розділу статті і розглянемо детальніше, в чому полягає обов’язок ведення військового обліку ТЗ.
Виявляється, двічі на рік — не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту від військкомату ви повинні подавати останньому інформацію про реєстрацію (перереєстрацію), зняття з реєстрації або зміну реєстраційних даних ТЗ (п. 13 Положення № 405). До речі, тепер під час таких реєстраційних дій в органах ДАІ підприємство повинно буде подавати спеціальну довідку* з відміткою військкомату щодо військового обліку ТЗ, причому — увага! — не лише тих ТЗ, які включені в мобплан (як вимагалося — але не дуже ☺ — від підприємств раніше), а всіх (п. 11 Положення № 405). З такою ж періодичністю (п. 15 Положення № 405) потрібно буде подавати військкомату Відомості про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві, в установі та організації на таких транспортних засобах і техніці, станом на __ ____ 20__р. (зверніть увагу! — «про громадян» — тобто про ваших водіїв ☹) за формою додатка 1 до Положення № 405.
* Форму довідки визначає Міноборони, тому запитуйте її у військкоматі. ☹
Щодо призначених до можливої мобілізації ТЗ — як і раніше — у разі зміни найменування або форми власності підприємства, зміни дислокації ТЗ на тривалий час**, передання в лізинг або під заставу — необхідно у семиденний строк повідомити про це військкомат, у якому такі ТЗ перебувають на військовому обліку (п. 16 Положення № 405).
** Без конкретного визначення цієї тривалості.
Акт скласти — не поле перейти…
Що стосується обох актів (про приймання-передачу туди і про повернення звідти), то заслуговують на увагу такі моменти.
Перший. З форм випливає, що ці акти складаються від імені або військкомату, що залучає ТЗ, або військової частини, для якої ТЗ був залучений, причому вони складаються саме цими особами, а не підприємством!
Другий. Форми актів забезпечені важливими пунктами, появу яких було важко передбачити виходячи з тексту абзацу четвертого ч. 3 ст. 6 Закону № 3543…
Дивіться. На відміну від тексту згаданого абзацу, де йдеться просто про залишкову (балансову) вартість ТЗ, по-перше, в абзаці першому п. 28 Положення № 405 (ср. ) сказано про зазначення цієї величини в акті приймання-передачі саме «на останню звітну дату (останній день кварталу (року))», — як ми розуміємо — що передує даті залучення ТЗ.
По-друге, абзац другий п. 28 Положення № 405 надає підприємству право під час залучення ТЗ провести (зрозуміло, за свій рахунок ☹) його незалежну професійну оцінку* — із зазначенням її величини безпосередньо в акті приймання-передачі (і відомостей про експертний висновок та його дату). Зрозуміло, що з точки зору бухобліку ця дія покладе початок процедурі переоцінки такого ТЗ (і зокрема, згідно з п. 16 П(С)БО 7** змусить вас одночасно переоцінити всі об’єкти відповідної групи ОЗ). Але іноді, напевно, варто попітніти, щоб зафіксувати реальну залишкову (балансову) вартість залученого ТЗ. Нагадаємо, що про сучасні премудрощі переоцінки ОЗ ви вже читали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 17, с. 23.
* У порядку, встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (далі за текстом — Закон № 2658).
А на запитання «навіщо?» дамо відповідь трохи пізніше…
По-третє, зазначення, як це вимагається затвердженою формою акта приймання-передачі, в ньому саме держномера вашого ТЗ вкотре підтверджує наше давнє твердження в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 52, с. 15: такий ТЗ не лише не списується з вашого балансу (достатньо відповідної відмітки в типовій формі № ОЗ-6), а й не знімається з держреєстрації. Потрібно буде лише оформити на нього в ДАІ тимчасовий реєстраційний талон згідно з абзацом четвертим п. 16 Порядку № 1388***. Очевидно, це й названо в п. 29 Положення № 405 незрозумілою «відомчою реєстрацією»…
І нарешті, по-четверте — зверніть на це особливу увагу — згідно з п. 34 Положення № 405:
Обсяг шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається під час підготовки військовими частинами <…> транспортних засобів і техніки до повернення підприємствам <…> за рахунок коштів державного бюджету <…>
Вам корисно знати, що відповідний звіт (акт) про оцінку ТЗ, який повертається, підлягає обов’язковому рецензуванню (п. 35 Положення № 405) у порядку, визначеному ст. 13 Закону № 2658.
Почому залучити?
Але перш ніж розбиратися власне з відшкодуванням шкоди, спершу розглянемо питання оподаткування прибутку і нагадаємо вже викладене в попередніх публікаціях щодо нарахування амортизації протягом строку залучення ТЗ.
Так, малодохідники спокійнісінько продовжуватимуть у бухобліку нарахування амортизації на такі ТЗ. А оскільки ця категорія платників податку на прибуток звільнена від примусових коригувань величини фінрезультату до оподаткування на амортрізниці, то відповідні суми зіграють у зменшення бази цього податку.
Навпаки, високодохідники теж робитимуть у бухобліку нарахування амортизації на залучені ТЗ, проте, на відміну від малодохідників, унаслідок коригувань фінрезультату до оподаткування на амортрізниці згідно зі ст. 138 ПКУ**** фактично не зможуть зменшити базу оподаткування на відповідні суми (що еквівалентно ненарахуванню амортизації на такі ТЗ у так званому податковому обліку).
**** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
І ще. Повернімося до питання переоцінки ТЗ у скорботну хвилину його залучення…
При цьому ми допускаємо: підприємство — власник ТЗ реально розуміє, що саме може показати акт незалежної ☺ оцінки: що на його підставі ТЗ можна або дооцінити, або уцінити. Зрозуміло також, що головним мотивом того чи іншого прагнення є загроза втрати такого ТЗ у період його залучення.
Отже, дооцінити ТЗ має сенс хіба що з розрахунку на отримання більш-менш адекватної компенсації за втрачений ТЗ, якщо, звичайно, він був значно недооцінений у бухобліку. При цьому дооцінку як інструмент додаткового збільшення розміру бухгалтерської амортизації ми не розглядаємо тут у принципі. Для високодохідників це безглуздо (оскільки їм байдуже, яка саме сума «бухгалтерської» амортизації НЕ зменшуватиме базу), а малодохідники могли б за бажання скористатися цим інструментом і без зв’язку із залученням ТЗ…
Що ж до уцінки як інструменту одноразового збільшення витрат, то у високодохідників цей інструмент вибиває з рук все та ж ст. 138 ПКУ. Тоді як малодохідники отримати таку синицю до рук у принципі можуть, але з урахуванням дорожнечі послуг оцінювача вона може виявитися завбільшки з комара… ☹
Зауважимо також, що, отримавши назад пошкоджений ТЗ, ви, зрозуміло, вимушені будете відновити його роботоздатність. Так от, витрати на його ремонт відображаються у звичайному порядку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 17, с. 15).
Нагадаємо також:
якщо ви коригуєте різниці при розрахунку бази з податку на прибуток, то не забудьте про необхідність такої процедури щодо ліквідованих унаслідок їх знищення ТЗ
Порядок такого коригування аналогічний описаному в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 17, с. 39.
Що ж до питань НЕобкладення розглянутих операцій ПДВ, то ще раз нагадаємо про лист ДФСУ від 16.10.2014 р. № 5229/6/99-99-19-03-02-15, тверезість більшості аргументів і висновків якого ми позитивно оцінили в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 21, с. 28. Повторимо, що в нім самі податківці прямо стверджують:
— по-перше, оскільки операція залучення ТЗ не відповідає визначенню постачання згідно з пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ, то ПДВ на таку операцію не нараховується;
— по-друге, підстави для коригування податкового кредиту або визнання умовного продажу згідно з п. 198.5 ПКУ при цьому теж відсутні.
Додамо від себе до «по-перше»: саме з тих же причин немає підстав нараховувати ПДВ і на суму компенсації, отриманої за завдану ТЗ шкоду.
Щодо ситуації з отриманням компенсації за знищений ТЗ, то, як відомо, в тому цінному листі податківці розглядають таку ситуацію як постачання ТЗ з наступною оплатою за рахунок бюджетних коштів. Сьогодні це прямо суперечить п. 42 Положення № 405, тому ви маєте всі підстави класифікувати цю ситуацію як ліквідацію об’єкта ОЗ, причому — «без згоди платника податку» — і тому відбитися від можливих вимог податківців про нарахування ПДВ на так звану «недоамортизовану» частину вартості такого ліквідованого ТЗ, упираючи на абзац другий п. 189.9 ПКУ. Тим паче що у вас на руках буде офіційний документ про знищення такого ТЗ.
Зауважимо: очевидно, що зазначена позиція податківців напевно є офіційною, оскільки була продубльована також і в консультації з підкатегорії 101.02 БЗ. «Була» — оскільки вважалася чинною лише до 01.07.2015 р. ☹ Зрозуміло, що виключення цієї консультації сталося з суто формальної причини — часткової зміни редакції п. 198.5 ПКУ з 01.07.2015 р., — але оскільки ця зміна не впливає на суть аргументації, що використовується як у самій БЗ, так і в листі, це не повинно змінити озвучену позицію податківців. Ну, хіба що варто заручитися індивідуальною податковою консультацією…
Казки про компенсацію
А тепер детальніше власне про компенсацію шкоди.
Скажемо прямо. Якщо стосовно компенсації шкоди за пошкодження ТЗ у документі говориться досить чітко, то пасажі документа, що регламентують ситуацію, коли ТЗ внаслідок залучення було повністю знищено, вирізняються крайньою суперечливістю… ☹
Так, ми вже попередили вас, що
на компенсацію шкоди поки розраховувати не доводиться
А все через те, що згідно з п. 26 Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 р. № 79-VIII норма про компенсацію шкоди «застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів». Але це не означає, що можна перетворювати Положення № 405 у певній його частині в інструкцію наперсткаря… ☹
Судіть самі.
За ситуації, коли ТЗ пошкоджено, керівник підприємства, як написано в п. 38 Положення № 405, «після оголошення демобілізації та повернення ТЗ» звертається до військкомату із відповідною заявою з доданням до неї актів приймання-передачі і повернення (див. вище), а також акта оцінки, складеного при поверненні ТЗ (див. п. 34 Положення № 405). На підставі цих документів військкомат не пізніше ніж через 10 робочих днів оформляє Висновок про здійснення виплати для компенсації шкоди, завданої транспортному засобу або техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації (виплати майнової шкоди за знищений транспортний засіб або знищену техніку) за формою додатка 8 до Положення № 405 (далі — Висновок).
Зауважимо, що у Висновку буде зазначено конкретно розмір компенсації, яка підлягає виплаті.
Виходячи з написаного в пп. 37, 40 Положення № 405, якщо усі папірці будуть оформлені в році оголошення демобілізації, то сподіватися на початок виплат компенсацій підприємства можуть тільки з наступного календарного року, а самі виплати розтягнуться на п’ять років. ☹ Це ще у кращому разі, тобто «за наявності фінансових ресурсів державного бюджету»…
Що ж до ситуації, коли залучений ТЗ було знищено, то справджується наш песимістичний прогноз, зроблений у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 21, с. 28…
Головне — розраховувати на компенсацію за знищені ТЗ у принципі можна в той самий п’ятирічний строк після року, в якому було оголошено демобілізацію. Але в такій ситуації підприємство потрапляє в замкнуте коло: щоб подати заяву військкомату на отримання компенсації згідно з п. 38 Положення № 405 (у якому, до речі, саме про знищені ТЗ не згадується зовсім), підприємству потрібно мати акт оцінки та документ, що підтверджує знищення ТЗ (абзац третій п. 41 Положення № 405). Але в самому цьому абзаці третьому п. 41 Положення № 405 не встановлено ані строку, ані конкретного виконавця цього документа, причому ні в п. 34 Положення № 405, ні взагалі будь-де не визначено ані порядку його складання, ані особи, яка конкретно його ініціює. До речі, й у реквізитах самого Висновку саме про знищені ТЗ — жодного слова. ☹ Та що там компенсація… Навіть списати з балансу знищений ТЗ згідно з п. 42 Положення № 405 (зрозуміло, з оформленням акта на списання автотранспортних засобів типової форми № ОЗ-4) без проблемного папірця не вийде. Хіба що судитися за його видачу з військовою частиною (п. 43 Положення № 405)… На закінчення трохи позитиву у вигляді бухобліку компенсації.
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | |
| дебет | кредит | |
| 1. Отримання компенсації за ушкодження, завдане залученому ТЗ | ||
| 1.1. Отримано від військкомату примірник Висновку | 375 | 715 |
| 1.2. Отримано компенсацію на поточний рахунок підприємства | 311 | 375 |
| 2. Отримання компенсації за знищений залучений ТЗ | ||
| 2.1. Отримано від військкомату примірник Висновку | 375 | 715 |
| 2.2. Списано з балансу ТЗ на підставі отриманого документа про його знищення | 131 | 105 |
| 976 | 105 | |
| 2.3. Отримано компенсацію на поточний рахунок підприємства | 311 | 375 |
От це вже ні — ми віддаємо перевагу МИРНО-транспортному обов’язку! ☺
висновки
Нове Положення про військово-транспортний обов’язок набрало чинності з 07.07.2015 р.
Головні його новації — це розширення військово-облікових обов’язків керівників підприємств, затвердження форм документів, що вимагаються Законом № 3543, а також Порядку компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.
Компенсація за пошкоджені або знищені в період залучення ТЗ виплачуватиметься підприємствам з держбюджету у кращому разі — протягом п’яти років після року оголошення демобілізації.
