Діяльності тимчасово немає. А порожня податкова декларація — є?

Білова Наталя, податковий експерт
Ваша діяльність загальмувалася. З доходами тиша, і з грошима в кишені не густо. Об’єкт оподаткування залишився тільки у спогадах. Що робити в такій ситуації з податковою декларацією — чи потрібно подавати її контролерам, незважаючи ні на що, чи можна відкласти цю процедуру до «активніших» у фінансовому сенсі часів? Давайте знайдемо відповідь на це важливе запитання разом.

Подавати контролюючим органам декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків/зборів, — один з обов’язків платника податків. Про це нагадує п.п. 16.1.3 ПКУ*.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

На щастя, не треба стрімголов кидатися виконувати цю норму. Ви самі можете в цьому переконатися, зазирнувши до п. 49.2 ПКУ. Він свідчить, що платник податків зобов’язаний подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого є, за кожен встановлений ПКУ звітний період, в якому:

— виникають об’єкти оподаткування

або

— є показники, що підлягають декларуванню.

Виходить, що за відсутності у звітному періоді об’єкту оподаткування та показників, які треба задекларувати,

платник може не навантажувати себе поданням порожньої податкової звітності

Цікаво, чи щодо всіх податків і зборів діє така «декларативна» поблажка? Це ми з вами, дорогі друзі, зараз і з’ясуємо.

Податок на прибуток

Звільнитися на деякий час від «декларативних» пут можуть платники податку на прибуток, які не тільки не діють протягом звітного періоду і не мають поточних показників для декларування, а й не обтяжені збитками минулих років.

Бо навіть якщо весь поточний рік у них у діяльності було повне затишшя, але «висять» торішні збитки, до податковоприбуткової декларації їх доведеться внести. У всякому разі, на це налаштовує проект форми новісінької декларації. Там у додатку РI до ряд. 03 для відображення минулорічних «мінусів» передбачено ряд. 3.2.4.

Не уникнути подання декларації й тим підприємствам, які на час простою не законсервували свої об’єкти основних засобів і продовжують нараховувати на них бухгалтерську амортизацію. Хоч інших витрат і жодних доходів у них немає, від’ємний результат у Формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» гарантований. А це — підстава, щоб заповнити в декларації з податку на прибуток ряд. 03 і, зрозуміло, подати документ контролерам.

Подавати декларацію повинні й ті платники, які, незважаючи на тимчасову бездіяльність:

— обчислюють «перехідні» різниці, передбачені підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Їх суми Мінфін пропонує фіксувати в розд. 4 додатка РI до ряд. 03 декларації;

— сплачують податок на нерухомість. Йому визначено місце в ряд. 16.2 додатка ЗП до ряд. 16 декларації;

— виплачують дивіденди і відповідно сплачують «дивідендний» авансовий внесок. Для відоб­раження цих сум введено додаток АВ до ряд. 20 декларації;

— сплачують щомісячні аванси з податку на прибуток, якщо у 2014 році спрацювали «у плюс». Для відображення їх сум у проекті форми декларації заплановано ряд. 16.1 додатка ЗП;

— виплачують доходи нерезидентам і відповідно утримують з них податок на репатріацію. Передбачається, що фіксувати ці суми потрібно буде в додатку ПН до ряд. 23 декларації;

— самостійно виправляють помилки згідно з  п. 50.1 ПКУ.

Те, що в інших рядках декларації фігуруватимуть прокреслення, тут уже зовсім не важливо. Оскільки хоч якісь показники в цій звітній формі є, будьте ласкаві, її подайте.

А ось якщо у Формі № 2 у вас суцільні прокреслення, а у Формі № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» стоять цифри, живіть спокійно:

надсилати фіскалам порожню податковоприбуткову декларацію ні до чого

Ми в цьому твердо переконані. Хоча податківці і вважають, що подавати/не подавати декларацію з прокресленнями, залежить від наявності у фінзвітності платника показників не тільки за доходами та витратами, а й за іншими операціями (див. лист ДПІ в м. Полтаві від 10.02.2015 р. № 2606/10/16-01-11-01-30). На те, що це абсолютно неправильний підхід, ми вказали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 28.

ПДВ

Ви тимчасово не ведете госпдіяльність і відповідно у вас не виникає об’єкт обкладення ПДВ? Сміливо розраховуйте на звільнення від подання порожніх ПДВ-декларації.

Але (!) тільки за умови, що у звітному (податковому) періоді у вас немає залишків від’ємного значення ПДВ попередніх періодів. Адже «старий» мінус — це показник, який у ПДВ-декларації за звітний період треба навести обов’язково. А оскільки так, то й подати її потрібно неодмінно.

Ну а якщо у бездіяльного платника «старого» ПДВ-«мінуса» немає, то ПДВ-декларацію подавати не обов’язково

І нехай вас не збиває з пантелику норма п. 9 розд. III Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966. Вона, нагадаємо, вимагає подавати ПДВ-декларацію незалежно від того, працював платник у звітному періоді чи простоював. Але це вимога, швидше за все, — відголоски минулого, що випадково закралися в новий Порядок.

До честі контролерів, цю колізію вони вирішили справедливо: якщо показників, які треба відображати в ПДВ-декларації, немає, подавати її не потрібно (див. консультацію з підкатегорії 101.22 БЗ, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 28; № 46, с. 30).

Єдиний податок

У недіючих платників єдиного податку справи йдуть з податковими деклараціями, на жаль, не настільки добре, як у платників податку на прибуток і ПДВ.

Фіскали переконані, що єдиноподатники, незважаючи на відсутність протягом звітного періоду доходів, які підлягають декларуванню, зобов’язані подавати порожні ЄП-декларації (див. консультацію з підкатегорії 108.05 БЗ). І п. 49.2 ПКУ їм тут не указ. ☹

Свій жорсткий підхід контролери аргументують нормами п. 40.1 ПКУ. Цей пункт, нагадаємо, передбачає, що розд. II ПКУ (і відповідно п. 49.2 ПКУ) визначає порядок адміністрування податків і зборів, що мають «прописку» в розд. I ПКУ.

Якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначено спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, то п. 40.1 ПКУ пропонує використовувати правила, що визначені в такому іншому розділі чи законі з питань митної справи.

Як відомо, правові основи застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку установлені гл. 1 розд. XIV ПКУ, тобто «іншим» (не I) розділом ПКУ.

А оскільки так, роблять висновки податківці, єдиноподатники, які не мають показників або об’єктів, що підлягають декларуванню (оподаткуванню), зобов’язані подавати порожні податкові декларації у будь-якому разі.

Такий підхід не витримує жодної критики

Якщо дотримуватися його, то подавати декларації суб’єкт господарювання, який простоює, повинен завжди і за будь-яким податком/збором. Адже в розд. I ПКУ перелічено тільки види податків і зборів (до речі, там же, у ст. 10, «живе» і єдиний податок), а порядок їх адміністрування встановлено своїми окремими розділами ПКУ. Наприклад, щодо податку на прибуток — це розд. III, ПДФО — розд. IV, ПДВ — розд. V тощо. Тоді в чому ж сенс п. 49.2 ПКУ? Відповідайте, панове перевіряючі.

Сміливці-єдиноподатники, звичайно, можуть спробувати посперечатися з контролерами, щоб відстояти своє право на бездеклараційність у період тимчасового простою. А ось обережним платникам нічого не залишається, як подавати до своєї податкової інспекції ЄП-декларації з нулями.

Утім, є для бездіяльних єдиноподатників і хороша новина! Стосується вона юросіб — власників земельних ділянок.

Ви напевно в курсі, що ч. 4 ст. 297 ПКУ звільняє платників єдиного податку від нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на землю* незалежно від того, які показники фігурують в ЄП-декларації.

* Крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються єдиноподатниками 1 — 3 груп для здійснення госпдіяльності та єдиноподатниками 4 групи для ведення сільгосптоваровиробництва.

Так от, навіть у період припинення госпдіяльності юрособа-єдиноподатник — власник земельних ділянок (землекористувач) не перетворюється на платника земельного податку. Це підтвердили податківці в консультації з підкатегорії 112.01 БЗ.

А отже, такий платник може спокійно жити та не піклуватися про подання «земельної» податкової декларації.

ПДФО

Особи, які згідно з ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати до контролюючого органу в установлені строки Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ.

Проте цей розрахунок подається тільки в разі, якщо фізособі протягом звітного періоду нараховано суми доходів

Так стверджує п.п. «б» п. 176.2 ПКУ.

Крім інформації про нараховані доходи та утриманий з них ПДФО, у ф. № 1ДФ податковий агент відображає:

— у графі 6 «Дата прийняття на роботу» — дату (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізособи на роботу;

— у графі 7 «Дата звільнення з роботи» — дату звільнення фізособи з роботи.

Але якщо дохід працівнику у кварталі його звільнення підприємство не нараховує та не виплачує, то графу 7 Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ воно не заповнює і сам розрахунок не подає (див. консультацію податківців з підкатегорії 103.25 БЗ).

ЄСВ

Форму № Д4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальний органів» (додаток 4 до Порядку № 435*) подають усі страхувальники, які використовують працю фізичних осіб:

1) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

2) за цивільно-правовими договорами про виконання робіт (надання послуг). Виняток — договори, укладені з підприємцями, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, зазначеним в ЄДР.

* Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Звіт за формою № Д4 не подають підприємства, які ( п. 11 розд. ІІ Порядку № 435):

— не мають найманих працівників

і

— у звітному періоді не нараховували (не виплачували) винагороду за цивільно-правовими договорами.

Отже, якщо на період бездіяльності ви залишилися без найманих працівників та ЦПДшників, можете спокійно не подавати ЄСВ-звіт. І вам за це нічого не буде, — підтверджують контролери (див. консультацію з підкатегорії 301.06 БЗ).

Екологічний податок

Звітність з екоподатку складається з:

— Податкової декларації екологічного податку, форму якої затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1010. У ній відображають загальні суми розрахованого екоподатку за відповідний період за всіма видами забруднення навколишнього середовища;

— додатків до декларації, в яких розраховують податкові зобов’язання з екоподатку для окремих видів забруднення навколишнього середовища.

Усі додатки до декларації є її невід’ємною частиною, тому подавати їх податківцям потрібно разом з декларацією.

Але коли певні об’єкти оподаткування у платника екоподатку відсутні, відповідні додатки він не подає, а в рядках декларації проставляє про- креслення.

Суб’єкт господарювання, який у попередньому році був платником екоподатку, але в поточному році не планує здійснювати викиди, скидання забруднюючих речовин, розміщувати відходи, створювати радіоактивні відходи, повинен скласти в довільній формі заяву про відсутність у нього цього року об’єкта обчислення екоподатку. Подати її треба до відповідного податкового органу за місцем розміщення джерел забруднення до закінчення граничних строків подання звітності з екоподатку за I квартал поточного року. Для чого це потрібно? Щоб не подавати «нульові» декларації.

Якщо заяву своєчасно не подати, «пустушки» доведеться подавати весь рік, — попереджає п. 250.9 ПКУ.

Хоча ми вважаємо, що у вас є козир — п. 49.2 ПКУ. Він повинен застосовуватися і щодо екоподатку, навіть незважаючи на спеціальні вимоги п. 250.9 ПКУ. Адже перший із зазначених пунктів з’явився в ПКУ значно пізніше другого, а це надає йому додаткової ваги. Отже, у періоді тимчасового простою ви цілком можете обійтися без подання порожніх екодекларацій, причому навіть не подаючи конт- ролерам «безекоподаткову» заяву (детальніше із цього приводу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 13).

А що робити, якщо ви не працюєте тимчасово? Скажімо, тільки в декількох звітних періодах (кварталах) поточного року не здійснюєте викидів, скидів забруднюючих речовин, не розміщуєте відходи, не створюєте радіоактивні відходи? Чи подавати порожні екодекларації за «неробочі» квартали за таких обставин?

Податківці, звичайно, чекатимуть від вас «пустушки» і в цьому випадку. Будьте впевнені. Єдина радість — без відповідних додатків (див. консультацію з підкатегорії 120.05 БЗ). Чи йти у контролерів на поводі — вирішувати вам. Наша ж думка щодо цього однозначна — оскільки екоподатна декларація не передбачає наростаючого підсумку, то п. 49.2 ПКУ звільняє вас від такого обов’язку в «неробочих» кварталах.

Рентна плата

За спецводокористування. Як установлює ст. 49 Водного кодексу України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР, спеціальне водокористування здійс­нюють на підставі:

— відповідного дозволу, в якому зазначено ліміт використання води, — для первинних водокористувачів;

— договору на постачання води між первинним і вторинним водокористувачами — для вторинних водокористувачів.

Так роз’яснює Мінприроди України в листі від 15.03.2011 р. № 5515/16/10-11-МП.

Прийміть до відома: сама по собі наявність у суб’єкта господарювання дозволу на спецводокористування (або договору на постачання води) не зобов’язує його подавати до територіального органу ДФСУ за основним ( п.п. 257.3.4 ПКУ) або неосновним (місце розміщення водних об’єктів, п. 63.3 ПКУ) місцем обліку податкову декларацію з рентної плати (у частині рентної плати за спецводокористування). Проте в цьому випадку важливо пам'ятати, що заповнюється така декларація наростаючим підсумком. Щоб дотриматися цього принципу, її треба подавати й за ті квартали звітного року, коли спецводокористування не здійснювалося,

але за умови, що воно мало місце в попередніх кварталах

А якщо в якомусь зі звітних (податкових) періодів або протягом усього звітного (податкового) року в підприємства немає об’єкта оподаткування (воду воно використовує тільки для власних питних або санітарно-гігієнічних потреб)?

Якщо суворо дотримуватися приписів п. 49.2 ПКУ, то декларацію подавати не треба. Адже в такому звітному періоді ані об’єкта оподаткування, ані показників, що підлягають декларуванню, у платника немає. На це ми звертали вашу увагу і в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 15.

Але для контролерів це не аргумент. Вони переконані, що навіть в умовах «безоб’єктності» подавати «спецводокористувацьку» декларацію наростаючим підсумком з початку року потрібно все одно. Підстава — наявність у платника все того ж дозволу на спецводокористування або договору на постачання води (див. консультацію з підкатегорії 121.06 БЗ).

Та сама історія і з іншими видами рентної плати, зокрема, за користування надрами та радіочастотним ресурсом.

За користування надрами. Надра надаються в користування підприємствам/громадянам тільки за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Цю умову прописано у  ст. 19 Кодексу України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР.

Наявність такого спеціального дозволу не зобов’язує суб’єкта господарювання подавати до контролюючого органу податкові розрахунки з рентної плати за користування надрами.

Але, як неважко здогадатися, фіскали вважають, що навіть якщо в деяких звітних (податкових) періодах у вас відсутній об’єкт оподаткування, наявний спецдозвіл не дозволяє розслабитися. Мовляв, ви повинні подавати розрахунки за «надрорентою» за періоди простою, хоча вони і з нулями (див. консультацію з підкатегорії 130.04 БЗ).

За користування радіочастотним ресурсом. Користуватися радіочастотним ресурсом України суб’єкти господарювання можуть на підставі відповідних ліцензій або дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу чи випромінюючого пристрою ( ч. 2 ст. 30 Закону № 1770).

Тут ситуація та сама, що і з двома попередніми різновидами рентної плати. На думку контролерів, не обтяжувати себе поданням податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України платник може тільки після того, як мине строк дії «радіочастотної» ліцензії або дозволу на експлуатацію і відповідно він припинить використовувати радіочастотний ресурс (див. консультацію з підкатегорії 124.04 БЗ).

При цьому останнім податковим періодом для «радіочастотної» звітності, за їх твердженням, буде якраз звітний період, в якому закінчився строк дії такої ліцензії чи дозволу.

Щоб позбавитися статусу платника радіочастотного збору, підприємство має подати до податкового органу за основним місцем обліку

повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про зміну стану об’єкта оподаткування

Виходить, що доки ліцензія діє і ф. № 20-ОПП не оновлена, звільнитися від подання «радіочастотного» розрахунку, навіть якщо суб’єкт господарювання простоює, не вийде. Хоча з  п. 49.2 ПКУ все-таки випливає інше. Та й  п. 49.21 ПКУ, що зобов’язує подавати «пустушки» платників податків, які простоюють та в яких є чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, жодного стосунку до «радіочастотних» ліцензій не має.

Але податківці, як видно, ще не звикли до ліберальних норм п. 49.2 ПКУ, тому щодо порожніх «рентних» декларацій поки що безпечніше прислухатися до їх думки. Сподіваємося, вони скоро в усьому розберуться і всі сумніви підуть у минуле.

Інша справа — акцизний податок. Тут усе чітко і ясно. Не посперечаєшся.

Акцизний податок

Платники, які мають чинні ліцензії (у тому числі припинені) на право здійснення діяльності з під­акцизною продукцією, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, зобов’язані за кожен установлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації. Причому незалежно від того, здійс­нювали вони у звітному періоді госпдіяльність чи ні. Цю вимогу чітко прописано в  п. 49.21 ПКУ.

На щастя, платники, які не працюють з під- акцизною продукцією і в яких не виникли об’єкти оподаткування або не з’явилися показники для декларування у звітному періоді, можуть ні про що не хвилюватися. Їм подавати «нульову» декларацію з акцизного податку не потрібно. Погоджуються з цим і фіскали (див. консультацію з підкатегорії 116.07 БЗ).

висновки

  • Фіскали переконані, що єдиноподатники, незважаючи на відсутність протягом звітного періоду доходів, які підлягають декларуванню, зобов’язані подавати порожні ЄП-декларації.

  • Якщо в періоді бездіяльності у вас немає найманих працівників та ЦПДшників, можете не подавати ЄСВ-звіт.

  • Декларацію за «спецводорентою» треба подавати й за ті квартали звітного року, коли спецводокористування не здійснювалося, але за умови, що воно мало місце в попередніх кварталах.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі