(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 19
  • № 18
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2015/№ 20

Як ліквідувати неприбуткову організацію?

http://tinyurl.com/y4y8vwu7
Сьогодні знов поговоримо про ліквідацію. Свого часу ми вже розглянули організаційно-облікові особливості ліквідації підприємств і їх філій*. Тепер настала черга неприбуткових організацій (НПО). Тут є свої нюанси. До того ж податковоприбуткова плутанина довкола НПО** змушує багатьох із них замислитися про доцільність свого подальшого існування. І перш за все тих, хто з нового року втратив свій «неприбутковий» статус. Ось тут і стане в нагоді їм ця стаття.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 51; № 72, с. 14, № 74, с. 22.

** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 16, с. 11.

Ліквідація НПО в цілому проходить за тією самою процедурою, що і звичайних підприємств. Проте тут додаються свої особливості, пов’язані, перш за все, з «неприбутковим» статусом такої організації. Адже при ліквідації потрібно виключити її з «неприбуткового» Реєстру. Крім того, певні вимоги висуваються до розподілу майна НПО, що залишилося. Але зараз говорити про це не будемо — відповідну інформацію ви можете почерпнути з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 1-2, с. 45. Зупинимося сьогодні на організаційних моментах ліквідації НПО.

Ліквідація НПО: добровільна і примусова

Нагадаємо, що неприбутковими вважаються підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не отримання прибутку, а проведення благодійної діяльності, меценатства та іншої діяльності, передбаченої законодавством (п.п. 14.1.121 ПКУ***).

*** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Це визначення як до, так і після нового року залишилося незмінним. А ось в іншому норми ПКУ, що регулювали раніше діяльність НПО, різко «усохли» ☺. У результаті чимало таких організацій з 1 січня перестали вважатися неприбутковими. Точніше, вони поки що залишаються такими, оскільки включені до особливого Реєстру (про нього — далі), але вже не мають жодних особливостей в обкладенні податком на прибуток. А це може цілком спонукати їх до рішення про ліквідацію. Щоб зрозуміти тонкощі цієї процедури, поглянемо спочатку, як такі НПО жили до податкової реформи.

Отже, неприбуткові організації повинні були (п. 157.1 ПКУ в редакції станом на 31.12.2014 р.):

зареєструватися згідно з вимогами законодавства (зі включенням до ЄДР, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV);

перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості: «0001» — «0019»). Порядок ведення цього Реєстру визначено Положенням про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 24.01.2013 р. № 37 (далі — Положення № 37). Його ведуть податкові органи (п. 4 розд. I, п. 1 розд. II Положення № 37). Тільки після включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій НПО отримувала право користуватися пільгами в обкладенні податком на прибуток (п. 157.12 ПКУ в редакції станом на 31.12.2014 р.).

При цьому

діяльність більшості неприбуткових організацій, як і раніше, регулюється профільним «неприбутковим» законодавством — окремими нормативно-правовими актами

До нього, зокрема, належать:

— Закон України «Про благодійну діяльність і благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI (далі — Закон про благодійність);

— Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI (далі — Закон про громадські об’єднання);

— Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV (далі — Закон про кооперацію);

— Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-ХIV (далі — Закон про профспілки);

— Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01.12.98 р. № 281-ХIV;

— Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-III (далі — Закон про кредитні спілки) тощо.

У кожному з цих документів застережено порядок створення, діяльності, а також припинення діяльності тієї чи іншої неприбуткової організації при ліквідації. Причому зазвичай виділяються 2 можливі способи ліквідації НПО (див. рисунок на с. 19):

— за рішенням найвищого органу управління НПО, тобто за самостійно прийнятим рішенням (саморозпуск);

— за рішенням суду — у разі здійснення НПО протиправних дій, порушення вимог законодавства (примусовий розпуск). У тому числі примусовий розпуск НПО можливий з подання контролюючих/уповноважених органів, зокрема, податківців.

Так, НПО може самоліквідуватися (розпуститися за власним рішенням), якщо, скажімо, минув строк, на який створювалася НПО, досягнуті цілі/виконані статутні завдання, заради яких було створено організацію, або через будь-які інші причини.

А ось у разі порушення норм законодавчих актів про неприбуткові організації, ведення забороненої або протиправної діяльності НПО може бути ліквідована за рішенням суду. У таких випадках питання про вилучення НПО-порушників з Реєстру неприбуткових установ та організацій могли ініціювати і податківці. Таке право за податковими органами закріплювалося п157.14 ПКУ (у редакції станом на 31.12.2014 р.). Щоправда, у відповідь на це НПО могла оскаржити такі дії контролюючих органів в судовому порядку.

Виключення з Реєстру

При ліквідації відбувається вилучення НПО з  Реєстру неприбуткових установ і організацій.

НПО вилучають з Реєстру на підставі рішення податкового органу (за формою додатка 2 до Положення № 37; примірник такого рішення спрямовують НПО) у разі порушення НПО вимог законодавства або за власним рішенням НПО (п. 1 розд. IV Положення № 37).

Раніше до порушень, через які податківці могли позбавити НПО «неприбуткового» статусу та вилучити з Реєстру, зокрема, належали:

нецільове використання коштів — тобто використання НПО звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для здійснення господарської (тобто спрямованої на отримання доходу, п.п. 14.1.36 ПКУ) діяльності (п. 157.14 ПКУ у старій редакції). У такому разі кошти і майно, використані не за цільовим призначенням, вважалися доходом НПО і підлягали оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 18 %. Такий «нецільовий» дохід НПО показували в рядку 14 частини II «неприбуткового» Звіту, без відображення цієї суми у складі своїх витрат (див. підкатегорію 502.26 БЗ зі строком дії «до 01.01.2015 р.»);

отримання регулярних оподатковуваних доходів, тобто доходів з джерел інших, ніж ті, які було визначено старою редакцією пп. 157.2 — 157.9 ПКУ. Зазвичай у такому разі податківці виявляли цікавість до отримання НПО на постійній основі оподатковуваних доходів. Що це за доходи? Чи пов’язані вони з основною діяльністю НПО? Чи передбачено їх отримання статутними документами? Ось ті запитання, які цікавили перевіряючих. Тому якщо в контролюючих органів із цього при- воду закрадалися деякі сумніви, вони порушували питання про скасування «неприбуткового» статусу для НПО та її вилучення з Реєстру. Про це зазначалося ще в листі ДПАУ від 11.02.2009 р. № 1132/6/15-0516 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 34, с. 12).

Але вважатимемо, що ви нічим подібним раніше не грішили, а зараз захотіли розлучитися з неприбутковим статусом за власним бажанням. Тоді майте на увазі, що

вилучення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється шляхом скасування присвоєної їй ознаки неприбутковості

При вилученні з Реєстру НПО має повернути оригінал рішення про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій податковому органу (розд. IV Положення № 37).

Після закінчення всієї ліквідаційної процедури (детальніше про неї див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 51) держреєстратор внесе запис про вилучення НПО з ЄДР.

Проте вилучення НПО з Реєстру і ЄДР — це все ж завершальні моменти ліквідації. До цього ще потрібно дотримати низки ліквідаційних формальностей, пов’язаних, зокрема, з розподілом майна НПО.

Розподіл майна НПО при ліквідації

Порядок припинення діяльності і вирішення майнових питань (розподілу активів при ліквідації) в обов’язковому порядку має бути прописано у статутних документах НПО. До речі, такі вимоги містяться в більшості законів, що регулюють діяльність неприбуткових організацій (вони згадувалися вище). Зокрема:

для кредитних спілок установлено свою послідовність (черговість) проведення розрахунків з кредиторами при ліквідації. І тільки залишок коштів резервного і додаткового капіталу (після розрахунків з членами кредитної спілки та іншими кредиторами) підлягає перерахуванню до держбюджету (ст. 9 Закону про кредитні спілки);

— у профспілок з’їзд (конференція) або загальні збори профспілки/об’єднання профспілок одночасно з прийняттям рішення про ліквідацію приймає рішення про використання майна і коштів профспілок, їх об’єднань, які залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні або благодійні цілі (ст. 18 Закону про профспілки);

— при ліквідації кооперативів майно, що залишилося, розподіляється між членами кооперативу в порядку, застереженому статутом. Проте майно неподільного фонду (що не підлягає розподілу) має бути передане іншому кооперативу або зараховане в бюджет (ст. 29 Закону про кооперацію);

— активи, що залишаються при ліквідації благодійних організацій, після задоволення претензій кредиторів мають бути передані одній або декільком благодійним організаціям в порядку, установленому статутними документами, або за рішенням суду. І тільки за відсутності благодійних організацій-отримувачів активи спрямовуватимуться до держбюджету (ч. 5, 6 ст. 18 Закону про благодійність).

А ось

у разі ліквідації НПО в судовому порядку майнові питання вирішуються згідно з рішенням суду

Так, наприклад, якщо прийнято рішення про заборону громадського об’єднання, то його майно, грошові кошти та інші активи за рішенням суду спрямовуються до держбюджету (ч. 3 ст. 28 Закону про громадські об’єднання).

Таким чином, при ліквідації НПО майнові питання вирішуються з урахуванням вимог чинного законодавства (норм «профільних» законів, що регулюють діяльність тієї чи іншої неприбуткової організації). Отже, перш за все, необхідно зазирнути до «профільних» документів і поглянути, які норми передбачено там із цього приводу. Причому з урахуванням таких норм порядок розподілу майна при ліквідації має бути з самого початку прописано у статутних документах НПО.

висновки

  • НПО може ліквідовуватися за власним рішенням (добровільно) або за рішенням суду (примусово), у тому числі з подачі податківців.

  • При ліквідації НПО вилучають з Реєстру. У зв’язку з цим податковому органу потрібно повернути оригінал рішення про внесення до «неприбуткового» Реєстру.

  • «Неприбутковим» законодавством установлено особливий порядок розподілу активів при ліквідації НПО.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
неприбуткова організація, ліквідація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті