(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/26
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2016/№ 95

Опалювальний котел: в офісі — тепло, в обліку — просто

З настанням холодів багато хто замислюється про можливі перебої в постачаннях природного газу і, звичайно, про його «кусючу» ціну. Тому все більше підприємств вважають за краще застрахуватися від можливих проблем з опалюванням шляхом установлення твердо(рідко)паливних або комбінованих опалювальних котлів. Ми з вами вже зверталися до теми організації індивідуальної системи опалювання, а також її переведення на альтернативні джерела палива*. Однак то було у старі, дореформені, часи. Сьогодні поговоримо про податково-бухгалтерські нюанси установки та експлуатації опалювальних котлів ще раз, але вже в нових ПДВшно-прибуткових реаліях.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 62, с. 17; № 91, с. 11.

азбука обліку

Установлюємо котел…

Одразу зауважимо, що, як правило, у бухобліку витрати на придбання та установку опалювальних котлів відображають одним із двох способів:

— як витрати на придбання та установку окремого об’єкта основних засобів (ОЗ) або малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА);

— як витрати на поліпшення опалювального приміщення.

Кожен із цих варіантів має право на життя, і в кожного є свої переваги та недоліки. Тому обирати вам самостійно, з урахуванням майбутніх умов експлуатації котла та професійної думки інженерів і керівника підприємства. Ми ж зі свого боку розповімо про облікові нюанси кожного варіанта.

1. Котел як окремий об’єкт ОЗ (МНМА). Котел за всіма ознаками є об’єктом ОЗ у розумінні п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби». Дійсно, очікуваний строк використання будь-якого котла набагато більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), а його вартість, як правило, перевищує встановлений обліковою політикою підприємства вартісний критерій для розмежування в обліку ОЗ і МНМА (поріг малоцінності)**.

** Як правило, його встановлюють на податковому рівні, тобто в сумі 6000 грн. ( п.п. 14.1.138 ПКУ). Хоча, звичайно ж, можна прийняти поріг малоцінності і в іншій сумі.

Підприємства — прихильники цього облікового варіанта всі витрати на придбання котла, доставку, установку, запуск, а також на дозвільну документацію та інші супутні підключенню котла витрати обліковують як капітальні інвестиції у придбання окремого об’єкта ОЗ. Тобто спочатку всі витрати, що формують первісну вартість котла згідно з п. 8 П(С)БО 7, збирають на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

Після введення котла в експлуатацію всю суму витрат, накопичену за Дт 152, списують на субрахунок 104 «Машини та обладнання»

Якщо ж вартість котла (з урахуванням усіх витрат, що формують його первісну вартість) не дотягує до встановленого на підприємстві порогу малоцінності, тоді в обліку відображають окремий об’єкт МНМА. Для цього витрати на купівлю котла спочатку акумулюють за Дт 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а при введенні котла в експлуатацію списують їх у Дт 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Надалі протягом усього строку експлуатації котла підприємство нараховуватиме амортизацію його вартості одним із методів, установлених п. 26 П(С)БО 7 (для МНМА — методами, передбаченими п. 27 П(С)БО 7). Сума нарахованої амортизації збільшує бухвитрати звітного періоду залежно від напряму використання опалювального приміщення (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 131/132).

2. Вартість котла — витрати на поліпшення будівлі. Підстави для застосування такого підходу дає все той же п. 4 П(С)БО 7, в якому, крім іншого, зазначається, що об’єкт ОЗ є конструктивно відокремленим предметом, призначеним для виконання певних самостійних функцій. Зрозуміло, що окремо котел (без підключення до опалювальної системи) самостійні функції не виконує, а отже, його вартість можна обліковувати як частину загальної вартості будівлі, в якій він установлений.

У цьому випадку міркують так: у зв’язку з установкою котла відбувається збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання будівлі, а отже в наявності поліпшення об’єкта ОЗ. Рішення про те, що установка котла — це дообладнання вже існуючого об’єкта ОЗ, що веде до збільшення первісно очікуваних економічних вигод від його використання, приймає керівник підприємства ( п. 29 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561).

«Поліпшуючі» витрати на установку котла накопичують за Дт 152, а при введенні його в експлуатацію списують на збільшення первісної вартості будівлі (Дт 103 «Будівлі та споруди»)

Надалі вартість котла та інших витрат на його придбання й установку підприємство амортизуватиме у складі первісної вартості будівлі (приміщення).

Як ми вже зазначили, вибір того чи іншого варіанта обліку залишається за керівником підприємства. Проте, на наш погляд, у більшості випадків перевагу краще віддати саме 1 варіанту — тобто обліку котла як окремого об’єкта ОЗ (МНМА). Річ у тім, що очікуваний строк експлуатації котла, як правило, менше, ніж строк експлуатації самої будівлі, що залишився. З цієї причини в майбутньому при списанні котла вам, можливо, доведеться мати клопіт з оформленням часткової ліквідації будівлі (детальніше див. далі).

Вести окремий облік об’єктів ОЗ у такому разі рекомендує і П(С)БО 7. У ньому передбачено, що якщо один об’єкт ОЗ складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з частин може бути визнана в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт ОЗ ( абзац десятий п. 4 П(С)БО 7).

До речі, ще один аргумент на користь роздільної амортизації, а отже, й окремого обліку котла та будівлі, дає нам § 47 МСБО 16 «Основні засоби» (міжнародний аналог П(С)БО 7). Він дозволяє підприємствам окремо амортизувати частини об’єкта ОЗ, якщо їх вартість несуттєва щодо загальної вартості об’єкта. Виходить, розробники МСФО також порахували, що в описуваних умовах окрема амортизація більше відповідає суті операції. Тому підприємства, які ведуть облік за міжнародними стандартами, можуть у складі вартості об’єкта ОЗ «будівля» окремо виділити вартість котла опалювання, установити для нього власний строк експлуатації і навіть, у разі необхідності, свій метод амортизації. Нехай П(С)БО 7 такої можливості нам не дає, але в такому разі логічно вартість котла та будівлі обліковувати окремо на підставі абзацу десятого п. 4 П(С)БО 7.

…та інше залізо

Крім купівлі котла, підприємству доведеться витратитися ще на витяжку (систему вентиляції) та систему трубопроводів і радіаторів (якщо, звичайно, ви не підключаєте новий котел до вже існуючої системи опалювання).

Витрати на встановлення вентиляційної системи також можна обліковувати декількома способами:

1. Як окремий об’єкт ОЗ (МНМА). Залежно від вартості витяжки з урахуванням витрат на її монтаж такі витрати обліковують як окремий об’єкт:

ОЗ — якщо її вартість перевищує встановлений на підприємстві поріг малоцінності (як правило, 6000 грн.). У цьому випадку витрати на придбання витяжки та її монтаж акумулюють за Дт 152, а потім списують у Дт 109 «Інші основні засоби»;

МНМА — якщо вартість не перевищує зазначену в наказі про облікову політику межу малоцінності. Витрати на придбання та монтаж малоцінної витяжки збирають на субрахунку 153, а первісну вартість обліковують на субрахунку 112.

2. Витрати на поліпшення будівлі, в якій встановлено систему опалювання. У такому разі облік не відрізняється від обліку поліпшуючих витрат на встановлення самого котла: усі витрати, заздалегідь зібрані на субрахунку 152, відносять на збільшення первісної вартості будівлі (Дт 103).

Що стосується труб і радіаторів опалювання, то в ситуації, коли з новим котлом продовжує використовуватися стара система, питання її відображення в обліку не виникає у принципі. Якщо ж ви вмонтовуєте повністю нову систему, то критерій її невіддільності (без пошкодження) від будівлі по суті не залишає нам іншого вибору, як розглядати її елементом поліпшення такої будівлі (Дт 103).

Крім того, якщо ви встановлюєте газовий котел, то вам не обійтися без лічильника витрати газу. Як правило, вартість промислового лічильника значно перевищує поріг малоцінності, а тому рекомендуємо класифікувати його як окремий об’єкт ОЗ. Для обліку первісної вартості таких об’єктів застосовують субрахунок 106 «Інструменти, прилади та інвентар».

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку на етапі придбання та установки котла все елементарно просто.

Вартість котла не проходить через доходи/витрати платника податків, а отже, прямо не впливає на об’єкт обчислення податку на прибуток

Єдине, підприємствам-високодохідникам, а також малодохідникам-добровольцям потрібно пам’ятати, що в них податковий облік тільки бухгалтерськими даними не обмежується. Для розрахунку податку на прибуток їм доведеться коригувати бухфінрезультат на податкові різниці, у тому числі на різниці, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів. Це означає, що такі суб’єкти господарювання вимушені вести окремий податковий облік операцій з ОЗ. Амортизаційну різницю за МНМА не розраховують (див. листи ДФСУ від 28.10.2016 р. № 23357/6/99-99-15-02-02-15, від 05.02.2016 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 5), а отже, окремий податковий облік таких цінностей не ведуть.

Словом, при купівлі котла не забудьте:

— сформувати його первісну вартість в окремому податковому обліку ОЗ групи 4 (збільшити первісну вартість опалювальної будівлі — якщо котел обліковують як витрати на поліпшення ОЗ);

— визначитися з «податковим» методом нарахування амортизації та строком її нарахування для цілей оподаткування.

На об’єкт обкладення податком на прибуток вартість котла і витрати на його установку вплинуть у періоді нарахування амортизації:

— окремого об’єкта ОЗ (МНМА) — якщо котел обліковуємо як окремий об’єкт, або

— у складі суми амортизації вартості будівлі — якщо витрати на установку котла обліковано як витрати на поліпшення опалювального приміщення.

При цьому в малодохідних платників податків, які не коригують фінрезультат на податкові різниці, амортизаційні відрахування зменшують об’єкт оподаткування в періоді, в якому вони зменшують бухгалтерський фінрезультат.

Підприємства-високодохідники (а також малодохідники-добровольці) разом з бухгалтерською розраховують і податкову амортизацію вартості котла. Це дозволяє їм виконати вимогу ст. 138 ПКУ і відкоригувати бухгалтерський фінрезультат на амортизаційну податкову різницю. Нагадаємо суть цього коригування: платник податків при розрахунку об’єкта оподаткування:

збільшує фінрезультат до оподаткування на суму амортизації, нарахованої за бухгалтерськими правилами ( п. 138.1 ПКУ), і одразу

зменшує фінрезультат на суму амортизації, розрахованої за податковими правилами ( п. 138.2 ПКУ).

Тобто, врешті-решт, на об’єкт оподаткування високодохідника (малодохідника-добровольця) вплине тільки амортизація, визначена за правилами ПКУ.

Якщо ж підприємство обліковує вартість котла як витрати на поліпшення будівлі, тоді окрему різницю за вартістю котла не рахують, а визначають різницю за сумами амортизації вартості будівлі.

Те ж саме справедливо і щодо інших елементів опалювальної системи, які будуть віднесені до ОЗ або на збільшення первісної вартості приміщення. Наприклад, у податковоприбутковому обліку високодохідників і малодохідників-добровольців податкові різниці доведеться рахувати за сумами амортизації вартості:

— вентиляційної системи як об’єкта ОЗ групи 9;

— промислового лічильника газу як окремого об’єкта групи 6.

А ось вартість труб і радіаторів опалювання, швидше за все, перераховуватиметься у складі вартості опалювального приміщення.

ПДВ

У ПДВ-обліку жодних особливостей.

Суми «вхідного» ПДВ, сплаченого у складі вартості котла, витрат на його транспортування і монтаж, а також інших елементів системи опалювання включають до податкового кредиту на підставі пп. «а» — «б» п. 198.1 ПКУ

Головна умова тут — наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (ПН), що підтверджує суму нарахованого ПДВ та оформлена згідно з п. 201.1 ПКУ. Суми ПДВ, не підтверджені ПН (або підтверджені ПН, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ), до податкового кредиту не включають ( абзац перший п. 198.6 ПКУ).

Враховуючи «господарність» таких придбань, нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ вам не доведеться.

Розглянемо приклад.

Приклад 1. Підприємство придбало комбінований опалювальний котел Atmos DC25SP(L) вартістю 99300 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 16550 грн.). Витрати на доставку, монтаж котла і пусконалагоджувальні роботи становили 2400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 400 грн.). Комплектація та встановлення системи вентиляції обійшлися в 4800 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 800 грн.). Використано систему розподілу тепла, що вже була на підприємстві.

Порядок бухгалтерського обліку таких госпоперацій покажемо в табл. 1.

Таблиця 1. Облік витрат на придбання та установку котла

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Перераховано постачальнику передоплату за котел

371

311

99300

2

Відображено суму податкового кредиту (ПК) з ПДВ за наявності ПН

644/1

644

16550

641/ПДВ

644/1

16550

3

Перераховано передоплату за доставку, монтаж котла і пусконалагоджувальні роботи

371

311

2400

4

Відображено суму ПК з ПДВ за наявності ПН

644/1

644

400

641/ПДВ

644/1

400

5

Отримано котел:

— оприбутковано котел опалювальний

152

631

82750

— списано суму ПК з ПДВ

644

631

16550

— відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

99300

6

Перераховано передоплату за виготовлення та установку системи витяжки

371

311

4800

7

Відображено суму ПК з ПДВ за наявності ПН

644/1

644

800

641/ПДВ

644/1

800

8

Установлено витяжку (оформлено акт):

— оприбутковано систему витяжки

153

631

4000

— списано суму ПК з ПДВ

644

631

800

— відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

4800

9

Установлено котел опалювальний (оформлено акт):

— прийнято пусконалагоджувальні роботи

152

631

2000

— списано суму ПК з ПДВ

644

631

400

— відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

2400

10

Котельню введено в експлуатацію (оформлений акт):

— котел введено в експлуатацію

104

152

84750*

— введено в експлуатацію систему витяжки

112

153

4000**

* Первісну вартість котла сформовано з урахуванням витрат на пусконалагоджувальні роботи: 82750 грн. + 2000 грн. = 84750 грн.

** Припустимо, на підприємстві поріг малоцінності встановлено на податковому рівні (6000 грн.), тоді систему витяжки в бухобліку потрібно обліковувати як окремий об’єкт МНМА.

Ремонтуємо/поліпшуємо котел

Припустимо, котел ви купили і встановили ще раніше, а зараз виникла необхідність відремонтувати його або навіть провести будь-які роботи, пов’язані з його поліпшенням. Як облікувати такі витрати?

Бухгалтерський облік. Тут ми керуватимемося загальними правилами, передбаченими для відображення ремонтів ОЗ. Тобто:

витрати на ремонт, техогляд і технічне обслуговування котла (витрати на підтримування об’єкта ОЗ в робочому стані і одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання) — обліковують за правилами п. 15 П(С)БО 7, тобто включають до складу витрат звітного періоду.

Залежно від напряму використання опалювального приміщення суми ремонтних витрат списують у Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94

Причому так ремонтні витрати обліковують незалежно від способу обліку котла (як окремого об’єкта ОЗ або як витрат на поліпшення будівлі);

— витрати на поліпшення котла як окремого об’єкта ОЗ (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання, — відображають за правилами п. 14 П(С)БО 7 і відносять на збільшення первісної вартості котла. Інакше кажучи, такі витрати в періоді їх здійснення групують за дебетом субрахунку 152, а після закінчення робіт з поліпшення — відносять на збільшення його первісної вартості (Дт 104);

— витрати на поліпшення котла, вартість якого віднесено на поліпшення опалювального приміщення. Такі витрати також розцінюють як витрати на поліпшення будівлі (приміщення) і накопичують за Дт 152 з подальшим списанням до складу вартості опалювальної будівлі (Дт 103).

Аналогічні правила застосовують і в разі ремонту котла, який у бухгалтерському обліку обліковують як МНМА. Ну, з тією тільки різницею, що «поліпшуючі» витрати спочатку накопичують за Дт 153, а потім списують у Дт 112.

Податок на прибуток. Трохи вище ми зазначили, що прості ремонтні витрати в бухобліку відносять до складу витрат звітного періоду. Ну а оскільки ПКУ щодо таких витрат жодних особливих правил не встановлює, можна зробити однозначний висновок:

як малодохідні, так і високодохідні платники податків витрати на ремонт, що не капіталізуються, відображають за бухправилами без жодних коригувань фінрезультату

При цьому витрати на ремонт котлів для опалювання:

приміщень виробничого або загальновиробничого значення, які включають до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), потрапляють до витрат, а отже, зменшують фінансовий результат для цілей оподаткування одночасно з визнанням доходу від реалізації такої продукції (робіт, послуг);

адміністративних, збутових або інших господарських приміщень уключають до бухгалтерських витрат, а отже, обліковують при розрахунку податку на прибуток у періоді їх здійснення.

Що стосується витрат на поліпшення об’єкта ОЗ, то тут дещо складніше. У бухобліку витрати на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо об’єкта ОЗ, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання, відносять на збільшення первісної вартості об’єкта, що поліпшується.

Це означає, що в малодохідників, які не коригують фінрезультат на податкові різниці, витрати на поліпшення ОЗ зменшать об’єкт оподаткування тільки в періоді, в якому вони зменшують бухгалтерський фінрезультат.

А от високодохідникам (малодохідникам-добровольцям) потрібно не забути, що на суму поліпшень слід збільшити не тільки бухгалтерську, а й податкову вартість об’єкта ОЗ (котла — якщо він обліковується як окремий об’єкт ОЗ, або будівлі — якщо вартість котла розглядають як витрати на поліпшення приміщення). Тому при розрахунку «амортизаційної» податкової різниці виходячи з «підрісшої» — збільшеної на суму поліпшень — вартості об’єкта ОЗ вважатиметься не тільки бухгалтерська, а й податкова амортизація.

Що стосується податкового обліку ремонтів і поліпшень котла як окремого об’єкта МНМА, то тут, на наш погляд, усе набагато простіше. Як малодохідні підприємства, так і підприємства-високодохідники визначають об’єкт оподаткування за даними бухобліку без жодних коригувань на податкові різниці за МНМА. Це означає, що звичайні ремонтні витрати вплинуть на об’єкт обкладення податком на прибуток — фінрезультат до оподаткування — у періоді віднесення таких витрат на бухгалтерські витрати, а «поліпшуючі» ремонтні витрати — у періоді нарахування амортизації.

ПДВ. Суму «вхідного» ПДВ, сплаченого (нарахованого) у складі вартості витрат на ремонт і поліпшення об’єкта ОЗ, підприємство має всі підстави включити до складу податкового кредиту. Основна умова та сама:

сума ПДВ має бути підтверджена ПН, правильно оформленою та зареєстрованою в ЄРПН

Замінюємо котел

Бухгалтерський облік. Припустимо, у вас уже є газовий котел, проте ви хочете його замінити та поставити більш економічний твердопаливний котел або ж комбінований газо-твердопаливний котел. Як бути в такому разі?

Якщо котел обліковують як окремий об’єкт ОЗ, тоді бухгалтер:

— списує старий котел або переводить його до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, — залежно від передбачуваного напряму подальшого використання котла;

— зараховує на баланс і вводить в експлуатацію новий котел (як облікувати витрати на його придбання та монтаж — див. вище).

Те ж саме відбувається і при заміні «малоцінного» котла, який обліковувався як окремий об’єкт МНМА.

Складніше доведеться тим, хто обліковував витрати на придбання старого котла як витрати на поліпшення будівлі. У такому разі заміну котла, на наш погляд, потрібно розглядати як заміну значного компонента будівлі через механізм часткової ліквідації. Тому в бухобліку вам доведеться:

— виключити з первісної вартості об’єкта ОЗ (будівлі) ту частину вартості, що припадає на замінюваний котел (з одночасним зменшенням зносу);

— збільшити первісну вартість об’єкта ОЗ (будівлі) на вартість нового компонента;

— оприбуткувати котел як матеріальну цінність, отриману в результаті часткової ліквідації (за оцінкою його можливого використання або за чистою вартістю реалізації).

Не вдаватимемося в подробиці бухобліку часткових замін (про них детально читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68 – 69, с. 17), а розглянемо приклад.

Приклад 2. Підприємство вирішило замінити старий газовий котел (був встановлений при будівництві будівлі) на більш економічний твердопаливний котел Galmet GT KWPu Expert M 40 R. Первісна вартість приміщення — 1200000 грн. (з урахуванням вартості котла, без ПДВ), знос — 400000 грн. Первісна вартість старого котла згідно з первинними документами — 24000 грн. (без ПДВ).

Вартість нового котла — 136818 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 22803 грн.).

Частка первісної вартості котла в загальній первісній вартості будівлі становить 0,02 або 2 % (24000 грн. : 1200000 грн.).

Первісну вартість будівлі потрібно зменшити на 24000 грн. (1200000 грн. х 0,02).

Накопичений знос потрібно зменшити на 8000 грн. (400000 грн. х 0,02).

Як відобразити ці госпоперації в бухгалтерському обліку, покажемо в табл. 2 (с. 25).

Таблиця 2. Заміна котла опалювання, що обліковується у складі вартості будівлі

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Зменшено суму накопиченого зносу будівлі на частку, що припадає на вартість котла

131

103

8000

2

Зменшено залишкову вартість будівлі на частку, що припадає на вартість котла

976

103

24000

3

Установлено новий котел і збільшено первісну вартість будівлі

103

152*

114015

* Для спрощення прикладу записи з придбання та оприбуткування котла в цьому прикладі показувати не будемо (див. їх у таблиці 1 на с. 22).

4

Оприбутковано старий котел за вартістю його можливої реалізації

209

746

16000

Податковий облік. У малодохідних підприємств податковоприбутковий облік заміни котла особливих питань не викличе. Вони, як ви знаєте, не ведуть окремий податковий облік ОЗ, а тому в них усе за бухобліком: фінрезультат для цілей оподаткування зменшують (збільшують) на суму бухгалтерських витрат (доходів).

Високодохідним підприємствам, а також малодохідникам-добровольцям, які долучилися до них, потрібно також пам’ятати про ведення податкового обліку об’єктів ОЗ та існування податкових різниць. Перш за все, йдеться про податкову різницю за залишковою вартістю, установленою пп. 138.1 — 138.2 ПКУ (її розраховують при повній ліквідації котла або при його продажу). Для розрахунку різниці вам доведеться:

збільшити фінрезультат на залишкову вартість списаного котла, визначену відповідно до П(С)БО ( абзац четвертий п. 138.1 ПКУ);

зменшити фінрезультат на залишкову вартість списаного котла, визначену за податковими правилами ( абзац третій п. 138.2 ПКУ).

Крім того, не можна скидати з рахунків і амортизаційну різницю. Тому підприємства, які обліковують котел як окремий об’єкт ОЗ, у податковому обліку повинні сформувати його первісну вартість для цілей оподаткування і визначитися з «податковим» методом нарахування амортизації та строком її нарахування для цілей оподаткування. А ось підприємствам, які вартість котла обліковують як витрати на поліпшення приміщення, при заміні старого котла на новий доведеться:

— зменшити податкову вартість будівлі для цілей амортизації на залишкову вартість старого котла;

— збільшити вартість будівлі на вартість нового котла, що амортизується.

висновки

  • Вартість опалювального котла в бухобліку відображають одним з двох способів: як самостійний об’єкт ОЗ (МНМА) (Дт 104) або як витрати на поліпшення опалювального приміщення (Дт 103).
  • На податковоприбутковий облік придбання котла та його установка ніяк не впливають. Зменшують об’єкт оподаткування суми амортизації встановленого та введеного в експлуатацію котла. Причому на прибуток малодохідника впливає бухгалтерська амортизація, а на прибуток високодохідника — податкова.
  • За наявності податкової накладної сума «вхідного» ПДВ, сплаченого у складі вартості котла, витрат на його транспортування та монтаж, а також інших елементів системи опалювання, збільшує податковий кредит з ПДВ.
опалювальний котел, підприємство, індивідуальна система опалення, податково-бухгалтерський облік, ПДВ, прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті