Проект змін, який ми будемо коментувати у цій статті, наразі розміщено на офіційному сайті Мінфіну*. Давайте подивимося, які зміни пропонує нам проект у ключових питаннях.
* Див.: http://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-prezentuvav—hromadskosti-poperedniu-versiiu-zmin-do-podatkovoho-kodeksu?category=novini-ta-media.
Адміністрування
В частині адміністрування законодавець запланував доволі велику кількість змін, але за своєю масштабністю вони є радше технічними, ніж революційними. Тож у цій статті назвемо лише найбільш важливі з них.
Електронний кабінет. Пропонується доповнити ПКУ новою статтею 421, яка буде визначати загальні принципи функціонування електронного кабінету платника податків.
Проект пропонує запуск електронного кабінету в повноцінному режимі замість тестового
Листування з податківцями. Наразі порядок листування платника з податківцями встановлено ст. 42 ПКУ. Зокрема, платники, які подають звітність в електронній формі, можуть здійснювати листування з податківцями засобами електронного зв’язку. Натомість проект пропонує зобов’язати платників, які подають електронну звітність, листуватися з податківцями тільки через електронний кабінет (новий п.п. 16.1.14 ПКУ).
Зустрічна звірка — без документального підтвердження. Проект пропонує внести зміни до порядку, у якому платник має реагувати на запит податківців.
Зокрема, пропонується зазначити, що у разі проведення зустрічної звірки платники зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. І зауважте: згідно з проектом, документальне підтвердження цієї інформації може бути надано лише за згодою платників (нова редакція п. 73.3 ПКУ). Водночас із п. 73.5 ПКУ пропонується прибрати згадку про те, що при зустрічній звірці відбувається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання.
Строк камеральної перевірки. Пропонується доповнити статтю 76 ПКУ новим п. 76.3. Згідно з ним камеральну перевірку можна буде провести лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо така декларація була надана пізніше — за днем її фактичного подання.
Оприлюднення плану перевірок. План-графік документальних планових перевірок буде оприлюднюватися на сайті ДФС та публікуватися в офіційному виданні податківців. Для цього пропонується внести нову норму до п. 77.1 ПКУ.
Копії документів, які належать до предмету перевірки. Проектом пропонується виключити п. 85.8 ПКУ, згідно з яким посадова особа податкового органу має право отримувати від платника копії документів, що належать до предмета перевірки.
Окрім того, пропонується звільнити великих платників від обов’язку надавати в електронній формі копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), а також первинних документів (прибрати відповідну вимогу з абзацу другого п. 85.2 ПКУ).
На перший погляд, суттєва зміна. Але навряд чи вона такою є. Бо ж залишається недоторканою загальна норма абзацу першого п. 85.2 ПКУ, яка визначає обов’язок платника надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки.
Податок на прибуток
В царині податку на прибуток законодавець пропонує нам деякі суттєві уточнення.
Невиробничі основні засоби (ОЗ). Проектом пропонується запровадити для високодохідних платників ще одне коригування, пов’язане з невиробничими ОЗ. Нагадаємо, наразі високодохідникам заборонено відносити до «податкових» витрат лише амортизацію невиробничих ОЗ ( п.п. 138.3.2 ПКУ).
Якщо ж проект буде ухвалено, високодохідникам доведеться збільшувати свій фінрезультат не тільки на суму амортизації невиробничих ОЗ, а й на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ чи нематеріальних активів (НМА), віднесених до витрат відповідно до П(С)БО чи МСФЗ. Таким абзацом пропонується доповнити п. 138.1 ПКУ.
Водночас у разі якщо високодохідний платник буде продавати об’єкт невиробничих ОЗ чи НМА — проект пропонує «дозволити» йому зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму первісної вартості об’єкта. Але в сумі, яка не перевищує суму доходів від продажу об’єкта ОЗ чи НМА. Тобто якщо проект буде прийнято, вам спочатку треба буде збільшити фінрезультат на суму нарахованої амортизації невиробничого ОЗ чи НМА, а потім при його продажу — зменшити фінрезультат на суму первісної вартості цього ОЗ чи НМА (в межах суми доходу від такого продажу).
Переоцінка необоротних активів. Проект пропонує закріпити підхід податківців, згідно з яким
амортизація ОЗ і НМА згідно з ПКУ здійснюється без урахування їх переоцінки
Такою нормою планується доповнити п.п. 138.3.1 ПКУ. Закріпити, тому що раніше податківці вже висловлювалися проти нарахування «податкової» амортизації на суму дооцінки (див. лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2784/7/99-99-19-02-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 4, а також листи ДФСУ від 29.02.2016 р. № 4444/6/99-99-19-02-02-15 і від 12.03.2016 р. № 5342/6/99-99-19-02-02-15).
«Неамортизаційні» активи. Проект пропонує додати до п.п. 138.3.2 ПКУ норму, згідно з якою в податковоприбутковому обліку не амортизуються ті активи, які не підлягають амортизації відповідно до П(С)БО чи МСФЗ. Про які активи тут ідеться? Відповідь очевидна: про землю, природні ресурси і капітальні інвестиції ( п. 22 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Узагалі-то, вони і зараз не можуть амортизуватися, оскільки базою оподаткування податком на прибуток є бухобліковий фінрезультат, в якому зазначені активи не підлягають амортизації. Тож проект просто констатує те, що і так зрозуміло.
Безнадійна заборгованість і резерв сумнівних боргів (РСБ). Проект, нарешті, пропонує виправити непорозуміння, яке закралося у п. 139.2 ПКУ (ср. ). Наразі зазначеним пунктом передбачено, що фінрезультат по операціях, пов’язаних із РСБ, зменшується тільки у зв’язку зі зменшенням самого РСБ. А от зменшення фінрезультату при списанні безнадійної заборгованості нормами ПКУ наразі не передбачено. На це неодноразово звертали увагу податківці.
Проект передбачає виправити це непорозуміння. Тож якщо проект буде прийнято, високодохідники будуть збільшувати фінрезультат при створенні РСБ і зменшувати його при списанні за рахунок РСБ безнадійної заборгованості, яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 ПКУ.
Благодійність. Проект робить жорсткішими для високодохідників правила безоплатної передачі коштів і майна особам, які не є платниками податку на прибуток. І це цілком виправдано, бо наразі лімітуються тільки витрати у вигляді перерахованих коштів або безоплатної передачі майна неприбутковим організаціям ( п.п. 140.5.9 ПКУ), а витрати на благодійність на користь усіх інших осіб вільно потрапляють до витрат, що є не зовсім логічним.
Проект пропонує виключати з витрат будь-яку безповоротну фіндопомогу або вартість активів, безоплатно переданих особам, які не є платниками податку на прибуток (фізособам, єдиноподатникам тощо). На суму таких бухоблікових витрат високодохідник повинен буде збільшувати свій фінрезультат згідно з новим п.п. 140.5.10 ПКУ.
Господарські і фінансові санкції. Проект пропонує виключити з «податкових» витрат високодохідника штрафи, пені і неустойки, які нараховані платнику відповідно до законодавства та цивільно-правових договорів. Згідно з новим п.п. 140.5.11 ПКУ на суму таких витрат високодохідник буде збільшувати свій фінрезультат.
Податок на нерухоме майно. Проект пропонує збільшувати фінрезультат високодохідника на суму податку на нерухомість (нарахованого згідно з розд. ХІІ ПКУ), врахованого у витратах згідно з П(С)БО або МСФЗ. Із чим це пов’язано, мабуть, зрозуміло. Річ у тім, що податок на нерухоме майно зараховується в рахунок сплати податку на прибуток ( п. 137.6 ПКУ). Внаслідок цього податок на нерухомість зменшує податок на прибуток двічі — за рахунок витрат і за рахунок перезаліку податкових зобов’язань**. Схоже, законодавець вирішив зашпаклювати цю шпарину ☺. Принаймні для високодохідників. І для цього хоче внести до ПКУ новий п.п. 140.5.12.
** Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 40.
Перехідні операції (із ЄП на ЗС). Зовсім нещодавно ми нарікали на те, що у ПКУ немає норми, яка б регулювала перехідні операції при переході зі спрощеної системи на загальну (читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 8). І ось, як-то кажуть, отримайте-розпишіться. Законодавець спробував відрегулювати це питання, принаймні для високодохідників.
Якщо проект буде прийнято,
високодохідники повинні будуть збільшувати фінрезультат на суму доходу, отриманого як оплата за товари, відвантажені на спрощеній системі
Таку редакцію нового п.п. 140.5.13 ПКУ пропонує нам проект. Іншими словами, законодавець закриває і цю шпарину, яка формально дозволяла юрособам уникнути доходів за перехідними операціями. Бо ж на спрощеній системі дохід за відвантаженням не відображається, а на загальній системі — за оплатою теж не відображається.
Одначе нам хотілося би побачити у проекті і зворотну норму — про те, що фінрезультат зменшується на суму доходів, відображених на спрощеній системі за фактом оплати товарів. Аби на загальній системі дохід від перехідної операції не оподатковувався вдруге. Але законодавець, схоже, про це не думає і знову застосовує подвійні стандарти.
«Міжреформаційні» доходи/витрати. Проект пропонує врегулювати питання доходів і витрат, які в податковоприбутковому обліку були враховані до 01.01.2015 р., а в бухобліку — після 01.01.2015 р. Проект зазначає, що такі доходи і витрати не повинні задвоюватися. Тому всі платники будуть визначати за ними різницю: (1) зменшувати фінрезультат на суму таких доходів і (2) збільшувати фінрезультат на суму таких витрат. Саме це пропонує нам новий п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Зауважте: ця різниця стосується усіх платників, а не тільки високодохідників.
Прискорена амортизація. Законодавець пропонує платникам застосовувати прискорену амортизацію ОЗ груп 3 — 8 і 16 за умови, що такі ОЗ введено в експлуатацію в період між 01.01.2017 р. і 31.12.2021 р., а також за умови, що строк амортизації таких ОЗ становить не менше 4-х років (новий п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
Податок на додану вартість
У царині ПДВ проект пропонує нам менше змін, ніж з податку на прибуток, але вони більш суттєві.
Реєстрація податкових накладних (ПН) у ЄРПН. Тут проект пропонує нам відразу кілька суттєвих новацій.
По-перше, змінюються строки реєстрації ПН. Зараз на реєстрацію ПН дається 15 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем складення такої ПН ( п. 201.10 ПКУ). Натомість проектом ЄРПН-реєстрацію пропонується здійснювати:
а) для ПН/РК, складених з 1 по 15 день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;
б) для ПН/РК, складених з 16 по останній день (включно) календарного місяця, — до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.
Виходить, що для більшості ПН і РК строк реєстрації буде збільшено. Наприклад, якщо ПН буде складено 01.01.2017 р., то на її реєстрацію платникові буде відводитися 30 днів (а не 15 днів, як зараз). Відповідно, зміниться і поняття «порушення строків реєстрації» для цілей ст. 1201 ПКУ.
По-друге, збільшується граничний строк, протягом якого можна зареєструвати ПН. Зараз податківці, відверто кажучи, безпідставно обмежують строк реєстрації ПН 180 календарними днями (див, наприклад, лист ДФСУ ГФСУ від 23.06.2016 р. № 13858/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 9). Проектом пропонується встановити, що максимальний строк реєстрації ПН у ЄРПН — протягом 365 днів, наступних за датою виникнення податкового зобов’язання. Відповідно, встановлено і максимальний штраф за порушення строків реєстрації ПН — 50 % від суми ПДВ за реєстрацію ПН/РК з порушенням строку від 180 до 365 днів.
Нарешті, по-третє — найгірше. Із назви ст. 1201 ПКУ пропонується виключити згадку про те, що в ній ідеться лише про ПН, які надаються покупцям. Виходить, що штрафи тепер накладатимуться за нереєстрацію абсолютно усіх ПН — у тому числі тих, які платник складає «сам на себе». Отака халепа ☹.
ПДВ-касовики. Зараз платник ПДВ, який застосовує касовий метод, може відобразити податковий кредит не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку ( п. 198.6 ПКУ). Проект пропонує збільшити касовикам цей строк до «загальних» 365 днів. Зрозуміло, що в «касовика» вони, як і раніше, будуть відраховуватися від дати списання коштів з рахунку.
Податкова накладна. Тут на платників чекають не дуже великі, але доволі важливі зміни.
По-перше, проголошено, що ПН, складена починаючи з 01.01.2017 р. і зареєстрована у ЄРПН, є для покупця достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Ось так! І нехай тепер податківці спробують позбавити вас податкового кредиту за те, що ваш контрагент не подав декларацію з ПДВ, не сплатив свої податкові зобов’язання, за те, що його немає за місцем реєстрації або просто тому, що податківці вважають вашу операцію «безтоварною» на підставі своїх підозр і припущень.
По-друге, розширюється значення коду УКТ ЗЕД. Зараз цей реквізит є обов’язковим для ПН тільки в тому разі, якщо постачаються імпортні чи підакцизні товари ( п.п. «і» п. 201.1 ПКУ).
Проект пропонує, аби код УКТ ЗЕД зазначався у всіх (!) без винятку ПН
Ну, точніше, не весь код УКТ ЗЕД, а перші чотири цифри з нього тепер мають бути в будь-якій ПН, яка складена на постачання товарів. А для послуг замість УКТ ЗЕД у ПН зазначатимуться перші чотири цифри коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Шоковані? Ми теж…
По-третє, зараз несуттєві помилки (ті, що не заважають ідентифікувати здійснену операцію) у будь-яких обов’язкових реквізитах ПН, крім коду УКТ ЗЕД, не позбавляють платника права на податковий кредит. Проект пропонує виключити цю норму ☹. Тож, з одного боку, можна чекати, що податківці будуть знову прискіпуватися до розміру літер у найменуванні контрагента і тому подібних дрібниць. Але з іншого боку, від їхніх прискіпувань можна буде «відбиватися», посилаючись на те, що складена і зареєстрована ПН — достатня підстава, аби відображати податковий кредит (див. вище «по-перше»).
Скарга на постачальника. Зараз постачальника, на якого поскаржилися за допомогою додатка Д8, зобов’язані перевірити протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви зі скаргою. Проект пропонує дати податківцям на таку перевірку 90 календарних днів.
Переплати на спецрахунок = збільшення ліміту. Платники ПДВ згідно зі ст. 43 ПКУ повертають суми своїх ПДВ-переплат на свій електронний рахунок. Так от, тим, хто таке робив в період з 01.01.2016 р. і до набрання чинності цим проектом як законом, збільшать ліміт реєстрації. Точнісінько на 10-й робочий день після тієї дати, коли проект, що коментується, набуде чинності як закон. Так обіцяє новий п. 49 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Підприємці-загальносистемники
Для підприємців-загальносистемників законодавець підготував кілька новацій, які суттєво вплинуть на їх роботу.
Заборонені витрати. Вперше до ст. 177 ПКУ внесено пряму норму, яка визначає, які витрати підприємець-загальносистемник не може відобразити у складі своїх витрат. До таких витрат законодавець відносить: (1) витрати, не пов’язані з діяльністю самозайнятої особи; (2) витрати на придбання, самостійне виготовлення ОЗ та витрати на придбання НМА, які підлягають амортизації; (3) витрати на придбання та утримання ОЗ подвійного призначення, визначених у ст. 177 ПКУ; (4) суми ПДВ (за винятком фізичних осіб, які не є платниками ПДВ); (5) документально не підтверджені витрати. Такий перелік пропонується встановити у новому п.п. 177.4.5 ПКУ.
Амортизація. Вперше до ПКУ планується внести норму, яка офіційно дозволяє підприємцям (які фактично не ведуть бухоблік) амортизувати свої ОЗ і НМА і уключати їх вартість до витрат. Раніше про таке право підприємці-загальносистемники могли тільки мріяти і виборювали його через суди (див. ухвалу ВАСУ від 20.09.2012 р. у справі № К/9991/90719/11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 48, с. 37).
Тепер підприємцям-загальносистемникам хочуть дозволити вести облік своїх ОЗ і НМА і амортизувати їх
Суму такої амортизації за бажанням підприємця може бути включено до складу «підприємницьких» витрат (новий п.п. 177.4.6 ПКУ). І облік ОЗ і НМА, а також їх амортизації підприємець матиме право вести (згідно з новим п.п. 177.4.7 ПКУ).
Втім, як і завжди, у приємній новації є певна ложка дьогтю. Зокрема, підприємцям не дозволять амортизувати як свої ОЗ об’єкти житлового фонду і автомобілі (легкові і вантажні). Окрім того, їх обмежують у методі амортизації (дозволяють виключно прямолінійний метод) і встановлюють мінімальні строки амортизації (нові пп. 177.4.8, 177.4.10 ПКУ).
Інше
Щодо інших податків проект пропонує незначні зміни. Тож скажемо про них буквально кількома реченнями.
Податок на доходи фізичних осіб. Збільшується розмір добових витрат на відрядження за кордон — до 40 євро за календарний день (нова редакція п.п. 170.9.1 ПКУ).
Індивідуальна діяльність. ПКУ планують доповнити новою ст. 1771 і встановити перелік видів діяльності, які дають право фізособам не реєструватися підприємцем і сплачувати фіксований податок. Вочевидь, така система планується як певна альтернатива «молодшим» єдиноподатникам.
Акцизний податок. Планується звільнити від обов’язку реєструватися платником «паливного» акцизу тих суб’єктів господарювання, які реалізують пальне у ємностях до 2 літрів (новий абзац другий п.п. 212.3.4 ПКУ). Але кого реально може стосуватися це «полегшення»? Адже роздрібний продаж бензину і дизпалива в принципі може відбуватися тільки через АЗС (п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.97 р. № 1442).
Тож зазначене звільнення від реєстрації більшості суб'єктів господарювання не знадобиться***.
*** Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 18, с. 20.
Спецводорента. Платниками «загальної» спецводоренти за використання поверхневих і підземних вод пропонують залишити лише первинних водокористувачів. Ті, хто сплачував спецводренту за потреби гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, — сплачуватимуть її, як і раніше (новий п. 255.1 ПКУ).
Ну що ж, ось ми і розглянули основні зміни, які вже «запакували» нам як осінній подарунок наші можновладці. Після їх аналізу побажаємо вам тільки одне: «Тримайтеся!».
