Доходи фізосіб. Оподаткування

Перша — плата за навчання, підготовку, перепідготовку фізичної особи здійснена вітчизняному вищому або професійно-технічному навчальному закладу.

Друга — сума оплати не перевищує триразовий розмір мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 році — 9600 грн.), за кожен повний або неповний місяць навчання, підготовки або перепідготовки фізособи.

Важливо!

Податкова знижка на навчання. Скасовані обмеження за розміром суми, сплаченої за навчання, яку платник податків матиме право включити до складу податкової знижки за підсумками 2017 року (див. п.п. 166.3.3 ПКУ в редакції, що діє з 01.01.2017 р.).

Проте будьте пильні! Якщо ви декларуєте податкову знижку за підсумками 2016 року (у загальному випадку, зробити це можна до 31.12.2017 р.), то в загальну «знижкову» суму зможете включити суму «навчальних» витрат, що не перевищує 1930 грн. з розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожен повний або неповний місяць навчання протягом такого звітного податкового року.

Допомога на лікування і медобслуговування. Із цього року роботодавці і благодійні організації можуть надавати неоподатковувану допомогу на лікування/медобслуговування як безпосередньо платника податків, так і члена його сім’ї першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням цього платника податку (див. п.п. 165.1.19 ПКУ).

Цільова благодійна допомога на лікування. Збільшений з 12 до 24 місяців строк, протягом якого одержувач може використати без обкладення ПДФО і ВЗ цільову благодійну допомогу на лікування (пп. 170.7.4, 170.7.5 ПКУ).

Прощений борг за іпотекою. Починаючи з 01.01.2017 р. фізособи можуть отримати розстрочку зі сплати суми задекларованого податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності за іпотечним кредитом. Це виходить з положень п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ.

Для того, щоб скористатися цим правом, платник податків разом з річною декларацією про майновий стан і доходи подає в контролюючий орган заяву в довільній формі, яка містить:

— фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

— короткий опис обставин, які зумовили виникнення необхідності здійснення розстрочки задекларованої суми податкового зобов’язання.

До заяви податківці рекомендують додати:

— економічне обґрунтування, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення;

— документи, що видані кредитором і підтверджують суму прощеного боргу.

Зверніть увагу: суми розстрочених податкових зобов’язань фізособа погашає рівними частинами щокварталу (до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 грудня) протягом трьох років, починаючи з року, в якому задекларовані податкові зобов’язання.

Відрядження. За відрядженнями у межах території України граничну суму неоподатковуваних добових урізали наполовину — до 0,1 мінзарплати на 1 січня (див. п. 170.9 ПКУ). Зроблено це з оглядкою на двократне зростання мінзарплати.

Тобто у 2017 році неоподатковуваний розмір добових для відряджень у межах України дорівнює 320,00 грн.

Для закордонвідряджень граничну суму неоподатковуваних добових прив’язали до євро. Так з 1 січня 2017 року неоподатковуваний розмір «закордондобових» дорівнює 80 євро за кожен календарний день закордонвідрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, з розрахунку на кожен такий день.

Якщо ж роботодавець прийме рішення про виплату добових у сумі більшій, ніж це встановлено п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ, то сума перевищення увійде до складу оподатковуваного доходу працівника, як дохід у вигляді додаткового блага.

Крім того, з початку цього року при поїздці до «візової» країни можна не ставити в паспорті відмітки про перетин кордону для визначення суми добових. Проте якщо інших документів, що підтверджують факт перебування за кордоном, у вас не буде, такі відмітки можуть стати для вас рятівним кругом, який підтвердить, що відрядження дійсно мало місце. Тож зовсім «забивати» на них не варто.

За документами, що підтверджують «транспортні» витрати у відрядженні, уточнено, що посадочний талон потрібен тільки у разі, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту.

Вторсировина. Виведені з-під обкладення ПДФО доходи від здачі (продажу) брухту чорних металів (за кодом 7204 УКТ ЗЕД). А ось військовий збір з таких доходів доведеться платити, як і раніше. Див. п.п. 165.1.25 і п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Продаж транспорту. Починаючи з 1 січня 2017 року в разі оформлення договору відчуження транспортного засобу в присутності посадових осіб органів, що здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такі органи виконуватимуть функції податкового агента тільки в частині подання податківцям форми № 1ДФ (див. п. 173.3 ПКУ). Сплачувати ПДФО і ВЗ з «продажного» доходу (у разі потреби) повинна буде фізособа-продавець самостійно при укладенні договору.

Ставки ПДФО. З 01.01.2017 р. діє нова ставка ПДФО — 9 %.

За цією ставкою обкладають пасивні доходи у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами і корпоративними правами, нарахованими нерезидентами, інститутами спільного інвестування і суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток підприємства (див. п.п. 167.5.3 ПКУ).

А ось суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток, як і раніше, обкладають дивіденди за ставкою 5 %.

Строки сплати ПДФО. Збільшені строки сплати ПДФО у випадку, якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі або виплачується готівкою з каси податкового агента за рахунок коштів, які не були отримані в банку на ці цілі, а надійшли в касу підприємства, наприклад, як виручка.

У цих випадках ПДФО (і ВЗ, до речі, теж), слід перераховувати до бюджету протягом трьох банківських днів, наступних за днем такого нарахування (виплати, надання).

При цьому, як і раніше, податковий агент зобов’язаний сплатити ПДФО до бюджету:

— у день виплати оподатковуваного доходу — якщо він цей дохід виплачує готівкою, отриманою в банку, або шляхом перерахування на банківський рахунок платника податку (п.п. 168.1.2 ПКУ);

— протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нараховано дохід, — у разі коли оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено фізичній особі (п.п. 168.1.5 ПКУ).

Що ще ми писали на цю тему