Річна фінзвітність: основні вимоги

редактор Вороная Наталія, податковий експерт Чернишова Наталія
Як пташка, промайнув ще один календарний, а з ним і «бухгалтерський» рік. А отже, колеги, час відзвітувати про його результати. Роблять це шляхом складання фінансової звітності. Заповнити таку звітність правильно — завдання бухгалтера. Як завжди, ми із задоволенням допоможемо вам впоратися з ним легко, швидко і безпомилково.
Представляємо вашій увазі наш традиційний спецвипуск, завдяки якому ви пригадаєте, які форми, в які строки і кому необхідно подати за підсумками 2016 року. Тут ви знайдете аналіз заповнення форм фінансової звітності для підприємств, які керуються національними стандартами бухгалтерського обліку. При цьому ми розповімо вам про всі форми фінансової звітності для юридичних осіб, що є представниками великого та середнього підприємництва, а також про скорочену фінзвітність, яку подають малі та мікропідприємства.
Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная та податковий експерт Наталія Чернишова.

Традиційно почнемо розгляд «фінзвітної» теми з основ.

Перш за все з’ясуємо: хто, куди і в які строки подає фінансову звітність. Крім цього, ми визначимо склад фінзвітності для різних суб’єктів підприємництва і визначимо основні вимоги до її складання.

Вам це цікаво? Тоді приєднуйтеся!

1.1. Хто і кому подає фінансову звітність

Розглядаючи питання складання та подання фінансової звітності, перш за все потрібно визначити, кого законодавство зобов’язує її складати та подавати. Так, фінансову звітність подають ( ст. 2 Закону № 996, п. 1 Порядку № 419):

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності*.

* У цьому спецвипуску порядок складання та подання фінансової звітності представництвами іноземних суб’єктів господарювання та бюджетними установами розглядати не будемо.

Приписи абзацу другого п. 2 Порядку № 419 свідчать, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до:

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО)

або

— міжнародних стандартів фінансової звітності** (далі — МСФЗ).

** Питання складання звітності за МСФЗ у цьому спецвипуску не розглядаємо.

Перелік юридичних осіб, що зобов’язані складати фінзвітність відповідно до МСФЗ***, знаходимо в п. 2 Порядку № 419. Він наочно представлений на рис. 1.1 (див. с. 3).

*** Подавати фінзвітність відповідно до національних П(С)БО при цьому не потрібно.

img 1

Крім того, до числа тих, хто складає фінзвітність за МСФЗ, ч. 3 ст. 121 Закону № 996 включає й ті підприємства, які застосовують міжнародні стандарти за самостійним рішенням.

Усі інші юридичні особи складають фінансову звітність відповідно до національних П(С)БО

Суб’єкти господарювання, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінансову звітність ( ч. 1 ст. 12 Закону № 996).

Об’єднання підприємств, крім власної звітності, подають зведену фінансову звітність. До неї включають інформацію за всіма підприємствами, що входять до складу об’єднань, якщо це передбачено установчими документами таких об’єднань відповідно до законодавства ( ч. 3 ст. 12 Закону № 996).

А кому ж підприємства повинні подавати фінансову звітність? Коло користувачів фінзвітності визначено ст. 14 Закону № 996, а також п. 2 Порядку № 419.

Так, річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подавати:

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) згідно з установчими документами;

— органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

До користувачів, яким слід подавати фінансову звітність, відносять, зокрема, органи державної статистики.

Крім того, підприємства — платники податку на прибуток подають фінансову звітність органам ДФСУ разом з декларацією з податку на прибуток. Роблять це в порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Таку вимогу висувають п. 46.2 ПКУ і п. 2 Порядку № 419. Так,

платники податку на прибуток (крім малих підприємств*) подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність

* Суб’єктами малого підприємництва вважають підприємства, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ ( ч. 3 ст. 55 ГКУ).

Платники податку на прибуток — суб’єкти малого підприємництва зобов’язані разом з річною податковою декларацією подати річну фінансову звітність.

А ось підприємствам, що не є платниками податку на прибуток (зокрема, єдиноподатникам груп 3 і 4), подавати фінансову звітність до органів ДФСУ не потрібно.

Крім того, ч. 3 ст. 14 Закону № 996 зобов’язує всі підприємства (крім бюджетних установ) за підсумками року подавати фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи. Це було потрібно для включення відповідної інформації до ЄДР**. Проте на сьогодні зазначена норма є неактуальною. Річ у тім, що з початку 2016 року до Закону про держреєстрацію було внесено зміни, згідно з якими обов’язок з передачі такої фінзвітності до ЄДР покладено на органи статистики (абзац п’ятий п. 5 ст. 13 цього Закону). Тому вважаємо, що наразі необхідності подавати річну фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати держреєстратору в підприємств будь-якої форми власності немає. Про це детальніше див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 43, с. 38.

** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

1.2. Звітний період і строки подання

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік*** ( ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

*** Водночас усі підприємства (за винятком суб’єктів мікропідприємництва) зобов’язані щокварталу подавати проміжну фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Її складають наростаючим підсумком з початку звітного року.

Дещо інший звітний період передбачено для новостворених підприємств. У них перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців ( ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Отже,

підприємства, що були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2016 року, річну фінансову звітність за цей період можуть не складати

Перший звітний період для них буде з дати реєстрації по 31 грудня 2017 року.

Дуже важливо знати законодавчо встановлені строки подання річної фінансової звітності. Їх можна знайти в Порядку № 419. Представимо ці строки на рис. 1.2 (див. с. 5).

img 2

Зауважте: якщо граничний строк подання фінзвітності припадає на неробочий день, такий строк переноситься на перший після вихідного робочий день ( п. 10 Порядку № 419).

Платники податку на прибуток подають річну фінансову звітність до органів ДФСУ у строки, передбачені для подання декларації з цього податку ( абзац другий п. 5 Порядку № 419).

Датою подання фінансової звітності вважають день її фактичної передачі за призначенням. Якщо фінансова звітність надсилається поштою, то такою датою вважають дату отримання адресатом, зазначену на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата ( п. 4 Порядку № 419).

Майте на увазі: окремі суб’єкти господарювання зобов’язані оприлюднювати свою фінзвітність. Перш за все, таким обов’язком «обдаровані» публічні акціонерні товариства, підприємства — емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страховики та інші фінустанови. Частина 4 ст. 14 Закону № 996 зобов’язує їх оприлюднювати річну фінансову звітність і консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком шляхом розміщення на власній веб-сторінці або опублікування в періодичних або неперіодичних виданнях.

Крім того, оприлюднювати свою річну фінансову звітність, у тому числі консолідовану, за останні 3 роки повинні:

— державні та комунальні унітарні підприємства;

— господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або територіальній громаді;

— господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать госптовариствам, частка держави або територіальної громади в яких становить 100 %.

Вони оприлюднюють свою фінзвітність шляхом її розміщення на власній веб-сторінці або на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта управління об’єктами державної або комунальної власності. Якщо така фінзвітність підлягає обов’язковому аудиту, разом зі звітністю оприлюднюють і аудиторський висновок.

Для всіх перелічених суб’єктів господарювання законодавець відводить єдиний строк для оприлюднення фінзвітності — до 30 квітня року, наступного за звітним.

1.3. Склад річної фінансової звітності

Фінансова звітність може бути повною та скороченою.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва. Її склад визначено ч. 2 ст. 11 Закону № 996 і п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлено скорочену за показниками фінансову звітність* ( ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). Причому окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Це:

* Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 996 право надавати скорочену фінзвітність має бути надано також неприбутковим підприємствам, установам та організаціям. Проте відповідні зміни до П(С)БО 25 внесено не було (див. розділ 8 на с. 101).

— суб’єкти мікропідприємництва;

— юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства**.

** До суб’єктів господарювання, які мають право вести спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат, п. 44.2 ПКУ відносить юросіб-єдиноподатників групи 3.

Форму та порядок складання Спрощеного фінансового звіту містить те саме П(С)БО 25.

Як бачите, склад фінзвітності залежить від того, належить підприємство до суб’єктів великого, середнього, малого чи мікропідприємництва. Тому важливо розуміти, які підприємства належать до тієї чи іншої категорії. Критерії розмежування встановлює ч. 3 ст. 55 ГКУ (див. табл. 1.1 на с. 6).

Таблиця 1.1. Критерії віднесення підприємств до різних суб’єктів підприємництва

Суб’єкт господарювання

Середня кількість працівників* за календарний рік

Річний дохід від будь-якої діяльності

Суб’єкт великого підприємництва

Перевищує 250 осіб

Перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро**

Суб’єкт середнього підприємництва

Від 50 до 250 осіб

Становить суму, еквівалентну від 10 до 50 млн євро**

Суб’єкт малого підприємництва

Не перевищує 50 осіб

Не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро**

Суб’єкт мікропідприємництва***

Не перевищує 10 осіб

Не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро**

* Для розрахунку цього показника необхідно використовувати Інструкцію № 286. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 52, с. 10.

** За середньорічним курсом НБУ. Його можна визначити за формулою, наведеною в листі НБУ від 22.03.2004 р. № 13-410/1390, але простіше використовувати вже розраховану величину з офіційного сайта НБУ (http://www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls).

*** Зауважимо, що суб’єкти мікропідприємництва входять до складу суб’єктів малого підприємництва. Тому якщо законодавчими актами для них не передбачено особливих правил складання та подання звітності, то до них необхідно застосовувати правила, встановлені для суб’єктів малого підприємництва.

У табл. 1.2 наведемо склад фінансової звітності за 2016 рік і строки її подання до органів ДФСУ і статистики для різних суб’єктів господарювання.

Таблиця 1.2. Склад і строки подання річної фінансової звітності

Суб’єкти підприємництва

Склад річної фінансової звітності відповідно до П(С)БО

Строк подання до органів:

ДФСУ (разом з відповідною декларацією)

статистики

1. Платники податку на прибуток

Суб’єкти великого та середнього підприємництва

1) форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;

3) форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» або форма № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»;

4) форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

5) форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

6) форма № 6 «Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»

«Звичайні» платники податків — не пізніше 1 березня* (9 лютого**) 2017 року.

Сільгоспвиробники*** — не пізніше 29 серпня 2017 року

Не пізніше 28 лютого 2017 року

Суб’єкти малого підприємництва (крім суб’єктів мікропідприємництва)

1) форма № 1-м «Баланс»;

2) форма № 2-м «Звіт про фінансові результати»

«Звичайні» платники податків — не пізніше 1 березня* (9 лютого**) 2017 року.

Сільгоспвиробники*** — не пізніше 29 серпня 2017 року

Не пізніше 28 лютого 2017 року

Суб’єкти мікропідприємництва

1) форма № 1-мс «Баланс»;

2) форма № 2-мс «Звіт про фінансові результати»

* У такий строк подають фінзвітність до органів ДФСУ «річні» платники податку на прибуток, визначені п. 137.5 ПКУ ( п. 46.2 і п.п. 49.18.3 ПКУ).

** Для платників податку на прибуток, які подають декларацію з цього податку щокварталу ( п.п. 49.18.2 і п. 49.19 ПКУ).

*** Маються на увазі виробники сільськогосподарської продукції, визначені п.п. 137.4.1 ПКУ, які обрали річний податковий період, що починається з 1 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.

2. Платники єдиного податку

Єдиноподатники групи 3 — суб’єкти малого (у тому числі мікро-) підприємництва

1) форма № 1-мс «Баланс»;

2) форма № 2-мс «Звіт про фінансові результати»

Не пізніше 28 лютого 2017 року

Єдиноподатники групи 4 — суб’єкти мікропідприємництва

Єдиноподатники групи 4 — суб’єкти малого підприємництва (крім суб’єктів мікропідприємництва)

1) форма № 1-м «Баланс»;

2) форма № 2-м «Звіт про фінансові результати»

Єдиноподатники груп 3 і 4, які не відповідають критеріям суб’єкта малого підприємництва

1) форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;

3) форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» або форма № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»;

4) форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

5) форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

6) форма № 6 «Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація

за сегментами»

1.4. Вимоги до складання фінансової звітності

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства ( п. 4 розд. І НП(С)БО 1). Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку.

Давайте пригадаємо основні принципи і правила підготовки фінзвітності.

1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України — гривні ( ст. 5 Закону № 996). До речі, це стосується і підприємств, що застосовують МСФЗ (див. лист Мінфіну від 17.12.2013 р. № 31-08410-07-10/36519).

2. Великі та середні суб’єкти підприємництва заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. І тільки грошові показники розділу IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2 відображають у гривнях з копійками.

Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) п. 1 розд. I П(С)БО 25 приписує складати в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

3. Показники про податок на прибуток, витрати та збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках ( п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1).

4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів і зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ ( п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 6 розд. I П(С)БО 25).

5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток становлять випадки, коли така інформація була в попередньому звітному періоді ( п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1). Проте, на наш погляд, не буде помилкою зазначати у фінзвітності всі передбачені в ній рядки (у тому числі й ті, що не містять показників), а за відсутності показників ставити в них прокреслення.

Крім того, при складанні повноформатної фінансової звітності

можна додавати статті зі збереженням їх назви та коду рядка з переліку додаткових статей, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1

Але майте на увазі, що стаття в цьому випадку повинна відповідати таким критеріям:

— інформація є суттєвою;

— оцінка статті може бути достовірно визначена.

6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами заздалегідь проведеної інвентаризації активів та зобов’язань ( ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419). Про порядок проведення річної інвентаризації активів і зобов’язань підприємства ви можете прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 93; 2016, № 90.

7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства ( п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 1).

8. Фінансова звітність має бути підписана керівником і бухгалтером підприємства ( ч. 1 ст. 11 Закону № 996).

1.5. Відповідальність за порушення порядку подання фінзвітності

Як ми зазначали раніше, обов’язок з надання фінансової звітності поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України.

А чи можуть покарати за неподання фінзвітності? Так, за таке порушення КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, що застосовується до посадових осіб підприємств.

Про те, яку саме, ви зможете дізнатися з табл. 1.3 (див. с. 9).

Таблиця 1.3. Адміністративна відповідальність

№ п/п

Вид правопорушення

Штрафні санкції

Норма КУпАП

1

Відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей

Штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг)

(від 136 до 255 грн.)

Ч. 1 ст. 1642

2

Вчинення дій, перелічених у ряд. 1 цієї таблиці, особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за це правопорушення

Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг

(від 170 до 340 грн.)

Ч. 2 ст. 1642

Штрафи, зазначені в рядках 1 і 2 таблиці, застосовують виключно до підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами, оскільки каральними функціями в цьому випадку наділені органи Держаудитслужби ( ст. 2341 КУпАП). Вони мають право складати протоколи про адмінправопорушення тільки щодо підконтрольних установ та суб’єктів господарювання.

3

Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання недостовірних відомостей, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, або із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку

Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг

(від 170 до 255 грн.)

Ч. 1 ст. 1863

4

Дії, перелічені в ряд. 3 цієї таблиці, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення

Штраф у розмірі від 15 до 25 нмдг

(від 255 до 425 грн.)

Ч. 2 ст. 1863

Штрафи, зазначені в рядках 3 і 4 таблиці, застосовують за неподання фінзвітності органам статистики (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67).

А ось за неподання фінансової звітності до органу ДФСУ разом з декларацією з податку на прибуток платників цього податку до відповідальності не притягнути. Адже штрафи, установлені ст. 1642 КУпАП, як було зазначено, застосовують тільки до посадових осіб суб’єктів господарювання, які фінансуються з бюджету. Органи ДФСУ притягувати до відповідальності на підставі цієї статті не мають права (див. УПК № 1046). А штрафи, установлені п. 120.1 ПКУ за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, не можуть бути застосовані з огляду на те, що фінансова звітність не має статусу податкової декларації.

Важливо! Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільнені від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності ( ч. 1 ст. 14 Закону № 996).

висновки

  • Підприємства зобов’язані подати органам державної статистики річну фінзвітність за 2016 рік до 28 лютого 2017 року.
  • Підприємства — платники податку на прибуток подають фінансову звітність органам ДФСУ разом з декларацією з податку на прибуток.
  • Суб’єкти малого підприємництва подають скорочену за показниками фінансову звітність.
  • Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами заздалегідь проведеної інвентаризації активів і зобов’язань.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі