Нещодавно словом «ресторан» позначався заклад, більшою чи меншою мірою злачний, — обов’язково в тютюновому диму і зі всією алкогольною атрибутикою. Але тепер різноманітність у ресторанному бізнесі — це реальна умова його популярності та виживання...
І тільки одне залишилося незмінним — платність ресторанних послуг. Причому у переважній більшості — платність готівкою і платіжними картками. Такий уж тут контингент відвідувачів... ☺
А тому над суб’єктами ресторанного господарства як дамоклів меч нависає ст. 3 Закону про РРО, що вимагає від них застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Але ця вимога — загальна, і з-під неї, у принципі, можна вислизнути...
Без РРО і без РК
Зауважимо, що хоча в назві Правил № 219 і фігурують слова «закладу (підприємства) ресторанного господарства», скрізь за текстом ідеться про суб’єктів господарської діяльності, а отже, немає заборони на заняття ресторанним бізнесом і для ФОП.
До речі, з листів ДФСУ від 26.08.2015 р. № 8141/К/99-99-22-07-03-14 і від 03.06.2016 р. № 5984/Б/99-99-22-07-03-14 очевидно, що податківці з цим згодні.
Тоді найпростіше — якщо ФОП (що працює під гордою вивіскою «ресторан») не порушує обмежень, установлених для перебування на спрощеній системі оподаткування і для звільнення від обов’язковості РРО, і є платником ЄП другої або третьої групи. Утім, зважаючи на мізерний «груповий» ліміт 1 500 000 грн., установлений для другої групи, а також обмеження на склад покупців його послуг (у цьому випадку — послуг ресторанів і пунктів швидкого харчування — код 56.10 згідно з ДКПУ ДК 016:2010), які він має право надавати тільки населенню й іншим єдиноподатникам, для ФОП на ЄП розумно віддати перевагу третій групі («груповий» ліміт — 5 000 000 грн.).
«Не порушує обмежень» — мається на увазі: будучи ФОП на ЄП, він
не розливає підакцизного алкоголю і не продає табачних виробів
При цьому такий ФОП на ЄП згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ звільнений від застосування як власне РРО (тобто від обов’язкового застосування РРО на загальних підставах), так і від варіанта КОРО + РК (див. нижче). Але тільки за умови неперевищення обсягом його доходу протягом календарного року ліміту в 1 млн грн. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 8).
Проте зауважимо, що п. 15 ст. 3 Закону про РРО нарівні з усіма іншими суб’єктами, зокрема громадського харчування (ресторанного бізнесу), зобов’язує таких ФОП на ЄП видавати покупцю (ресторанної) послуги на вимогу останнього документ довільної форми, що підтверджує факт купівлі-продажу такої послуги.
КОРО + РК — це не варіант
Щоб закінчити з ФОП на ЄП, зауважимо, що в обох зазначених листах податківці погоджуються з можливістю застосування варіанту КОРО + РК на підставі п. 1 Переліку № 1336 тільки для роздрібної торгівлі, причому тільки пивом у пляшках та бляшанках і за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.
Нагадаємо, що варіант КОРО + РК дозволений ст. 10 Закону про РРО і п. 3.2 Правил № 219. Уточнимо, що тут під КОРО розуміються ті КОРО, що реєструються на господарську одиницю, а не ті, що реєструються на кожен РРО.
Тут же зазначимо, що цей варіант податківці дозволяють для роздрібної торгівлі тільки за умови неперевищення обсягом доходу такого ФОП на ЄП протягом календарного року ліміту в 1 млн грн. Якщо ліміт перевищено — податківці вимагають застосовувати РРО безальтернативно (тобто жодних тобі варіантів КОРО + РК). Хоча ми з подібною їх думкою не погоджуємося (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 28).
Але біда в тому, що з варіантом КОРО + РК у цих самих листах податківці погоджуються саме і тільки для роздрібної торгівлі, але якщо те саме пиво у пляшках і бляшанках продається на розлив — а саме це відбувається в ресторанах, — то податківці однозначно вимагають при цьому застосовувати РРО.
А що стосується інших суб’єктів саме ресторанного господарства, то в Переліку № 1336 вони можуть «підлізти» під відповідний пункт хіба що якщо ресторан розташований на території:
— села, а суб’єкт є підприємством споживчої кооперації або сільськогосподарським товаровиробником, що використовує продукцію власного виробництва (п. 4);
— закритого військового гарнізону та містечка, а також військової частини, розташованої в межах села (п. 6);
— села або СМТ з «гірським» статусом* (п. 22).
* Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР.
Тільки зауважимо, що при найближчому розгляді варіант КОРО + РК виявляється примарним, оскільки для діяльності суб’єктів згідно з пп. 6, 22 установлений ліміт річних доходів 200 тис. грн. на об’єкт (тобто менше 600 грн. денної виручки), а згідно з п. 4 — узагалі тільки 75 тис. грн. (тобто трохи більше 200 грн. денної виручки)...
Як бачите, переважна більшість ресторанів змушена застосовувати РРО на загальних підставах (див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24).
«Підхід до РРО і відхід від нього»: статут офіціанта
Хоча є одна подробиця, що стосується того, де саме у приміщенні ресторану повинен розташовуватися РРО. Дивіться.
Згідно з п. 3.2 Правил № 219 якщо в ресторані відвідувачів обслуговує офіціант, то готівковий розрахунок уключає такі стадії: спершу офіціант приносить відвідувачу рахунок, потім він отримує від відвідувача готівку, потім він пробиває через РРО суму згідно з рахунком і тільки після цього приносить відвідувачу рахунок, фіскальний чек РРО і здачу (у разі необхідності).
Якщо ресторан — самообслуговування, то РРО розташовується як завжди — на місці проведення розрахунків.
До речі. Дуже важливо знати, що
обов’язковість застосування РРО по суті означає обов’язковість установки і POS-термінала
— бо дуже вже серйозні загрожують штрафи за його відсутність (с.44).
«Ганьба» готівці!
І тут же нагадаємо, що якщо відвідувач (один конкретний протягом одного й того самого дня) побажає розрахуватися в ресторані саме готівкою (тобто купюрами і монетами) в сумі, що перевищує 50 тис. грн., то цього вам робити не можна. Не можна в тому сенсі, що за перший такий «розрахунок» протягом року ст. 16315 КпАП загрожує вам адмінштрафом на посадових осіб (ФОП) від 1700 до 3400 грн., а за наступні понадлімітні розрахунки (як повторні порушення) — від 8500 до 17000 грн. Але!
По-перше, цієї небезпеки немає, якщо розрахунок — не готівкою, а платіжною карткою клієнта через ваш POS-термінал. Тому що це буде не готівковий розрахунок згідно з абзацом шостим п. 1.2 Положення № 637, хоча і розрахункова операція згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону про РРО, а ліміт діє тільки щодо готівкових розрахунків.
По-друге, ані в рахунку ресторану, ані у фіскальному чеку РРО відвідувач не ідентифікується. Тому в разі необхідності сплати суми, що перевищує ліміт, саме готівкою, ви можете запропонувати, скажімо, двом відвідувачам з одного столу розплатитися кожному окремо за «півстолу»... ☺
Спеціальність — «меню-програміст РРО»
Також звертаємо вашу увагу на необхідність реалізації вимоги п. 11 ст. 3 Закону про РРО щодо обов’язкового використання режиму попереднього програмування найменування і ціни страв і напоїв.
Насправді це не важко. Адже згідно з п. 3.4 Правил № 219
ресторан зобов’язаний складати і належним чином оформляти меню і прейскурант
(підписані і скріплені печаткою — зрозуміло, за наявності такої).
Тому попереднє програмування РРО для ресторану — справа буденна.
Проте мусимо вам нагадати, що за порушення вимоги про попереднє програмування РРО покарання не дуже обтяжливе: 85 грн. штрафу згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО плюс, можливо, адмінштрафи згідно зі ст. 1551 КпАП: від 34 до 85 грн. на касира і від 85 до 170 грн. на посадову особу (ФОП) за перше порушення і відповідно — від 85 до 170 грн. на касира і від 170 до 340 грн. на посадову особу (ФОП) за повторне порушення протягом року.
До речі, нагадуємо про необхідність програмування (і відповідно подальшого друкування у фіскальному чеку) як ставки ПДВ (20 %), так і — для підакцизних алкогольних напоїв (пива) і тютюнових виробів — ставки «роздрібного» акцизу (5 %).
Якщо ваш ресторан — не дитячий, особливо акцентуємо вашу увагу на необхідність роздрукування денного Z-звіту не пізніше 24.00 дня, протягом якого через РРО були розрахунки (див. 109.10 БЗ; «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24, с. 45). Інші подробиці поводження з «підакцизкою» ви знайдете в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 54.
Банкет без свавілля
Корисно обговорити типову ситуацію, що виникає при замовленні в ресторані такого заходу, як банкет.
Практично завжди (напевно — крім поминок ☹) є ризик, що масовий захід може зірватися (наречена втекла з-під вінця, ювіляр не дозрів, оголосили сухий закон тощо)... Ресторану потрібно підстрахуватися — адже готові страви не воскресиш у вихідні продукти, зрозуміло — небезкоштовні...
Узагалі-то як варіант страховки у ст. 570 ЦКУ пропонується такий спосіб забезпечення, як завдаток. Проте, як правило, ніхто не хоче клопотатися з оформленням договору...
Якщо ж сторони згодні, що в момент оформлення замовлення клієнт уносить певну суму ресторану як попередню оплату (аванс), то, підпадаючи під визначення розрахункової операції, така сума, безумовно, має бути проведеною через РРО.
У житті все, як правило, вирішується банальним чином, тому ми не станемо тут мусирувати всі теоретичні варіанти реалізації цієї задачі, а обмежимося тільки тим, що пошлемося на давню та незмінну (і до речі — погоджену з ВАСУ — див. лист від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09) вимогу податківців, викладену як у листі ДПАУ від 25.12.2009 р. № 13499/5/23-7015/1470, так і в 109.02 БЗ: проводити через РРО не «голу» суму передоплати, а по-перше — із зазначенням конкретних страв і напоїв (зрозуміло, із зазначенням їх найменувань, цін, ставок, кількості тощо), а по-друге — із зазначенням у реквізиті «Форма сплати» чека РРО слова «передоплата». До речі, у зазначених листах їх автори змішують аванс із завдатком — але це вже на їх совісті...
Якщо говорити про банкет, то зробити все це неважко. Скажімо, якщо меню банкету розписано на 100 персон — щоб вийти, наприклад, на 50 % передоплати, треба провести через РРО приблизно половину цього меню, тобто приблизно на 50 персон... А за фактом остаточної оплати — пробити іншу «частину» меню. При відмові від «пробитих» за передоплатою страв працює стандартний механізм повернення грошей покупцю.
А ще для «бронювання» банкету можна скористатися схемою випуску/погашення сертифіката («Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 21).
Головне не підставлятися з «лівою» виручкою — повз РРО.
