(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2017/№ 37

Агродотації: кому всміхнеться доля

Чинний з початку року порядок оподаткування ПДВ аграріїв передбачає надання окремим з них державних дотацій. Хоча й із затримкою видання необхідних підзаконних актів, проте він потихеньку набирає оберти. Незважаючи на туманно викладені окремі формулювання нормативних актів та епізодичні нестиковки в деталях, наміри законодавців у цілому зрозумілі. У чому ж вони полягають? Продовжимо сьогодні розглядати новий порядок держпідтримки сільгосптоваровиробників1.

1 Див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 10; № 23, с. 2; № 27, с. 3; № 30, с. 45.

Наразі поговоримо більш ґрунтовно, акцентуючи увагу на важливих моментах. До того ж, після наших попередніх публікацій з’явились роз’яснення держорганів, які іноді виходять за межі норм Закону № 18772.

2 Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV.

І ще одне зауваження: при всій співзвучності слів слід чітко розмежовувати агродотації від агрокомпенсацій. Про порядок надання останніх читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 29, с. 26.

Право, а не обов’язок

Насамперед відзначимо:

право на отримання дотації мають не тільки юрособи, а й ФОП, основною діяльністю яких є постачання сільгосптоварів та які на кінець звітного місяця, за який проводиться дотація, включені до Реєстру3

3 Тут і далі — Реєстр отримувачів бюджетної дотації.

Зверніть увагу, що дотаційний порядок застосовується аграріями на добровільних засадах (п. 161.1 Закону № 1877). Інакше кажучи, навіть за відповідності певним критеріям дотаційного платника ПДВ, без власної ініціативи аграрія щодо внесення його до Реєстру такий статус йому не надається. Тобто, якщо не хочете, то й не треба. ☺ У цьому разі жодних позначок у спецполі рядка 06 вступної частини декларації з ПДВ робити не потрібно. Хоча малоймовірно, що знайдуться бажаючі не скористатися цим своїм правом.

Дотаційні види діяльності

Цілком очевидно, що вектор бюджетних дотацій спрямовано на найбільш проблемні види сільгоспдіяльності. Згідно з п. 161.3 Закону № 1877 право на отримання бюджетної дотації мають сільгосптоваровиробники, які здійснюють такі види діяльності (перелічимо за узагальненими групами без деталізації щодо видів продукції):

вирощування:

— овочів і баштанних культур, коренеплодів (01.13 КВЕД);

— винограду (01.21 КВЕД);

— зерняткових і кісточкових фруктів (01.24 КВЕД);

— ягід, горіхів та інших фруктів (01.25 КВЕД);

— тютюну (01.15 КВЕД);

розведення:

— великої рогатої худоби молочних порід (01.41 КВЕД);

— іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42 КВЕД);

— коней та інших тварин родини конячих (01.43 КВЕД);

— розведення овець і кіз (01.45 КВЕД);

— свиней (01.46 КВЕД);

— свійської птиці (01.47 КВЕД);

— інших тварин (01.49 КВЕД);

виробництво:

— м’яса (10.11 КВЕД);

— м’яса свійської птиці (10.12 КВЕД);

— інших харчових продуктів (10.80 КВЕД);

перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51 КВЕД).

Майте на увазі, що дотаційний порядок розповсюджується не на весь вид діяльності, а лише на певну його частину. Наприклад, для 01.21 КВЕД це вирощування винограду для виробництва вина та винограду столових сортів на виноградниках.

Оскільки шлях до отримання дотації розпочинається із заяви, висвітлимо низку важливих моментів щодо її подання та розгляду.

Спосіб та строк подання заяви

Для внесення до Реєстру сільгосптоваровиробник подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву (абзац перший п. 161.2 Закону № 1877) за ф. № 1-РОБД, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. № 275.

Щодо способу подання заяви законодавство не зовсім однозначне. Так, абзацом другим п. 161.2 Закону № 1877 встановлено, що заява подається безпосередньо керівником або представником сільгосптоваровиробника з обов’язковим документальним підтвердженням особи та її повноважень.

Водночас, п. 8 Порядку № 1794 передбачає, що заява подається в один із таких способів:

4 Затверджений постановою КМУ від 21.02.2017 р. № 179.

— або безпосередньо, тобто у порядку, зазначеному вище. У цьому разі датою подання заяви є дата її отримання контролюючим органом;

— або засобами електронного зв’язку в електронній формі. У цьому разі датою подання заяви є дата, зафіксована у першій квитанції.

Про варіанти подання заяви (в електронній формі або у паперовому вигляді) йдеться і в поясненнях до її форми № 1-РОБД.

Зауважте: альтернативний «електронний» варіант заяви фігурує у підзаконних актах, проте самим Законом № 1877 його не передбачено. Утім, непорозумінь з контролерами, гадаємо, не виникне. Судячи з їхньої консультації (БЗ 101.24), вони займають лояльну позицію, тобто визнають обидва варіанти подання. Щоправда, лише щодо заяви з позначкою «Внесення».

А от заява з позначкою «Перереєстрація», на думку контролерів, має бути подана виключно в електронній формі протягом 10 робочих днів за днем, коли відбулася зміна даних, що містяться у Реєстрі. Винятком із цього правила є внесення змін щодо найменування та податкового номера на підставі відомостей із ЄДР без подання заяви (пп. 14 та 15 Порядку № 179).

Заява з позначкою «Внесення» заповнюється та подається:

у місяці, який передує початку податкового періоду, з якого особа матиме право на отримання бюджетної дотації;

протягом 5 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ за звітний період (місяць), в якому досягнуто обсягів так званої сільгоспчастки не менше 75 % (п. 7 Порядку № 179).

Щодо останнього дві невеликі ремарки.

Перша. У «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 23, с. 2 ми відзначали, що стислі строки (у загальному випадку — з 21-го по 25-те число будь-якого місяця) є ініціативою Мінфіну, бо ані ПКУ, ані Закон № 1877 їх не встановлюють. Уточнимо: на час тієї нашої публікації Мінфін дійсно виглядав одинаком. Але після набрання чинності Порядком № 179 (що сталося пізніше, а саме з 24.03.2017 р.) наразі бачимо, що такі ж строки встановив і Кабмін.

Друга. Поглянувши на календар 2017 року та врахувавши перенесення строків подання декларації у зв’язку з неробочими днями (вихідними, святковими), доводиться констатувати: 5 робочих днів для подання заяви в жодному місяці не виходить. Майте це на увазі. Як і те, що перенесення терміну її подання не передбачено.

Прийняття заяви до розгляду та його результати

Форма інформування сільгосптоваровиробника щодо прийняття заяви до розгляду залежить від способу подання заяви. Якщо заява:

— «електронна», то інформація про прийняття її до розгляду зазначається у першій квитанції контролерів;

— «паперова» — розміщується в електронному кабінеті. Це зазвичай. Водночас передбачено, що за зверненням сільгосптоваровиробника «паперової» заяви перша та/або друга квитанції можуть бути надані листом контролерів відповідно до ст. 42 ПКУ.

Прийнята до розгляду заява розглядається контролерами протягом 3 робочих днів з дня її отримання

Причому зверніть увагу, що:

— перебіг трьох робочих днів розпочинається з наступного дня за днем отримання контролюючим органом заяви;

— якщо останній день строку розгляду заяви припадає на неробочий день (вихідний, святковий), передбачено перенесення строку на наступний робочий день.

Про результати розгляду контролери мають інформувати аграріїв у такому порядку. Якщо в заяві:

— відсутні або недостовірно заповнені обов’язкові реквізити;

— дані не відповідають відомостям ЄДР;

— відсутні дані про види діяльності відповідно до п. 161.3 Закону № 1877, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації,

у першій або у другій квитанції контролери пропонують подати нову заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Після усунення недоліків сільгосптоваровиробник може подати нову заяву (п. 11 Порядку № 179).

Від себе зауважимо: для повторного подання заяви жодних винятків щодо строку не передбачено. А тому виходить, що у разі неможливості подання повторної заяви не пізніше загальновстановленого 5-денного терміну вона може бути подана лише через місяць.

Друга квитанція надсилається як при негативному, так і при позитивному рішенні. Контролери відмовляють у внесенні сільгосптоваровиробника до Реєстру за наявності будь-якої з умов: (1) сільгоспчастка менше 75 %, (2) він не зареєстрований платником ПДВ, (3) щодо нього на дату подання заяви прийнято рішення про припинення.

Включення до Реєстру

Якщо причин для відмови не існує, контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів після надходження до нього заяви внести сільгосптоваровиробника до Реєстру. При цьому у направленій аграрію другій квитанції контролери мають зазначити дати:

— включення до Реєстру;

— набуття статусу отримувача бюджетної дотації.

Зверніть увагу: ці дати, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Спочатку про першу.

Датою включення до Реєстру є дата внесення контролюючим органом до Реєстру запису про включення

Якщо, припустимо, заява була подана в останній день граничного строку (25 числа), то у загальному випадку рішення про внесення до Реєстру має бути датовано не пізніше 28 числа.

Зауважте, що за будь-яких умов, навіть якщо переносяться строки подання декларації у зв’язку з тим, що граничний строк випадає на неробочий (вихідний, святковий) день, все одно дата включення до Реєстру не перестрибне на наступний місяць (виняток — лютий, короткий місяць). Наприклад, у квітні 2017 року рішення контролерів (а отже і внесення до Реєстру) має бути не пізніше 28 числа, у травні — не пізніше 30 числа (і це при перенесенні на два дні уперед — на 22 травня — граничного строку подання декларації).

Набуття статусу

Датою набуття статусу отримувача бюджетної дотації є перше число звітного місяця, в якому досягнуто обсяги постачання сільгосптоварів (сільгоспчастки) не менше 75 %, за результатами якого подано заяву (абзац третій п. 13 Порядку № 179).

З наведеної норми робимо очевидний висновок:

статус надається «заднім» числом, а саме першим числом попереднього місяця від місяця подання заяви

Це пов’язано з тим, що зазначена в заяві сільгоспчастка розраховується виходячи з попередніх 12 послідовних звітних місяців.

Отже, при поданні заяви, наприклад, у березні (тобто відразу, в місяці затвердження її форми) та позитивному рішенні контролерів сільгосптоваровиробники мають бути внесеними до Реєстру 29 березня.

А ось «дотаційний» статус (з буквального тлумачення наведеної вище норми) вони отримують з 1 лютого. Тобто місяця, за результатами якого (повторюємо, «якого», а не в «якому») подано заяву. Водночас, у п. 1 Пояснень до заяви прописано, що особа матиме право на отримання бюджетної дотації з місяця, наступного за місяцем подання заяви (у нашому прикладі виходить — з квітня).

Дотації за лютий: що вигадав КМУ

Нагадаємо (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 27, с. 3), що постановою КМУ від 22.03.2017 р. № 178 регламентовано подання заяви до 1 квітня 2017 року та передбачено дотаційні виплати сільгосптоваровиробникам до 15 квітня 2017 року за результатами діяльності у лютому. Чи стало це реальністю на практиці, чи всім пощастить, аграрії вже знають. І ще одне. Дивно, але факт: дотацію за лютим дали лише юрособам, бо тільки вони могли бути спецрежимниками ПДВ станом на 31.12.2016 р.

А от із виплатами за березень туманно. Ясно лише те, що навіть зареєстровані березнем аграрії вправі застосовувати дотаційний порядок починаючи з постачань квітня. Тобто лише з другого кварталу року. Щодо першого кварталу Кабмін «розрулив», як бачимо, тільки лютий (і лише для «юриків»), а січень та березень, на жаль, залишились поза увагою урядовців. Може, і стосовно березня дотації сплатять без поміток в декларації, тобто в аналогічному порядку, як і за лютий? Сподіваємось, що контролери внесуть ясність.

Позначки в декларації

На відміну від минулого спецрежимного порядку наразі чинний дотаційний порядок не передбачає подання окремої декларації. Декларація подається одна, до якої «дотаційним» платником має додаватись додаток ДС9 (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 45).

На перший погляд, у питанні проставлення в декларації позначок «дотаційного» характеру все ясно. Так, у разі подання декларації сільгосптоваровиробником, який здійснює «дотаційні» види діяльності, у другій колонці рядка 06 вступної частини декларації проставляється цифра:

«1» — якщо він унесений до Реєстру;

«2» — якщо він претендує на внесення до такого Реєстру.

Але це в «теорії», на практиці питання не таке вже й прозоре. Для відповіді на нього розглянемо умовний приклад. Припустимо, в квітні 2017 року сільгосптоваровиробник подав: (1) декларацію за березень — 20 числа та (2) заяву про внесення до Реєстру — 25 числа. Погодьтеся: логічно думати, що статус претендента з’являється за фактом подання заяви сільгосптоваровиробником. А раз так, то в березневій декларації ставити «2» немов би ще зарано. Водночас, у наступній декларації за квітень — вже пізно. Адже при благополучному розвитку подій унесення до Реєстру відбувається, повторюємо, у місяці подання заяви (у нашому випадку — 28 квітня). Виходить, що звітування у травні за квітень буде проводитись уже внесеним (!) платником і виникає спокуса поставити «1».

Розмірковуючи над цим питанням, ми враховували й те, що у березні (практично протягом всього місяця) жодних податкових накладних з «дотаційною» позначкою (про що скажемо пізніше) такий заявник не складав. І головне — не міг складати до дати внесення до Реєстру. А тому одним із варіантів була думка, що декларація: за березень — без позначок (цифр), за квітень — з «2», а уже за травень та наступні місяці — з «1».

Але контролери іншої думки. За їхніми усними роз’ясненнями:

— ставити «2» слід у тій декларації, навздогін за якою у місяці її подання планується подання заяви. Наприклад, якщо заяву планували подати 25 квітня, то, виявляється, у декларації за березень, що передує поданню заяви, треба було поставити позначку «2»;

— після внесення платника до Реєстру він подає декларації з позначкою «1» незалежно від наявності чи відсутності у звітному місяці дотаційних операцій сільгоспдіяльності;

— обов’язковість проставлення позначки «1» внесеним до Реєстру платником в свою чергу зумовлює необхідність подання додатка ДС9 (п. 12 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21).

Щодо останнього від себе додамо, що

за відсутності дотаційної діяльності таблиця 1 додатку ДС9 не заповнюється

Головна увага контролерів буде спрямована на таблицю 2 з приводу дотримання аграрієм 75 % рівня сільгоспчастки. Адже порушення цієї умови є причиною виключення з Реєстру (п. 19 Порядку № 179).

Дотаційний ПДВ-облік та звітність

Незважаючи на те що декларація одна для всіх, аграрії, які планують отримувати бюджетні кошти, мають вести окремий ПДВ-облік дотаційних видів діяльності. Як скласти звітність, ви вже знаєте (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 45), повторюватись зайве.

Наразі поговоримо про облікові нюанси в контексті визначення двох ключових показників в дотаційному порядку, які на практиці зазвичай називаються:

(1) сільгоспчастка не менше 75 % (для визначення права на дотаційний порядок);

(2) дотаційна частка (для розподілення ПК, детальніше далі).

Відразу скажемо: і перша, і друга частки є цьогорічними новаціями. Особливо звертаємо на це увагу колишніх спецрежимників сільгоспПДВ, які, не виключаємо, можуть ототожнювати першу з минулою, давно їм знайомою. Застерігаємо: за співзвучною назвою ховається різна суть. Керуватись старим багажем знань ніяк не можна: нині правила визначення сільгоспчастки для дотаційного порядку інші. Пам’ятайте! Згідно з пп. 2.15 та 161.1 Закону № 1877:

(1) сільгосптоварами визнаються, зокрема, продукти обробки та переробки продукції, якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах). Давальницькі умови виробництва — за бортом дотацій;

(2) розрахунок сільгоспчастки має бути лише за товарами. Послугине враховуються. Причому не лише сільськогосподарські (що було звичайною практикою і раніше). Тепер виходить, що всі, тобто й несільгосппослуги також. Можна стверджувати, що

згадка про послуги в графі 5 таблиці 2 додатка ДС9 не узгоджується з п. 161.1 Закону № 1877

Аналогічне наше зауваження стосується графи 3 розділу 6 Заяви за ф. № 1-РОБД.

Зрозуміло, що неврахування послуг в загальному обсязі постачання потягне підвищення показника сільгоспчастки. А тому маємо застерегти: сумнівно, що з цим погодяться контролери. Адже у згаданій раніше БЗ 101.24 вони чи помиляються, чи навмисне уводять вас в оману, коли кажуть, що:

— у графі 3 розділу 6 заяви зазначається загальний обсяг операцій з постачання товарів (послуг);

— для визначення загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг та/або операцій з постачання сільгосппродукції (товарів) застосовуються дані податкової звітності з ПДВ.

Та й в кабмінівському Порядку № 179, як відзначимо далі, теж йдеться про послуги в загальному обсязі.

Отже, за такої ситуації, звісно, радити щось однозначне важко. Тут вирішувати вам, шановні аграрії, чи маєте ви намір відстоювати законне (!) право на сільгоспчастку без послуг.

Водночас поняття сільгосптоварів дається більш розширено з включенням певних видів відходів, отриманих при виробництві сільгосппродукції.

Не меншої уваги потребує і дотаційна частка. Адже для її розрахунку доводиться повертатись назад (у тому числі в 2016 рік) та робити вибірки обсягів постачання дотаційних товарів за попередні 12 послідовних звітних місяців. Раніше вести таку аналітику, звісно, не було потреби. Тепер це необхідно для розподілення ПК у разі, якщо придбані товари/послуги, необоротні активи частково використовуються у видах дотаційної діяльності, а частково — ні.

Дотаційна ПН

Відмінність податкової накладної (ПН), складеної стосовно дотаційних видів діяльності сільгосптоваробника, від, так би мовити, звичайної ПН полягає у двох моментах.

Перший. Платники, включені до Реєстру, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 161.3 Закону № 1877, зазначають у другій частині порядкового номера такої ПН код «2».

Другий. У «дотаційній» ПН має бути заповнена нова (доповнена) графа 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника». Утім, незважаючи на таку назву цієї графи, в ній зазначають не коди КВЕД, а коди виду діяльності відповідно до пп. 161.3.1 — 161.3.16 Закону № 1877, за результатами якої виготовлено товар, що постачається, у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716. Такі коди відповідно тотожні підпунктам: 161.3.1, 161.3.2, 161.3.3, 161.3.4, 161.3.5, 161.3.6, 161.3.7, 161.3.8, 161.3.9, 161.3.10, 161.3.11, 161.3.12, 161.3.13, 161.3.14, 161.3.15, 161.3.16 цього Закону (п.п. 9 п. 16 Порядку № 13075).

5 Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Тобто, наприклад, у п.п. 161.3.1 Закону № 1877 йдеться про вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.13 КВЕД (у частині вирощування листкових і стеблових овочів, таких як артишоки, аспарагус, капуста тощо). Отже, при їх постачанні у графі 11 ПН має бути зазначено код 701.

Пам’ятайте: на постачання власновироблених дотаційних товарів мають складатись окремі ПН (абзац восьмий п. 6 Порядку № 1307). Поєднувати в одній ПН дотаційні та інші операції з постачання не можна.

Резюмуємо: графа 11 заповнюється сільгосптоваровиробниками у разі постачання ними власновироблених товарів, отриманих за результатами дотаційних видів діяльності (ПН з кодом «2» у другій частині порядкового номера).

Дотаційна ПН передбачає наявність жорсткого зв’язку між її нумерацією та графою11

І ще одне. Звертаємо увагу, що додаток до Порядку № 836, в якому наведена Таблиця відповідності кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД, визначених у ст. 161 Закону № 1877, кодам товарів згідно з УКТ ЗЕД, до графи 11 ПН не має жодного відношення. Зазначена Таблиця використовується в інших цілях, а саме для кодування товарів у графі 3.1 ПН.

6 Затверджений постановою КМУ від 08.02.2017 р. № 83.

Розмір дотації

Насамперед чітко усвідомимо, що позитивне значення з податкових зобов’язань, зазначених у таблиці 1 додатка ДС9, не буде абсолютною величиною дотації. Вірогідність співпадання величин практично нульова. За відсутності необхідної інформації самостійно розрахувати розмір дотації аграрії не можуть, нічого іншого їм не залишається, окрім як довіряти держорганам.

Проте сільгосптоваровиробникам варто знати механізм визначення, регламентований пп. 7 та 8 Порядку надання дотації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2017 р. № 179.

Сума ПДВ дотаційної діяльності за відповідний звітний період (Сi) розраховується пропорційно обсягам операцій за видами такої діяльності до загального обсягу операцій з постачання товарів (послуг) за формулою:

Сi = Чs х ПДВ,

де: Чs — частка постачання товарів в розрізі операцій за видами дотаційної діяльності (умовно назвемо її дотаційна частка);

ПДВ — загальна сума ПДВ, сплачена до бюджету за відповідний звітний період.

У свою чергу, ця дотаційна частка в загальному обсязі постачання товарів (послуг) за звітний період (Чs) розраховується з точністю до чотирьох знаків після коми за формулою:

Чs = ОПs / ОП,

де ОПs — обсяг операцій з постачання дотаційних товарів;

ОП — обсяг всіх операцій з постачання товарів (послуг) за звітний податковий період.

Причому,

обидва ці показники розраховуються за даними ПН за відповідний звітний період, які зареєстровані в ЄРПН

З наведеного випливає висновок, що рядок 3 таблиці 1 додатка ДС9 взагалі не бере участі в розрахунку. Показник за цим рядком свідчить хіба що про «дотаційні» наміри платника. Повторюємо: розрахунки проводяться на підставі ПН, а тому таблиця 1 додатку ДС9 здебільшого має довідкове призначення.

По правді кажучи, розмір дотації — це своєрідна лотерея. І хоча щомісячні асигнування з держбюджету на агродотацію передбачаються практично рівномірні, але:

— по-перше, її ще мають розділити за коефіцієнтами пропорційності між птахівниками та іншими дотаційниками (пп. 9 — 11 Порядку № 83);

по-друге, невідомо, скільки претендентів на неї буде і з якими обсягами/частками дотаційних постачань.

До того ж, як ми розуміємо, на розмір дотації вплине і специфіка сільгоспвиробництва. У другій половині року з масовим постачанням вирощеної дотаційної сільгосппродукції, зрозуміло, розмір дотації в розрахунку на гривню постачання буде суттєво (якщо не в рази) меншим ніж у першій половині з одиничними поставками.

До речі, ця «формульна» дотаційна частка і згадана раніше дотаційна частка графи 4 таблиці 2 додатка ДС9 мають різні порядки визначення та застосування. Відповідно перша (у формулі) визначається за один звітний місяць і застосовується для знаходження розміру сплаченого ПДВ з дотаційної діяльності. Друга — за 12 попередніх послідовних звітних місяців сукупно (для новоствореного платника — звітний податковий період) та використовується (як уже відзначалось раніше), для розподілення «вхідного» податкового кредиту.

висновки

  • Право на отримання бюджетної дотації мають юридичні особи та фізичні особи — підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільгосптоварів.
  • Датою включення до Реєстру є дата внесення контролюючим органом до Реєстру запису про включення.
  • Право на дотації виникає не за одним лише фактом унесення до Реєстру. Головне — факт постачання дотаційних товарів внесеним платником.
  • «Дотаційна» ПН передбачає наявність жорсткого зв’язку між її нумерацією і графою 11 та складається окремо.
аграрії, державні дотації, сільгосптоваровиробники додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті