(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2017/№ 91

Рятуємо незаконно зменшений регліміт

Останні декілька місяців ПДВшну систему трясе в страшних конвульсіях. Платники податків же, як ніхто інший, відчувають на собі усі негативні наслідки такої невизначеності. Ще до недавнього часу здавалося, що відлагоджені стратегії у боротьбі за реєстраційний ліміт працюють безвідмовно. Суди сформували сталу практику, але з’явилися нові обставини. Тому настав час повернутися до питання захисту своїх прав, пов’язаних з реглімітними «фокусами». Що та як, розповімо в цій статті.

Незаконне зменшення регліміту — не менш болісна тема, ніж блокування ПН/РК. Її ми піднімали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 64, с. 24, потім «присмачували» новими подробицями в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 15, с. 15.

Чи змінилося щось за цей час? Так.

Зокрема, поповнився перелік випадків «дивовижного» перекручення формули податківцями.

І усе б нічого, але це реальні гроші платників податків! І коштує таке «чаклунство поза Хогвартсом» останнім іноді ой як не дешево.☹ Узяти хоча б один з останніх «писків моди» — зміну алгоритму обчислення показника ∑Перевищ*.

* Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 3.

Отже, знову поглянемо на проблему під кутом «оскаржувальних» норм.

Відштовхуватимемося від загальних положень.

Так, відповідно до п. 56.1 ПКУ

рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку

До речі, формально ПКУ дещо звужує можливості платника податків на судове оскарження порівняно з КАСУ. Адже відповідно до ч. 2 ст. 2 КАСУ до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли відносно таких рішень, дій або бездіяльності Конституцією або законами України встановлений інший порядок судочинства**.

** Судячи з усього, ця аксіома залишиться і в новій редакції КАСУ, яка ось-ось повинна з’явитися на світ.

Виходить, що відстоювати свої права за загальним правилом можна:

1) в адміністративному порядку;

2) у судовому порядку (через адміністративний суд).

При цьому не варто забувати про Раду бізнес-омбудсмена.

Але не квапитимемо події. Розглянемо ефективність кожного із способів детальніше.

Адміністративне оскарження

Скажемо відразу, на нашу думку, оскарження реглімітних проблем в адміністративному порядку — справа марна. Швидше за все, ніяких результатів ця процедура не дасть.

По-перше, «викрутаси», пов’язані з обчисленням регліміту, — це справа рук самої ДФСУ, оскільки саме фіскали мають доступ до заповітної формули (пп. 10 і 13 Порядку № 569***). І хоча викривляти формулу, прямо передбачену ПКУ, фіскали не мають права, проте частенько вони виходять за рамки своїх повноважень. Для прикладу можна назвати лист № 1365****.

*** Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

**** Лист ДФСУ від 19.09.2017 р. № 1365/99-99-15-03-01-18 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 3).

Так от, скаржитися на такі неподобства обов’язково треба у вищий за рівнем контролюючий орган. У нашій же ситуації вищого за ДФСУ контролюючого органу немає. Порушувати це загальне правило дозволено тільки у разі оскарження рішення Комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК*. Такий виняток передбачено п. 56.23 ПКУ.

* Цей виняток не стосується квитанції про неприйняття ПН/РК.

До того ж формально адмінпроцедура оскарження, передбачена ст. 56 ПКУ, дозволяє оскаржити тільки рішення. Ми ж маємо справу з діями податківців.

По-друге, як показує практика, ДФСУ свої помилки визнає украй рідко.

Бізнес-омбудсмен на допомогу

У принципі, адміністративна процедура оскарження може бути корисна тільки для того, щоб з’явилася можливість звернутися до бізнес-омбудсмена. Останнім часом, за його допомоги, справи з позитивними результатами у вирішенні проблемних податкових питань просуваються швидше.

Проте тут врахувати треба такі моменти.

По-перше, вам, як ми сказали вище, доведеться все-таки формально подати скаргу в адміністративному порядку і дочекатися відповіді. Хоча в деяких випадках бізнес-омбудсмен як виняток може прийняти вашу скаргу і без проходження адмінпроцедури. Прикладом тому може слугувати один з кейсів, розміщений на офіційному сайті Ради бізнес-омбудсмена**.

** Див. за посиланням: https://boi.org.ua.

По-друге,

подавати паралельно позов до суду і скаржитися на дії податківців омбудсменові не можна

Річ у тому, що бізнес-омбудсмен не повинен розглядати скарги, які, зокрема, є предметом будь-якого судочинства чи арбітражного розгляду або щодо яких було винесено судове, арбітражне чи будь-яке інше подібне рішення (п.п. 6.1.3 Регламенту Ради бізнес-омбудсмена).

Вибрати треба щось одне. Інакше все обернеться тим, що бізнес-омбудсмен залишить вашу скаргу без руху.

По-третє, у бізнес-омбудсмена не так багато важелів впливу на орган-порушник.

Так, відповідно до п.п. 2 п. 6 Положення про Раду бізнес-омбудсмена, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 691, Рада, зокрема, має право:

а) інформувати відповідні органи держвлади або органи місцевого самоврядування про випадки, які можуть свідчити про порушення законних інтересів суб’єктів підприємництва;

б) подавати звернення про додаткове вивчення порушень, вжиття заходів з метою їх усунення і притягнення винних до відповідальності відповідно до закону (якщо у Ради є підстави вважати, що такі порушення є).

Хоча, судячи з інформації на офіційному сайті Ради бізнес-омбудсмена, позитивні результати втручання все ж є.

Судове оскарження***

*** Детальніше про процедуру звернення до суду див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 86, с. 12.

Варто визнати: робота СЕА ПДВ часто не відповідає ПКУ. Трапляються і збої, і податківці «запускають свої ручки» в ПЗ.

На нашу думку, саме суд може поставити остаточну крапку в «реглімітному» питанні.

Незважаючи на положення ПКУ про можливість оскаржити тільки рішення контролюючого органу в судовому порядку, КАСУ, як ми говорили вище, дивиться на це питання набагато ширше. Зокрема, ч. 2 ст. 2 КАСУ передбачає також оскарження дій і бездіяльності податківців.

Це положення і дозволяє говорити про те, що оскарження незаконних дій (бездіяльності, якщо йдеться про незбільшення ліміту в автоматичному режимі) відносно регліміту реальне.

Ще один спірний і дуже важливий момент, на якому наполягав ВАСУ в інформаційному листі від 27.07.2010 р. № 1145/11/13-10. Зокрема, обов’язковою ознакою нормативно-правового акта або правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень (у нашому випадку — ДФСУ) є

створення такими актами, діями або бездіяльністю юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміна або припинення

Те, що незаконне втручання в роботу СЕА ПДВ створює юридичні наслідки для платника податків — це факт. Адже, наприклад, протиправне зменшення (незбільшення) регліміту перешкоджатиме платникові податків у виконанні його обов’язку з реєстрації ПН. ПДВшники чудово знають, що відповідно до п. 201.10 ПКУ платник податків має право зареєструвати в ЄРПН ПН та/або РК, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ.

Що ж говорить судова практика?

Все ще триває епопея з «вкраденим» реглімітом на 01.07.2015 р., пов’язаним з його незбільшенням після подання уточнюючого розрахунку з від’ємним значенням. Справи, які ще у 2016 році бовталися в апеляції, дісталися до вищих судових інстанцій і сформували певну сталу практику.

Зокрема, у більшості випадків ДФСУ змушують збільшувати регліміт (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 17.05.2017 р. у справі № 818/586/16*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66851313.

Що ж до ліміту, «скошеного» зовсім нещодавно (див. лист № 1365), то скажемо таке.

Через суд змусити головних фіскалів відкликати злощасний лист навряд чи вдасться, оскільки він не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії, а має внутрішній, службовий характер. Тому прямо не впливає на права і обов’язки платників податків.

Оскаржити ви можете тільки наслідки, спричинені цим «творінням». Будь то визнання незаконними дій податківців зі «зрізання» регліміту або стягнення заподіяного незаконними діями збитку, або вимога зобов’язати зареєструвати ПН, в реєстрації яких було відмовлено у зв’язку з нестачею незаконно «зрубаного» ліміту.

Відповідно, з урахуванням попередньої успішної «реглімітної» судової практики вам треба сформулювати вимоги приблизно так:

— визнати дії ДФСУ зі зменшення суми податку, на яку ТОВ «Н» (ФОП) має право зареєструвати ПН/РК, незаконними;

— зобов’язати збільшити суму податку, на яку ТОВ «Н» (ФОП) має право зареєструвати ПН/РК.

При спробі зареєструвати ПН/РК ви отримали квитанцію з неприйняттям цих ПН/РК унаслідок незаконної недостатності регліміту? Вимагайте визнати ПН/РК зареєстрованими протягом операційного дня, коли вона була направлена платником податків для реєстрації (вказуючи конкретну дату подання ПН/РК).

Які документи додати до позову? Вам знадобляться:

— ПН/РК, що вплинули на формулу, з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН;

— Витяг з СЕА ПДВ у розрізі операцій (J/F1301903);

— декларації за «спірні» періоди (якщо справа стосується, наприклад, оновленого розрахунку ∑Перевищ на підставі листа № 1356);

Також не буде зайвим заздалегідь подати інформаційні запити в Мінфін і ДФСУ з приводу причини некоректного розрахунку ∑Накл.

Важливо! У запиті описуйте конкретно вашу ситуацію.

Саме відповіді на ці звернення можуть додатково скомпрометувати позицію податківців у ситуації з «модернізованим» алгоритмом розрахунку ∑Перевищ.

Апелюйте до ст. 2001 ПКУ (формула) і п. 201.10 ПКУ. Якщо йдеться про зменшення регліміту, спровокованого листом № 1356, наполягайте на тому факті, що показник ∑Перевищ розрахований усупереч положенням пп. 2001.3 і 2001.9 ПКУ.

Процитуйте визначення показника ∑Перевищ з акцентом на те, що кодекс закріплює розрахунок цього показника саме наростаючим підсумком. Також згадайте п. 11 Порядку № 569.

Чи можна стягнути відшкодування шкоди з ДФСУ?

У тому числі у зв’язку з останніми «вигадками» ДФС з приводу внесення змін до ПЗ виникає запитання: а чи є шанс стягнути відшкодування шкоди? Адже вона чимала! Особливо якщо вам довелося внести живі гроші на електронний рахунок для реєстрації ПН.

Є в ЦКУ одна коротенька, але дуже корисна ст. 1173. Відповідно до неї шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади (ДФСУ тут дуже навіть вписується), органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Один з гострих кутів доведення — вину — ст. 1173 ЦКУ знімає.

Залишається не менш проблемна частина: причинно-наслідковий зв’язок між некоректним функціонуванням СЕА ПДВ (у тому числі спровокованим листом № 1365) і шкодою.

На жаль, досить часто у справах щодо відшкодування шкоди за ст. 1173 ЦКУ суд не вбачає саме причинно-наслідкового зв’язку між дією (бездіяльністю) податкових органів і шкодою (див., наприклад, постанову ВГСУ від 09.11.2016 р. у справі № 910/4519/16*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62695353.

Тут ваше завдання — розписати в позові ситуацію максимально детально і доступно

Піти можна двома шляхами:

1) відразу подати в адмінсуд позов про визнання дій з урізання регліміту (див. вище) незаконними з вимогою зареєструвати «відмовні» ПН (якщо у такому разі були ПН, за якими прийшла відмова в реєстрації через регліміт, якого незаконно не вистачає) і вимагати стягнути відшкодування шкоди, нанесеної цими діями (ч. 2 ст. 21 КАСУ);

2) розбити усю цю справу на два етапи:

а) довести факт незаконності дій зі зменшення регліміту податківців (див. вище) в адмінсуді з вимогою зареєструвати «відмовні» ПН (якщо у такому разі були ПН, за якими прийшла відмова в реєстрації через регліміт, якого незаконно не вистачає);

б) вже з позитивними результатами винесеної в адмінсуді ухвали йти до господарського суду з вимогою стягнути на підставі ст. 1173 ЦКУ відшкодування шкоди, нанесеної незаконними діями.

Другий варіант безпечніший в тому сенсі, що якщо вам не вдасться довести незаконність дій податківців, то ви зможете заощадити як мінімум на судовому зборі.

Адже вимога відшкодувати завдану шкоду — це вимога майнового характеру, за яку в адміністративному суді доведеться викласти 1,5 % ціни позову, але не більше 1 ПМПО** (для юросіб)*** або 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру ПМПО і не більше 5 ПМПО (для ФОП).

** Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

*** З дня набрання законної сили проектом Закону про внесення змін до ГПКУ, ЦПКУ, КАСУ та інших нормативно-правових актів (зареєстрований у ВРУ за № 6232) максимальний розмір судового збору для юридичних осіб складатиме 350 ПМПО.

І наостанок попереджаємо!

Оскаржити рішення, дії або бездіяльність податківців може тільки той, чиї права безпосередньо порушені. Тому замість вас ніхто проблему не розв’яже.

Не опускайте руки!

А ми порадимо, як відстояти законні права та інтереси якнайкраще.

висновки

  • Найбільш ефективним методом боротьби з незаконним зменшенням регліміту вважаємо судове оскарження.
  • Із скаргою на дії податківців з приводу незаконного зменшення регліміту можна звернутися в Раду бізнес-омбудсмена.
  • Ви маєте право вимагати в суді збільшення незаконно «скошеного» регліміту від ДФСУ.
реєстраційний ліміт, незаконне зменшення, адміністративне оскарження, судове оскарження, бізнес-омбудсмен, відшкодування шкоди додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті