Зазвичай, витрати на дизайн офісних і виробничих приміщень підприємства здійснюють, щоб привабити потенційних споживачів вироблюваної продукції (робіт, послуг), підтримати свою конкурентоспроможність на ринку, підвищити результативність і ефективність праці працівників.
Чи можна вважати такі витрати пов’язаними з господарською діяльністю підприємства?
Поліпшення інтер’єру і зв’язок із госпдіяльністю
Якщо з модним дизайнерським оформленням виробничого приміщення (цеху/ділянки/майстерні) у податківців можуть бути питання стосовно госпдіяльності витрат, то з офісом таких проблем не буде.
Адже саме офіс безпосередньо використовують для спілкування з реальними і потенційними діловими партнерами. Зокрема, задіюють його певні адміністративні зони: кабінет керівника, приймальню, конференц-зал, кімнату для проведення нарад і переговорів, «show-room» — місце для презентації і демонстрації товарів або послуг тощо.
Зустрічають, як відомо, по одягу. Облаштований офіс напевно посприяє укладенню нових угод, завоюванню ринку збуту, виходу підприємства на новий фінансовий рівень і як результат приведе до його процвітання.
Тому можна стверджувати: витрати на прикрашання його інтер’єру безпосередньо пов’язані з госпдіяльністю. Проте
докази госпспрямованості естетичних витрат на благоустрій інтер’єру офісу не полінуйтеся зафіксувати в наказі по підприємству
Саме на їх госпдіяльному зв’язку варто акцентувати особливу увагу. Оскільки госпспрямованість — наріжний камінь і для ПДВ-обліку, і для податку на прибуток високодохідників, а такоє малохідників-добровольців у частині невиробничих основних засобів (ОЗ).
Елементи декору офісу: облікові моменти
Бухоблік. Облік оформлювальних витрат нескладний. Тут усе залежить від строку служби (більше чи менше року) і вартості (більше чи менше встановленого вартісного критерію) предметів інтер’єру, що придбавалися.
Залежно від згаданих критеріїв цінності, придбані для прикраси офісу, відносять:
— або до основних засобів;
— або до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА);
— або до запасів.
Нагадаємо! Об’єкти, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік), відносяться до ОЗ. Ці активи, у свою чергу, діляться на власне основні засоби і МНМА. Розмежовують їх шляхом введення вартісного критерію (п. 5 П(С)БО 7).
Величину цього критерію в цілях віднесення матеріального активу до МНМА підприємство визначає самостійно. Відображають її в наказі про облікову політику. На розсуд підприємства ця межа для розмежування МНМА і ОЗ може бути встановлена в будь-якому розмірі. Але!
Для спрощення обліку доцільно наказом про облікову політику передбачити вартісну межу на тому ж рівні, що і в податковому, — 6000 грн. (без ПДВ)
Тоді матеріальні активи зі строком корисного використання (експлуатації) більше одного року і вартістю понад установлену вартісну межу (наприклад, 6000 грн.) у бухобліку вважають ОЗ. До речі, якщо вартісний критерій для МНМА не встановлений узагалі, тоді придбані предмети оздоблення теж зараховують до ОЗ.
При цьому витрати на придбання ОЗ заздалегідь накопичують за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».
У загальному випадку предмети декору обліковують на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» або 109 «Інші основні засоби»: Дт 106, 109 — Кт 152. Припустимо, «причал» для картини, вартість якої перевищує встановлену МНМА-межу, — субрахунок 109, для дорогого годинника — субрахунок 106.
А ось активи, використовувані при оформленні окремих елементів куточків живої природи, відображають на субрахунках 107 «Тварини» і 108 «Багаторічні насадження»: Дт 107, 108 — Кт 152. Ті ж пальми, фікуси й інші багаторічні рослини зараховують на субрахунок 108, довгожителів акваріумів (риб, равликів, черепах тощо), а також декоративних птахів — на субрахунок 107.
Що стосується самих акваріумів, то їх місце на субрахунку 109. Хоча з огляду на те, що риби без акваріуму довго «не протягнуть», можливо обліковувати акваріум з усім його устаткуванням (фільтром, обігрівачем, термометром, лампою тощо) і вмістом (рибками, водоростями, «будиночками», камінчиками та ін.) на цьому ж субрахунку.
Об’єкти зі строком служби більше року, але вартістю менше встановленого вартісного критерію (наприклад, менше 6000 грн.), класифікують як МНМА й обліковують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Витрати на їх придбання записують у дебет субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а прикрасивши ними офіс, роблять запис: Дт 112 — Кт 153. Тобто тоді сюди потраплять усі довгограючі, але «дешеві» (нижче вартісної межі) елементи декору: картини, годинники, акваріуми, декоративні рослини і тварини, квіткові горщики тощо.
Вартість ОЗ і МНМА погашають шляхом нарахування амортизації впродовж строку корисного використання (експлуатації) таких об’єктів.
ОЗ амортизують одним з методів, встановлених п. 26 П(С)БО 7, — прямолінійним, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивним або виробничим.
Для МНМА доступні прямолінійний і виробничий методи.
Крім того за нормами п. 27 П(С)БО 7 амортизацію МНМА можна нараховувати:
— у першому місяці використання об’єкта, що амортизується, в розмірі 50 % його вартості, а інші 50 % вартості — у місяці їх списання з балансу
або
— у першому місяці експлуатації об’єкта в розмірі 100 % його вартості.
Що стосується активів зі строком корисного використання менше року, то їх відносять до складу запасів підприємства. Обліковують такі предмети на субрахунку 209 «Інші матеріали» і рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».
Зверніть увагу! МШП при передачі в експлуатацію списують з балансу з подальшою організацією їх оперативного кількісного обліку по місцях експлуатації і відповідних особах упродовж строку їх фактичного використання. А ось за виробничими запасами такий оперативний облік не ведуть.
Амортизацію «довгограючих» атрибутів декору інтер’єру офісу і вартість «короткочасних» предметів списують на рахунки витрат залежно від напряму їх використання: Дт 92, 93.
Податок на прибуток. Платники, у яких річний обсяг доходу від будь-яких видів діяльності не перевищує 20 млн грн., можуть не здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці з розд. III ПКУ.
Високодохідники і малодохідники-добровольці бухфінрезультат звітного періоду коригують на різниці, що виникають при нарахуванні амортизації ОЗ, згідно зі ст. 138 ПКУ
Для цього вони ведуть і бухгалтерський, і податковий облік ОЗ, зокрема розраховують бухгалтерську і податкову амортизацію.
За підсумками звітного періоду такі платники збільшують фінрезультат на бухгалтерську амортизацію і зменшують на амортизацію податкову (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 10. Тут лише уточнимо:
1) МНМА не є ОЗ у розумінні п.п. 14.1.138 ПКУ. А раз так, то за ними (включаючи і невиробничі МНМА) у податковоприбутковому обліку різниці не розраховують;
2) невиробничі ОЗ податковій амортизації не підлягають. Тому майте на увазі: сума амортизації за такими ОЗ, включена в податковому обліку в зменшуючу різницю, може стати предметом спорів з перевіряючими.
Що стосується запасів (як виробничих, так і невиробничих), то для них ПКУ коригувань не встановлює. Тому вартість «оборотних» прикрас офісу зменшує об’єкт оподаткування за бухгалтерськими правилами — у періоді списання таких предметів на витрати.
ПДВ. «Вхідний» ПДВ, сплачений (нарахований) у складі вартості предметів благоустрою інтер’єру офісу, потрапляє в податковий кредит (ПК) за першою подією (пп. 198.2 — 198.3 ПКУ). Головна умова —
наявність належним чином оформленої і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (ПН)
Підтвердити ПК можуть і фіскальні касові чеки на суму не більше 240 грн. на день з урахуванням ПДВ (п.п. «б» п. 201.11 ПКУ, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 61, с. 9).
Якщо ви сумніваєтеся, що зможете довести належність елементів декору офісу до госпдіяльності підприємства, тоді компенсуйте відображений ПК ПДВ-зобов’язаннями за такими придбаннями на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Нараховують їх за вимогами п. 189.1 ПКУ виходячи з вартості придбання таких активів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 72, с. 15).
Сторонні послуги з оформлення офісу
Для декорування офісу підприємство може використовувати не лише власні сили й ідеї. До цього процесу можуть бути залучені сторонні фахівці — дизайнери, психологи, ергономісти, флористи тощо.
Можливо, ви взагалі вирішили кардинально змінити дизайн офісу. Наприклад, «розсунути» стіни або встановити замість них живоплоти, замінити звичайні вікна на суперавангардні тощо.
Як обліковувати подібні послуги?
Бухоблік. Вартість послуг сторонніх організацій, задіяних в оформленні офісу, відображають:
— у складі адміністративних витрат (Дт 92) або витрат на збут (Дт 93) — це, скажімо, вартість консультативних послуг дизайнера, психолога або флориста;
— як капітальні інвестиції (Дт 152), якщо означені витрати спрямовані на поліпшення об’єкта ОЗ, яке приведе до збільшення майбутніх економічних вигод, початково очікуваних від використання такого об’єкта. Згідно з п. 14 П(С)БО 7 вони збільшать первісну вартість покращуваного приміщення (будівлі): Дт 103 — Кт 152. Наприклад, звичайний магазин з продажу товарів широкого споживання вирішили переробити в модний бутік. Очевидно — змінилися початково очікувані економічні вигоди. Понесені на переобладнання і дизайнерське оформлення витрати підлягають капіталізації.
Підставою для відображення дизайнерських витрат в обліку слугує акт виконаних робіт. Якщо контрагентський акт запізнюється, то допускається задокументувати госпоперацію внутрішнім самоактом. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 6, № 62, с. 29.
Якщо залучений фахівець для оформлення інтер’єру використав різні елементи декору — квіти, вічнозелені дерева, клітини з живністю, фонтани, акваріуми тощо, то в акті виконаних робіт доцільно окремо вказати складові оформлювальних витрат. На підставі такого акта можна буде оприбуткувати отримані цінності в обліку.
Податок на прибуток. Тут податкові різниці можуть виникнути лише у вигляді амортизації вартості капітальних інвестицій, віднесених на збільшення первинної вартості об’єкта ОЗ. Можливі вони тільки у високодохідних платників і у малодохідників-добровольців.
Витрати з оформлювальних послуг сторонніх організацій до коригувань бухфінрезультату не призводять.
ПДВ. Суми «вхідного» ПДВ за всіма «благоустрійними» послугами відправляють у ПК на підставі ПН постачальника, зареєстрованої в ЄРПН.
Утримання естетичних об’єктів
Ну що ж, офісне приміщення оформлене за вищим розрядом: прикрашене квітами, картинами, в акваріумі плавають екзотичні рибки, заспокійливо дзюрчить фонтан. Проте, щоб рекламу фірми не перетворилася на антирекламу, потрібно обслуговувати створену красу. Тобто спеціальним чином доглядати за мешканцями акваріума, квітами тощо. Простіше кажучи, нести витрати, припустимо, на підгодівлю риб та іншої живності, утримання акваріумів і кліток у належному стані (чищення, дезінфекція тощо), догляд за рослинами, а також заробітну плату обслуговуючому персоналу (наприклад, озеленювачу) тощо. Можливо, навіть іноді виникне необхідність у залученні окремих фахівців, скажімо, ветеринарних лікарів.
Бухоблік. Такі витрати в бухгалтерському обліку відносять до витрат звітного періоду, а точніше — до адміністративних витрат (Дт 92) або витрат на збут (Дт 93) залежно від їх функціонального призначення.
Якщо ж понесені витрати на поліпшення (модернізацію) естетичних об’єктів, то їх відображають за правилами п. 14 П(С)БО 7, тобто капіталізують зі збільшенням первісної вартості відповідних об’єктів (Дт 106, 107, 108, 109, 112). Прикладом таких поліпшень може бути пересадка багаторічних насаджень, розширення «зимового саду», реставрація дорогого фонтану або скульптури тощо.
Податок на прибуток. У податковому обліку все як завжди: амортизаційні різниці (за капіталізованими витратами на поліпшення) доведеться розраховувати лише високодохідникам і їх «побратимам» — малодохідникам-добровольцям.
Малодохідні платники бухфінрезультат не коригують.
ПДВ. Так само і в ПДВ-обліку. Суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів/послуг включають у ПК. Якщо важко довести їх господарську спрямованість, нараховують ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Базу оподаткування визначають згідно з п. 189.1 ПКУ.
Ось, мабуть, і все про облік витрат на поліпшення інтер’єру офісу. Нехай вкладені в декор витрати дійсно стануть інвестиціями в успіх вашої справи!
висновки
- Витрати на прикрашання інтер’єру офісу пов’язані з господарською діяльністю підприємства.
- Дорогі активи, використовувані при оформленні куточків живої природи, обліковують на субрахунках 107 «Тварини» і 108 «Багаторічні насадження».
- Предмети декору зі строком корисного використання менше року зараховують до складу запасів на субрахунок 209 «Інші матеріали» і рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».
- МНМА не є ОЗ у розумінні п.п. 14.1.138 ПКУ, тому за ними податкові різниці не розраховують.
