(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2018/№ 34

Виходимо по одному... з ТОВ

http://tinyurl.com/y2ql85ul
Вихід зі складу учасників товариства й операція з купівлі-продажу частки* — це різні речі! Хоча результат практично один і той же — учасник покидає товариство. Закон про ТОВ вплинув і на цю процедуру. Як же все зміниться? Розбираємося в юридичних і облікових нюансах.

* Див. детальніше про купівлю-продаж частки на с. 23 цього номера.

Перед тим, як розібратися з новим законом, згадаємо, основні моменти порядку виходу з товариства на сьогодні.

Як зараз

На сьогодні будь-який учасник товариства може вийти з нього без будь-яких дозволів (ч. 1 ст. 88 ГКУ, п. 3 ч. 1 ст. 116 ЦКУ і п. «в» ст. 10 Закону про госптовариства).

Процедура така. Згідно з ч. 1 ст. 148 ЦКУ учасник не пізніше ніж за 3 місяці повинен попередити товариство про свій вихід, направивши йому відповідну письмову заяву.

Підпис на цьому документі обов’язково повинен посвідчуватися нотаріально.

Після того, як товариство отримало заяву про вихід, здійснюємо такі дії:

1) проводимо загальні збори учасників, на яких визначаємося з розміром «вихідної» виплати, розподілом часток між учасниками, що залишилися, зменшуємо статутний капітал і затверджуємо нову редакцію статуту;

2) проводимо державну реєстрацію змін у відомості про ТОВ у ЄДР**;

** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

3) розраховуємося з учасником.

Учасник може розраховувати на (ч. 2 ст. 148 ЦКУ, ст. 54 Закону про госптовариства):

а) вартість частини майна товариства пропорційно його частці в статутному капіталі;

б) частину прибутку, отриманого товариством у році виходу такого учасника до дати виходу.

«Вихідну» виплату товариство проводить після затвердження звіту за рік, у якому вийшов учасник. На все про все — 12 місяців з дня виходу.

З визначенням дня виходу завжди виникають складнощі.

Позиції служителів Феміди різняться.

Верховний Суд України вважав днем виходу день подання заяви товариству (див. абз. перший п. 28 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13).

А Вищий господарський суд зазначав, що день виходу — це дата закінчення 3-місячного строку (строку, встановленого в статуті) або інша дата, зазначена в заяві (якщо вона визначена відповідно до вимог ЦКУ) (див. п. 4.2 постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 р. № 4).

Проте зауважте:

порядок і спосіб визначення вартості частини майна, яке належить учасникові, що вийшов, а також порядок і строки її виплати можуть установлюватися в статуті

Тож перш ніж проводити будь-які дії з приводу виходу учасника з товариства, не полінуйтеся зазирнути в статут.

Як буде

Процедурна сторона виходу. Вона, мабуть, одна з найбільш «змінюваних».

По-перше, якщо учасник товариства володіє менше ніж 50 % у статутному капіталі, то він може вийти з товариства в будь-який час без згоди інших учасників.

А ось коли частка учасника в статутному капіталі — 50 % і більше, то вийти йому можна буде лише за згодою інших учасників.

На прийняття рішення про надання згоди на вихід учасника з товариства відводиться 1 місяць з дня подання учасником заяви. Інший строк може встановлюватися статутом.

Якщо учасників декілька, то той, хто покидає товариство, може вийти з нього протягом 1 місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою (ч. 4 ст. 24 Закону про ТОВ).

Відповідно останній учасник, що надає згоду, може прискорити процес виходу, передбачивши більш стислий для цього строк.

По-друге,

при виході учасника статутний капітал обов’язково зменшується на частку того, хто вийшов

Відомості про зменьшення статутного капіталу до ЄДР реєстратор буде вносити автоматично (ч. 3 ст. 25 Закону № 755 у редакції Закону про ТОВ).

По-третє, інші учасники чинити опір виходу свого компаньйона-міноритарія (учасника з часткою менше 50 %) не зможуть. На допомогу в майбутньому прийдуть і видозмінені положення Закону № 755.

Річ у тому, що відповідно до ч. 5 ст. 17 цього Закону документи про держреєстрацію виходу будь-якого учасника з товариства подаватимуться самим учасником.

При цьому до статуту зміни вноситися не будуть, і нова редакція реєстраторові буде не потрібна.

Усе, що знадобиться участнику-міноритарію, який виходить, для проведення реєстраційної дії — це заява (форма 3), квитанція про оплату адмінзбору і заява про вихід з товариства (підпис учасника на такій заяві обов’язково посвідчується нотаріально).

А учасник з часткою 50 % і більше повинен додатково надати дозвіл інших учасників на вихід (підписи на дозволі також посвідчуються нотаріально).

Товариство зможе дізнатися про вихід учасника не лише від нього самого або безпосередньо з ЄДР, але і з виписки, яку реєстратор після проведення реєстраційної дії зобов’язаний направити:

1) самому ТОВ;

2) особам, зазначеним у ЄДР як учасники після проведення реєстраційної дії.

Якщо реєстраторові відома електронна пошта цих суб’єктів, то копія виписки направляється ще й на електронну пошту.

Такі правила будуть передбачені ч. 4 ст. 25 Закону № 755 у редакції Закону про ТОВ.

По-четверте, учасник вважається таким, що покинув товариство з дня державної реєстрації його виходу.

Зверніть увагу: вихід учасника з товариства, внаслідок якого в товаристві не залишиться жодного учасника, заборонений (ч. 5 ст. 24 Закону про ТОВ).

Розрахунки з учасником, що вийшов. Ця частина процедури також зазнала змін. Законодавець її значно деталізував.

Отже, не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося або могло дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане:

1) повідомити такому колишньому учасникові вартість його частки;

2) надати обґрунтований розрахунок;

3) надати копії документів, необхідних для розрахунку.

Позитивний з точки зору чіткості правового регулювання нюанс: уточнили момент визначення вартості частки.

Так, згідно з ч. 6 ст. 24 Закону про ТОВ вартість частки учасника, що виходить, визначається станом на день, що передує дню подання учасником відповідної заяви в порядку, передбаченому Законом № 755.

І будьте уважні! Не переплутайте цю заяву зі зверненням учасника з часткою в 50 % і більше до інших учасників товариства.

До речі, на сьогодні дати подання реєстраторові документів у ЄДР при безкоштовному доступі не видно. Можна орієнтуватися на дату проведення реєстраційної дії, оскільки реєстратор може її провести протягом 24 годин з моменту надходження заяви (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону про ТОВ).

Проте і ця дата в ЄДР при безкоштовному доступі поки що не відображається. Якщо учасник з доброї волі не повідомив про подання заяви або виписка запізнюється, то можна замовити витяг з ЄДР.

Товариству на розрахунки з учасником, що вийшов, надається 1 рік з дня, коли воно дізналося або повинно було дізнатися про вихід.

Зверніть увагу: статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення «прощальних» ☺ виплат.

Тепер що стосується вартості частки учасника.

Вона визначатиметься виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників пропорційно розміру частки учасника, що виходить з товариства.

Судячи з усього, йдеться про ринкову вартість чистих активів пропорційно його частці.

Як і зараз, за згодою учасника і товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може замінюватися зобов’язанням з передачі іншого майна.

Товариство виплачує тому, хто вийшов, вартість його частки або передає майно тільки пропорційно розміру оплаченої частини частки такого учасника

Про що застерігає нас ч. 10 ст. 24 Закону про ТОВ.

Закон про ТОВ у статуті товариства дозволяє передбачити й інші правила щодо процедури виходу. Зокрема, що стосується:

а) строку, порядку і способу проведення розрахунків з учасниками, які виходять;

б) порядку вибору суб’єкта оціночної діяльності.

Як і більшість «відхилень» від правил Закону про ТОВ, відповідні положення можуть вноситися, змінюватися або виключатися зі статуту одностайним рішенням загальних зборів, у яких брали участь усі учасники товариства (ч. 12 ст. 24 Закону про ТОВ).

Для того ж щоб учасника не спробували ввести в оману стосовно вартості частки, Закон про ТОВ покладає на товариство обов’язок надавати учасникові, що вийшов, доступ до документів фінзвітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки (див. детальніше про порядок надання цих документів на с. 43 номера).

До речі, норми нового Закону про ТОВ, які ми з вами обговорили вище, застосовуються і до примусового «видворення» учасника. Ось тільки товариство зобов’язане повідомити колишньому учасникові (його спадкоємцеві або правонаступникові, якщо йдеться про юрособу) вартість його частки не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами «прощального» рішення.

При цьому вартість частки визначається станом на день, що передує дню прийняття загальними зборами рішення про виключення з товариства (ч. 13 ст. 24 Закону про ТОВ).

Найголовніші моменти юридичного оформлення виходу учасника з товариства ми прояснили, тепер надійшла черга з’ясувати, як таку операцію відобразити в обліку емітента та інвестора.

Бухгалтерський облік

Для емітента в загальному випадку порядок дій буде таким:

(1) відображаємо частку чистих активів підприємства, яка належить учасникові, що виходить, за допомогою запису: Дт 452 «Вилучені вклади й паї» — Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами»;

(2) зменшуємо СК товариства. У бухобліку цю операцію відображаємо записом: Дт 401 «Статутний капітал» — Кт 452 «Вилучені вклади й паї».

Очевидно, що розмір належної учасникові виплати може відрізнятися від його внеску в СК товариства. У такому разі, діємо так:

— якщо розмір виплати учасникові більше його внеску в СК, то на суму такого перевищення зменшуємо додатковий капітал: Дт 421 «Емісійний дохід»* — Кт 452. Якщо додаткового капіталу не вистачило, то перевищення списуємо за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку (збільшення непокритих збитків): Дт 441 (442) — Кт 452;

* Згідно з Інструкцією № 291 на субрахунку 421 відображається прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу. При цьому жодного застереження про те, що цей субрахунок використовується лише акціонерними товариствами, тобто його застосовують і ТОВ.

— якщо розмір виплати учасникові менше його внеску в СК — на різницю збільшують додатковий капітал: Дт 401 — Кт 421.

Зверніть увагу:

за ситуації, коли учасник, не встигнувши здійснити свій внесок у СК товариства, виходить зі складу його учасників, заборгованість учасника перед товариством за внеском просто списується з одночасним зменшенням СК проводкою Дт 401 — Кт 46

Тепер поговоримо про особливості обліку різних видів виплат (грошовими коштами або майном) екс-учасникові.

Виплата грошовими коштами. Це найпростіша ситуація. Оскільки така операція не є продажем, то ні доходів, ні витрат у товариства не виникає.

Хоча емітенти, які розлучаються з учасниками-нерезидентами, все ж можуть зіткнутися з деякими обліковими нюансами. Детально про вихід з товариства учасника-нерезидента див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 18, с. 20.

Виплата майном. Інакше йдуть справи, якщо з учасником, що виходить, розраховуються в натуральній формі (майном). Причому порядок обліку такої операції не залежить від того, повертають учасникові саме те майно, яке він раніше вніс у СК, чи те, яке емітент придбав у ході здійснення госпдіяльності. У будь-якому разі тут має місце операція з продажу активу з відповідним порядком відображення такої операції в обліку.

Що стосується учасника (інвестора), який виходить з товариства, то на дату виходу з товариства учасник:

— списує балансову вартість такої інвестиції в балансі (Дт 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»);

— суму, яка належить учасникові при виході, відображає проводкою: Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» — Кт 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій».

Отримані при виході основні засоби, інші необоротні активи або нематеріальні активи учасник показує як звичайні придбання.

Якщо ж екс-учасникові нічого «не світить» отримати від товариства, то йому доведеться просто списати фінансову інвестицію з балансу (Дт 977 «Інші витрати діяльності»).

Податковий облік (емітент)

Податок на прибуток. З метою визначення об’єкта обкладення податком на прибуток емітент-«прибутківець» повністю спирається на фінрезультат до оподаткування, який визначений за правилами бухобліку.

Причому платники, які застосовують податкові різниці, в частині операцій з виходу учасника з товариства також із коригуваннями фінрезультату не морочаться. Адже за такими операціями норми ПКУ жодних різниць розраховувати не вимагають, у тому числі й «ціннопаперових», передбачених п. 141.2 ПКУ. Нагадаємо: цей пункт охоплює операції виключно із цінними паперами, а не з корпоративними правами, що не мають ціннопаперової форми.

Таким чином, податковий облік операції виходу учасника з товариства повністю орієнтований на бухгалтерський обліку

Щоправда, при виплаті учасникові його частки майном, емітенту-високодохіднику слід пам’ятати про «ліквідаційні» різниці (ст. 138 ПКУ), які застосовуються при продажу основних засобів або нематеріальних активів.

І ще зазначимо важливий момент. Оскільки при виплаті учасникові, «що йде», його частки жодного розподілу прибутку не відбувається, то для цілей ПКУ така операція не вписується у визначення дивідендів, прописане п.п. 14.1.49 ПКУ (ср. 025069200). Тобто про сплату «дивідендного» авансового внеску тут не може бути й мови (див. детально «Податки та бухгалтерський облік, 2018, № 26, с. 39).

Єдиний податок. Якщо товариство є платником єдиного податку групи 3, то йому слід врахувати два важливі нюанси.

1. При виплаті учаснику, який виходить із товариства, його частки грошовими коштами жодних податкових наслідків не виникає, адже товариство жодного доходу не отримує.

Але врахуйте, податківці вважають: якщо сума виплати менше суми здійсненого учасником внеску, то різницю (неповернену суму внеску) емітент включає до складу свого доходу й обкладає єдиним податком за відповідною ставкою (див. 108.01.02 БЗ).

Ми з цією позицією не згодні, оскільки вона не відповідає правилам визначення доходу єдиноподатника-юрособи (п.п. 2 п. 292.1 ПКУ, п. 292.6 ПКУ). Крім того, єдиним податком повинні обкладатися тільки ті надходження, які в бухобліку визнаються доходом. У нашій ситуації ні збільшення активів, ні зменшення зобов’язань на різницю між розміром вкладу і виплаченою колишньому учасникові сумою не виникає (див. п. 5 П(С)БО 15), а отже, ні про який дохід у бухобліку мови бути не може.

2. Як ви вже добре знаєте, при виплаті учасникові його частки майном, товариство здійснює звичайну операцію з продажу такого майна.

Водночас згідно з п. 291.6 ПКУ єдиноподатник груп 1 — 3 має право здійснювати розрахунки за відвантажені товари (роботи, послуги) тільки в грошовій формі (готівковій або безготівковій)

Порушення цієї умови загрожує йому переходом на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу). Незважаючи на те, що податківці у своїй консультації (108.01.02 БЗ) наводять приклад виплати учасникові саме майном, не варто на нього покладатися і безпечніше «прогнати» все-таки грошові кошти.

Тобто потрібно оформити операцію продажу майна окремим договором купівлі-продажу, а отримані від учасника гроші виплатити йому потім як заборгованість при виході. При цьому в протоколі зборів учасників зазначте, що вартість частини майна виплачується учасникові в грошовій формі.

ПДВ. Абсолютно очевидно, що порядок ПДВ-обліку операції виходу учасника безпосередньо залежить від виду виплати — грошові кошти чи майно.

Виплата грошовими коштами. Тут без варіантів: виплата учасникові вартості частини майна товариства грошовими коштами жодних ПДВ-наслідків не тягне, оскільки така операція не є постачанням.

Виплата майном. Інша справа, якщо з учасником розраховуються майном — продукцією, товарами, основними засобами, іншими необоротними активами або нематеріальними активами. Тут має місце перехід права власності на майно від емітента до колишнього учасника, отже, маємо справу зі звичайною операцією постачання товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ). А раз постачання очевидне, то товариство (платник ПДВ) за такою операцією нараховує податкові зобов’язання з ПДВ на загальних підставах (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ).

Причому абсолютно не важливо, повертається майно, яке учасник раніше вніс у СК товариства, чи те, яке товариство придбало в ході здійснення своєї госпдіяльності

Базу обкладення ПДВ за цими товарами (необоротними активами) визначайте за загальними правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ, тобто виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. При цьому орієнтуємося на мінімальну планку* (абзац другий п. 188.1 ПКУ).

* Детальніше про складові мінбази ПДВ ви можете дізнатися з журналу «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 27, с. 23.

Податковий облік (інвестор)

Податок на прибуток. Відразу скажемо, що в податковоприбутковому обліку жодних окремих коригувань за неціннопаперовими корпоративними правами ст. 138 — 141 ПКУ не передбачають. Тому діємо тільки так, як пропонує бухоблік.

ПДВ. При отриманні учасником його частки грошовими коштами жодних ПДВ наслідків не виникає.

Якщо ж учасник отримує виплату в натуральному вигляді (майном), то надходження такого майна він обліковує як його придбання. А це означає, що суму «вхідного» ПДВ за отриманим майном учасник сміливо може включити у свій податковий кредит (пп. 198.1 і 198.3 ПКУ). Аби на руках була податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).

ПДФО і ВЗ. Підпункт 170.2.2 ПКУ прирівнює до продажу інвестактиву операції з повернення платникові податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу ТОВ, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) цього товариства.

При цьому саме ТОВ виступає податковим агентом тільки в частині відображення в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суми повернених коштів або вартості майна (майнових прав). Ознака доходу — «112».

А ось визначити суму інвестприбутку (різниця між інвестдоходом (виплаченою учасникові при виході вартістю частини майна, пропорційною його частці в статутному капіталі) і понесеними витратами (сумою внесків учасника в СК)), розрахувати зобов’язання з ПДФО і ВЗ, що підлягають сплаті з такої суми, зобов’язана фізособа-учасник самостійно за результатами річного декларування.

Проте якщо сума інвестприбутку, отримана учасником при виході, не перевищує у 2018 році 2470 грн., то вона не обкладається ПДФО і ВЗ. Підстава — п.п. 170.2.8 ПКУ.

Приклад. Учасник — юрособа вирішив вийти з товариства. Номінальна вартість частки учасника в СК— 100000 грн. Сальдо на субрахунку 421 у товариства-емітента на дату виходу учасника склало 5000 грн. Належна учасникові частина вартості майна становить 120000 грн. Виплата здійснюється:

— грошовими коштами в сумі 84000 грн.;

— товаром у сумі 36000 грн. (у тому числі ПДВ). Первісна вартість товару — 20000 грн.

Ці операції сторони відображають у своєму обліку так (див. таблицю нижче):

Вихід учасника з товариства

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

Облік у товариства (емітента)

1

Прийнято рішення про вихід учасника з товариства, відображено заборгованість перед учасником, що виходить

452

672

120000

2

Зменшено статутний капітал у зв’язку з виходом учасника (вартість частки за «номіналом»)

401

452

100000

3

Списано суму перевищення виплати над «номіналом» частки:

— за рахунок додаткового капіталу

421

452

5000

— за рахунок нерозподіленого прибутку (20000 грн. - 5000 грн.)

441

452

15000

4

Здійснено розрахунок з учасником грошовими коштами

672

311

84000

5

Здійснено розрахунок з учасником товаром:

— передано товар

672

702

36000

— нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641/ПДВ

6000

— списано собівартість переданого товару

902

281

20000

Облік в інвестора

1

Списано балансову вартість фінансової інвестиції

971

14

100000

2

Відображено заборгованість товариства перед учасником

377

741

120000

3

Отримано учасником виплату грошовими коштами

311

377

84000

4

Отримано товар

281

377

30000

5

Відображено податковий кредит з ПДВ за зареєстрованою ПН

641/ПДВ

377

6000

висновки

  • Після набрання чинності Законом про ТОВ учасник, що володіє часткою в 50 % і більше, може вийти з товариства тільки з дозволу інших учасників.
  • Учасникові, що вийшов, відповідно до Закону про ТОВ виплачується ринкова вартість частки в статутному капіталі товариства.
  • При виплаті грошових коштів учасникові, що виходить, ні доходів, ні витрат у товариства не виникає, оскільки така операція не є продажем.
  • У податковому обліку «прибутківців» операція з виходу учасника з товариства обліковується в суворій відповідності з бухгалтерськими правилами і розрахунок будь-яких різниць не вимагається.
  • Суму «вхідного» ПДВ за отриманим майном учасник може включити у свій податковий кредит за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
товариство з обмеженою відповідальністю, вихід із товариства, порядок виходу, бухгалтерський облік, податковий облік, відображення в обліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті