* Див. на с. 22.
У деяких відповідях НБУ просто цитує Положення № 148**. В інших — дублює листи НБУ від 12.06.2018 р. № 50-0007/32326; від 14.06.2018 р. № 50-0007/32822 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 51, с. 3) і від 07.03.2018 р. № 50-0007/13560 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 27, с. 4). Тому ми звернемо вашу увагу лише на дійсно нові або найпримітніші тлумачення від НБУ.
** Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
висновок документа
Статус відокремленого підрозділу підприємства розуміють згідно з Положенням № 148
НБУ лише процитував визначення з п.п. 2 п. 3 Положення № 148, проте у відповіді є підтекст.
Адже іноді звучать думки, мовляв, з метою застосування готівкових правил для класифікації відокремленого підрозділу застосовується не спеціальна норма Положення № 148, а загальна… Коротше кажучи, мовляв, «справжній» відокремлений підрозділ має бути прописаний в ЄДР. ☹
Не повторюючи наших аргументів із спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 32, с. 79, зазначимо тільки, що, по-перше, обговорюване визначення до буквочки збігається з попереднім — із старого Положення № 637, а отже, немає жодних підстав для зміни практики, що склалася. А по-друге, пріоритет Положення № 148 в цьому питанні визнають податківці в 109.01 БЗ.
висновок документа
В реквізиті «№ з/п» касових документів (окрім ВКО і ПКО) нумерація записів наскрізна
Тут найпримітніше — це приклад заповнення журналу реєстрації касових документів форми № КО-3. По-перше, НБУ пропонує «розбити» журнал на дві окремі частини зі своєю (автономною в межах кожної частини) наскрізною нумерацією рядків (записів) у реквізиті «№ з/п»: одна частина — для ПКО, інша — для ВКО. Деякі підприємства вели два журнали. Формально це не заборонено — та тільки податківці в 109.15 БЗ стверджують, що журнал реєстрації касових документів суб’єктом має вести тільки один.
Таке «розбиття» для цієї форми журналу побачив НБУ за словами «ведеться окремо за прибутковими і видатковими операціями» з п. 33 Положення № 148. На відміну від форми № КО-3а, де для таких операцій призначені свої окремі графи.
По-друге, НБУ пропонує в гр. 3 «номер» перед власне номером дописувати «ПКО» і «ВКО» відповідно (зазначимо, що оскільки журнал і так розбитий на дві окремі частини, а до того ж вид ордера зазначається в гр. 6 «Примітки», ця рекомендація виглядає дивно ☺).
Якщо судити з прикладів, то НБУ призначає ці журнали для реєстрації виключно ПКО і ВКО, а не будь-яких касових документів.
Оскільки НБУ знову полінувався урізноманітнити приклад заповнення типової форми № КО-3а, нагадаємо про наші зауваження з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 51, с. 3: записи прибуткових і видаткових операцій здійснюють в їх реальній хронології, тобто вони можуть чергуватися (а в прикладі НБУ вони згруповані умовно).
Крім того, ми вважаємо, що «період нумерації» диктується потребами підприємства. Наприклад, тими міркуваннями, щоб розрядність номерів ПКО/ВКО не виходила за розумні межі (при великій кількості касових операцій). Тобто починати нову нумерацію не обов’язково саме щомісячно.
Ну, а як бути тим суб’єктам, хто не «вгадав», що на восьмому місяці дії Положення № 148 нарекомендує НБУ?.. ☹
Врешті-решт, головне, щоб: а) журнал був; б) номери касових документів відповідали його записам.
висновок документа
Касові документи повинні абсолютно відповідати затвердженим типовим формам
Формально НБУ заборонив у нових формах касових документів «ЄДРПОУ» (як було раніше), замість повного напису (як тепер).
Хоча, як ви розумієте, заборона торкається будь-яких відхилень. ☹
З одного боку, про необхідність чітко дотримуватися типових форм ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 64, с. 6.
З іншого — зазначимо: на жаль, бухреформатори-активісти ще не дісталися до касової нормативки НБУ, щоб за аналогією з бухгалтерською первинкою законодавчо вести і щодо касової категорії «несуттєвих недоліків»… ☹ Давно слід це зробити!
І ще: жорсткі вимоги щодо відповідності типовим формам не повинні торкатися реквізитів касових документів, які вписуються.
висновок документа
При розрахунку ліміту каси підприємства (окрім новачків) мають право обирати будь-який період вибірки середньоденного надходження або середньоденної видачі
Цей висновок відповідає нашому (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 32, с. 57). І випливає він з п. 50 Положення № 148, в якому певні періоди часу (спершу — прогнозний розрахунок на перші три місяці, потім — перерахунок протягом двох тижнів) встановлені виключно для новачків.
висновок документа
В графах «Керівник», «Головний бухгалтер» ПКО і ВКО у разі їх підписання уповноваженою особою підприємства мають бути зазначені прізвище та ініціали такої особи
Про обов’язковість зазначення в касовому документі прізвища та ініціалів саме «фактичного підписанта» документа, а не штатної посадової особи, ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 64, с. 5. Тим більше, цього справедливо вимагають податківці (листи ДФСУ від 13.07.2018 р. № 3102/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і від 15.05.2018 р. № 2144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).
Але є тут і підтекст. Використовуючи деяку «кострубатість» формулювання абзацу першого п. 26 Положення № 148, декотрі місцеві фіскали (див. лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 07.08.2018 р. № 3449/ІПК/16-31-14-04-22) намагаються відмовляти в праві ставити підпис конкретно на ВКО уповноваженій керівником особі, а не самому такому «Керівнику» власноруч… ☹
Ну, зрозуміло, і найзапекліший формаліст не зможе заперечити проти: (1) відсутності підпису керівника на ВКО, до якого доданий документ з дозвільним написом керівника (абзац другий п. 26 Положення № 148); (2) підпису уповноваженої керівником особи на видатковій відомості (п.п. 1 п. 34 Положення № 148).
А що стосується конкретно ВКО, то НБУ говорить прямо: підписання ВКО в графі «Керівник» уповноваженою особою підприємства допускається!
Можливо, ця відповідь — найактуальніша з усіх… ☺
