27.12.2018
Закон № 2628 стосується багатьох питань. Левову його частину присвячено змінам, які стосуються акцизного податку, щодо якого ми розглянемо лише найбільш важливі зміни. Також у цій статті не звертатимемо увагу на зміни стосовно турзбору — про них читайте у статті на с. 24. Інші зміни розглянемо більш детально. Тож про все по порядку.
Відмова від пільг. Відповідно до п. 30.4 ПКУ платник має право відмовитися від пільги або призупинити її використання. Однак Закон № 2628 робить із цього правила виняток для ПДВ-пільг. Тож після 01.01.2019 р. п. 30.4 ПКУ буде прямо проголошувати, що від ПДВ-пільг не можна відмовитися.
Строго кажучи, фіскали і зараз говорять про те, що ПДВ-пільги надаються не платникам, а визначаються за операціями та застосовуються в обов’язковому порядку без можливості відмовитися від їх застосування (БЗ, 101.12). Однак, наприклад, для користувачів «вугільної» ПДВ-пільги прямо прописано можливість відмови (п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Очевидно, що після 01.01.2019 р. такої можливості більше не буде. Незважаючи на те, що, власне, до п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ відповідних змін не внесено.
Зберігання первинки. «У полку» норм, що регулюють строки зберігання документів, прибуло. Закон № 2628 до п. 44.3 ПКУ додав новий абзац. У разі ліквідації платника первинні документи за період його діяльності не менш ніж 1095 днів до дати його ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються в архів.
По суті, юрособи робили це й раніше, оскільки одним з документів, який необхідно було подати держреєстратору при ліквідації, була (і залишається) довідка з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону № 755).
А от у ФОПів зі здачею до архіву первинки, напевно, виникнуть проблеми. Адже порядок зберігання та передачі до архіву документів цими суб’єктами законодавець досі не врегулював. Докладніше про зберігання та передачу документів до архіву читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік» 2017, № 68-69.
Оскарження & заперечення. Починаючи з 01.01.2019 р. змінюються строки подання скарги контролюючому органу вищого рівня в порядку ст. 56 ПКУ. На сьогодні строк становить 10 календарних днів, після 01.01.2019 р. такий строк становитиме 10 робочих днів.
Зверніть увагу! Строк оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН також повинен складати 10 робочих днів. Дія п. 56.3 ПКУ також поширюється на таку процедуру оскарження. Сподіваємося, що до набрання чинності оновленою редакцією ПКУ Кабмін приведе у відповідність порядок оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН/РК. Хоча нова редакція п. 56.3 ПКУ в будь-якому випадку матиме пріоритет над підзаконним порядком оскарження.
Також змінилися строки для подання заперечень на акт (довідку) за результатами перевірки чи документів, які підтверджують показники податкової звітності: 10 робочих днів, замість 5-ти. А ось фіскалами такі заперечення та/або документи розглядаються, як і раніше, протягом 7 робочих днів (відлік ведеться від дня, наступного за днем отримання заперечень та/або документів) (п. 86.7 ПКУ).
Оскільки було збільшено строки для подання заперечень на акт, то й строки для прийняття фіскалами податкового повідомлення-рішення (ППР) також «посунулися». Починаючи з 01.01.2019 р. ППР буде прийматися протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику акта перевірки. Зараз цей строк становить 10 робочих днів (п. 86.8 ПКУ).
Пеня. Закон № 2628 уточнив порядок, за яким має нараховуватися пеня при самовиправленні (п.п. 129.1.3 ПКУ). Протягом доволі тривалого часу між платниками і фіскалами тривали суперечки про те, з якого дня слід нараховувати цю пеню, якщо платник не вклався у 90-денний строк на безпеневе самовиправлення. Фіскали час від часу наполягали, що у цьому випадку пеню слід нараховувати вже починаючи з 1-го дня, наступного за граничним строком сплати (див., наприклад, лист ДФСУ від 19.11.2018 р. № 4882/6/99-99-07-02-01-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 99, с. 2).
Відтепер у п. 129.4 ПКУ прямо прописано, що при самовиправленні пеня нараховується починаючи з 91-го календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. А п. 129.9 ПКУ виключено — з новим формулюванням п. 129.4 ПКУ у ньому більше немає потреби.
Ліцензування. Тут законодавець дав час на підготовку. Положення про ліцензування виробництва і торгівлі пальним розпочнуть свою дію з 01.07.2019 р. Так само як і модифікована під цей механізм редакція ст. 164 КпАП, а також інші норми, пов’язані з цією темою (зокрема, це стосується фінансової відповідальності за ПКУ).
Крім того, з 01.07.2019 р. «запрацює» більш деталізоване правове регулювання ліцензування виробництва та торгівлі біоетанолом, а також зерновим дистилятом.
Неприбуткові організації. Закон № 2628 конкретизував, що визначення неприбуткової організації, яке міститься у п.п. 133.4.1 ПКУ, використовується для цілей оподаткування податком на прибуток.
Також уточнено вимоги щодо установчих документів неприбуткових організацій. По-перше, їх установчі документи разом з передачею активів (у разі припинення неприбуткової організації як юрособи) одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду можуть також передбачати передачу активів іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення. По-друге, уточнено, що учасниками, між якими заборонено розподіляти доходи неприбуткової організації, є особи, які є учасниками юрособи у розумінні гл. 7 ЦКУ.
Увага! Згідно з п. 1 розд. ІІ Закону № 2628 зазначена зміна має зворотну дію і застосовується до податкових періодів починаючи з 01.07.2017 р.
Основні засоби групи 4. Опис основних засобів (ОЗ) групи 4 з мінімальним строком амортизації 2 роки (п.п. 138.3.3 ПКУ), нарешті, приведено у відповідність із визначенням ОЗ відповідно до п.п. 14.1.138 ПКУ. Старий вартісний критерій у 2500 грн. замінено на нині актуальний — 6000 грн. І хоча це суто формальна та технічна поправка, вона прибирає «камінь спотикання», яким була (судячи з численних звернень наших читачів) наявність у п.п. 138.3.3 ПКУ старого вартісного критерію.
Активи з права користування за договорами оренди. Відтепер у ст. 138 ПКУ з’являється п. 138.4 ПКУ, який проголошує, що «різничні» правила, прописані у пп. 138.1 — 138.3 ПКУ, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди. Що це за актив такий? Згідно з п.п. 14.1.12 ПКУ, це — визнаний орендарем згідно з вимогами МСФЗ актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди.
Поява такої норми — відгомін п. 22 МСФЗ 16 «Оренда», де передбачено, що на дату початку оренди орендар повинен визнати актив у формі права користування та зобов’язання з оренди. Тож за такими активами різниці, передбачені ст. 138 ПКУ, не визначаються. Поки що ця зміна стосуватиметься лише тих підприємств, які складають звітність за МСФЗ.
Прискорена «податкова» амортизація. Згідно з п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ на ОЗ групи 4 за дотримання певних умов дозволено нараховувати прискорену «податкову» амортизацію. А саме: прямолінійним методом виходячи з мінімального строку амортизації 2 роки. Дію зазначеного пункту подовжено. Прискорена амортизація також буде застосовуватися до ОЗ групи 4, які буде введено в експлуатацію до 31 грудня 2019 р.
Міжнародні поштові та експрес-відправлення. Тут — чи не найбільше ПДВшних змін. Основна із них —
поштові оператори та експрес-перевізники при ввезенні товарів на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях зобов’язані подавати контролерам реєстри таких відправлень
Форму і порядок ведення цих реєстрів має затвердити КМУ з урахуванням актiв Всесвiтнього поштового союзу (пп. 191.1.3 та 191.1.4 ПКУ).
Також відзначимо, що база оподаткування для операцій, особливості яких визначено ст. 191 ПКУ, відтепер визначається залежно від того, хто є одержувачем. Для звичайних фізичних осіб це фактурна вартість, а от для суб’єктів господарювання (юросіб і ФОПів) — митна (п.п. 191.1.1 ПКУ).
Датою ПДВ-зобов’язань є дата подання митної декларації або її замінника (п.п. 191.1.2 ПКУ). А особою, відповідальною за сплату такого ПДВ буде особа, яка здійснює митне оформлення ввезених товарів. Якщо це робить оператор поштового зв’язку чи експрес-перевізник, то він і відповідає за сплату «міжнародного поштового» ПДВ до бюджету (п. 180.21 ПКУ).
Одразу заспокоюємо операторів і експрес-перевізників: цей обов’язок на них буде покладено лише після 31 грудня 2020 р. Як і обов’язок подавати до контролюючих органів реєстри відправлень (п. 68 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
«Ввізна необ’єктність». Очевидно, що у зв’язку із новою редакцією ст. 191 ПКУ зміни торкнулися і критеріїв «необ’єктності», прописаних у п.п. 196.1.17 ПКУ.
Для товарів, ввезених у несупроводжуваному багажу, — все, як і раніше. Немає ПДВ-об’єкта, якщо сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро.
А от для міжнародних поштових та експрес-відправлень, одержувачем яких є фізична особа, поріг фактурної вартості знижено до еквівалента 100 євро від одного відправника в одній депеші або в одному вантажі. Однак не переймайтеся: до 30 червня 2019 р. для одержувачів — звичайних фізосіб буде діяти старий поріг у еквіваленті 150 євро (п. 68 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Нарешті, для міжнародних поштових і експрес-відправлень, одержувачем яких є суб’єкт господарювання (юрособа або ФОП) залишили поріг необ’єктності на рівні 150 євро в еквіваленті (від одного відправника в одній депеші або в одному вантажі). Однак тепер для таких одержувачів ідеться не про фактурну, а про митну вартість.
Касовий метод за ЖКГ-послугами. Внесено зміни до п. 187.10 ПКУ. Відтепер дату податкових зобов’язань за касовим методом визначають платники, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком.
Як бачимо, порівняно з попередньою редакцією більше не згадуються окремо послуги водопостачання та водовідведення. Крім того, в абзаці третьому п. 187.10 ПКУ більше не згадуються послуги з вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття. Фактично цією поправкою законодавець підтримав фіскалів, які вже відмовлялися визнавати послуги з вивезення сміття, як такі, що підпадають під дію касового ПДВ-методу, висуваючи для його застосування вимогу, яку практично неможливо виконати (див., наприклад, лист ДФСУ від 23.05.2018 р. № 2290/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Реквізити ПН. До п. 201.1 ПКУ, який визначає перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної додано п.п. «й», який передбачає, що до обов’язкових реквізитів ПН належить індивідуальний податковий номер. Узагалі-то, завжди вважалося, що ІПН вже є серед обов’язкових реквізитів ПН — у п.п. «г» п. 201.1 ПКУ. Однак у зв’язку із тим, що у новій формі ПН одночасно мають зазначатися і податковий номер, і ІПН*, законодавець вирішив розмежувати їх і в ст. 201 ПКУ.
* Детально про нову ПН читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96.
ПДВ та електроенергія. Касовий метод для постачальника електроенергії продовжено до 1 січня 2022 р. (п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)**.
** Це ж саме стосується і постачальників вугілля. За винятком товарної позиції 2703 00 00 00 (торф), постачальники якого більше не можуть використовувати касовий метод.
Також враховано, що згідно з постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 для багатьох категорій споживачів електроенергії зміниться постачальник. Однак цілком імовірно, що деякі споживачі продовжуватимуть сплачувати за електроенергію старим постачальникам. Відтак старий постачальник буде зобов’язаний нарахувати ПДВ на дату оплати. Так-от, згідно з п. 69 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ
старий постачальник зможе скласти РК та відкоригувати свої податкові зобов’язання на дату, коли перерахує «зайві» кошти новому постачальнику
Зробити це потрібно до 1 квітня 2019 р.
ПДВ-пільги. Закон № 2628 продовжив, а також дещо видозмінив деякі з ПДВ-пільг. Назвемо їх!
«Металобрухтно-макулатурна» пільга (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Дію цієї пільги продовжено до 1 січня 2022 р.
Пільга щодо лікарських засобів, медвиробів та медтехніки (п. 38 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Дію цієї пільги продовжено до 31 грудня 2020 р.
«Вугільна» пільга (п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Дію «вугільної» пільги також продовжено до 1 січня 2022 р. За винятком товарної позиції 2703 00 00 00 (торф), для постачальників якої дія пільги закінчилася. Крім того, тепер від застосування зазначеної пільги, імовірно, не можна буде відмовитися. Адже Закон № 2628 прямо прописав, що право платника на відмову від пільг не поширюється на ПДВ-пільги (п. 30.4 ПКУ). Тож хай вас не вводить в оману, що право на відмову, як і раніше, прописано в абзаці третьому п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
«Електромобільна» пільга (п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Дію цієї пільги продовжено до 31 грудня 2022 р. Крім того, дію пільги поширено на товарні підкатегорії 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД.
АТО/ООС-пільга (п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Ця пільга діє на період проведення АТО/ООС. Починаючи з 01.01.2019 р. її дія буде поширюватися на товарні позиції 8525 60 00 00, 8529 90 20 00. Але тільки щодо апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення.
ПДВ-розстрочка. Товарні підкатегорії 6902 10 00 00, 6902 20 99 00, 6903 90 90 00 і 8416 20 80 00 згідно з УКТ ЗЕД додано до переліку обладнання, при імпорті якого фіскали за заявою надають розстрочення зі сплати ПДВ на строк, зазначений у заяві платника, але не більше 24 календарних місяців, без процентів, пені та штрафів, передбачених ПКУ (п. 65 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Уже багато років ФОП-роботодавці, які використовують працю осіб з інвалідністю, не мають можливості застосовувати до їх доходів знижену ставку ЄСВ 8,41 % (на відміну від підприємств, установ, організацій). Вони повинні були нараховувати ЄСВ на «трудові» виплати працівників з інвалідністю за повною ставкою 22 %.
Зараз ця несправедливість, нарешті, усунена ☺. Так, Законом № 2628 внесено зміни до ч. 13 ст. 8 Закону № 2464, згідно з якими з 01.01.2019 р. ФОП-роботодавці разом з підприємствами отримують можливість застосовувати ставку ЄСВ 8,41 % до доходів (зарплата, лікарняні, декретні) працюючих у них осіб з інвалідністю.
Зверніть увагу: на винагороду за виконання робіт/послуг за цивільно-правовими договорами особам з інвалідністю ЄСВ, як і раніше, потрібно нараховувати за ставкою 22 %.
Негрошові подарунки. Нарешті, з 01.01.2019 р. «втрясеться» питання з оподаткуванням негрошових подарунків. Нагадаємо, що воно спливло несподівано наприкінці 2017 року, коли фіскали вирішили раптом змінити свою позицію щодо включення до оподатковуваного доходу подарунків у натуральній формі, вартість яких перевищує неоподатковувану межу.
З 01.01.2019 р. Закон № 2628 вносить зміни до п.п. 165.1.39 ПКУ, завдяки чому цей підпункт звучатиме так: не оподатковується ПДФО вартість подарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань) у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 1043,25 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Таким чином, якщо вартість подарунка перевищить неоподатковувану величину, то ПДФО буде оподатковуватися тільки «вершок» негрошового подарунка (сума перевищення над неоподатковуваною величиною) ☺.
Податкова знижка. Дещо пом’якшено вимоги для отримання податкової знижки на суму сплаченої орендної плати за житло (квартиру, будинок) особами, що мають статус внутрішньо переміщених осіб. Так, з 01.01.2019 р. (за підсумками декларування за 2019 рік) право на податкову знижку за сумою коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), фактично сплаченим платником податків, який має статус внутрішньо переміщеної особи, виникатиме за умови, якщо такі особи та/або члени сім’ї тільки першого ступеня споріднення не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості відповідної житлової нерухомості (умова про неотримання бюджетних виплат теж залишається). Члени сім’ї другого ступеня споріднення в п. 166.3.9 ПКУ більше не фігурують.
Стипендії. Як свідчив п.п. 165.1.26 ПКУ, сума стипендії, що виплачується з бюджету учневі, студентові, курсантові військових навчальних закладів, ординаторові, аспірантові, ад’юнктові, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (у частині, що не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженій на 1,4 та округленій до найближчих 10 грн.). Тепер із цього підпункту прибрали уточнення, що стипендія повинна виплачуватися саме з бюджету.
Відповідно, під звільнення потрапляють тепер уже не лише стипендії з бюджету, а й інші види стипендій
Пільгування страхових виплат за п.п. 165.1.27 ПКУ. Як сказано в п.п. 165.1.27 ПКУ, суми страхових виплат/страхових відшкодувань/викупних сум, перераховані страховиком фізособі, не включаються до його оподатковуваного доходу. При цьому раніше від оподаткування ПДФО звільнялися страхові виплати/страхові відшкодування/викупні суми (за дотримання низки умов, які залишилися незмінними), отримані від страховика-резидента. Тепер Законом № 2628 цю норму розширили і надали можливості не оподатковувати зазначені суми за договором, у тому числі й зі страховиком-нерезидентом.
Військовим збором не оподатковуватимуть суму доходу, отриману платниками за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), лом кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 21 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки і лом електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), лом дорогоцінних металів, проданий НБУ.
Звільнення діє з 01.01.2019 р. згідно зі змінами, внесеними Законом № 2628 до абз. 1 п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Торгівля сидром і перрі. Згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ заборонено бути єдиноподатниками виробникам та торговцям підакцизними товарами. Але із цього правила є виняток для ФОПів, які здійснюють роздрібний продаж пива і столових вин. Після 01.01.2019 р. фізособам-єдиноподатникам також дозволено роздрібний продаж сидру і перрі (без додавання спирту).
СільгоспЄП. Певні послаблення зроблено також сільгоспЄПникам. Починаючи з 01.01.2019 р. сільгоспЄПниками можуть бути також аграрії, які є малими виробництвами виноробної продукції, тобто суб’єктами господарювання, які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10000 декалітрів на рік (ст. 1 Закону. № 481).
При цьому щоб аграрій — малий винороб був платником ЄП він має займатися виробництвом вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових із виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (п.п. 291.51.2 ПКУ).
Крім того, з 01.01.2019 р. у п. 5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ буде зазначено, що для індексації НГО за 2017 — 2023 рр. при розрахунку податкових зобов’язань з ЄП групи 4 слід застосовувати індекс споживчих цін у розмірі 100 %. Таким чином, індексувати НГО землі для розрахунку ЄП на 2019 рік, як і на 2018 рок не потрібно. Щоб розрахувати ЄП на 2019 рік, платник ЄП у якого не змінилася НГО сільгоспугідь може просто взяти її із декларації з ЄП, яку він подавав в минулому році.
РРО при «медичній» торгівлі. Правило п. 296.10 ПКУ, згідно з яким певні єдиноподатники можуть не застосовувати РРО, не поширюється на єдиноподатників, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. Такі єдиноподатники з 01.01.2019 р. у будь-якому випадку зобов’язані застосовувати РРО. Це передбачено змінами не лише до п. 296.10 ПКУ, а й до ст. 9 Закону про РРО (ср. ).
Зауважте! Для цілей застосування РРО виробом медичного призначення є будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та/або забезпечення цих процесів. Це законодавець прописав у ст. 2 Закону про РРО*.
* Докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 101, с. 22.
Деяких коректив зазнав і порядок сплати екоподатку. Відтепер суб’єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, не є платниками цього виду екоподатку за викиди двоокису вуглецю в обсязі, що не перевищує 500 т за рік (п. 240.7 ПКУ). За всі інші забруднюючі речовини, що викидаються в атмосферу при експлуатації стаціонарного джерела забруднення, доведеться платити з будь-якого обсягу.
При цьому якщо суб’єкт господарювання при експлуатації стаціонарного джерела забруднення здійснює викиди тільки двоокису вуглецю (що відбувається доволі рідко), то він не зобов’язаний навіть реєструватися платником екоподатку. Але тільки доти, доки річний обсяг викидів двоокису вуглецю не перевищить 500 т за рік. Як тільки це станеться, суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися платником екоподатку у податковому (звітному) періоді (кварталі), в якому відбулося таке перевищення. Крім того, він буде зобов’язаний скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.
Якщо говорити про вже діючих платників екоподатку, а також про тих, які перевищили 500-тонну межу і були зобов’язані зареєструватися платником, то вони будуть сплачувати екоподаток за викиди двоокису вуглецю тільки за розмір викидів що перевищує 500 т. Річ у тому, що згідно із новим п. 242.4 ПКУ база оподаткування таких платників за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 т за рік.
Як саме відбуватиметься таке зменшення до оновлення форми декларації з екоподатку говорити складно. Формально з п. 242.4 ПКУ випливає, що це потрібно робити за підсумками року, тобто в декларації за IV квартал. Хоча на практиці все може бути по-іншому.
Ставку екоподатку на викиди двоокису вуглецю збільшено більш ніж у 24 рази. І на сьогодні розмір екоподатку за викиди двоокису вуглецю дорівнює 10,00 грн. за 1 т (п. 243.4 ПКУ). Спочатку планувалося встановити у перехідних положеннях поетапне підвищення цієї ставки до 25,00 грн. за 1 т, однак в остаточній редакції Закону № 2628 цю норму було виключено.
Змін щодо акцизного податку, які Закон № 2628 вводить у дію, — дуже багато. Однак більша частина з них набувають чинності не з 1 січня 2019 р., а пізніше*. Відтак у цій статті ми зупинимося на «акцизних» змінах лише тезово, а детально їх висвітлимо пізніше.
* Так, з 01.07.2019 р. до кола платників акцизного податку долучаться особи, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність (п.п. 212.1.15 ПКУ).
Рух пального — у розрізі місць зберігання. Законом № 2628 з 01.07.2019 р. запроваджується відображення в СЕАРП інформації про фактичний рух пального в розрізі місць зберігання, а не в розрізі суб’єктів господарювання як зараз. Тож змінюється підхід до визначення акцизного складу, визначається його розпорядник (пп. 14.1.6 та 14.1.224 ПКУ), а також вводиться поняття пересувного акцизного складу (пп. 14.1.61 та 14.1.2241 ПКУ).
Тож реалізацією пального для цілей розд. VI ПКУ стають будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: (а) до акцизного складу; (б) до акцизного складу пересувного; (в) для власного споживання чи промислової переробки; (г) будь-яким іншим особам (п.п. 14.1.212 ПКУ).
У зв’язку із цим платники акцизного податку зобов’язані з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких вони будуть станом на 01.07.2019 р. (п. 22 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). За відсутність такої реєстрації передбачено величезні штрафи — у сумі від 1 млн грн. (п. 1281.2 ПКУ). Застосовуватися ці штрафи будуть з 01.10.2019 р. (п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).
Акцизні склади з пальним потрібно обладнати витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального та рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі (п.п. 230.1.2 ПКУ). Дані показників цих приладів потрібно буде передавати фіскалам, а фіскали будуть їх порівнювати з даними СЕАРП (пп. 230.1.3 та 230.1.4 ПКУ). За відсутність зазначених лічильників передбачено суттєві штрафи (п. 1281.1 ПКУ).
Принагідно нагадаємо: вимога щодо обладнання акцизних складів із пальним зазначеними лічильниками вже була раніше. Наразі ж строки обладнання знову перенесли і встановили їх залежно від місткості резервуару. Так, для акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 м3, витратоміри і рівнеміри потрібно встановити не пізніше 01.07.2019 р., для акцизних складів із резервуарами місткістю менше 1000 м3 — не пізніше 01.01.2020 р., а для акцизних складів з резервуарами менше 20000 м3, але більше 1000 м3 — не пізніше 01.10.2019 р. (п. 12 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).
Порівняння даних СЕАРП з даними лічильників «на повну» запрацює з 01.01.2020 р. — саме тоді набуде чинності ст. 233 ПКУ, яка визначає порядок такого зіставлення (п. 1 розд. ІІ Закону № 2628).
Спирт етиловий — тепер теж у СЕА. Отже,
починаючи з 01.07.2019 р. СЕАРП перетворюється на систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРПСЕ)
Саме під це змінено редакцію ст. 232 ПКУ і визначення реалізації у п.п. 14.1.212 ПКУ, яке поширено Законом № 2628 на спирт. Зауважте: термін «реалізація спирту» для цілей розд. VI ПКУ застосовується виключно для виробників спирту.
Крім того, Закон № 2628 запроваджує контроль через СЕА за переміщенням спирту. Аналогічно до акцизних складів із пальним акцизні склади зі спиртом також подаватимуть фіскалам дані витратомірів, які фіскали будуть зіставляти з даними СЕА (п.п. 230.1.1 ПКУ). Як і у випадку з пальним, це порівняння «на повну» запрацює лише з 01.01.2020 р., коли з’явиться ст. 233 ПКУ (п. 1 розд. ІІ Закону № 2628).
Також Законом № 2628 встановлено нульову ставку «спиртового» акцизу для виробників оцту, парфумерно-косметичної продукції, біоетанолу, а також продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого КМУ (пп. «д» — «ж» п.п. 229.1.1 ПКУ). Такі виробники повинні обліковувати через витратоміри не тільки використаний спирт, але і вироблену із нього продукцію (п.п. 229.1.8 ПКУ).
Акцизні накладні та їх реєстрація. Очевидно, що акцизні накладні (АН) незабаром будуть складатися не тільки на реалізацію пального, але і на реалізацію спирту. Відповідним чином з 01.07.2019 р. змінюється перелік реквізитів, які повинні зазначатися в АН (п. 231.1 ПКУ). Але ще цікавіше, що
з 01.07.2019 р. запроваджується складання АН у двох примірниках
Щоправда, лише у випадках, коли відбувається реалізація пального або спирту з одного акцизного складу до іншого. При реалізації для власного споживання, промислової переробки, на обсяги втрат або неплатникам акцизного податку АН складається в одному примірнику (п. 231.3 ПКУ).
У випадку коли реалізація пального або спирту вимагає двох примірників АН, вони обидва складаються у день реалізації. При цьому перший примірник АН у загальному випадку має реєструватися в ЄРАН вже у день складання. А от другий примірник АН реєструється в ЄРАН після фактичного отримання пального або спирту на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання такого пального або спирту. Реєструвати цей другий примірник АН повинен отримувач пального або спирту (п. 231.6 ПКУ)*.
* Строки реєстрації АН, складених до 01.08.2019 р., наведено у п. 23 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.
Ось вам і контроль за пальним та спиртом у розрізі місць зберігання! ЄРАН з 01.07.2019 р. має працювати цілодобово (п. 231.8 ПКУ). А штрафи, передбачені наразі ст. 1202 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію АН на пальне, поширюватимуться і на ПН на спирт (п. 1202.1 ПКУ).
Також буде встановлено штраф у розмірі 2 % від суми акцизу в АН за відсутність протягом більш ніж 120 календарних днів реєстрації в ЄРАН другого примірника АН з вини отримувача пального або спирту (п. 1202.2 ПКУ). Але, на щастя,
нові штрафні санкції, запроваджені пп. 1202.1 — 1202.3 ПКУ застосовуються з 01.10.2019 р.
Тож усі платники акцизного податку, які мають складати АН на реалізацію спирту, платники акцизу, які мають складати АН на пальне у двох примірниках, а також отримувачі пального і спирту, реалізація яких вимагає двох примірників АН, можуть «передихнути». До 1 жовтня 2019 р. їм штрафів за несвоєчасну ЄРАН-реєстрацію не буде (п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).
Ставки акцизного податку. Зміни у царині акцизного податку стосуються не тільки пального та спирту. Зокрема, з 01.03.2019 р. змінюється редакція п.п. 215.3.1 ПКУ в частині, яка встановлює ставки акцизного податку для алкогольних напоїв (п. 1 розд. ІІ Закону № 2628). Натомість ставки акцизів на тютюнові вироби підвищуються вже з 01.01.2019 р. (пп. 215.3.2 та 215.3.3 ПКУ).
Нарешті до ставок акцизного податку за авіаційні бензини і реактивне паливо з 01.01.2019 р. застосовується підвищувальний коефіцієнт 10 у разі нецільового використання цих підакцизних товарів (п.п. 215.3.4 ПКУ). Пов’язано це із посиленням контролю за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (п. 229.8 ПКУ; п. 26 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).
Наголошуємо ще раз: абсолютна більшість «акцизних» змін набуває чинності з 01.07.2019 р. Тож чекайте детальний коментар ближче до цієї дати.
Плата за землю. Індекс споживчих цін за період з 2017 по 2023 рік, що використовується для коефіцієнта індексації НГО землі, застосовується для всіх видів земель зі значенням 100 % (п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ). Тобто індексація НГО за 2017 — 2023 роки при розрахунку плати за землю (як земподатку, так і орендної плати) не проводиться.
Отже, індексувати НГО, як і в минулому році, так і в поточному, слід спираючись на індекси, визначені в п. 9 підроз. 6 розд. ХХ ПКУ, а не на індекси споживчих цін, встановлені за рік органом статистики.
До відома! Враховуючи те, що за 2018 рік коефіцієнт індексації дорівнює 1, для розрахунку податкових зобов’язань за 2019 рік платнику плати за землю, у якого у 2018 році не відбулося зміни НГО, достатньо взяти НГО минулого року, тобто перенести її значення із декларації на 2018 рік.
Також установлено граничний розмір ставок земподатку за лісові землі. Так, якщо НГО лісових земель проведена, то граничний розмір ставок земельного податку не може бути більшим 0,1 % від їх НГО (п. 274.1 ПКУ), а якщо не проведена — 0,1 % площі ріллі по АР Крим або по області (ст. 277 ПКУ).
Крім цього, скасовано пільгову ставку плати за землю у розмірі 25 % від базової ставки за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення (п. 284.4 ПКУ). Тож з 01.01.2019 р. за такі земельні ділянки плата за землю справляється «на повну».
Податок на нерухоме майно. Закон № 2628 підкоригував порядок використання пільги з податку на нерухомість для будівель і споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ).
Відтепер у ПКУ прямо прописано, що зазначена пільга стосується виключно будівель і споруд сільгоспвиробників (юридичних та фізичних осіб), які віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271 згідно з ДК 018-2000). Крім того, аби користуватися пільгою сільгоспвиробник, який є власником зазначених будівель не повинен здавати їх в оренду, лізинг чи позичку.
Таким чином, законодавець фактично узаконив трактування фіскалів, якими вони звужували коло сільгоспвиробників, які можуть скористатися пільгою, що її визначено п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ (див. БЗ, 106.02 та лист ГУ ДФСУ в Харківській обл. від 22.03.2018 р. № 1167/ІПК/2040-12-03-25)*.
* Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 98, с. 31.
АТО/ООС. Закон від 18.01.2018 р. № 2268-VIII (набрав чинності 24.02.2018 р.) і Указ від 30.04.2018 р. № 116/2018 (набрав чинності 30.04.2018 р.) на законодавчому рівні закріпили перетворення АТО на ООС. У зв’язку із цим ми вже пропонували вам докладний аналіз тих наслідків, які матиме зміна АТО на ООС для податкових і господарських АТО-правил**.
** Читайте про це у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 45, с. 22.
У Законі від 19.06.2018 р. № 2463-VIII (набрав чинності 04.07.2018 р.) законодавець зробив спробу поширити дію податкових АТО-правил на період проведення ООС. Однак ми в нашому коментарі до Закону № 2463*** одразу звернули увагу на те, що законодавець оминув увагою спеціалізований п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. І спрогнозували, що за нього «візьмуться» у грудні 2018 року.
*** Читайте цей коментар у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 6.
Закон № 2628 підтвердив наш прогноз. Він поширив на період до 31 грудня року, в якому буде завершено ООС дію АТО-пільг зі сплати: податку на нерухомість (п. 38.6), плати за землю (п. 38.7) і сільгоспЄП (п. 38.8).
Також на період проведення ООС поширенно правило, щодо якого для АТО/ООС-платників зупиняється: (1) нарахування штрафів і пені за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань, визначених станом на 14.04.2014 р., і (2) застосування норм ст. 59 та 60 (у частині податкових вимог) і ст. 87 — 101 ПКУ. Платники, які мають філію на окупованій території, на період ООС також звільняються від відповідальності в межах діяльності, що провадиться через цю філію (пп. 38.2 та 38.4 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Крім того, на період проведення ООС поширено спецправила підтвердження даних, визначених у податковій звітності АТО/ООС-платників, і мораторій на їх перевірки щодо АТО/ООС-періодів у зв’язку із неможливістю вивезти документи з окупованої території (п. 38.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Отже, входимо в новий рік! А вже в ньому сповна насолодимося черговими ПКУшними змінами.