Інші податково-бухгалтерські нововведення

В обраному У обране
Друк
Децюра Сергій, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Грудень, 2018/№ 104-105
2019 рік, крім вам уже відомих нововведень, що за традицією законотворці вносять щороку до ПКУ (див. с. 15), принесе й інші, дещо призабуті, але також актуальні. Їх законодавці розмножували протягом всього минулого і поточного років. І стосуються вони здебільшого не податкового, а бухгалтерського обліку, валютного та земельного законодавства. Про те, що це за нововведення і як вони вплинуть на суб’єктів господарювання, поговоримо нижче.

Інші податкові нововведення

ПДВ. З початку 2019 року припиняє діяти звільнення від оподаткування ПДВ операцій з (п. 2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ):

а) постачання на території України техніки, обладнання, устаткування, визначених ст. 7 Закону про альтернативне паливо;

б) імпорту за кодами УКТ ЗЕД, визначеними ст. 7 Закону про альтернативне паливо, техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалива, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.

Податок на прибуток. Суб’єкти господарювання, які здійснюють випуск та проведення лотерей у 2019 році, будуть оподатковувати податком на прибуток дохід, отриманий від здійснення таких операцій за ставкою 26 % (п. 48 підроз. 4 розд. ХХ ПКУ). У минулому році розмір ставки складав 24 %.

Акцизний податок. З початку 2019 року операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні), оподатковуватимуться акцизним податком на загальних підставах (п. 19 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Бухоблікові нововведення

Ще 01.01.2018 р. був викладений у новій редакції Закон про бухоблік. Зміни, що були внесені до нього, були направлені на приведення його норм у відповідність із законодавством Євросоюзу та удосконалення порядку застосування МСФЗ. Детально про ці нововведення читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4.

І хоча цей Закон був викладений в новій редакції ще рік тому, але частина його нововведень розпочне діяти лише з початку 2019 року, а саме.

1. Оприлюднення фінзвітності. З початку 2018 року було змінено (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік):

1) перелік суб’єктів господарювання, які зобов’язані щороку оприлюднювати свою річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність.

До цієї дати такий обов’язок покладався лише на публічні акціонерні товариства, підприємства-емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, професійних учасників фондового ринку, банки, страховиків та інші фінансові установи.

З 2018 року обов’язок оприлюднювати звітність був покладений і на великі підприємства, які є емітентами ЦП, а з 2019 року він поширюється на всі інші великі підприємства (які не є емітентами ЦП) та середні підприємства

Тобто перелік суб’єктів, які мають оприлюднювати фінзвітність, зріс у декілька разів;

2) порядок проведення такого оприлюднення. Так, до цих змін (до 01.01.2018 р.) оприлюднювати фінзвітність мали не пізніше за 30.04.2018 р. шляхом розміщення на власній веб-сторінці своєї річної фінзвітності з аудиторським висновком і публікації її в періодичних або неперіодичних виданнях.

Після цих нововведень (починаючи з 01.01.2018 р.) оприлюднювати річну фінзвітність повинні:

1) до 30 квітня року, що настає за звітним періодом:

а) підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів). До них належать емітенти ЦП, ЦП яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо ЦП яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди та інші фінустанови (крім тих, що належать до мікро- та малих підприємств) та великі підприємства;

б) публічні акціонерні товариства;

в) суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;

г) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

2) до 1 червня року, що настає за звітним періодом (норма набрала чинності з 01.01.2019 р.):

а) великі підприємства, які не є емітентами ЦП;

б) середні підприємства;

в) інші фінустанови, що належать до мікро- або малих підприємств.

Згідно з новими правилами всі ці підприємства повинні публікувати свою річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність (у повному обсязі) разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці, а підприємства першої групи ще й в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

І хоча ці нововведення з’явилися у Законі про бухоблік з 01.01.2018 р., вперше ними розпочнуть користуватися суб’єкти господарювання лише з початку 2019 року. Річ у тому, що у 2018 році суб’єкти господарювання мали оприлюднити річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність за 2017 рік. А оскільки у 2017 році діяли ще старі правила оприлюднення звітності, то й проводити таке оприлюднення слід було за старими правилами. Тобто великі і середні підприємства поки що не відчули на собі тягар нововведень оновленого Закону про бухоблік. На цьому наголошував і Мінфін у листі від 27.02.2018 р. № 35210-06-5/5570 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 27, с. 6).

А от у 2019 році вже настала черга оприлюднювати звітність за 2018 рік. І робити це потрібно уже за тими правилами, які розпочали діяти з 01.01.2018 р., тобто за новими правилами. Отже, великим підприємствам — емітентам ЦП слід почати приготування до можливо першої в їх житті процедури оприлюднення фінзвітності.

А от великим підприємствам, які не є емітентами ЦП, та середнім підприємствам Мінфін листом від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299 надав перепочинок у 2019 році (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 4). Вони оприлюднюють річну фінзвітність разом з аудиторським висновком починаючи з фінансової звітності за 2019 рік. Водночас Мінфін вважає, що великим — неемітентам, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018 р., доцільно почати оприлюднювати вже з фінзвітності за 2018 рік.

2. Обов’язковий аудит. Не сама процедура оприлюднення страшить суб’єктів господарювання, які мають обов’язково оприлюднювати свою звітність у 2019 році, а те, що робити це потрібно разом із аудиторським висновком.

Отже,

всі підприємства, які мають оприлюднювати звітність за 2018 рік, зобов’язані з 01.01.2019 р. провести аудиторську перевірку своєї фінзвітності

У розумінні п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону про аудит на ці підприємства покладено обов’язок проводити обов’язковий аудит фінзвітності.

Увага! Для тих суб’єктів господарювання, які оприлюднювали фінзвітінсть за 2017 рік у 2018 році, такий аудит не в новину. Водночас для нової когорти суб’єктів господарювання, які будуть вперше оприлюднювати фінзвітність у 2019 році (за 2018 рік), а саме великих підприємств, які є емітентами ЦП, проведення обов’язкового аудиту може буде першим на їх віці.

Таким чином, великі підприємства — емітенти ЦП мають не тільки до 30.04.2019 р. вперше оприлюднити свою фінзвітність за 2018 рік, а й перед оприлюдненням замовити її аудиторську перевірку.

Звертаємо увагу, що на початку 2018 року, а саме 07.02.2018 р., набрав чинності оновлений Закон про аудит (введений у дію з 01.10.2018 р.). А тому, саме опираючись на нові правила, прописані в цьому документі, і будуть проводити аудит річної фінзвітності за 2018 рік аудиторські фірми та аудитори. Детально про них читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 29, с. 12.

3. Відповідальність. До початку 2019 року за порушення порядку оприлюднення фінзвітності нікого не карали. З початку ж 2019 року все зміниться. Річ у тому, що оновлений Закон про аудит, який уже діє з 01.10.2018 р. приховав один неприємний сюрприз для всіх, хто буде починаючи з 2019 року оприлюднювати річну фінансову звітність разом із аудиторським висновком. Так, з 07.02.2019 р. КпАП буде доповнено новою ст. 16316, якою запроваджується відповідальність за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом у вигляді штрафу у розмірі від 17000 до 34000 грн.

У разі повторного протягом року порушення штраф становитиме вже від 34000 до 51000 грн.

Розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності, та накладати штрафи на емітентів ЦП, які допущені до торгів на фондових біржах або щодо ЦП яких здійснено публічну пропозицію та професійних учасників фондового ринку, буде НКЦПФР (ст. 24417 КпАП), а на всі інші звичайні підприємства — уповноважений Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 24422 КпАП). Від його імені розглядати справи про адмінправопорушення та накладати адмінстягнення має право виконавчий директор Інспекції із забезпечення якості.

Як бачите, відповідальність немаленька, а тому тим підприємствам, які зобов’язані з початку 2019 року оприлюднювати фінзвітність разом з аудиторським висновком, слід це зробити у визначені у Законі про бухоблік строки.

4. Таксономія. Також декілька слів скажемо і про складання фінзвітності за МСФЗ. Річ у тому, що 2019 рік стане першим звітним періодом, за який суб’єкти господарювання, які зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ, будуть подавати фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі (ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік).

Нагадаємо, що

таксономія фінансової звітності — це склад статей і показників фінзвітності та її елементів, які підлягають розкриттю

Про те, що саме 2019 рік буде тим відправним пунктом, для складання фінзвітності на підставі таксономії за МСФЗ говорять і зміни, які Кабмін постановою від 11.07.2018 р. № 547 вніс до Порядку № 419 та які наберуть чинності з 01.01.2019 р. Ними передбачається, що фінзвітність та консолідована фінзвітність, складена на основі таксономії в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінзвітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР. Мінфін уже оприлюднив на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua) для обговорення проект наказу «Про затвердження Таксономії фінансової звітності».

Детально про перехід на використання МСФЗ та застосування таксономії читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 77, с. 20.

Валютні новації

2019 рік ввійде в історію як рік революційних нововведень у валютній сфері. Річ у тому, що з 07.02.2019 р. має набути чинності Закон про валюту. Цей Закон ще на етапі його прийняття назвали революційним, оскільки він скасовує більшість звичних нам валютних правил і надає небувалу свободу у здійсненні валютних операцій. Хоча, насправді, все не так радісно, як здавалося спочатку. Наведемо найбільш актуальні нововведення, які принесе Закон про валюту:

1) у Законі про валюту не прописано конкретних граничних строків для ЗЕД-розрахунків, на відміну від Закону № 185, у якому прямо було вказано, що такий строк становить 180 днів. Водночас це не говорить про те, що обмежень на розрахунки взагалі не буде. Річ у тому, що Законом про валюту надано право НБУ встановлювати граничні строки на розрахунки за операціями з експорту та імпорту продукції та транспортних послуг (п.п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону про валюту). Водночас НБУ дано право встановлювати

граничні строки для ЗЕД-розрахунків на строк не більше 6 місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту також на строк не більше 6 місяців

Також установлено і загальний строк дії цих захисних заходів: не більше 18 місяців протягом 24 місяців з дня первинного введення відповідного захисного заходу;

2) з набранням чинності Закону про валюту із законодавчого небосхилу зникне вимога про подання «валютної» декларації. Річ у тому, що цим Законом скасовується Декрет № 15-93, у тому числі і його ст. 9, яка вимагає подавати «валютну» декларацію. Тобто виходить, що за 2018 рік «валютну» декларацію, можливо, потрібно буде подавати востаннє.

Однак хотілося б зауважити, що у ч. 2 ст. 10 Закону про валюту міститься вимога про те, що усі суб’єкти валютних операцій, як резиденти, так і нерезиденти, зобов’язані надавати інформацію про свої операції банкам та іншим установам, через які вони здійснюють ці операції. Поки що незрозуміло, що це за інформація і чи не буде її подання аналогом «валютної» декларації. До затвердження порядку її подання НБУ говорити про щось рано;

3) Закон про валюту скасовує каральні засоби за порушення Закону про ЗЕД чи інших пов’язаних з ним законів (ст. 37 Закону про ЗЕД буде виключено), а саме накладення штрафів на суб’єктів господарювання у випадках несвоєчасного виконання/невиконання ЗЕД-суб’єктами своїх обов’язків, встановлення індивідуального режиму ліцензування, а також запровадження тимчасового зупинення права займатися ЗЕД. Хоча паралельно Закон про валюту надає НБУ право встановлювати певні захисні заходи, що це за заходи і чи будуть вони відрізнятися від тих, що існували раніше, покаже тільки час.

Це тільки невелика горстка змін, на які чекають суб’єктів господарювання з набранням Закону про валюту. Детально про всі нововведення, які він принесе, читайте у «Податки та бухгалтерський облік» 2018, № 46, с. 25.

До відома! Нацбанк уже оприлюднив на своєму веб-сайті (https://bank.gov.ua) низку проектів нормативно-правових актів, які стануть основою реалізації положень Закону про валюту.

Сільгоспземлі

З 01.01.2019 р. набуде чинності Закон України 10.07.2018 р. № 2498-VIII, яким вносяться зміни в низку нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини. Наведемо найцікавіші, на наш погляд, зміни, які принесе цей Закон:

1) у п. 1 ст. 371 ЗКУ буде прямо зазначено, що земділянки сільгосппризначення, призначені для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільгосппризначення, можуть використовуватися їх власником або землекористувачем також для ведення товарного сільгоспвиробництва без зміни цільового призначення таких земділянок.

На таке уточнення сільгосппідприємства, які орендують землі у фізосіб, які їм дані для ведення ОСГ, чекали уже давно. Річ у тому, що на сьогодні, щоб легально взяти в оренду землі, виділені для ведення ОСГ, потрібно було змінити їх цільове призначення з «для ведення ОСГ» на «для товарного виробництва» (ч. 3 ст. 22 ЗКУ). Після зазначених змін так морочитися вже не потрібно. Хоча, чесно кажучи, і до цього мало хто цим переймався;

2) щоб не виникло проблем із обробкою земель, які розташовані в одному земельному масиві, у тому числі земельних часток (паїв), п. 2 ст. 371 ЗКУ надано право власникам та орендарям земельних ділянок сільгосппризначення обмінюватися земділянками, розташованими в одному масиві сільгоспземель (на строк дії договору оренди).

Крім того, особам, яким належить право користування істотною частиною масиву земель (не менше ніж 75 %), надано право орендувати інші земділянки, розташовані у такому масиві;

3) визначено, що землі державної чи комунальної власності під польовими дорогами (крім польових доріг, що обмежують масив) передаються в оренду без проведення торгів власникам та/або користувачам земділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років.

Звертаємо увагу також на те, що у 2018 році так і не набув чинності закон про обіг сільгоспземель, а тому й після 01.01.2019 р. продовжує діяти мораторій на продаж земель сільгосппризначення (п. 15 розд. Х ЗКУ). І так буде доти, доки закон про обіг сільгоспземель не з’явиться в українському законодавстві.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити