Облікова політика — 2018 під «пресом» євробухобліку

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Податки & бухоблік Січень, 2018/№ 03
В обраному У обране
Друк
За традицією, підводячи підсумки минулого звітного року, проводять ревізію наказу про облікову політику (ОП) підприємства. Привід протестувати ОП на 2018 рік на предмет її зміни більш ніж вагомий — з 01.01.2018 р. запрацював масштабно підредагований Закон про бухоблік*. Як його підгонка під євростандарти вплине на ОП підприємства? Що потрібно змінити і як саме?

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Що таке ОП і навіщо вона потрібна?

Оновлена** ст. 1 Закону про бухоблік визначає облікову політику як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для (1) ведення бухгалтерського обліку, (2) складання та подання фінансової звітності.

** Наш коментар до змін, внесених Законом України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII до Закону про бухоблік, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4.

Зверніть увагу! До 1 січня 2018 року трактування терміна «облікова політика» не містило згадки про застосування підприємством ОП для ведення бухобліку. Хоча саме на підставі даних бухобліку складають фінзвітність (ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік). Тому, великою мірою, уточнення поняття «облікова політика» носить чисто технічний характер.

Часто-густо бухгалтерське законодавство передбачає декілька варіантів методів оцінки, обліку і процедур — на вибір підприємства.

Сформувати ОП за конкретним напрямом (питанням) — означає обрати один варіант з декількох — альтернативних, встановлених П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами з бухобліку

Про це йдеться у п. 1.3 Методрекомендацій № 635***.

*** Методрекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

Таким чином, в ОП фіксують тільки ті принципи оцінки і методи обліку, які передбачають декілька варіантів на вибір підприємства або відносно яких є невизначеність.

Наприклад, П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачає п’ять методів нарахування амортизації основних засобів. В ОП саме і фіксують обраний підприємством метод обліку.

Причому обирають найбільш вигідні для кожного конкретного підприємства методи обліку, що дозволяють на їх підставі скласти якісну, достовірну і зрозумілу користувачам фінансову звітність.

Звідси мета формування ОП — визначити оптимальний варіант методики ведення обліку на своєму підприємстві.

А ось одноваріантні вимоги і норми П(С)БО (коли немає вибору з декількох варіантів) дублювати в ОП не треба. Такі норми діють «за замовчуванням» як ті, що підлягають безумовному виконанню. Вони є імперативними (тобто обов’язковими) для застосування.

Майте на увазі! Ігнорувати обов’язкові норми, прописані П(С)БО, підприємство не має права. На цьому акцентує увагу Мінфін у листі від 20.03.2006 р. № 31-34000-20-16/5626 (ср. 025069200).

Розроблену підприємством ОП оформлюють відповідним організаційно-розпорядчим документом. Як правило, це наказ або розпорядження керівника підприємства.

Висвітлюють обрану ОП шляхом опису (п. 6 розд. IV НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»):

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку щодо окремих статей звітності.

Орієнтовний перелік елементів, які можуть бути прописані в ОП, наведений у п. 2.1 розд. II Методрекомендацій № 635 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 85, с. 24; 2016, № 42, с. 11).

Положення ОП розкривають у примітках до річної фінансової звітності одним із двох способів (п. 3.5 Методрекомендацій № 635):

1) у формі опису;

2) шляхом прикладання до фінзвітності копії розпорядчого документа про ОП.

ОП розроблюють не на якийсь певний строк, а на тривалий період діяльності підприємства

Адже згідно з бухпринципом послідовності обрана підприємством ОП має застосовуватися постійно, з року в рік. По суті, ОП — це довгострокова збірка внутрішніх бухоблікових правил, за якими діятиме підприємство, його стратегічний план обліку.

Відхилитися від «наміченого курсу» можна тільки у виняткових випадках, прямо передбачених (ст. 4 Закону про бухоблік):

— НП(С)БО;

— МСФЗ;

— НП(С)БО в держсекторі.

Тобто залежно від того, які бухстандарти застосовує підприємство для складання фінзвітності. Які саме випадки передбачені для нацП(С)БОшників?

Коригування ОП

Конкретні випадки перегляду ОП регламентовані п. 9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінзвітах». Так, ОП можна змінити, якщо:

— змінюються статутні вимоги конкретного підприємства (тобто внесені зміни до статуту, які торкаються сфери бухобліку на підприємстві);

— змінюються вимоги органу, який здійснює функції держрегулювання методології бухобліку та фінзвітності, — йдеться про зміни, що вносяться до П(С)БО Мінфіном, які, у свою чергу, вимагають від підприємства доповнення або зміни прийнятої ОП.

Але, знову ж таки, корективи до ОП вносять тільки в тому випадку, якщо такі зміни впливають на неї (тобто припускають варіантність методик обліку і оцінок);

— зміни ОП забезпечать більш достовірне відображення подій/госпоперацій у бухобліку та фінзвітності підприємства.

Таким чином, перегляд ОП можливий:

1) або коли це пропонує бухнормативка (обов’язкові зміни);

2) або за самостійним рішенням для підвищення інформативності та достовірності фінансової звітності (добровільні зміни).

Змінюють ОП, як правило, з початку звітного року (п. 3.2 Методрекомендацій № 635).

Водночас підприємство може переглядати свою ОП у будь-який момент протягом звітного року (звісно, за наявності на те підстав з п. 9 П(С)БО 6). Погоджується з цим і Мінфін (див. лист від 14.08.2016 р. № 31-11410-07-10/23534).

При цьому на власний розсуд можна:

— або внести зміни та доповнення до вже діючого наказу про ОП;

— або викласти наказ у новій редакції, з урахуванням змін і доповнень, що сталися.

За нормами п. 11 П(С)БО 6 ОП застосовують до подій та операцій з моменту їх виникнення.

Тому

вплив перегляду ОП на події та операції минулих періодів у фінзвітності відображають ретроспективно

Тобто шляхом (п. 12 П(С)БО 6):

— коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

— повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Як бачимо, коригування ОП впливає не лише на показники поточного та майбутнього періодів, але і на показники минулих звітних періодів. Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 85, с. 37.

Але можливе і перспективне застосування змін ОП (без коригування нерозподіленого прибутку на початок року і повторного надання порівнянної інформації). Допускається це в двох випадках. А саме, якщо:

1) суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року достовірно визначити неможливо (п. 13 П(С)БО 6);

2) відбуваються зміни в облікових оцінках (п. 8 П(С)БО 6). Наприклад, Мінфін пропонує розглядати перегляд методу амортизації необоротних активів як зміну облікових оцінок (див. лист від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708). Відповідно перераховувати раніше нараховану амортизацію в цьому випадку не доведеться.

Зверніть увагу! Якщо розрізнити перегляд облікової політики від зміни в облікових оцінках неможливо, розглядають і відображають це як зміну облікових оцінок (п. 14 П(С)БО 6).

Що ж приготував євровдосконалений Закон про бухоблік у плані ОП?

Самододаний звітний період

Як і раніше, звітним періодом для цілей складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік).

Проміжну фінзвітність усе також складатимемо щокварталу. Але відтепер ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік чітко визначає, що роблять це за результатами:

— першого кварталу;

— першого півріччя;

— дев’яти місяців.

Увага!

З 1 січня 2018 року (моменту набуття чинності змінами до Закону про бухоблік) на додаток до річної і квартальної можна встановити іншу періодичність складання фінзвітності

Свій вибір саме і слід зафіксувати в ОП. Такі зміни ОП діють на перспективу. Тобто коригувати сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) і подавати порівняльну інформацію у цьому випадку не потрібно.

Скажімо, сільгосппідприємство на догоду податковоприбутковому обліку може встановити специфічний звітний період з 1 липня минулого року по 30 червня поточного року.

А може, комусь припаде «до душі» складати фінзвітність за підсумками кожного місяця? Не питання! Вносьте корективи до наказу про ОП і складайте фінзвітність щомісячно.

Що потягне за собою така «примха»? Для сільгоспників, бажаючих встановити специфічний звітний період, нічого. А ось для щомісячників кожен останній день місяця стане датою балансу.

Дивіться! За приписами п. 3 П(С)БО 6 дата балансу — це дата, на яку складено Баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Якщо обрати як додатковий звітний період місяць, то відповідно кінець останнього дня місяця стає датою балансу. На цю дату не тільки доведеться складати фінзвітність, але й треба буде, зокрема:

— тестувати залишкову вартість об’єктів основних засобів/нематеріальних активів на предмет їх суттєвого відхилення від справедливої вартості при ухваленні рішення про переоцінку;

— розраховувати величину резерву сумнівних боргів;

— переглядати залишок забезпечень;

— визначати курсові різниці;

— визнавати суму збільшення/зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості тощо.

Тобто облікової роботи значно додасться. Тож думайте самі, чи варто вносити корективи до ОП або все ж продовжувати складати тільки річну і проміжну квартальну фінзвітність. Додатковий звітний період — справа добровільна.

А якщо все-таки наважилися його встановити, чи треба буде подавати щомісячну фінзвітність зовнішнім користувачам?

Податківцям точно ні. Адже для платників податку на прибуток податковими (звітними) періодами однозначно є квартал і рік (ст. 137 ПКУ). Та й органам статистики вона без потреби. Їм цікава лише квартальна і річна фінзвітність (п. 2 Порядку подання фінзвітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419).

Звіт про управління «середняків»

Починаючи з 2018 року разом із фінзвітністю всім підприємствам (за виключенням мікро- та малих) доведеться подавати Звіт про управління (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). Цей документ міститиме фінансову і нефінансову інформацію, яка характеризує стан та перспективи розвитку підприємства, розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.

За вимогами Директиви № 2013/34/ЄС* нефінансова інформація у Звіті про управління повинна включати аналіз екологічних і соціальних аспектів виробничо-господарської діяльності, необхідних для розуміння розвитку, результативності або стану підприємства.

* Директива Європейського Парламенту та Ради про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов’язані з ними звіти певних типів компаній від 26.06.2013 р. № 2013/34/ЄС.

Форму Звіту про управління визначить Мінфін разом із Держстатом (ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік).

Але середні підприємства мають право не відображати в такому Звіті нефінансову інформацію.

А тому «середняки» повинні визначитися, будуть вони вносити до Звіту про управління нефінансову інформацію чи ні

Свій вибір їм необхідно закріпити в ОП.

Нагадаємо! Когорту середніх формують підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінзвітності за минулий рік (у нашому випадку — 2017) вписуються в рамки щонайменше двох із таких трьох критеріїв (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік):

1) балансова вартість активів — до 20 млн євро;

2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 млн євро;

3) середня кількість працівників — до 250 осіб.

Увага! З 2018 року для бухобліку та фінзвітності застосовують градацію підприємств, яка встановлена ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Орієнтир — дані фінзвітності за 2017 рік.

А ось у податкових цілях, як і раніше, для визначення категорії підприємства (мале, середнє, велике — не плутайте з великим платником податків) звертаються до ч. 3 ст. 55 ГКУ.

МСФЗ-новачки і ОП

За приписами ч. 6 ст. 121 Закону про бухоблік після подання першої фінзвітності або консолідованої фінзвітності за МСФЗ підприємство зобов’язане вести бухоблік відповідно до ОП, складеною за міжнародними стандартами.

Тобто МСФЗ-зобов’язані підприємства повинні в бухобліку спиратися на ОП, розроблену на підставі МСФЗ

Така вимога Закону про бухоблік наштовхує на думку, що після подання першої МСФЗ-звітності тепер не можна буде вести бухоблік за П(С)БО, складати на його підставі фінзвітність, а потім її трансформувати відповідно до вимог МСФЗ.

Важливо! З 01.01.2018 р. до лав тих, хто вже складав МСФЗ-фінзвітність, зобов’язані будуть приєднатися підприємства, які:

— належать до категорії великих**, але не є публічними акціонерними товариствами, банками і страховиками;

** Хто до них належить, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4.

— здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, але не є публічними акціонерними товариствами.

МСФЗ-новачкам для того, щоб встановити перший звітний період, за який їм належить відзвітувати за МСФЗ, треба звернутися до МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».

Відправною точкою для визначення першого звітного МСФЗ-періоду є дата переходу на МСФЗ — початок першого періоду, за який суб’єкт господарювання подає повну порівняльну інформацію згідно з МСФЗ у своїй першій МСФЗ-звітності (додаток А до МСФЗ 1).

Виходячи з логіки спільного листа НБУ, Мінфіну і Держстата від 07.12.2011 р. № 12-208/1757-14830, № 31-08410-06-5/30523, № 04/4-07/702, підприємства можуть обрати дату переходу на МСФЗ — 01.01.2018 р. або 01.01.2017 р.

Якщо датою переходу на МСФЗ буде прийнято 01.01.2018 р., то:

— період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. буде порівняльним періодом для першої звітності за МСФЗ. Фінзвітність за 2018 рік складають за П(С)БО, а потім трансформують відповідно до вимог МСФЗ;

— першим звітним періодом для МСФЗ буде проміжок з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. Відповідно перша МСФЗ-звітність буде складена за 2019 рік;

— починаючи з 01.01.2020 р. для ведення бухобліку підприємство зобов’язане застосовувати ОП, складену згідно з МСФЗ.

Якщо датою переходу на МСФЗ буде визначено 01.01.2017 р., тоді:

— за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. подають порівняльну інформацію. Для чого фінзвітність за 2017 рік трансформують за вимогами МСФЗ;

— першу МСФЗ-звітність складають уже за 2018 рік;

з 01.01.2019 р. бухоблік ведуть згідно з ОП, складеною на підставі МСФЗ.

Увага всім тим, хто застосовував МСФЗ до єврозмін, внесених до Закону про бухоблік, і першу МСФЗ-звітність уже подав у попередні роки або подасть за 2017 рік!

МСФЗ-старим розроблену за міжнародними стандартами ОП доведеться застосовувати вже з 01.01.2018 р. Врахуйте цей момент!

Інші євроремонтні зміни і ОП

Щодо інших євроудосконалень Закону про бухоблік, то вони, на наш погляд, не мають відношення до ОП. Одні з них не надають підприємству права вибору. Наприклад, можливість додаткового перерахунку фінансової звітності в іноземну валюту, якщо того зажадають користувачі (ст. 5 Закону про бухоблік). Буде вимагати власник або інвестор, куди подінемося — перерахуємо у вказану ними інвалюту.

Також нікуди не дітися від необхідності оприлюднення річної фінзвітності разом з аудиторським висновком у встановлені ст. 14 Закону про бухоблік строки.

Інші єврозміни зачіпають сферу організації бухгалтерського обліку. Яскравий приклад — вибір підприємством форми організації бухобліку для забезпечення його ведення (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік). Зверніть увагу: тут мова йде саме про забезпечення ведення бухобліку (шляхом створення бухгалтерської служби, залучення стороннього підприємства/фахівця тощо), а не про методику його ведення — ОП.

З приводу того, які недоліки первинки вважати неістотними, — питання на сьогодні відкрите. Мінфін займає вичікувальну позицію. Чи допоможе в спорі з контролерами, якщо такі ознаки підприємству зафіксувати в наказі про облікову політику? Дуже на це сподіваємося!

висновки

  • Сформувати ОП — означає обрати один варіант з декількох — альтернативних, встановлених П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами з бухобліку.
  • За наявності підстав з п. 9 П(С)БО 6 підприємство може переглядати свою ОП у будь-який момент протягом звітного року. Змінити ОП під євровдосконалення Закону про бухоблік слід з початку 2018 року.
  • Якщо встановити як додатковий звітний період місяць, то кінець його останнього дня стане датою балансу з усіма випливаючими звідси наслідками.
  • Підприємствам, що належать до середніх, треба прописати у своїй ОП, чи будуть вони відображати у Звіті про управління нефінансову інформацію.
  • Після подання першої фінзвітності за МСФЗ підприємство повинне вести бухоблік згідно з ОП, складеною за міжнародними стандартами.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд