Теми статей
Обрати теми

Податковоприбуткові особливості у збитківців

Свіриденко Алла, податковий експерт
Звісно ж, для підприємства, «заточеного» під отримання прибутку, збиток — сам собою явище малоприємне. Але примножити неприємності підприємства може той факт, що від’ємне значення об’єкта оподаткування позбавляє його окремих «привілеїв», які ПКУ надає платникам податків, що декларують прибуток

«Процентна» різниця (п. 140.2 ПКУ)

Отже, першу «залежну» від прибутку податкову різницю знаходимо в п. 140.2 ПКУ. Тут говориться, що фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями*, нарахованими в бухобліку за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, над 50 % сум фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і амортизаційних відрахувань за даними фінзвітності звітного податкового періоду, в якому відбувається нарахування відсотків.

* Якщо величина боргових зобов'язань перевищує власний капітал у 3,5 раза.

Коротко нагадаємо, як розраховується така різниця**. Для цього підприємство зіставляє величину нарахованих відсотків (СВ) з 50 % (тобто 1/2) фінрезультату (ФР), визначеного без урахування фінвитрат (Вфін) та амортвідрахувань (Ав), і знаходить суму перевищення. Те ж саме у вигляді формули:

** Детальніше про «процентну» різницю читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16, с. 37; 2017, № 59, с. 29(ср. ).

Сперев = СВ - (ФР + Вфін + Ав) / 2.

Отримана сума перевищення і буде тією самою збільшуючою фінрезультат різницею, яка зменшує в податковому обліку величину витрат на відсотки. Простіше кажучи, після застосування різниці за п. 140.2 ПКУ «зайва» частина відсотків пов’язаним нерезидентам з витрат виключається.

Тут ми підійшли до найцікавішого: у розрахунку різниці бере участь як додатний фінрезультат (прибуток), так і від’ємне значення об’єкта оподаткування.

При цьому погляньте на формулу: якщо показник [(ФР + Вфін + Ав) / 2] дорівнює нулю або має від’ємне значення (за рахунок перевищення від’ємного ФР над сумою Вфін і Ав), то фінрезультат збільшують на всю (!) суму нарахованих відсотків за операціями з пов’язаними особами-нерезидентами (див. лист ДФСУ від 06.04.2016 р. № 7540/6/99-99-19-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 8, ГУ ДФС у м. Києві від 06.09.2017 р. № 1828/ІПК/26-15-12-03-11, категорія 102.07 БЗ). Виходить,

ПКУ обмежує можливість збиткових підприємств включати «нерезидентні» відсотки у витрати, тому через збільшуюче коригування за п. 140.2 ПКУ воно повинне виключити їх з розрахунку податку на прибуток

Але і це ще не все. За правилами п. 140.3 ПКУ платник, який відобразив збільшуючу «процентну» різницю, має право в наступних звітних періодах зменшити фінрезультат на таку суму, але зменшену щорічно на 5 % від неврахованої суми відсотків. Проте таке зменшення здійснюється з урахуванням обмежень, установлених у п. 140.2 ПКУ. Тому знову повертаємося до нашої формули: якщо за рахунок збитків показник [(ФР + Вфін + Ав) /2] у звітному періоді має від’ємне значення, показати зменшуючу різницю знову-таки не можна. Таке зменшення доведеться відкласти на наступні періоди (див. листи ДФСУ від 04.04.2017 р. № 6986/6/99-99-15-02-02-15, від 26.06.2017 р. № 823/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, категорію 102.13 БЗ).

«Благодійна» різниця (п.п. 140.5.9 ПКУ)

Ще одна різниця, розмір якої залежить від величини оподатковуваного прибутку, цього разу минулого року, — це різниця з п.п. 140.5.9 ПКУ. Він вимагає від благодійників збільшувати фінрезультат на суму грошових коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безкоштовно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

У чому суть розрахунку цієї різниці? Річ у тому, що в бухобліку благодійника сума допомоги в повному обсязі потрапляє до складу витрат звітного періоду і таким чином зменшує базу обкладення податком на прибуток. Далі малодохідники залишають усе як є. А ось високодохідники визначають: чи перевищує сума пожертвування 4 % оподатковуваного прибутку минулого року. Якщо ні, жодних коригувань робити не потрібно, тобто пожертвування в повній сумі зменшує базу оподаткування благодійника за бухгалтерськими правилами. Якщо ж сума допомоги перевалила за 4 %, тоді «вершок» збільшує бухфінрезультат. Виходить, якщо минулого року прибутку не було взагалі, тоді фінрезультат доведеться збільшити на всю суму допомоги.

Тобто у збиткового підприємства благодійна допомога базу оподаткування податком на прибуток не зменшує

Податківці, до речі, стверджують так само (див. листи ДФСУ від 16.09.2016 р. № 20223/6/99-99-15-02-02-15 і ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 27.12.2017 р. № 3164/ІПК/04-36-12-32-20).

«Спортивно-благодійна» різниця (п.п. 140.5.14 ПКУ)

Схожа умова встановлена п.п. 140.5.14 ПКУ. Тут передбачено: фінрезультат збільшують на суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізкультури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізкультури і спорту інвалідів, спортивним федераціям олімпійських видів спорту, які є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуга у розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Відповідно, якщо прибутку не було, на збільшення фінрезультату йде вся сума допомоги.

Дивідендний аванс (п.п. 57.11.2 ПКУ)

Податковий збиток нарахуванню і виплаті дивідендів не перешкода (на відміну від збитку бухгалтерського, див. с. 29). Проте наявність збитку безпосередньо вплине на порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Яким чином?

За загальним правилом з п.п. 57.11.2 ПКУ дивідендний аванс розраховують із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.

Зрозуміло, що в тому випадку, коли фінрезультат (з урахуванням коригування на податкові різниці) мав від’ємне значення (просто підприємство задекларувало збитки), оподатковуваним «перевищенням» буде вся сума нарахованих дивідендів. Інакше кажучи, якщо виплачувати дивіденди за збитковий рік, тоді дивідендний аванс доведеться заплатити з усієї суми дивідендів (див. листи ДФСУ від 06.06.2017 р. № 466/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 24.05.2018 р. № 2312/6/99-99-12-03-06-15/ІПК). Відповідно, зарахувати його до рахунку сплати податку на прибуток можна буде тільки у тому періоді, коли з’явиться цей самий прибуток.

Детальніше про оподаткування виплати дивідендів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 26, с. 4.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі