Імпорт у посилках для «юриків»

В обраному У обране
Друк
Ольховик Ольга, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Жовтень, 2018/№ 81
Зовсім нещодавно* ми розповіли про те, як проходять митницю посилки, відправлені з-за кордону на ім’я фізичних осіб. Сьогодні ж розглянемо питання, що виникають у підприємств — одержувачів імпортних посилок.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 79, с. 18.

Підприємству, яке замовляє товар із-за кордону, насамперед слід зважати на обмеження, що діють у сфері зовнішньоекономічних розрахунків. І, звісно ж, потурбуватися про документальний супровід здійснюваної операції. Адже в обліку без первинки ніяк не обійтися.

Чи потрібен договір із постачальником «посильного» товару? Як можна розрахуватися за замовлений товар? Як відбувається розмитнення та які податки доведеться сплатити? На ці та інші запитання ми зараз і дамо відповіді.

Чи потрібен договір з нерезидентом?

Підприємство, яке бажає придбати будь-що у закордонного продавця, зобов’язане укласти з ним зовнішньоекономічний договір у простій письмовій або електронній формі, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України (ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХII).

Але не варто забувати й про те, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦКУ). Отже,

формально сам папір з назвою «контракт» зовсім не обов’язковий

Щоправда, будь-які інші документи-замінники (наприклад, публічна пропозиція про угоду (оферта) та підтвердження її прийняття іншою стороною, інвойс чи інші) можуть виступати договором тільки у разі, якщо вони міститимуть усі обов’язкові реквізити та істотні умови договору (їх перелік див. у п. 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. № 201).

Але чи зможе підприємство сплатити за товар на підставі таких документів-замінників? І чи вийде розмитнити товар, не маючи власне договору?

НБУ в листі від 07.07.2015 р. № 22-01012/46746 саму можливість використання як договору інших документів не заперечує, але акцентує увагу на тому, що такі документи мають:

1) бути належним чином оформлені;

2) містити достатню інформацію про сторони, між якими здійснюються розрахунки, умови та вимоги, відповідно до яких виникають зобов’язання, а також прийняття стороною пропозиції (оферти) та вчинення нею відповідних дій.

І хоча у згаданому листі йдеться про документальне підтвердження експорту послуг, до імпорту товарів підхід у банкірів має бути ідентичним. Тож, ймовірно, оплату нерезиденту реально здійснити і без договору.

А про те, що документи-замінники можуть бути прийняті митними органами замість договору, зазначалося ще в листі ДМСУ від 14.07.2009 р. № 11/6-10.10/6714-ЕП. Тобто розмитнити товар без договору теж цілком реально. Тим паче що зараз ні договір, ні документи, що його замінюють, митникам взагалі не подають, а лише вносять відповідні дані про ці документи до митної декларації (МД) (ч. 3 ст. 335, п. 7 ч. 8 ст. 257 МКУ).

Скажемо кілька слів про електронну форму ЗЕД-договору.

Відповідно до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.80 р. будь-які положення ст. 11, 29 або ч. II Конвенції, що допускають «неписьмовість» договору купівлі-продажу, незастосовні, якщо однією з його сторін є українське підприємство. Тобто якщо підприємство замовляє товар у резидента країни-учасниці Конвенції, договір має бути укладений виключно у письмовій формі. А електронний договір вважається укладеним у письмовій формі тільки за умови, що він підписаний у порядку, передбаченому ст. 12 Закону № 675* (див. ч. 12 ст. 11 цього ж Закону). От лишень

* Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII.

електронним цифровим підписом підписати ЗЕД-договір не вийде,

оскільки порядку визнання іноземних сертифікатів ключів на сьогодні немає (див. лист НБУ від 16.06.2017 р. № 40-0005/42751).

Утім, ст. 12 Закону № 675 передбачає ще кілька способів підписання електронних договорів. Нещодавно про них згадували й податківці (див. лист ДФСУ від 13.07.2018 р. № 21363/7/99-99-18-02-02-17).

Як розрахуватися за товар із посилки?

Розрахунки між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обігу здійснюються в іноземній валюті та лише через уповноважені банки в порядку, установленому НБУ (ст. 7 Декрету № 15-93*). Аналогічну норму містить і ст. 7 Закону № 2473**, який набере чинності 07.02.2019 р. Це означає, що

* Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

оплатити посилку з-за кордону шляхом видачі (чи перерахування на картку працівника) валюти під звіт або відшкодування працівникові витрачених ним особистих коштів не можна

Корпоративні платіжні картки (КПК) для здійснення розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами теж використовувати заборонено (п.п. 8.3 п. 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492).

Тому здійснити оплату можна тільки шляхом перерахування коштів з поточного валютного рахунку підприємства на рахунок нерезидента-продавця.

Врахуйте: за порушення порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету № 15-93, передбачена відповідальність у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, використаних під час таких заборонених розрахунків (див. ст. 16 Декрету № 15-93). Штраф у розмірі до 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, передбачає і ч. 4 ст. 14 Закону № 2473. Щоправда, якщо вам усе-таки вдасться проплатити з КПК, застосування цього штрафу, на наш погляд, буде необґрунтованим (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 49, с. 21).

Крім того, пам’ятайте: якщо перерахування коштів нерезиденту стане першою подією за імпортною операцією, то ввезти попередньо оплачений товар (а точніше документально підтвердити таке ввезення) потрібно не пізніше 180 календарних днів з дати перерахування авансу. Інакше податківці нарахують пеню за порушення строків зовнішньоекономічних розрахунків (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 46, с. 13).

Чи підлягає посилка оподаткуванню?

Згідно з МКУ посилка з-за кордону може мати статус міжнародного поштового відправлення (далі — МПВ) або міжнародного експрес-відправлення (далі — МЕВ). Таке МПВ/МЕВ оподатковується митними платежами (згідно з п. 27 ч. 1 ст. 4 МКУ до них відносять мито, акцизний податок та ПДВ), якщо воно містить:

— підакцизні товари;

— «безакцизні» товари вартістю, що перевищує еквівалент 150 євро.

Зверніть увагу: для розрахунку «стап’ятдесятиєврового» ліміту береться вартість не кожного окремого МПВ/МЕВ, а сумарна вартість усіх МПВ/МЕВ, призначених для одного одержувача, що пересилаються в одній депеші поштового оператора/одному вантажі експрес-перевізника. Тобто навіть якщо підприємство замовить кілька «закордонних» товарів у різний час і відправлені вони будуть кількома посилками, але одночасно і одним перевізником, то при розрахунку ліміту буде враховано вартість усіх замовлень. І без сплати податків можна буде обійтися тільки в тому разі, якщо їх сумарна вартість не перевищить 150 євро.

Як відбувається розмитнення?

Тут усе залежить від того, чи підлягає посилка оподаткуванню.

Неоподатковувані МПВ/МЕВ (тобто ті, в яких пересилають «безакцизні» товари сумарною вартістю не більше 150 євро), декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Жодної участі одержувача посилки у процесі її декларування не потрібно.

А ось оподатковувані відправлення підлягають письмовому декларуванню (ст. 236 МКУ) шляхом подання МД (п. 3 Положення про МД, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450). Тобто

оподатковувані посилки декларують у загальному порядку — так само, як і товари, що переміщуються в будь-який інший спосіб

Форма МД затверджена згаданою вище постановою КМУ, а порядок її заповнення прописаний у наказі Мінфіну від 30.05.2012 р. № 651.

Врахуйте: разом із МД митникам подають рахунок чи інший документ, що визначає вартість товару (ч. 3 ст. 335 МКУ). Отже, без такого документа при імпорті посилки не обійтися.

Саме на підставі декларативних документів у разі попередньо оплаченого імпорту банк зніме операцію з валютного контролю. Тобто підтвердженням неоподатковуваного постачання для нього стануть товаросупровідні документи, на підставі яких здійснювалося декларування (для цього підприємство має надати їх у банк), а оподатковуване постачання підтвердить МД. Оскільки банк побачить необхідну інформацію в реєстрі МД, подавати МД банку не потрібно (п. 3.3 розд. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136).

Скільки доведеться заплатити?

Мито. Базу оподаткування митом визначають відповідно до ст. 279 МКУ. Її ч. 1 свідчить, що базою оподаткування є:

— митна вартість товарів — для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита;

— кількість товарів у встановлених законом одиницях виміру — для товарів, на які встановлено специфічні ставки мита;

— і митна вартість товарів, і їх кількість — для товарів, на які встановлено комбіновані ставки мита.

Інформацію про розмір усіх трьох видів ставок можна знайти у Митному тарифі України для кожної позиції УКТ ЗЕД

Митну вартість визначають згідно з гл. 9 розд. III МКУ. І перераховують у національну валюту за курсом НБУ, що діє на дату подання МД або на дату здійснення митних формальностей, якщо їх здійснюють без подання МД (ч. 4 ст. 295, ст. 31 МКУ).

Акцизний податок. Базою оподаткування акцизним податком є:

— у разі застосування адвалорних ставок — вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням ПДВ та акцизного податку (п.п. 214.1.2 ПКУ);

— у разі застосування специфічних ставок — величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ПКУ);

— у разі застосування одночасно адвалорних та специфічних ставок — база оподаткування, визначена за двома попередніми правилами (п. 214.5 ПКУ).

Перерахунок іноземної валюти здійснюють за курсом НБУ на дату подання МД, а у разі, коли вона не подається, — на дату визначення податкових зобов’язань (п.п. 214.2, ст. 391 ПКУ). А ставки податку встановлено ст. 215 ПКУ.

ПДВ. Базою оподаткування ПДВ для товарів, що пересилаються у МПВ/МЕВ, є їх фактурна (а з 01.01.2019 р. — митна) вартість, визначена відповідно до ст. 234 МКУ з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті (п.п. 191.1.1 ПКУ). Ставка дорівнює 20 % (або 7 % для певних медпрепаратів/медобладнання).

Декларування та оподаткування товарів, що переміщуються в МПВ/МЕВ

I. Товари (крім підакцизних)

Вартість товару

Мито

ПДВ

Декларування

Не перевищує 150 євро

Не сплачується

Не сплачується

Усне декларування на підставі товаросупровідних документів

Перевищує 150 євро

База оподаткування х ставка відповідно до Митного тарифу України

(Фактурна (з 01.01.2019 р. — митна) вартість + мито) х 20 % (або 7 %)

Митна декларація

II. Підакцизні товари

Вартість товару

Мито

Акциз

ПДВ

Декларування

Незалежно від вартості

База оподаткування х ставка відповідно до Митного тарифу України

База оподаткування х ставка акцизного податку

(Фактурна (з 01.01.2019 р. — митна) вартість + мито + акциз) х 20 % (або 7 %)

Митна декларація

Як оприбуткувати товар з посилки?

Товар з посилки оприбутковують на баланс так само, як і будь-який інший закордонний товар:

1) на дату, коли підприємство отримало контроль над активом, що придбавається, і до нього перейшли ризики його випадкової загибелі або пошкодження, за умови, що вартість такого активу можна достовірно визначити.

Зверніть увагу: дата відображення в обліку імпортного активу не залежить від дати оформлення МД. Ці дати можуть збігатися, тільки якщо саме на дату оформлення МД виконано всі перелічені вище умови.

Більш того, МД не є документом-підставою для оприбуткування товару. Таким документом може виступати інвойс, товарно-транспортна накладна чи інші документи, складання яких передбачене в договорі з нерезидентом.

2) за курсом НБУ, діючим на дату:

— перерахування авансу, якщо першою подією була передоплата;

— визнання товару активом, якщо першим відбулося постачання товару.

Докладніше про облік імпорту товару див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 35-36, с. 3.

висновки

  • Оплатити імпортну посилку можна тільки шляхом перерахування коштів з поточного валютного рахунку підприємства на рахунок нерезидента-продавця.
  • Посилка з-за кордону оподатковується митними платежами, якщо вона містить підакцизні товари або «безакцизні» товари вартістю, що перевищує еквівалент 150 євро.
  • Неоподатковувану посилку декларують в усній формі на підставі товаросупровідних документів. А оподатковувану — в загальному порядку, тобто шляхом подання МД.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити