Теми статей
Обрати теми

Як зменшити ризик проведення інспектування?

Амброзяк Наталя, юрист
На перевірочно-трудову тему вже було написано чимало. Але, як не дивно, запитання все ж залишаються. Та й новобранці в бізнесі як-не-як з’являються. Тож тема досі актуальна. У цьому номері ми не будемо занурюватися в перевірочні подробиці: хто, як і в межах яких повноважень перевіряє. Про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 86. У руках же ви тримаєте звід відповідей на найгостріші запитання. Отже, почнемо.

Як же Держпраці знаходить «потенційних порушників»?

Якщо ми говоримо про інспекційні відвідування і невиїзні інспектування, то достатньо поглянути на перелік підстав для їх проведення. Він передбачений у п. 5 Порядку № 295. Також не забуваємо про інформаційний обмін між ДФСУ, ПФУ і Держпраці відповідно до Порядку № 11-1.

До речі, для того, щоб мінімізувати ризик потрапляння в план перевірок Держпраці на 2020 рік з питань охорони праці, промбезпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, гірничого нагляду, рекомендуємо ознайомитися з критеріями ризиковості, затвердженими постановою КМУ від 06.02.2019 р. № 223.

Та все ж у цьому тематичному номері ми розберемося з потраплянням під найбільш болючі для роботодавця заходи контролю — інспекційні відвідування.

Звідки інформація?

Отже, серед «найгарячіших» джерел, що провокують інспектування:

1) скарга працівника про порушення щодо нього трудового законодавства;

2) скарга фізособи з приводу порушення щодо неї правил оформлення трудових відносин*;

* Детальніше про перевірки на підставі скарг див. на с. 7 цього номера.

3) повідомлення від правоохоронних органів про порушення трудового законодавства;

4) повідомлення посадових осіб контролюючих органів про виявлені в ході проведення ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

5) інформування з боку Держстату, ДФС, ПФУ, профспілок (з приводу порушень щодо членів союзу).

Тепер щодо інформаційного обміну між ДФСУ, ПФУ і Держпраці.

По-перше, наявність тих чи інших ознак не означає, що до вас неодмінно прийдуть з інспектуванням. Проте така ймовірність підвищується.

По-друге, якщо порівняти переліки інформації, встановлені в Порядках № 295 і № 11-1, з’ясовується одна дуже цікава деталь: ці переліки відрізняються.

Різницю видно, як мовиться, неозброєним оком (див. у таблиці).

Інформація, яка передається ПФУ для Держпраці

Порядок № 295

Порядок № 11-1

Інформація від ПФУ для Держпраці передається про роботодавців (страховиків):

у яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу

у яких у звітному періоді відображений початок трудових відносин, але повідомлення про прийняття на роботу не направлене

які нараховують заробітну плату менше мінімальної

які нараховують зарплату нижче мінзарплати за основним місцем роботи (крім тих, хто у звітності заповнив ознаку «неповний робочий час» та почав і завершив трудові відносини у звітному періоді)

у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого дня, збільшилася на 20 % і більше

які у звітному місяці збільшили на 20 % і більше кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час»

у яких щодо працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП і Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР)

які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб (тобто працівників), що перебували у відпустці «за свій рахунок» більше встановленої законом тривалості та яким зарплата не нараховувалася

у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення зарплати менше суми нарахованої індексації

у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб (тобто працівників) і загальної суми зарплати не змінювалися

у яких 30 % і більше «найманців» працюють на умовах ЦПД

у яких кількість застрахованих осіб (тобто працівників), що працюють на умовах ЦПД, більша, ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці, та/або їх кількість значно збільшилася порівняно з попереднім звітним місяцем*

* Розрахунки «допустимої» кількості ЦПДшників тут різні. Наприклад, у вас у штаті 4 співробітники. Ви хочете укласти 1 ЦПД. Якщо керуватися Порядком № 295, то є всі підстави повідомляти про вас Держпраці. Якщо ж використовувати Порядок № 11-1, то підстав передавати про вас інформацію немає. Адже в цьому випадку кількість ЦПДшників не перевищує кількості штатних працівників.

з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення співробітників на 10 % і більше

у яких у звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності працівників на 10 % і більше порівняно з попереднім звітним місяцем

Інформація від ПФУ Держпраці передається про працівників (застрахованих осіб):

які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного «роботодавця» більше за один рік

виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного страховика (тобто «роботодавця») більше за один рік

працюють за сумісництвом у 5 і більше страховиків (тобто роботодавців)

Стосовно податківців: перелік інформації, яку передають органи ДФС у Держпраці, передбачений у п.п. 6 п. 5 Порядку № 295. Сюди потрапила інформація про:

— факти порушень законодавства про працю, виявлені в ході здійснення контрольних повноважень;

— невідповідність пропорцій між кількістю працівників і обсягами виробництва роботодавця (виконаних робіт, наданих послуг) середнім показникам за відповідним видом діяльності.

Достатньо часто такі висновки супроводжують претензії фіскалів до реальності операцій. Згадайте про їх улюблений аргумент: «для виконання зобов’язання за договором недостатньо трудових ресурсів». Цей аргумент на рівні ВС далеко не завжди «вистрілює». Судді Вищої судової інстанції на противагу наводять інші можливості залучення людського ресурсу (у тому числі й аутстаффінг). Але така інформація цілком може стати підставою для інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;

— факти здійснення господарської діяльності без держреєстрації. Саме по собі це порушення викликає безліч запитань*. Особливо у тому, що стосується кваліфікації тих чи інших дій як госпдіяльності без реєстрації. Звісно, Порядок № 295 жодних додаткових положень із цього приводу не містить;

* Детальніше про госпдіяльність без державної реєстрації див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 88, с. 33 і 2018, № 86, с. 30.

— роботодавців із заборгованістю з ЄСВ більше мінімального страхового внеску за кожного працівника.

Що робити?

З інформаторами Держпраці все більш-менш зрозуміло. Але що ж у такому разі робити? Надамо декілька рекомендацій для того, щоб звести до мінімуму ризик зустрічі з трудовими перевіряючими. Отже...

1. Одне з найочевидніших: намагайтеся жити в мирі зі своїми співробітниками. Саме вони є не лише головною ланкою, яка приносить дохід, але і джерелом інформації для Держпраці. Якщо виникла необхідність з якихось причин розлучитися з працівником — знайдіть компроміс.

2. Суворо відстежуйте подання повідомлень про прийнятих найманих працівників. Така дрібниця може привести до вас представників Держпраці.

3. Переводьте своїх співробітників на неповний робочий час поступово. Тримайтеся в межах до 20 % порівняно з попереднім місяцем.

4. При оформленні відпустки «за свій рахунок» пам’ятайте про обмеження, встановлені КЗпП та Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

5. Регулярно проводьте індексацію доходів* або ж підвищуйте заробітну плату.

* Як уникнути індексації, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 28, с. 39.

6. Переводьте співробітників на цивільно-правові договори (ЦПД) поступово. Відстежуйте співвідношення ЦПДшників і найманих співробітників. Воно не повинне перевищувати 30 % від кількості працівників.

7. Уникайте довгограючих (1 рік і більше) і «вічних» (з автоматичним продовженням строку їх дії) ЦПД. Дробіть їх.

При цьому бажано, щоб між закінченням строку одного договору і початком строку наступного був часовий розрив.

Пам’ятайте про ризик прихованих трудових відносин, а також про відповідальність для фізосіб за здійснення госпдіяльності без держреєстрації суб’єктом господарювання (ст. 164 КУпАП). Детальніше про ЦПД читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 86 і 2018, № 91, с. 20.

8. Якщо між фізособою-ЦПДшником і госпсуб’єктом усе-таки плануються тривалі відносини — краще відмовитися від договору цивільно-правового характеру.

9. Співробітник (у тому числі найманий директор), який працює за сумісництвом у 5 і більше роботодавців, підвищує шанси на проведення інспектування. По можливості не допускайте таких ситуацій.

10. Не допускайте заборгованостей з ЄСВ у розмірі більше мінімального страхового внеску за кожного працівника.

Що ж, ось і всі наші рекомендації. Упевнені, що вони допоможуть вам звести до мінімуму можливі зустрічі з трудовим інспектором. Удачі!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі