Працівник-новачок і середня зарплата

* Про те, як правильно прийняти працівника на роботу, щоб не потрапити на «трудові» штрафи, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 7.

Середня зарплата — досить частий гість в розрахункових листках працівників. Виходячи з «середньої» оплачують періоди тимчасової непрацездатності, відпусток, військової служби, проходження обов’язкових медоглядів тощо.

Але досвідчений бухгалтер знає, що, «відпускна», «непрацездатна» та «інша» середня зарплата — це, як говорять в Одесі, три великі різниці.

Вся річ у тім, що механізм розрахунку лікарняних/декретних та інших «середньозарплатних» виплат регулюють два різні Порядки.

Так, у питаннях обчислення виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняних/декретних) рулює Порядок № 1266**. Причому, що не може не радувати, розрахунок середньої і для лікарняних, і для допомоги по вагітності та пологах здійснюється за єдиними вимогами.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по соціальному страхуванню, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Особливості розрахунку відпускних, компенсації за невикористану відпустку та інших виплат, що обчислюються виходячи з середньої зарплати, врегульовані в Порядку № 100***. Але, на відміну від «непрацездатної середньої», тут немає одностайності. Попри те, що обчислення «відпускної» та «іншої» середньої заробітної плати регламентує один і той же документ, правила їх розрахунку різні.

*** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

А якщо врахувати, що розрахунок «середньої» працівникові-новачкові взагалі випадає із загальних правил, то є від чого засумувати…

Та ми вам сумувати не дозволимо! ☺ Всі нюанси розрахунку розберемо та на прикладах покажемо! Причому, щоб ви відчули різницю, розглянемо 3 ситуації, коли подія, що спричинила розрахунок середньої, настала: (а) в перший робочий день, (б) до того, як був відпрацьований місяць повністю, і (в) після того, як працівник відпрацював місяць повністю з 1-го до 1-го числа.

Отже, розраховуємо «відпускну», «лікарняну» та «іншу» середньоденну зарплату, якщо подія, з якою пов’язаний її розрахунок, настала…

… у перший робочий день

Якщо подія, що спричинила необхідність розрахунку фактичної середньоденної зарплати, настала в перший робочий день, то на перше місце виходить оклад (тарифна ставка) працівника.

Як, знаючи оклад (тарифну ставку), розрахувати середньоденну зарплату? Порядок такого розрахунку ми навели в табл. 1.

Таблиця 1. Подія настала в перший робочий день

Пояснимо його застосування на прикладах.

Відпускні. Ситуації, коли працівник йде у відпустку з першого робочого дня, зустрічаються не часто.

Але (!) на цей порядок розрахунку відпускних радимо звернути увагу. Адже він також застосовується у випадку, коли у розрахунковому періоді немає жодного відпрацьованого дня.

Приклад 1. Працівник йде в щорічну відпустку з першого робочого дня (з 1 квітня) на 14 календарних днів. Оклад працівника — 20000 грн.

Умовний розрахунковий період — квітень 2018 року — березень 2019 року.

Середньоденна зарплата складе:

20000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 677,97 грн.

Сума відпускних становить:

677,97 грн. х 14 к. дн. = 9491,58 грн.

Лікарняні. І відразу приклади.

Приклад 2. Працівник повинен був стати до роботи з 1 квітня, але цього дня він захворів. Згідно з лікарняним листом він був непрацездатний з 1 по 8 квітня 2019 року. Оклад працівника — 10000 грн. Це місце роботи є його першим робочим місцем (страхового стажу немає).

Фактична середньоденна зарплата складе:

10000 грн. : 30,44 = 328,52 грн.

Денна виплата, розрахована з урахуванням страхового стажу працівника (менше 3 років, відсоток оплати — 50 %):

328,52 грн. х 50 % : 100 % = 164,26 грн.

Страховий стаж працівника за останні 12 місяців менше 6 місяців. Отже, обчислюємо лікарняні виходячи з нарахованої зарплати, з якою сплачувався ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з мінімальної зарплати, встановленої на момент настання страхового випадку (у 2019 році — 4173 грн.).

Визначимо обмежуючу середньоденну зарплату:

4173 грн. : 30,44 = 137,09 грн.

Денна виплата (164,26 грн.) перевищує обмежуючу середньоденну зарплату (137,09 грн.). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь обмежуюча середня. Загальна сума лікарняних складе:

137,09 грн. х 8 к. дн. = 1096,72 грн.

Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що працівник займає 0,75 штатної одиниці (прийнятий на неповний робочий день).

Фактична середньоденна зарплата складе:

10000 грн. х 0,75 : 30,44 = 246,39 грн.

Денна виплата дорівнює:

246,39 грн. х 50 % : 100 % = 123,20 грн.

Зверніть увагу, сума обмежуючої середньоденної зарплати залишиться такою ж, як і в попередньому прикладі (137,09 грн.). При її розрахунку зайнятість працівника не враховується!

Денна виплата (123,20 грн.) нижче обмежуючої середньоденної зарплати (137,09 грн.). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь денна виплата. Загальна сума лікарняних складе:

123,20 грн. х 8 к. дн. = 985,60 грн.

Інші. У розрахунку «іншої» середньої зарплати беруть участь робочі, а не календарні дні.

Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу з 3 квітня 2019 року. Цього ж дня він був направлений у відрядження на 2 дні. Оклад працівника — 15000 грн. У квітні кількість робочих днів (норма) згідно з графіком роботи підприємства (з урахуванням перенесення) — 20, кількість робочих днів з дати прийняття працівника — 18.

Згідно з положенням про преміювання працівникові нарахована щомісячна премія у розмірі 10 % окладу пропорційно відпрацьованому часу.

Розрахуємо середньоденну зарплату. Зверніть увагу, з роз’яснень Мінсоцполітики, озвучених в листі від 11.08.2014 р. № 1146/13/84-14 (ср. ), випливає, що в даному випадку оклад треба розділити на кількість робочих днів (норму) місяця, в якому працівник повинен був стати до роботи.

Середньоденна зарплата дорівнює:

15000 грн. : 20 роб. дн. = 750 грн.

Визначимо суму зарплати, яка була б нарахована працівникові виходячи з умов трудового договору:

15000 грн. : 20 роб. дн. х 18 роб. дн. + (15000 грн. : 20 роб. дн. х 18 роб. дн.) х 10 % : 100 % = 14850 грн.

Денна виплата дорівнює:

14850 грн. : 18 роб. дн. = 825 грн.

Середньоденна зарплата нижча денної виплати. Тому дні роботи у відрядженні оплачуємо як звичайні робочі дні (тобто виходячи з умов трудового договору, а не за «середньою»).

… не відпрацювавши повністю місяць

При розрахунку відпускних і компенсації за невикористану відпустку, як і раніше, орієнтуємося на оклад (тарифну ставку) працівника. Тобто тут без змін.

А ось при розрахунку «лікарняної» та «іншої» середньоденної зарплати оклад більше не виходить на перше місце.

Детально особливості розрахунку середньоденної зарплати для працівника, який не відпрацював жодного календарного місяця повністю, дивіться в табл. 2.

Таблиця 2. Якщо працівник не відпрацював жодного місяця повністю (з 1-го до 1-го числа)

Пояснимо на прикладах, як користуватися таблицею.

Відпускні. І знову уся увага на оклад (тарифну ставку).

Приклад 5. Працівникові, прийнятому на роботу з 4 березня 2019 року, надають щорічну відпустку з 8 квітня тривалістю 5 календарних днів. Оклад працівника — 25000 грн.

Немає жодного повністю відпрацьованого місяця. Тому «відпускну» середньоденну зарплату обчислюємо виходячи з окладу:

25000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 847,46 грн.

Сума відпускних складе:

847,46 грн. х 5 к. дн. = 4237,30 грн.

Лікарняні. Вчимося визначати розрахунковий період.

Приклад 6. Працівник, прийнятий на роботу з 25 березня 2019 року, хворів з 8 по 12 квітня. Загальний страховий стаж більше 8 років. Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.

У розрахунковому періоді з 25 березня по 7 квітня (14 к. дн.) йому нарахована зарплата в загальній сумі 6000 грн.

Перед настанням тимчасової непрацездатності є відпрацьовані дні. Вони дозволяють сформувати розрахунковий період: 25 березня — 7 квітня.

Середньоденна зарплата дорівнює:

6000 грн. : 14 к. дн. = 428,57 грн.

Сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця складе:

428,57 грн. х 5 к. дн. = 2142,85 грн.

«Інші». Тут також уся увага на розрахунковий період.

Приклад 7. Працівник, який був працевлаштований з 4 квітня 2019 року, поступив на військову службу за контрактом з 8 квітня. Зарплата, нарахована в розрахунковому періоді з 4 по 7 квітня (фактичний час роботи до вступу на службу) за фактично відпрацьовані 2 дні, — 500 грн.

Стаття 119 КЗпП зобов’язує роботодавця зберігати середній заробіток за працівниками, які були прийняті на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

500 грн. : 2 роб. дн. = 250 грн.

Сума середньої зарплати за період військової служби в квітні (15 роб. дн.) складе:

250 грн. х 15 роб. дн. = 3750 грн.

До речі, врахуйте, якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня, але не з першого календарного, то такий місяць при розрахунку лікарняних/декретних не вважається повністю відпрацьованим (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880). Отже, тут застосовуємо правила розрахунку, озвучені вище.

А ось при визначенні розрахункового періоду для оплати щорічної відпустки або розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку, місяць, в якому працівник працевлаштований з першого робочого, але не з першого календарного дня, вважається повним місяцем. Про те, як в цьому випадку розрахувати середню, ми з вами зараз і поговоримо.

… відпрацювавши тільки один місяць повністю

Порядок визначення середньоденної зарплати у випадку, якщо працівник-новачок відпрацював на підприємстві хоча б один місяць повністю, наведений в табл. 3.

Таблиця 3. Якщо працівник відпрацював тільки один місяць повністю (з 1-го до 1-го числа)

Пояснимо на прикладах, як користуватися таблицею.

Відпускні. Приклад 8. На підприємстві робочі дні — неділя — четвер, вихідні дні — п’ятниця і субота. Працівник прийнятий на роботу з 3 березня 2019 року (1 і 2 березня — вихідні дні (п’ятниця і субота відповідно), 3 березня — перший робочий день (неділя)). Зарплата за березень склала 15000 грн. Працівникові надають частину щорічної відпустки тривалістю 5 календарних днів з 1 квітня 2019 року.

Розрахунковий період — березень 2019 року. Кількість календарних днів в розрахунковому періоді — 31. Зверніть увагу, попри те, що працівник був прийнятий з 3 березня, кількість календарних днів відповідає повному місяцю з 1 по 31 березня.

Кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період, — 1 день — 8 березня.

Визначимо середньоденну зарплату:

15000 грн. : (31 к. дн. - 1 к. дн.) = 500 грн.

Сума відпускних складе:

500 грн. х 5 = 2500 грн.

Лікарняні. Приклад 9. Працівник, прийнятий на роботу з 25 лютого 2019 року, хворів з 2 по 10 квітня (9 к. дн.). Загальний страховий стаж більше 8 років. Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців. Зарплата за березень склала 25000 грн.

Розрахунковий період — березень 2019 року (31 к. дн.)

Середньоденна зарплата дорівнює:

25000 грн. : 31 к. дн. = 806,45 грн.

Загальна сума лікарняних складе:

806,45 грн. х 9 к. дн. = 7258,05 грн.

«Інші». Зверніть увагу на особливий порядок визначення розрахункового періоду.

Приклад 10. Працівник прийнятий на роботу з 4 березня 2019 року. 8 квітня він надав довідку про те, що у свій робочий день 5 квітня пройшов медичне обстеження і добровільно здав кров. Додатковий день відпочинку за донорство крові буде наданий 2 травня 2019 року.

День медичного обстеження/здачі крові і додатковий день відпочинку за донорство крові оплачують виходячи з середнього заробітку.

У загальному випадку його розрахунок роблять виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Такою подією виступає день проходження медичного обстеження/здачі крові і окремо — додатковий день відпочинку за донорство крові.

У даному випадку працівник пройшов медичне обстеження і здав кров в один день — 5 квітня. Отже, згідно з табл. 2 розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати для оплати цього дня працівникові-новачкові буде період з 4 березня по 4 квітня 2019 року (23 роб. дн. = 19 роб. дн. у березні + 4 роб. дн. у квітні). Адже у працівника немає жодного повністю відпрацьованого місяця.

Припустимо, за цей період йому була нарахована зарплата в загальній сумі 11500 грн. Тоді сума середньоденної зарплати для оплати дня здачі крові складе: 11500 грн. : 23 роб. дн. = 500 грн.

Тепер про оплату додаткового дня відпочинку за донорство крові. Працівник використовує його 2 травня 2019 року. Розрахунок середньої зарплати для оплати цього дня буде проведений згідно з порядком, прописаним у табл. 3: виходячи з виплат, нарахованих за розрахунковий період березень — квітень 2019 року (39 роб. дн. = 19 роб. дн. у березні + 20 роб. дн. у квітні). Тобто розрахунковий період сформують два місяці: не повністю відпрацьований березень (з дати прийняття по 31 число) і повний квітень (з 1 по 30 число).

Припустимо, що загальна сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, склала 19500 грн. Тоді сума середньоденної зарплати для оплати додаткового дня відпочинку за донорство крові дорівнює: 19500 грн. : 39 роб. дн. = 500 грн.

Ну а на завершення нашої статті декілька підказок. Детально про розрахунок лікарняних і допомоги по вагітності та пологах ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 78. Особливості розрахунку «іншої» середньої зарплати були розглянуті в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 102.

А ось відпусткам і їх оплаті присвячений спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 31. Просимо любити і шанувати. ☺