ПЗ на період раніше: як виправити?

Хоча ПК урівноважений «компенсуючими» ПЗ і недоплати як такої не виникає*,

* Причому ця помилка не зачепить і ПДВ-розподіл (при оподатковуваній і пільговій діяльності), оскільки при розрахунку коефіцієнта розподілу «ЧВ» і загальні, і оподатковувані обсяги рахують без урахування (!) «компенсуючих» ПЗ (детальніше про ПДВ-розподіл за ст. 199 ПКУ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 104-105, с. 3 і № 1-2, с. 11).

Інакше, якщо залишити все, як є, і нічого не виправляти, фіскали можуть при перевірці зняти ранній ПК в одному періоді і донарахувати ПЗ в іншому (тоді як ранні зайві ПЗ або ПК, якого у періоді не вистачає, податківці найчастіше не помічають, залишаючи їх виправлення на розсуд платника) і через це «пришити» платникові недоплату одразу у двох періодах з усіма подальшими штрафонебезпечними наслідками.

Тому з’ясуємо, як ситуацію виправити.

Переносимо ПК з ПЗ у свій період

Для виправлення помилки необхідно взагалі-то перенести ПК з ПЗ із квітня в травень. Для цього доведеться подати два уточнюючі розрахунки (УР):

— до квітня — УР, що знімає ПК з ПЗ і

— до травня — УР, що додає ПК з ПЗ.

Далі про перенесення ПК з ПЗ детальніше.

Перенесення ПК. З перенесенням ПК загалом не повинно бути складнощів. Для цього достатньо:

— у ряд. 10.1 першого УР (до квітневої декларації) відмінусувати зайвий ПК (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д5, в якому зняти зайвий ПК з «-» одним рядком);

— у ряд. 10.1 другого УР (до травневої декларації) додати ПК (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д5, в якому додати ПК одним рядком).

Зверніть увагу, що і в першому, і в другому випадку уточнюючий додаток Д5 заповнюють тільки на суму помилки — «дельту». Тому повністю переписувати Д5 наново з усіма контрагентами не треба (БЗ 101.24). Детальніше про заповнення Д5 при виправленні ПДВ-помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 46, с. 20.

Перенесення ПЗ. По суті, аналогічним чином (зняти у квітні/додати в травні — щоправда, через свій «компенсуючий» ряд. 4.1 УР) переносити треба і ПЗ. Проте є нюанс: ПЗ прив’язані до ПН, тому також треба виправити і ПН. Адже через помилку в квітневій зведеній компенсуючій ПН «прописалися» зайві ПЗ наступного місяця — травня.

Тому далі поговоримо про виправлення ПН.

Виправляємо ПН

На жаль, помилка зачепила одразу дві зведених компенсуючих ПН і призвела до того, що:

— квітнева зведена ПН — завищена, а

— травнева зведена ПН — занижена.

Раз справа в сумах, то слід виправити сумову помилку в ПН. Хоча щодо сумових помилок податківці останнім часом стали просувати свою фіскальну теорію (про яку скажемо пізніше). А поки — про виправлення сумових помилок традиційним способом.

Виправляючий РК (базовий підхід). Згідно зі ст. 192 ПКУ РК складається також для виправлення помилок, допущених у ПН, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації. Тому за ПКУ будь-які помилки (включаючи сумові) виправляють за допомогою РК. Для цього поточною датою виявлення помилки до помилкової ПН складають виправляючий РК (збільшуючий або зменшуючий).

Тобто щоб виправити дві ПН, необхідно поточною датою виявлення помилки скласти два РК:

— до квітневої зведеної ПН — зменшуючий РК;

— до травневої зведеної ПН — збільшуючий РК.

Зверніть увагу, що компенсуючі коригування показують у тих же рядках декларації, що і власне «компенсуючі» ПЗ (тобто в ряд. 4.1, 4.2), а ось розшифровують при цьому такі РК-коригування в додатку Д1. Тому виправляючи, як зазначалося вище, за допомогою двох УР помилки і переносячи «компенсуючі» ПЗ з квітня в травень, доведеться:

— у ряд. 4.1 першого УР (до квітневої декларації) відмінусувати зайві «компенсуючі» ПЗ (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д1, в якому зняти ці ПЗ з «-» одним рядком);

— у ряд. 4.1 другого УР (до травневої декларації) додати «компенсуючі» ПЗ (і разом з УР подати уточнюючий додаток Д1, в якому додати ці ПЗ одним рядком).

Розглянемо виправлення помилки на прикладі.

Приклад. У квітні помилково відобразили травневий ПК (1000 грн.) і через це завищили квітневі «компенсуючі» ПЗ (на 1000 грн.). Тоді помилку виправляємо так:

* Інші рядки УР заповнюємо з урахуванням даних з помилкових декларацій.

Перевиписування/довиписування ПН (підхід податківців). Однак фіскали останнім часом стали просувати позицію про те, що сумові помилки треба виправляти в два кроки, тобто:

— скласти і зареєструвати зменшуючий РК (для повного обнулення помилкової ПН);

— скласти і зареєструвати нову ПН (на правильний обсяг постачання) датою першої події.

Про це йшлося в листах ДФСУ від 31.05.2019 р. № 2495/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 07.05.2019 р. № 1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.03.2019 р. № 1331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 4), а щодо компенсуючих ПН — у листі ДФСУ від 25.03.2019 р. № 1232/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і БЗ 101.15 (ср. ).

До речі, так само (через зменшуючий РК і перевиписування ПН) податківці радять виправляти і помилкове непроставляння в лівій верхній частині ПН цифрової ознаки зведеності: 1 — 4 (лист ДФСУ від 18.04.2019 р. № 1671/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча, насправді, навіть якщо цей необов’язковий реквізит ПН не виправити, ПК у покупця не повинен зникати (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 44).

Так от, якщо дотримуватися порад контролерів, то виходить, що в нашій ситуації дві помилкові ПН (квітневу і травневу) необхідно обнулити і перевиписати наново з правильним обсягом.

Але ж якщо помилку виявили з часом (як у нашому випадку — у липні), то перевиписування і запізніла реєстрація ПН загрожують платникові неабиякими штрафами за п. 120¹.1 ПКУ (особливо якщо врахувати, що «компенсуючі» ПЗ у зведених ПН зазвичай вагомі). Нагадаємо, що, на відміну від позиції Мінфіну (про нештрафування компенсуючих ПН за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, лист Мінфіну від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306), податківці висловлюються за застосування штрафів до будь-яких компенсуючих ПН, у тому числі за п.п. «б» (листи ДФСУ від 24.05.2019 р. № 2365/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 17.04.2019 р. № 1641/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча деяким платникам вдавалося відбитися від штрафів за допомогою суду (детальніше про судову практику за штрафами див. статтю «Несвоєчасна реєстрація ПН . Розбираємо спірні випадки» цього номера).

І, до речі, навіть якщо і просувати варіант із ПН, то з повним перевиписуванням зведеної компенсуючої ПН (в яку помилково щось не включили) податківці явно перегинають палицю, оскільки цілком можна було обійтися доскладанням ПН на різницю (ПЗ, яких не вистачає). Адже самі ж фіскали (!) визнають можливість складання протягом звітного періоду декількох зведених компенсуючих ПН, оскільки це (як вони самі ж підкреслюють) не заборонено Порядком № 1307* (БЗ 101.16).

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

І, може, тому нещодавно в одній ІНК податківці щодо виправлення зведених компенсуючих ПН висловилися м’якше і запропонували:

— зайві рядки в них виключати зменшуючим РК, а — на рядки, яких бракує (тобто на помилково недовключені ПН) складати окрему нову компенсуючу ПН відповідною датою (лист ДФСУ від 05.07.2019 р. № 3107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Хоча, насправді,

Тому погодитися з контролерами можна тільки після внесення змін до Порядку № 1307 і ПКУ.

Тож РК-варіант, насправді, є єдино законним. Інша справа, що у продавця він може призводити до викривлення ліміту (виникнення в СЕА незникаючого ΣПеревищ). Але ж при варіанті податківців таке викривлення ліміту вийде ще більшим!

Бухоблік. І не забудьте також виправити помилку (перенести ПК з ПЗ) і в бухобліку. Тобто на підставі бух- довідки поточним місяцем виправлення помилки: (1) відсторнувати (методом «червоне сторно») зайві квітневі:

(2) відновити ПК із ПЗ (аналогічними записами — «не сторно»).

Також зверніть увагу, що «компенсуючі» ПЗ потрапляють у витрати (Дт 949). Тому, якби помилку, наприклад, виявили з часом і через неї, скажімо, у прибутківця-квартальника в якомусь із кварталів виявилися завищені витрати (відповідно занижений об’єкт оподаткування), а в іншому — занижені витрати (об’єкт завищений), то уточнитися слід було б і з податку на прибуток. Детальніше про виправлення помилок (бухгалтерських і прибуткових) див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25.

І на завершення відмітимо, що за діючими правилами «компенсуючі» ПЗ нараховують у тому періоді, в якому виникло право на ПК (незалежно від того, відображено ПК чи притримано з урахуванням 1095 днів; БЗ 101.06) або в періоді фактичного використання товарів, послуг, необоротних активів у неоподатковуваній/негосподарській діяльності (п. 198.5 ПКУ). Тому зверніть увагу: виправляти довелося б наполовину менше, якщо є можливість почекати з «компенсуючими» ПЗ і відкласти їх нарахування, скажімо, до періоду фактичного використання товарів, послуг, необоротних активів у неоподатковуваній/пільговій діяльності. І заразом на той час притримати також і ПК (бо в запасі є 1095 днів, п. 198.6 ПКУ). Тоді достатньо буде виправити тільки один помилковий квітень, а з травнем нічого робити не треба (оскільки ПК з «компенсуючими» ПЗ покажемо у відповідному періоді — як операцію поточного періоду).