Теми статей
Обрати теми

Постачальник не дає ПН: як бути

Амброзяк Наталя, юрист, Павленко Олексій, податковий експерт
Дуже розхожа ситуація на практиці, від якої страждають покупці: постачальник не надіслав належно оформлену ПН, зареєстровану в ЄРПН. Сьогодні розглянемо можливі дії покупця, щоб добитися від постачальника коректно-повноцінної ПН і зменшити його втрати від таких надзвичайних ситуацій.

Постачальник залишив вас без ПН або зареєстрував некоректну ПН, тому право на ПК у вас поки відсутнє.

Спершу озвучимо три основні ситуації, коли покупець не отримує належну ПН (що не надає йому права на ПК):

1) ПН не виписана/не подана на реєстрацію в ЄРПН;

2) виписана і зареєстрована ПН з дефектами, що не надають права покупцеві на ПК: з неправильною датою, сумою тощо. Тут же, як окремий випадок, — дефектна ПН унаслідок неправильного трактування постачальником норм ПКУ. Наприклад, він виписував ПН не за відвантаженням, а за датою переходу права власності на товар;

3) ПН не зареєстрована внаслідок її блокування.

Це розмежування потрібне нам тому, що ваші дії і їх наслідки залежно від причини, з якої постачальник залишив вас без ПК, можуть відрізнятися.

Якими ж способами можна впливати на постачальника, щоб ваш ПК перетворився з міфу на реальність?

На жаль, ми бачимо тільки два реальні варіанти* впливу на постачальника в таких ситуаціях:

* Омбудсмен у таких ситуаціях вам не помічник, оскільки він бореться за інтереси платників тільки з держорганами.

1) подання фіскалам скарги у вигляді додатка Д8 до декларації з ПДВ;

2) подання позову до суду про стягнення з постачальника збитків.

Обидва варіанти довгограючі і не дають стовідсоткової гарантії досягнення покупцем поставленої мети (отримання права на ПК та/або стягнення з постачальника збитків). Але перш ніж обговорювати ці варіанти, — два слова про прелюдію, яку ви можете організувати, перш ніж перейти до актів адміністративного або судового тиску на постачальника.

Прелюдія

Від самого початку намагайтеся поводитися так, щоб постачальник зрозумів, що має справу з юридично підкованим контрагентом.

Тому, думаємо, розумно буде в договорі передбачити більше положень, що стимулюють (лякають) постачальника, як (у першу чергу) щодо відшкодування ним збитків, так і щодо штрафів, що справляються з нього за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН (РК) в ЄРПН. Попри те, що суди в основному відмовляють в стягненні таких штрафів за договором, не завадить їх усе-таки в договорі (хоча б лише як «страшилку») передбачити. Крім того, нагадаємо, що раніше суди із цього приводу виносили різні ухвали**. Дивись, знову передумають…

** Детальніше — у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 17, с. 22.

Якщо у вас якісь «наворочені» операції, наприклад, договір продажу товару у розстрочку, при яких можуть виникати різні підходи до дат виписування ПН, то ці моменти можна погоджувати з постачальником у договорі (чи додатковій угоді).

У таких ситуаціях, якщо постачальник вже зареєстрував некоректні ПН, максимально намагайтеся переконати його в незаконності таких дій. Підкресліть, що за цим можуть невідворотно настати податкові санкції за ст. 1201 (а, можливо, і ст. 123***) ПКУ, аж до кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ, якщо суми недовиписаних ПН і недозаявлених постачальником ПЗ перевищать значний розмір (у 2019 році — 960500 грн.). Крім того, постачальникові доведеться виплатити вам суми збитків, оскільки суди тут, як правило, на боці покупців (див. нижче).

*** Якщо через неправильне виписування ПН постачальник недозадекларував ПЗ.

У будь-якому випадку намагайтеся до того, як вплутаєтесь в адміністративні або судові тяжби, максимально вплинути на постачальника (яскраво змалювавши йому коло можливих неприємностей). Інакше усім вийде дорожче.

Скарга

Почати можна з менш тривалого адміністративного тиску на постачальника: подання скарги податківцям за формою Д8. Таке подання передбачене п. 201.10 ПКУ для випадків, коли продавцем допущені помилки в обов’язкових реквізитах ПН та/або порушені граничні строки реєстрації.

Тобто скаргу фіскалам формально можна подати у будь-якій з наших трьох ситуацій. Детальніше про механізм подання і заповнення Д8 читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 43.

Подання скарги зобов’язує фіскалів перевірити постачальника протягом 90 днів на предмет нарахування ПЗ за операцією

На практиці ситуація з такими перевірками складається по-різному. Тут усе залежить від відносин конкретного платника зі своїми місцевими фіскалами. Іноді перевірка може відкладатися до граничного строку, у низці випадків фіскали спочатку надсилають постачальникові письмовий запит згідно з п. 73.3 ПКУ, а далі — за ситуацією (і якщо платник «свій», а ПЗ було ним вчасно і в повній сумі відображено, то до перевірки справа може й не дійти).

Наслідками перевірки фіскалів для постачальника в ситуації 1 зазвичай є застосування досить значної санкції за абзацом першим п. 1201.2 ПКУ у розмірі 50 % від суми ПЗ, а також дається 10 днів для реєстрації ПН. У разі нереєстрації постачальником ПН протягом 10 календарних днів, що йдуть за днем отримання від фіскалів податкового повідомлення-рішення (ППР), на нього можуть накласти другий штраф у такому ж розмірі — згідно з абзацом другим цього пункту.

У ситуації 2 на постачальника фіскали повинні будуть накласти штраф згідно з абзацом першим п. 1201.3 ПКУ у розмірі 170 грн. — адже ПН хоч і з помилками, але була все-таки складена****. Цей штраф не позбавляє постачальника обов’язку виправити допущені в ПН помилки. Термін виправлення помилок у цьому випадку теж складає 10 календарних днів, що йдуть за днем отримання ППР. Якщо постачальник не виправить помилки протягом цих 10 днів, фіскали повинні застосувати до нього штраф згідно з п.1201.3 ПКУ в розмірі від 10 до 100 % від суми ПДВ, зазначеної в ПН, залежно від кількості днів невиправлення помилки.

**** На цю тему читайте також у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 56, с. 6.

Якщо ПН постачальника заблокована (ситуація 3), а ПЗ він у декларації відобразив, справа може закінчитися формальною відпискою фіскалів про блокування ПН (оскільки до розблокування санкції за ст. 1201 ПКУ до постачальника застосувати не можна). Втім, подання Д8 і в цьому випадку може підштовхнути постачальника активніше займатися розблокуванням ПН.

Загалом, подання Д8 — спосіб не швидкий, але досить дієвий, особливо якщо постачальник не виписав ПН.

Позов до суду

Досить перспективний, але ще більш довгограючий спосіб — звернутися до господарського суду з позовом про стягнення з постачальника збитків, заподіяних його незаконними діями покупцеві. Мову ведемо тільки про стягнення збитків.

Причина проста. Суди заперечують можливість стягнення в судовому порядку з контрагента штрафів за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН, якщо подібні санкції передбачені в госпдоговорі (див. постанову ВС від 02.05.2018 р. у справі № 908/3565/16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 54, с. 14).

Крім того, подання позову з вимогою змусити постачальника зареєструвати правильну(ні) ПН є справою безперспективною (постанова Великої Палати ВС від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/82420676).

Судова практика якраз пішла таким шляхом: з постачальника можна стягувати збитки у розмірі суми втраченого покупцем ПК, якщо з вини постачальника ПН не була зареєстрована в ЄРПН.

І з цього приводу вже є маса судових рішень, винесених на користь покупців (див. постанови ВС від 06.06.2018 р. у справі № 920/1190/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/75298599; від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/75896031; від 03.12.2018 р. у справі № 908/76/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/78248496; від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/75896031).

Досудове. Ще раз нагадаємо: перш ніж вплутуватися в затяжні судові баталії, варто заздалегідь натиснути на постачальника погрозами звернутися до суду. Якщо не подіє, то, можливо, варто перед поданням позову направити постачальникові претензію з вимогою виплатити компенсацію збитків. Наголошувати при цьому можна на аргументи з наведених вище судових рішень. На них не гріх і послатися прямо в претензії, натякнувши, що з урахуванням судової практики справу ви точно виграєте. А ось постачальник, окрім збитків, вимушений буде ще й компенсувати ваші судові витрати.

Підтвердження суми збитків. Зазвичай суди приймають рішення про стягнення збитків тільки в сумі не відображеного ПК (без сум упущеної вигоди тощо) і не вимагають будь-яких спеціальних підтверджень, окрім стандартного набору документів: договори, накладні, акти, виписки з рахунків та інші бухдокументи, декларації з ПДВ.

Ситуація може ускладнитися за наявності у покупця постійного від’ємного значення в ПДВ-декларації, на що постачальник спиратиметься в суді. Тоді покупцеві є сенс наполягати на тому, що збитки заподіяні шляхом невідшкодування цієї суми ПДВ з бюджету унаслідок відсутності ПН. Хоча суди можуть і не побачити причинно-наслідкового зв’язку між діями постачальника і втраченою вами сумою.

Ще більше ускладнити ситуацію із стягненням збитків може той факт, що поставка не була оплачена покупцем. Тут ваше завдання — донести до судді(ів) думку про те, що навіть у цьому випадку у вас повинне було виникнути право на ПК. А далі будувати аргументацію, спираючись на п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦКУ. Тобто говорити про те, що у вашій ситуації ви були вимушені здійснити витрати для відновлення свого порушеного права або (залежно від ситуації) повинні будете їх понести.

Проте якщо суд не вдасться переконати в тому, що продавець правильно (не) виписував ПН, то, звісно, сум відшкодування збитків вам не бачити.

Особливості при блокуванні ПН. Якщо в ситуаціях 1 і 2 наявність вини в отриманні покупцем збитків довести досить просто, то з блокуванням усе трохи інакше. У ситуації 3 — коли ПН була заблокована — суди не завжди приймають рішення на користь покупця, оскільки однією з умов для присудження компенсації збитків є наявність вини постачальника.

Деякі суди вважають, що якщо постачальник вживав необхідні заходи для розблокування ПН, то його вина в заподіяних покупцеві збитках вже відсутня, і відмовляють у компенсації (див., наприклад, постанову ВС від 07.02.2019 р. у справі № 913/272/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/79748269).

Детальніше про механізм і юридичне підґрунтя стягнення збитків за невідображений ПК читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 17, с. 22.

Нарешті зареєстрували. Досить цікаво складатиметься ситуація, якщо в процесі судового розгляду постачальник зареєструє ПН. Тоді суд навряд чи задовольнить позов покупця на всю суму збитків у вигляді невідображеного ПК.

висновки

  • Якщо постачальник не реєструє (некоректно реєструє) ПН, то боротися можна, по суті, двома способами: подати скаргу Д8 або стягувати збитки за втрачений ПК.
  • За результатами подання скарги Д8 податківці протягом 90 днів повинні провести документальну перевірку постачальника.
  • У задоволенні позову з вимогою змусити постачальника зареєструвати правильну(ні) ПН, швидше за все, відмовлять. Треба стягувати компенсацію збитків.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі