* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 56, с. 4 і № 28, с. 3, 12.
** Див. постанову ВС від 24.09.2019 р. у справі № 808/6350/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/84494074
Суть спору
Звичайна річ, є продавець, який укладає договори з різними покупцями. Фіскали вирішили провести перевірку в цього продавця. Причиною перевірки стало кримінальне провадження за ст. 205 ККУ (фіктивне підприємництво)*** щодо посадових осіб декількох його контрагентів-постачальників. У результаті операції з «кримінальними» контрагентами податківці визнали нереальними, а продавець отримав податкове повідомлення-рішення (ППР) з донарахуваннями з податку на прибуток і ПДВ.
*** З 25.09.2019 р. виключена з ККУ. Детальніше про це див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 78, с. 20.
Позиція сторін
Податківці. Аргументи такі:
— неможливо встановити придбання реалізованих товарів у ланцюжку постачання;
— відсутність контрагентів за місцезнаходженням;
— відсутність у контрагентів усіх необхідних умов і ресурсів для здійснення госпдіяльності та фактичного виконання договірних зобов’язань на підставі договорів з позивачем;
— кримінальне провадження за ст. 205 ККУ щодо посадових осіб контрагентів позивача.
При цьому в акті за результатами перевірки податківці не заперечували, що в платника є вся належним чином оформлена первинка!
Платник. Доводячи свою правоту, платник надав договори зі своїми постачальниками, видаткові накладні, рахунки-фактури, ТТН, акти виконаних робіт і висновки експертних досліджень.
Вирішення справи судом
Перша й апеляційна інстанції підтримали позивача. Проте Верховний Суд вирішив, що квапитися з висновками не варто. При цьому судді дійшли висновку: реальність операції потребує з’ясування того,
чи дійсно відповідні ТМЦ і послуги були отримані від зазначених у первинних документах контрагентів
Для цього необхідно, на думку суду, виконати низку дій.
По-перше, встановити:
— за яких обставин і яким чином налагоджені господарські зв’язки між позивачем та його постачальниками;
— фактичний альтернативний рух активів порівняно із задекларованим;
— наявність/відсутність у товариства намірів отримати додатковий приріст активів або зберегти їх вартість за наслідками вчинення спірних правочинів;
— хто персонально брав участь у цих госпопераціях.
По-друге, допитати відповідних осіб (у тому числі посадових осіб контрагентів, задіяних у госпоперації) як свідків з метою з’ясування умов і характеру здійснених операцій.
І всього цього суди першої й апеляційної інстанції не зробили. Верховний Суд скасував їх позитивні для платника рішення і відправив справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.
Думка редакції
Як ми вже сказали, з 25.09.2019 р. ст. 205 ККУ скасовано. Відповідно ця норма на сьогодні не може стати причиною потенційних донарахувань для сумлінних платників.
Проте висновки вищої судової інстанції рекомендуємо взяти на замітку. Звертаємо вашу увагу на те, що позиції Верховного Суду коливаються від дуже ліберальних до більш зважених і жорстких.
У коментованому рішенні, по суті, судді вказують на деякі способи для з’ясування реальності операції, які повинні використовувати в подібній ситуації податківці. При цьому суд усе ж не ставить на перше місце кримінальне провадження щодо посадових осіб контрагентів позивача. Що не може не радувати.
Звісно, основу всіх цих висновків становить ідея про те, що
госпоперація має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків і має бути пов’язана з рухом активів
Але виходячи з коментованої постанови для підтвердження реальності операції потрібно, щоб простежувався рух тих чи інших ТМЦ за ланцюжком. Причому, як бачите, платникові не допомогли ані первинка, ані навіть висновки експертних економічних досліджень. Також виявилося недостатньо того факту, що податковий орган не надав вироки, що набрали чинності, за ст. 205 ККУ (ср. ).
По суті, момент з вироком стикується з останніми судовими рішеннями ВС щодо наявності кримінального провадження (постанови ВС від 20.11.2018 р. у справі № 808/2858/16 //reyestr.court.gov.ua/Review/78002336; від 08.11.2018 р. у справі № 826/15028/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/77696344; від 19.09.2018 р. у справі № 809/2438/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/76613965 тощо). У цих справах судді навіть у цій ситуації розбиралися, а чи насправді здійснювалася та чи інша операція.
Безумовно, згідно з ч. 2 ст. 77 КАСУ в суді саме податківці повинні доводити обґрунтованість своїх рішень. У тому числі надати докази, що свідчать про нереальність операцій. І тільки в цьому випадку платникові потрібно їх спростувати (ч. 1 ст. 71 КАСУ).
Цей же принцип повинен діяти й під час перевірки. Тобто податківці, фіксуючи в акті нереальність тієї чи іншої операції, зобов’язані підкріплювати такі висновки доказами. Але часто на практиці все виглядає інакше ☹.
Як бачимо, ідеально складена первинка — це ще не гарантія реальності операції! Хоча й є підмогою в доведенні своєї правоти перед фіскалами і в суді. Тому зафіксована в цих документах госпоперація має бути зрозуміла. Тобто при перевірці у вас має бути можливість пояснити: звідки взявся товар і як він потім потрапив до ваших контрагентів.
У суді, до речі, використовувати можна не лише стандартні докази, але й фото- та навіть відео.
Також не забувайте про принципи «розумної обережності» і «розумної обачності». Суть їх у тому, що при виборі контрагента потрібно оцінювати не лише умови правочину. Звертати увагу необхідно на його ділову репутацію та інші ризики, які можуть вплинути на виконання перед вами зобов’язань (див. постанову ВС від 15.10.2019 р. у справі № 802/1921/16-а*).
* Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/85086955
Звісно, можливостей у звичайного госпсуб’єкта для подібного контролю не так багато. Проте радимо перевіряти контрагентів щонайменше за допомогою загальнодоступних ресурсів:
— ЄДР**;
** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань за посиланням: usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
— Реєстрів податківців (Реєстр платників єдиного податку, Реєстр платників ПДВ, ресурс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» тощо)***;
*** Див. на офіційному сайті ДПСУ за посиланням: tax.gov.ua
— Реєстру судових рішень (наприклад, за ідентифікаційним кодом юрособи (ЄДРПОУ) можна дізнатися про судові спори, в яких замішаний ваш контрагент).
Контролюйте повноваження осіб, які підписують первинні документи. Можна не обмежуватися даними з ЄДР, а попросити в контрагента витяг зі статутних документів. Можливо, у посадової особи є обмеження щодо вчинення тих чи інших правочинів. Особливо варто потурбуватися про таку перевірку, якщо має відбутися велика угода.
І останнє. Для того щоб розуміти, яким чином податківці відпрацьовують реальність операцій платників, радимо ознайомитися з листом ДФСУ від 16.05.2016 р. № 16872/7/ 99-99-14-02-02-17.
