Складання РК потрібно у двох випадках: (1) коригування ПЗ згідно з вимогами ПКУ (ст. 192 ПКУ) і (2) виправлення помилок у ПН. Причому з грудня минулого року, складаючи РК, у графі 2.1 зазначаємо умовний код причини коригування.
(1) Коригування ПЗ згідно зі ст. 192 ПКУ (п. 23 Порядку № 1307). Складаємо РК:
— до «звичайних» ПН з кодами: 101 «Зміна ціни», 102 «Зміна кількості», 103 «Повернення товару або авансових платежів», 104 «Зміна номенклатури»;
— до зведених ПН: «компенсуючих» з кодом 201, розподільчих — 202, мінбазних — 203.
У РК показники рядка ПН, який коригується, зазначаємо зі знаком «-» окремо в кожній графі. За необхідності додаємо нові рядки з виправленими показниками, яким присвоюється новий черговий порядковий номер, якого не було в коригованій ПН. У графі 2.2 РК таким рядкам (коригованому і новому) присвоюються однакові порядкові номери групи коригування, а в графі 2.1 наводиться однакова причина коригування. Кількість груп коригування в РК не обмежена. При цьому кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер.
В одному РК можна зазначати відразу декілька причин коригування, але тільки якщо вони з кодами «101» — «104».(ср. )
(2) Виправлення помилок у ПН. При виправленні сумових помилок у ПН логічно складати «виправляючий» РК з відповідним кодом коригування, використовуючи механізм, описаний вище. Проте оскільки в п. 23 Порядку № 1307 про це немає ні слова, податківці наполегливо просувають іншу версію виправлення сумових помилок. А саме: обнулити ПН «зменшуючим» РК плюс нова ПН на повну суму постачання (див. лист ДФСУ від 29.03.2019 р. № 1331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
При реєстрації двох і більше ПН (за умови, що одна з них обов’язково правильна), складених на одну і ту ж операцію, формуємо «обнуляючий» РК з кодом причини коригування 301 (п. 24 Порядку № 1307). У верхній частині такого РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) із причини» зазначаємо тип причини 20. Це умова, яка дозволить платникові уникнути викривлення регліміту. При цьому в завершальній частині такого РК заповнюють інформаційні поля про правильну ПН і «обнуляючий» РК.
А ось якщо зареєстровано «зайву» ПН, але при цьому в ЄРПН немає правильної ПН, виправляємо за допомогою «звичайного» РК з кодом «103» (лист ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2019 р. № 329/ІПК/26-15-12-01-18).
Неоднозначності (помилки), що виникли після коригування ПН попередніми РК, виправляємо за допомогою РК з кодами причин коригування: 302, 303 та 304.
Ознака зведеності. Усі зведені ПН і РК до них в обов’язковому порядку повинні містити код ознаки зведеності («1» — зведені компенсуючі (п. 198.5 ПКУ), «2» — зведені розподільчі (п. 199.1 ПКУ), «3» — зведені мінбазні (п. 188.1 ПКУ), «4» — зведені ритмічні (п. 201.4 і п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)). Причому відповідний код зведеності потрібно зазначати в РК навіть до зведених ПН, які зареєстрували до 01.12.2018 р.
І ще нагадаємо: РК може бути складений і зареєстрований тільки (1) до ПН, яка зареєстрована в ЄРПН, і (2) з дати складання якої пройшло не більше 1095 календарних днів (лист ДФСУ від 25.10.2018 р. №4552/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Що ще ми писали на цю тему
№ з/п | Назва статті/теми номера/спецвипуску | Джерело |
1 | Повернення товару і зарахування передоплати: як скласти ПН/РК? | |
2 | Сумова помилка = перевиписування ПН? | |
3 | Тематичний номер: Розрахунок коригування з вогником | |
4 | Нові ПН/РК очима фіскалів | |
5 | Як заповнити розрахунок коригування: роз’яснює ДФСУ | |
6 | РК з «фантом»-причинами |