Податкова оптимізація

В обраному У обране
Друк
Податки та бухгалтерський облік Липень, 2019/№ 55

Податок на прибуток. Оскільки податково-прибутковий облік базується, передусім, на бухгалтерському обліку, то в цій частині оптимізації нам допоможуть бухоблікові прийоми.

Наведемо деякі лайфхаки для всіх прибутківців незалежно від застосування ними податкових різниць.

1. Відкладаємо дохід. Тобто у бухобліку можна відтягнути період відображення доходу при реалізації товарів.

Зробити це можна, «затягнувши» передачу ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на товар. Адже передача ризиків не завжди відбувається одночасно з фактичним відвантаженням товарів. А це одна з умов визнання доходу в бухобліку (п. 8 П(С)БО 15). Проте такий підхід не спрацює відносно робіт та/або послуг (п. 10 П(С)БО 15).

2. Уцінка запасів. Мабуть, дуже популярний спосіб реальної оптимізації. Адже якщо є запаси, які на дату балансу впали в ціні, зіпсувалися, застаріли або іншим чином утратили первісно очікувану вигоду, то підприємство просто зобов’язане уцінити їх до чистої вартості реалізації (п. 35 П(С)БО 9). Відповідно на суму уцінки збільшуємо витрати вже в періоді її проведення, таким чином зменшуємо фінрезультат до оподаткування.

3. Метод нарахування амортизації. Можна «погратися» з усіма методами нарахування амортизації, передбаченими в бухобліку (п. 26 П(С)БО 7). За винятком виробничого методу, який платники, що застосовують різниці, не можуть використовувати в податковому обліку (п.п. 138.3.1 ПКУ).

4. Зменшення строку корисного використання об’єкта ОЗ. Чим менше такий строк, тим більші суми нарахованої амортизації. Але не забудьте, що платники, які застосовують різниці, зобов’язані враховувати мінімально допустимі строки амортизації ОЗ (п.п. 138.3.3 ПКУ).

5. Установлення ліквідаційної вартості об’єкта ОЗ. Чим менша ліквідаційна вартість, тим більшою буде вартість амортизаційна (і тим більші суми будуть віднесені до складу витрат у вигляді амортизації).

6. МНМА або ОЗ. Отримати ряд об’єктів, що класифікуються як МНМА, замість одного ОЗ можна шляхом дроблення останнього. Адже об’єктом ОЗ може вважатися не лише актив у цілому (конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій), але і його частини (п. 4 П(С)БО 7). Це дозволить амортизувати їх методами «100 %» або «50/50 %» (п. 27 П(С)БО 7). Вартість таких активів, що амортизується, швидше потрапить у витрати.

Причому в частині нарахованої амортизації в бухобліку «амортизаційні» коригування до МНМА не застосовуються.

За умови, що об’єкт МНМА вписався у вартісний критерій 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ), прибутківці, які застосовують різниці, також можуть скористатися цим прийомом.

7. Ремонт або поліпшення. Витрати на проведення ремонту відразу зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток, а ось поліпшення збільшувати витрати будуть поступово у вигляді амортизації. Тому якщо є можливість класифікувати проведені роботи як ремонт, то вигідніше чинити саме так.

Що стосується платників, які застосовують різниці, то їм буде цікаво скористатися нормами п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, тобто застосувати прискорений метод нарахування амортизації до об’єктів ОЗ групи 4.

Утім, у тих платників, які не застосовують різниці, спектр можливостей оптимізації, завдяки бухобліку, набагато ширший. Перелічимо можливі тільки для них варіанти оптимізації.

1. Наприклад, вони можуть установити в бухобліку високий вартісний критерій для розмежування ОЗ і МНМА (п.п. 5.2.7 П(С)БО 7). Чим вище його розмір, тим більшу кількість необоротних активів можна буде відносити до складу МНМА.

2. Можна скористатися нормами П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Адже втрати від зменшення корисності об’єктів ОЗ потрапляють до складу витрат звітного періоду (п. 31 П(С)БО 7).

3. Також буде вигідна дооцінка замортизованого «в нуль» об’єкта ОЗ (абз. 2 п. 17 П(С)БО 7). Унаслідок чого з’явитися можливість додатково віднести до складу витрат таку дооцінку (за вирахуванням ліквідаційної вартості об’єкта, яку в цьому випадку встановлюють обов’язково) у вигляді амортизації.

А ось високодохідникам (і малодохідникам-«добровольцям») дооцінка не принесе вигоди, оскільки для розрахунку податкової амортизації бухгалтерські переоцінки (уцінки, дооцінки) не враховуються (абз. 2 п.п. 138.3.1 ПКУ).

4. Створення, по суті, будь-яких резервів (наприклад, резервів сумнівних боргів, відпусток тощо) для платників, які не застосовують податкові різниці, є інструментом планомірного розподілу витрат, а отже, і податкового навантаження.

ПДВ. У цій сфері оподаткування особливо багато ситуацій, що вимагають від бухгалтера умілого використання законодавчих прийомів, а іноді й кмітливості.

Регліміт. Як обійтися найменшими втратами, коли потрібно відвантажити товар і зареєструвати ПН, але не вистачає регліміту? Наприклад, удатися до дроблення постачання. Чи взагалі відтягнути момент нарахування ПЗ (поки не з’явиться ліміт) шляхом передачі товару покупцеві на відповідальне зберігання.

Іноді трапляється зворотна ситуація, коли можна тимчасово позичити вільний регліміт дружньому партнерові.

Уникаємо мінбази. Суть цього прийому в тому, що замість договору купівлі-продажу товару укладається договір комісії (де покупець — посередник). Товар продаємо за вартістю придбання (тобто не нижче за мінбазу), а різниця (вона ж націнка посередника) розглядається як винагорода посередника. Ця схема працює, коли покупець (посередник) придбаває товар для подальшого перепродажу.

При продажу необоротного активу (НА) уникнути мінбази (балансової вартості об’єкта на початок періоду, в якому він продаватиметься) допоможе уцінка НА в періоді, що передує періоду його продажу, або процедура зменшення корисності об’єкта.

Немає грошей на сплату податку. І ще один лайфхак у разі, коли грошей немає, але подавати декларацію і платити податки потрібно.

Якщо піти прямим шляхом і задекларувати непосильну суму податку, то прострочення сплати вже погодженого зобов’язання може призвести до штрафу від 10 % суми недоплати (залежно від строку прострочення) (п. 123.1 ПКУ).

А можна піти «в обхід»: подавши спочатку декларацію з мінімальним об’єктом оподаткування і не порушивши граничні строки, сплатити зобов’язання за декларацією. З появою грошей самовиправитися (п. 50.1 ПКУ) і вже сплатити суму донарахованого податку і самоштрафу в розмірі 3 або 5 %. Це мінімум 5 % економії.

У принципі такий прийом можна використати щодо будь-якого податку, який плануєте декларувати. Проте не радимо його використовувати щодо ПДВ, принаймні, штучно занижуючи ПЗ. Це може призвести або до штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН, або до викривлення (заниження) регліміту (∑Перевищ).

І пам’ятайте: уточнитися можна тільки до початку перевірки. Тому будьте напоготові і не затягуйте із самовиправленням.

Що ще ми писали на цю тему

№ з/п

Назва статті/теми номера/спецвипуску

Джерело

1

Переоцінки. Збірник лайфхаків

2019, № 43, с. 23

2

Операція «Переоцінка», або Оптимізуємо базу ЄП

2019, № 43, с. 30

3

Акт від ФОП: і нам добре, і йому непогано

2019, № 16, с. 17

4

Як мінімізувати величину РСБ?

2018, № 80, с. 30

5

Податкові оптимізації (спецвипуск)

2018, № 28

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити