Уже п’ятий рік діють обмеження у проведенні розрахунків готівкою, запроваджені постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210. Детально про ці обмеження (у тому вигляді, в якому вони працюють на сьогодні) читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 3.
Допустимі (з точки зору НБУ) варіанти проведення «ерзац-розрахунків» при понад «50-тисячних» продажах наведено в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 42. Популярний на практиці варіант з унесенням готівки до каси банку, а також варіант з перерахуванням коштів з (на) платіжної(у) картки(ку). Цілком прийнятні і розрахунки готівкою «у розстрочку»: по сумі в день — у межах максимально допустимої. Коли є можливість і дозволяє ліміт, можна навіть провести їх заднім числом…
До речі, про всяк випадок, ще раз звертаємо увагу: коли вартість купівлі перевищує 50 тис. грн., НБУ незаконно вважає такими, що порушують готівковий обіг, змішані розрахунки: частина — «готівкою», частина — «безготівкою». Тому для перестраховки, можливо, краще дробити одну купівлю на декілька (якщо це, звичайно, можливо) або розкидати готівковий платіж по частинах, що не перевищують 50 тисяч, на декілька днів.
«Понадготівковий» продаж «за» сертифікати
Нагадаємо, що з темою подолання готівково-обмежувальних рубежів ви вже мали можливість ознайомитися на сторінках видання (див., наприклад «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 76, с. 38). Проте відтоді дуже змінилися і «часи» («готівкові» умови), і звичаї (перевіряючих). І далеко не всі розглянуті у згаданому матеріалі способи «роботи» з готівковими обмеженнями застосовні на сьогодні. Проте дещо використовується на практиці і донині і, можливо, буде ще корисно тим читачам, хто цікавиться особливостями цієї «готівкової» теми…
Сьогодні ж на її продовження поговоримо ще про один цікавий (на наш погляд) спосіб роботи госпсуб’єктів у «готівково-обмежувальних» умовах.
Суть операції. На перший погляд, усе виглядає досить просто. Госпсуб’єкт (фіз- або юр-) здійснює «емісію» подарункових сертифікатів номіналом до 50 тис. грн. Реалізує він їх покупцям (у міру необхідності) за окремими чеками, суми за якими не перевищують граничні 50 тис. Така реалізація здійснюється нібито різним фізособам (або — одній, але в різні дні). Принагідно зауважимо, що (за рідкісним винятком) продавець не зобов’язаний вести персоніфікований облік покупців…
Потім у магазині з’являється бажаючий здійснити купівлю, вартість якої перевищує 50 тис. грн., і розраховується він за неї подарунковими сертифікатами на загальну суму, що покриває (дорівнює чи перевищує) вартість його купівлі.
Такий обмін сертифікатів на товари не є розрахунком готівковими коштами, а тому під 50-тисячне обмеження не підпадає
Можливі проблеми. Запитання щодо того, звідки в покупця взялася на руках така кількість сертифікатів, для продавця жодного значення не мають. І перевіряючим він скаже, що не його це справа — знати, звідки в покупця взялося стільки сертифікатів. Можливо, їх у продавця в магазині купила група друзів-родичів покупця і одразу ж презентувала йому з нагоди дня його народження (чи іншої урочистої дати), а він їх узяв і одразу отоварив… І це, мабуть, безпечніше, ніж просто пробити декілька різних чеків по 50 тис. і менше за одну купівлю (особливо коли вона неподільна) — мовляв, купувала «у складчину» група різних осіб…
Формально ж тут готівкові обмеження ні в чому порушені не були. Ані «на вході» при продажу сертифікатів (адже кожен окремий продаж не перевищував 50 тис. грн. у день «на одну особу»), ані на виході при їх отоварюванні пред’явнику-покупцю (там готівка взагалі не ходила).
Визнати правочини з купівлі подарункових сертифікатів удаваними (з метою уникнути санкцій за порушення граничної суми розрахунків готівкою) фіскалам тут буде несила. Хіба що хтось з учасників операцій сам себе оговорить (що малоймовірно), або ж якщо за дорогим (понад «50-тисячним») товаром до вас прийде фіскалами «засланий козачок» ☺. Водночас, останнє малоймовірно, оскільки рідко коли в перевіряючих для контрольних закупівель «на кишені» водяться настільки величезні суми. Та все ж, пропонуючи покупцю розпочати дорогу купівлю з придбання подарункових сертифікатів, будьте обачні…
Нагадування про сертифікати
Що стосується питань обігу та обліку подарункових сертифікатів, то відповіді на більшість з них ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 21 і № 101, с. 13.
Нагадаємо звідти декілька моментів. Подарунковий сертифікат фактично є документом, що підтверджує майнове право його держателя отримати товар (або послугу).
А суть операції з передачі сертифіката полягає в оформленні передоплати за товар/послугу, а не у придбанні власне сертифіката
Операцію з «емісії» та першої передачі подарункового сертифіката не можна розглядати як його продаж у вигляді окремого предмета, оскільки це всього лише клаптик паперу чи шматочок пластика, на якому міститься напис, що це подарунковий сертифікат.
У бухобліку реалізація подарункових сертифікатів відображається як звичайний аванс проводками Дт 301 — Кт 681 (або Дт 301 — Кт 69).
Операції з продажу подарункових сертифікатів, за які їх пред’явник/держатель потім отримає товар, як і операції з продажу товарів за ці сертифікати, повинні проводитися через РРО (у випадках, якщо продавець зобов’язаний його застосовувати).
Чек на товари, продані за сертифікати, можна вибивати одним із двох варіантів. Перший варіант — при продажу товару (послуги) пред’явнику сертифіката показати в чеку реалізацію товару із знижкою, що дорівнює вартості сертифіката (детальніше див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41, с. 44). Другий варіант раніше пропонували податківці: у реквізиті «форма оплати» зазначити «Подарунковий сертифікат» і в разі потреби — суму коштів, що доплачується готівкою або безготівково, наприклад, кредитною карткою.
Про те, як діяти, коли є позитивна різниця між вартістю сертифіката(тів) і вартістю товарів, що реалізуються, і як такі ситуації (залежно від узаконеного продавцем способу їх «розрулювання») обліковувати в податковому та бухгалтерському обліку — відповіді знайдете в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 23.
На практиці зараз у платників ПДВ можуть виникати проблеми з випискою ПН при продажу таких сертифікатів (на такі передоплати), коли ще не відомо, який товар буде переданий пред’явнику. Доведеться зазначити якийсь товар з його кодом УКТ ЗЕД, а за фактом постачання вже виписувати РК. Або писати у гр. 2 ПН «Подарунковий сертифікат», але із зазначенням коду УКТ ЗЕД якогось із можливих товарів.
Ще не виключаються і проблеми в єдинників з приводу негрошової форми розрахунку. Тут можна стверджувати, що відображення суми, яка надійшла при продажу сертифікатів, як передоплати за товар (з уключенням її за цією датою до доходу і оподаткуванням її ЄП!) доводить факт грошовості розрахунків. Адже не може бути за один товар два платежі — і грошима, і сертифікатом… І в цілому слід упирати на авансовий характер платежу за сертифікатом. При цьому сам сертифікат є тільки підтвердженням факту внесення такого авансу.
