Розрахунки через POS-термінал: облікові особливості

Особливості розрахунків через POS-термінал

Розрахунки за допомогою банківських карток через POS-термінали суб’єкти господарювання організують за договором еквайрингу. Однією стороною договору є банк-еквайр, а іншою — суб’єкт господарювання, який згідно з п. 1.42 Закону № 2346* приймає до обслуговування платіжні картки з метою проведення оплати вартості товарів або послуг.

* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

За договором банк-еквайр бере на себе зобов’язання перераховувати грошові кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок продавця. Детальніше про організаційні моменти роботи з POS-терміналами див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23, с. 79. Заглиблюватися в них не будемо. Виділимо тільки основні особливості таких розрахунків, що прямо впливають на облік суб’єктів господарювання.

1. Розрахунки через POS-термінал — безготівкові. Незважаючи на те що розрахунки за платіжними картками з використанням POS-термінала оформляють, як правило, через РРО (окрім тих суб’єктів, які можуть РРО не застосовувати, БЗ 109.10), до каси готівка при цьому не потрапляє. Такі розрахунки вважаються безготівковими, оскільки проходять шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця.

А раз немає при розрахунках готівки, то операції не належать до касових у розумінні Положення № 148**. Відповідно:

** Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

— до розрахунків через POS-термінал не застосовуються готівкові обмеження, встановлені п. 6 розд. II Положення № 148: 10000 грн. — з іншими суб’єктами господарювання і 50000 грн. — з фізичними особами протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами. Так вважають і податківці (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2018 р. № 3629/ІПК/26-15-14-09-15, БЗ 109.13);

— немає потреби контролювати за такими розрахунками дотримання ліміту каси. Списані з платіжної картки кошти не потрапляють до каси суб’єкта господарювання, а отже, не можуть утворювати в касі залишку коштів на кінець дня;

— до виручки від реалізації товарів/послуг через POS-термінал не застосовуються штрафи за неоприбуткування готівки зі ст. 1 Указу № 436*** (зокрема, 5-кратний штраф).

*** Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

2. Дати розрахунків і зарахування коштів. Трапляється, дата проведення розрахунків через POS-термінал і дата надходження виручки за реалізований товар/послугу відрізняються. Строк розрахунків між банком-еквайром і суб’єктом господарювання визначаються в договорі еквайрингу (п.п. 3 п. 4 розд. V Положення № 705****), причому іноді розрив у часі складає до 3 банківських днів.

**** Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою НБУ від 05.11.2014 р. № 705.(ср. )

3. Утримання з виручки. На рахунок суб’єкта господарювання (продавця) може надходити не уся вартість товару (послуги), а сума:

— за мінусом комісії банку (згідно з угодою), що утримується автоматично;

— за мінусом бонусів (у рамках участі в програмі лояльності, розробленої банком для торгово-послугових точок, наприклад, за програмою «Бонус Плюс»). За домовленістю з банком бонуси (недоплата за товар), як правило, є свого роду торговою знижкою суб’єкта господарювання (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 77, с. 8). Втім, деякі суб’єкти господарювання — учасники програми «Бонус Плюс» розцінюють недоплату за проданий товар через бонуси як комісію, що стягується банком за обслуговування за операціями з картками «Бонус Плюс».

ПДВ

Для платників ПДВ, що організували розрахунки платіжними картками через POS-термінал, передбачений особливий порядок визначення дати нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) в п. 187.5 ПКУ. Для таких випадків датою збільшення ПЗ, залежно від того, яка подія відбулася раніше, вважається:

— або дата, що засвідчує факт постачання товарів покупцеві, оформленого податковою накладною;

— або дата виписування рахунка (товарного чека). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 23, с. 28.

Як правило, у суб’єктів господарювання у сфері торгівлі та обслуговування дата постачання товарів/послуг і проведення розрахункової операції з видачею відповідного рахунка (товарного чека) збігаються. Проте якщо спершу відбувається розрахункова операція, а постачання товару відкладається на деякий час, то

Чекати в ПДВшних цілях надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця неправильно. Загальний п. 187.1 ПКУ, що приписує нараховувати ПЗ з ПДВ за першою з подій: оплатою (надходженням грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу підприємства) або відвантаженням товарів (наданням послуг), тут не працює.

ПН має бути складена датою проведення розрахунків. Якщо покупцем є неплатник ПДВ, сума розрахунків, проведених через термінал, має бути врахована в підсумковій ПН (п. 201.4 ПКУ).

Базою для нарахування ПЗ з ПДВ є договірна вартість товарів/послуг з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (окрім «роздрібного» акцизного податку) (п. 188.1 ПКУ). Комісія, що утримується банком при зарахуванні грошей на рахунок, базу оподаткування ПДВ не зменшує.

Інша справа — бонуси-знижки. Якщо платник ПДВ розрахунки через POS-термінал проводить за карткою «Бонус Плюс» і позиціонує бонуси як знижку, то нараховувати ПДВ (у тому числі в підсумковій ПН за даними Z-звіту) слід з урахуванням наданої знижки. Адже знижки окремими рядками в ПН не відображаються, а зменшують ціну постачання і базу оподаткування (БЗ 101.16).

Бухгалтерський облік

Дохід при розрахунках через POS-термінал. У бухобліку дохід від реалізації товарів/послуг, як правило, відображають на дату відвантаження товарів/виконання послуг (залежно від ступеня їх завершеності) (пп. 8, 10 П(С)БО 15 «Дохід»). У разі реалізації товарів або надання послуг ані дата проведення розрахунків через POS-термінал, ані надходження грошових коштів на рахунок підприємства-продавця ролі не відіграє (п.п. 6.3 П(С)БО 15).

Проте, як правило, у суб’єктів господарювання, що проводять розрахунки за товари через термінал, дата відвантаження і дата проведення розрахунків збігаються. Тоді на дату проведення розрахунків на повну вартість товару визнають дохід (Кт 702, 703) і одночасно зменшують його на суму нарахованого ПДВ (п.п. 6.1 П(С)БО 15).

Розрахунки за товар/послуги. Відображати сплачені за реалізований товар гроші одразу на субрахунку 311 «Рахунки у банках» некоректно.

Хоча при розрахунку через POS-термінал інформація банку-еквайру практично завжди передається миттєво, проте гроші на рахунку підприємства засвітяться не одразу. Тому в цей період (від авторизації до надходження грошей на рахунок) має сенс їх обліковувати за Дт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті». І тільки після зарахування банком-еквайром таких грошей на поточний рахунок підприємства відображати на субрахунку 311.

Комісія банку. За обслуговування розрахунків через POS-термінал банк-еквайр стягує комісію-винагороду. Комісія може як сплачуватися окремо, так і списуватися з суми коштів, що зараховуються на рахунок підприємства (залежно від угоди). Проте, незалежно від обраного способу комісію відносять до складу адмінвидатків (рахунок 92) підприємства (п. 16 П(С)БО 16 «Витрати»).

«Бонус Плюс». Якщо суб’єкт господарювання за програмою лояльності бонуси приймає як знижку, то надаючи її у момент продажу товарів (за Кт 702, 703) дохід повинен відображати вже за вирахуванням знижки. Проте допустимий варіант і з використанням субрахунку 704 через РРО-розрахунки (розгорнуто).

Якщо ж за операціями з картками «Бонус Плюс» недоотриману на свій рахунок суму суб’єкт розцінює як комісію банку, то доходи за проданий товар/послугу і нараховані ПЗ з ПДВ не зменшують, а зняті бонуси обліковують у складі витрат як комісію за розрахункове обслуговування (Дт 92).

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку доходи і витрати відповідатимуть доходам і витратам у бухобліку. Жодних коригувань бухфінрезультату за розрахунками через термінал розд. III ПКУ не передбачено.

Приклад. Підприємство-продавець реалізувало покупцеві товар вартістю 30000 грн. (у тому числі ПДВ — 5000 грн.). Собівартість відвантаженого товару — 15000 грн. Розрахунки проведені через POS-термінал. Винагорода банку за проведення операції склала 300 грн. (1 % від суми розрахунку).

Облік реалізації товару через POS-термінал

Підприємство на ЄП

У підприємств — платників ЄП свої правила. З одного боку, для ведення обліку і складання звітності юрособи — платники ЄП використовують дані спрощеного бухобліку (п.п. 296.1.3 ПКУ). Водночас згідно з п.п. 2 п. 292.1 ПКУ в дохід платники ЄП включають суми доходу, отримані протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

При цьому згідно з п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Тож у випадку використання POS-терміналів при здійсненні розрахунків за товари/послуги доходом платника ЄП буде сума, що зайшла на його поточний рахунок. При цьому датою отримання ЄП-доходів при розрахунках через POS-термінал вважатиметься не дата авторизації, а

А як бути з комісією, що утримується банком до надходження виручки на рахунок підприємства? На запитання про те, що вважати доходом: загальну суму розрахунків або суму, що надійшла на рахунок підприємства за мінусом комісії банку, податківці у БЗ 108.01.02 відповіли лаконічно. Якщо при проведенні розрахунків використовується термінал, то доходом юрособи на ЄП вважається сума, що надійшла на поточний рахунок.

У такому ж дусі повторилися і місцеві податківці: при розрахунках через термінал доходом юрособи на ЄП є сума, що фактично надійшла на його рахунок (див. лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 19.10.2018 р. № 4490/ІПК/08-01-12-04-11).

Проте рекомендуємо обережно користуватися цими роз’ясненнями, оскільки згідно з ПКУ комісія банку не зменшує дохід платника ЄП згідно з п. 292.11 ПКУ. Єдине, єдиноподатники — платники ПДВ повинні зменшувати отриманий дохід на суму ПДВ (п. 292.11 ПКУ). Тому в доходи повинна потрапляти повна сума розрахунків з покупцями виходячи з вартості товару/послуг, з урахуванням утриманої банком суми комісії.

Аналогічно слід визначати суму доходу і при розрахунках картками «Бонус Плюс», якщо недоотриману на свій рахунок суму підприємство на ЄП розцінює як комісію банку.

Якщо ж платник ЄП розцінює бонуси за картками «Бонус Плюс» як знижку, то дохід відображають вже за вирахуванням бонусу-знижки, не забуваючи, звичайно ж, і про суму утриманої комісії банку.

ФОП на ЄП

Як і для юросіб на ЄП, для фізосіб на ЄП будь-якої з груп датою отримання грошового доходу п. 292.6 ПКУ визначає дату надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Ми вже визначилися спочатку, що розрахунки через POS-термінал є безготівковими. Відповідно датою виникнення доходу буде саме дата надходження грошей на поточний рахунок. Поки гроші на рахунок не зайшли, доходу немає (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 26).

На виконання пп. 296.1 і 296.2 ПКУ, для обліку доходів фізичної особи на ЄП ведуть Книгу обліку доходів (КОД), а платники ПДВ — Книгу обліку доходів і витрат (КОДВ) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.05.2015 р. № 579.

І якщо протягом дня ФОП на ЄП продав товар (послуги, роботи) з оплатою через POS-термінал, то записати вартість проданих товарів/послуг у доходи в КОД/КОДВ він повинен тільки на дату надходження грошових коштів на свій рахунок.

Безготівкове надходження грошей за POS-термінальні розрахунки в Книгах показуємо окремим рядком за підсумком за день (див. лист ДФСУ від 01.03.2019 р. № 845/6/99-99-13-01-03-15/ІПК). Як саме позначити безготівковий дохід, податківці не пояснюють. Та і в Книгах для цього спеціальної позначки не передбачено. Думаємо, що для цього достатньо в рядку за доходом, який надійшов безготівково, поряд з датою запису в гр. 1 поставити позначку, наприклад, «25.03.2019 р., б/г» (детальніше про варіанти записів див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 26, с. 22).

Що стосується суми доходу, то з відповіді податківців у БЗ 107.04 може здатися, що вони абсолютно не проти того, щоб у доходах відображати виручку за мінусом комісії банку. Вони говорять про дохід, як про суму, що надійшла на поточний рахунок.

Однак незважаючи на те, що до надходження грошей на рахунок фізособи-продавця банк може утримати комісію за обслуговування POS-термінала, в дохід єдинника повинна включатися повна сума виручки, тобто сума, що надійшла на поточний рахунок, збільшена на суму банківської комісії. Такі ж чіткі висновки для ФОП на ЄП податківці дають в індивідуальних консультаціях (див. листи ДФСУ від 16.10.2018 р. № 4437/К/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 25.10.2018 р. № 4546/ІПК/13-01-13-01-12, від 20.12.2018 р. № 5312/ІПК/26-15-13-06-09, від 20.02.2019 р. № 625/І/13.1-12/ІПК, від 01.03.2019 р. № 845/6/99-99-13-01-03-15/ІПК, від 01.03.2019 р. № 831/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Єдине, платники ПДВ повинні зменшувати дохід на суму ПДВ (п. 292.11 ПКУ).

Проте навіть якщо ФОП груп 1 і 2 на ЄП суму доходу за POS-термінальні розрахунки в КОД/КОДВ покаже за вирахуванням комісії банку (тобто фактичну суму, що надійшла на рахунок), то нічого страшного. Штраф за неоприбуткування готівки за ст. 1 Указу № 436 у п’ятикратному розмірі при розрахунках через POS-термінал не працює.

За неправильне заповнення КОД і КОДВ у частині безготівкової виручки ФОП може загрожувати тільки адмінштраф за ст. 164¹ КпАП (51 — 136 грн.).

ФОП-загальносистемник

ФОП-загальносистемники також відображають дохід за грошима. У них згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою в грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю.

У п.п. 2 п. 6 Порядку ведення КОДВ***** чітко вказано, що в графу 2 Книги записується дохід «<…> зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу... та/або отримані готівкою <…>». Дохід, отриманий у готівковій або безготівковій формі, вказується підсумковою сумою за день (розшифровок, від кого і за що та в якій формі отриманий дохід, не потрібно).

***** Затверджений наказом Міндоходів від 16.09.13 р. № 481.

Тож до тих пір, поки безготівкові гроші на рахунок не надійшли, доходу немає. Проте у БЗ 104.08 податківці вимагають від ФОП-загальносистемників

тобто вписувати дохід у Книгу за підсумками дня проведення розрахункових операцій.

Чому податківці висловлюються за внесення доходів у Книгу на день розрахунків, незрозуміло. Адже Z-звіт, по суті, формує загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбиттям за формами оплати (тобто формує окремо підсумок готівкових і безготівкових розрахунків через POS-термінал). Тож загальносистемник за підсумками дня може без проблем записати в Книгу дохід, отриманий готівкою (орієнтуючись на підсумок за готівкою із Z-звіту, з урахуванням округлень // див. лист ДФСУ від 14.11.2018 р. № 4820/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і від 29.11.2018 р. № 5012/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, БЗ 109.10), а безготівковий підсумок враховувати в Книзі вже у день зарахування грошей на рахунок.

Як же бути? На щастя, розрахунки через POS-термінал є безготівковими, і 5-кратний штраф за неоприбуткування/несвоєчасне оприбуткування готівки ФОП-загальносистемнику не загрожує. Тож POS-термінальні надходження підприємець може вписувати в Книгу, як йому зручно: або за випискою банку на дату надходження коштів на рахунок, або користуючись методом податківців — на дату проведення розрахунків.

У графі 2 Книги зазначаємо повну суму виручки, а розмір комісії банку включаємо у витрати згідно з п.п. 177.4.4 ПКУ і відображаємо в графі 8 Книги. Підтвердить витрати на комісію банку виписка з рахунку підприємця (БЗ 104.05).

Ми ж, звичайно, на боці закону, а для підстрахування радимо отримати особисту ІПК. Думаємо, як і в ситуації з ФОП на ЄП, податківці все-таки в ній нададуть правильні рекомендації.