* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 78, с. 13.
Зарплата: чи можна видати більше?
Почнемо знов із зарплатно-копійчаної проблеми. Напередодні НБУ роз’яснив власне її бачення. Ось як він відповів на запитання: «Який порядок буде з виплатою заробітної плати готівкою? Наприклад, якщо виплаті підлягає сума 5555.51 грн. або 5555.57 грн.?»
«Після 01 жовтня 2019 року при виплаті заробітної плати з кас підприємства радимо зазначати у видатковому касовому ордері або видатковій відомості суми виплат у сумах, кратних 10 копійкам. Також рекомендуємо застосовувати практику нарахування сум заробітної плати з урахуванням частки у копійках як кредиторської/дебіторської заборгованості, що переходить на наступний місяць, що не викликає необхідності в округленні нарахованих сум»
Рекомендації НБУ загалом збігаються з нашими. Насторожує лише фраза щодо «урахування частки у копійках як кредиторської/дебіторської заборгованості». Невже регулятор пропонує замість 5555,57 грн. видати працівникові 5555,60 грн., а 3 коп. перенести на наступний місяць як дебіторську заборгованість працівника перед роботодавцем? Тобто по суті переплатити певну суму, яка під час нарахування не потрапила під оподаткування?!
На наш погляд, так робити не варто. У обох випадках слід видати з каси меншу суму, відкинувши копійки, тобто 5555,50 грн., а 1 коп. і 7 коп. враховувати до наступної виплати як кредиторську заборгованість роботодавця перед працівником.
Зверніть увагу! Якщо вам треба провести з працівником остаточний розрахунок при звільненні, то ця порада не спрацює. Залишається або умовити такого працівника відкрити рахунок у банку і туди перерахувати копійки, або просто виплатити йому суму, заокруглену в той чи інший бік. Навряд чи якийсь контролер буде прискіпуватися до таких дрібниць.
Як сплачувати податки готівкою
ПКУ не передбачає сплату податків/обов’язкових платежів в менших сумах, ніж визначено законодавством. Банки від платників приймають готівкою суму, яка дозволить повністю сплатити податок (лист НБУ від 26.09.2019 р. № 50-0006/50073).
Таким чином, доведеться подавати до каси банку завжди більшу суму, аніж та, яку треба сплатити. Тобто, скажімо, 150,20 грн. замість 150,11 грн. чи то 150,17 грн., що підлягають до перерахування.
Хоча нічого страшного у цьому немає. Копійчаний надлишок відобразиться в інтегрованій картці платника, що її ведуть податківці, як переплата, котру можна буде врахувати при наступній сплаті.
Копійки в касі: як їх позбутися
Повторимо ще раз: монетами номіналів 1, 2 та 5 копійок з 1 жовтня розраховуватися не можна. Із зазначеної дати вони перестали бути платіжним засобом. Прийом таких монет за всіма видами готівкових операцій припинено (п.п. 1 п. 6 постанови № 82**). Разом з тим станом на 1 жовтня у касах багатьох госпсуб’єктів такі монети, певно, залишилися. Є два способи їх позбутися.
** Постанова Правління НБУ від 20.06.2019 р. № 82.
1. Перевести в безготівку. Якщо загальна сума монет дрібних номіналів у касі значна, у вас є 10 робочих днів (до 18 жовтня), щоб здати їх до банку для зарахування на власний рахунок. Обов’язок банків приймати їх від клієнтів протягом зазначеного періоду прописаний у п.п. 2 п. 5 постанови № 82.
2. Списати за результатами інвентаризації. Піти цим шляхом можна, якщо з певних причин до 18 жовтня ви не встигли. Знадобиться він і тоді, якщо сума монет зовсім дріб’язкова.
Ви знаєте, що з 1 жовтня стартувала щорічна інвентаризація. Щоправда, грошові кошти слід проінветаризувати не раніше двох місяців до дати балансу. Тож зробити це можна лише після 1 листопада поточного року. Як саме, читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 94. Зараз же дамо кілька практичних порад.
Уявімо, що на 1 жовтня у касі перебувала певна сума готівки, у тому числі монетами дрібних номіналів усього 3 коп. Погодьтеся, аніж зараз відправляти касира до банку, ліпше згодом за результатами інвентаризації списати цей дріб’язок на інші операційні витрати з тих мотивів, що він перестав бути активом. Підприємство точно не збідніє…☺
До речі, є ще одна можливість позбутися копійок. Для цього в акті інвентаризації замість фактичного залишку готівки можна зафіксувати суму, заокруглену у менший бік до найближчих 10 коп. Однак у такому разі ці 3 коп. доведеться визнати нестачею і стягнути з матеріально відповідальної особи...
Копійки у підзвітних осіб
Схоже, що ця проблема залишиться надовго. Адже наразі немає заборони встановлювати ціни на товари/послуги не кратними 10 коп. До того ж, підзвітна особа може розрахуватися за товари/послуги у безготівковому вигляді, а для таких розрахунків жодні правила заокруглення взагалі не діють.
Тож уявімо собі таку ситуацію. Ви перерахували працівникові 600 грн. авансу на його картку, він у відрядженні розраховувався виключно нею, а після повернення відзвітував на 557,67 грн., тобто повернути в касу він має 42,33 грн. Вирішити цю проблему теж можна двома способами.
1. Готівковий. У визначені чинним законодавством строки (детально про них читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 42) підзвітна особа повертає до каси роботодавця готівкову суму, завжди заокруглену у більший бік до найближчих 10 коп. Тобто у нашому випадку — 42,40 грн. Зайві 7 коп. ви обліковуватимете за кредитом субрахунку 372 як заборгованість підприємства перед працівником.
Важливо! Заокруглювати у менший бік не можна в жодному разі! Інакше це означатиме неповне звітування і, як наслідок, мороку з ПДФО/ВЗ.
А от у зворотній ситуації, коли після затвердження авансового звіту роботодавець винний працівникові, видавати ви йому маєте суму, завжди заокруглену у менший бік до найближчих 10 коп.
2. Безготівковий. Підпункт 170.9.2 ПКУ дозволяє працівникові залишок грошових коштів понад суму, витрачену згідно з авансовим звітом, перерахувати на банківський рахунок підприємства-роботодавця, що видало грошові кошти. Таким чином, він зможе повернути вам точну суму (у нашому випадку — 42,33 грн.). Якщо за такою операцією не стягуватиметься банківська комісія, усі будуть у виграші.
До речі, свою заборгованість перед працівником роботодавець теж може погасити у безготівковому порядку (на картку), і тоді жодних проблем з копійчаним залишком не буде.
Виробник продає власну продукцію
У цьому випадку касовий апарат можна не застосовувати (п. 1 ст. 9 Закону про РРО // подробиці — у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23). Якщо ціна на таку продукцію встановлена з копійками або продукція вагова, під час розрахунків теж можуть вилізти копійки. Як тоді заповнити прибутковий касовий ордер (ПКО)?
Відповідь на це запитання — тривіальна. Справа в тому, що дотримуватись загальних правил заокруглення сум готівкових розрахунків мають усі госпсуб’єкти. Тож ПКО слід заповнити на заокруглену суму (чи то в більший, чи в менший бік). І саме її вам має сплатити покупець. При цьому жодних заборгованостей (ані дебіторської, ані кредиторської) при розрахунках з цим покупцем у вас не виникає.
