Теми статей
Обрати теми

Залишки кулінарії в громадському харчуванні: що з ПДВ?

Солошенко Людмила, податковий експерт
У громадському харчуванні регулярно утворюються залишки кулінарних страв (салатів, гарнірів), які доводиться списувати через сплив термінів придатності і неможливість подальшої реалізації. Чи треба за ними вхідний ПДВ компенсувати податковими зобов’язаннями (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ?

Списання продуктів і ПЗ за п. 198.5

На жаль, списання залишків нереалізованої продукції для підприємств ресторанного господарства дуже поширене і, мабуть, неминуче явище. Адже у продуктів харчування/приготованих страв — обмежений термін придатності. Ну а продаж харчових продуктів/кулінарних страв із терміном придатності, що сплив, заборонений (п. 14 розд. I Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами*, пп. 1.3, 1.10 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства**).

* Затверджені наказом Мінекономіки від 11.07.2003 р. № 185.

** Затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219.

У свою чергу, з позицій ПДВ-обліку це означає, що

запаси (продукти харчування), які зіпсувалися, не можуть бути використані в госпдіяльності

Тому якщо такі продукти придбавалися з ПДВ, то в загальному випадку це веде до необхідності нарахувати компенсуючі ПЗ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУяк за негоспвикористання (БЗ 101.04).

До речі, якщо виникло право на податковий кредит (ПК), тобто вхідна ПН зареєстрована, нарахувати компенсуючі ПЗ слід, навіть якщо таким правом ще не скористалися (вирішили притримати ПК).

При цьому компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ:

— за зіпсованими продуктами нараховують виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ПКУ);

— за зіпсованою самостійно виготовленою продукцією (кулінарними стравами) — виходячи з «матскладової», тобто вартості придбаних із ПДВ продуктів, використаних у виробництві такої продукції. Інакше, якщо визначити таку вартість складно, знайте, що за списуваною самостійно виготовленою продукцією податківці бажають бачити компенсуючі ПЗ виходячи зі звичайних цін (листи ДФСУ від 26.04.2019 р. № 1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 15.11.2018 р. № 4835/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 14.09.2018 р. № 4040/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

ПЗ нараховують у періоді списання зіпсованих продуктів/продукції. Для цього не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду списання треба скласти зведену ПН з ознакою зведеності «1» і типом причини «13» (використання в негоспдіяльності) в шапці, а також умовним ІПН покупця «600000000000» (детальніше про складання такої ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 32).

А ось якщо продукти придбавалися без ПДВ (зокрема, у неплатників ПДВ), то компенсуючі ПЗ при їх списанні нараховувати не треба (лист ДФСУ від 10.08.2017 р. № 1567/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Втім, щодо компенсуючих ПЗ слід звернути увагу на такий момент.

Якщо втрати покриваються ціною

Водночас у своїх консультаціях податківці неодноразово говорили про умови, дотримання яких дає можливість не нараховувати компенсуючі ПЗ.

Як роз’яснювали контролери, при списанні товарно-матеріальних цінностей ПЗ не нараховуються за умови, що їх вартість включається у вартість товарів/послуг, що продаються, оподатковуваних ПДВ, і пов’язана з отриманням доходів (лист ДФСУ від 15.11.2018 р. № 4838/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 4, с. 3). Тобто коли їх вартість закладена в кінцеву продажну ціну оподатковуваної готової продукції/послуг, яка випускається платником, що, у свою чергу, може підтверджуватися калькуляцією ціни реалізації (відпускної ціни) або іншим документом, що встановлює ціну продажу (лист ДФСУ від 23.05.2019 р. № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 54, с. 3). Оскільки тоді вартість запасів врахується в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності і оподатковуватиметься ПДВ у складі ціни продажу продукції/послуг, що випускається. Детальніше про калькуляцію див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 76, с. 2.

Зверніть увагу: йдеться не про включення у виробничу собівартість, а про включення в кінцеву ціну продажу товарів/послуг, що реалізуються (яка, зрештою, покликана покрити усі витрати підприємства, включаючи адміністративні, збутові та інші операційні). А ця ситуація близька для громадського харчування. Адже усі втрати і витрати у таких підприємств фактично покликана компенсувати торгова націнка.

Тим паче, що громадське харчування, погодьтеся, — це особливий випадок. І тут свої нюанси діяльності, своя специфіка: списання зіпсованих продуктів і нереалізованих страв відбувається регулярно і носить систематичний характер, а не епізодичний (від випадку до випадку). Можна сказати, що подібні втрати безпосередньо обумовлені госпдіяльністю. Тому з урахуванням роз’яснень контролерів,

можна відстоювати ненарахування компенсуючих ПЗ через калькуляцію ціни реалізації (відпускної ціни),

згідно з якою усі витрати покриваються продажною вартістю. І говорити, що в громадському харчуванні неминучі втрати (списання нереалізованих кулінарних страв) покриває солідна торгова націнка.

Щоправда, приміром, у разі списання прострочених лікарських засобів (лист ДФСУ від 06.09.2019 р. № 63/6/99-00-04-07-03-15/ІПК) або реагентів із терміном придатності, що сплив (лист ДФСУ від 25.09.2018 р. № 4144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), фіскали однозначно говорять про негоспвикористання і необхідність нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (за тією ж ставкою, за якою був відображений вхідний ПДВ при їх придбанні). І ні про калькуляцію, ні про включення в продажну вартість іншої продукції, яка реалізується, чомусь не згадують. Можливо, через те, що в цьому випадку не було випуску будь-якої продукції і що за таких обставин облік кожної товарної позиції індивідуальний та втрати не можуть покриватися за рахунок іншої реалізації. Чи через держрегулювання цін і свої нюанси лікарського ціноутворення.

Проте з громадським харчуванням ситуація інша. Тут є і виробництво, і торгівля. І всі втрати може покривати значна торгова націнка, розмір якої підприємства ресторанного господарства мають право визначати самостійно. Головне, підтвердити це калькуляцією. Щоправда, для спокійного ненарахування компенсуючих ПЗ краще отримати на свою адресу ІПК, що дозволяє не нараховувати ПЗ при списанні запасів, вартість яких уключена в ціну продукції, що реалізується (підтвердженням чому, приміром, може бути калькуляція).

Як бачимо, неминучі втрати у сфері громадського харчування обертаються своїми складнощами для ПДВ-обліку. Тому якщо у приготованих кулінарних страв спливають терміни придатності, краще продати їх за акційною зниженою ціною, аніж стикатися зі списанням зіпсованих продуктів, компенсуючими ПЗ за п. 198.5 ПКУ або відстоювати перед контролерами їх ненарахування.

висновки

  • У загальному випадку при списанні зіпсованих запасів (придбаних з ПДВ) треба нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ як за негоспвикористання.
  • Податківці визнають можливість ненарахування компенсуючих ПЗ при списанні запасів, якщо їх вартість закладена у вартість продажу оподатковуваної продукції/послуг, що випускається (це може підтверджуватися, наприклад, калькуляцією відпускної ціни).
  • За допомогою калькуляції відпускної ціни, що покриває втрати, підприємства громадського харчування можуть відстоювати ненарахування компенсуючих ПЗ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі