Мобільний зв’язок: облікові питання

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Вересень, 2019/№ 72
Хоча мобільний зв’язок вже давно не розкіш, а повсякденна потреба, питання щодо його використання виникають до сьогодні. Дамо відповіді на найпопулярніші з них у статті.

Користуємося телефонами працівників

У підприємства на балансі немає мобільних телефонів. Хочемо оплачувати корпоративний зв’язок (роздати SIM-картки) і користуватися телефонами співробітників. Чи можна ними користуватися безоплатно?

Можна. Для цього безоплатне використання телефонів працівників треба оформити договорами позички (договори з працівниками укладають у письмовій формі, нотаріальне посвідчення не потрібно, ч. 2 ст. 828 ЦКУ).

Навіщо? Щоб тим самим підтвердити використання телефонів працівників у госпдіяльності підприємства (тобто в службових цілях) і не дати приводу фіскалам чіплятися до негосподарності витрат на мобільний зв’язок.

Адже попри те, що для податковоприбуткового обліку з 01.01.2015 р. господарність більше не важлива, вона, проте, залишається важливою для цілей ПДВ- і ПДФО-обліку. І при негоспвикористанні вхідний ПК доведеться урівноважити компенсуючими ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Ну а в оплачених підприємством телефонних розмовах податківці вбачають оподатковуваний ПДФО дохід працівника у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Тому використання мобілок працівників у госпдіяльності підприємства треба узаконити.

І найбільше приваблює позичка (ст. 827 ЦКУ). Адже річчю можна користуватися безоплатно! Та і

для прибутківців позичка — ідеальний варіант

Чому? Дивіться самі.

У податковоприбутковому обліку ніяких податкових коригувань (різниць) для операцій позички (безоплатного користування) не передбачено. Тому орієнтиром служить бухоблік, в якому:

— отримані в позичку телефони підприємство взагалі обліковує за балансом — на позабалансовому рахунку 01, до якого для обліку «позичених» об’єктів можна відкрити окремий субрахунок, тоді як

— власне безоплатне використання телефонів (об’єктів позички) може бути відображено таким незвичним записом: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 719 (який зазвичай роблять на суму середньої орендної плати, що виплачується при оренді подібного майна).

І оскільки доходи з витратами визнають одночасно в рівних сумах, на бухфінрезультат підприємства (об’єкт оподаткування) позичка ніяк не вплине. Тож для прибутківців позичка найоптимальніша. Детальніше про позичку див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 58, с. 5.

Помилкове поповнення на рахунок

Хтось випадково поповнив наш корпоративний номер на 255 грн. (у рахунку оператора пройшли як оплата). Як таке помилкове поповнення облікувати?

Передусім зазначимо, що помилкове поповнення іноді вдається скасувати. Буває, що ініціативу проявляє сторона, яка схибила та поспішає врегулювати подібні непорозуміння, за гарячими слідами звернувшись до оператора.

А іноді і само підприємство повідомляє оператора про те, що сталося, з проханням зняти помилковий платіж.

Проте якщо розбіжність не утряслася і гроші все-таки зависли, то для оператора, загалом, неважливо, як були оплачені послуги. Оскільки у будь-якому випадку за надані мобільні послуги оператор мобільного зв’язку щомісячно складе рахунок і випише ПН, а всі надходження (у тому числі помилкові) зарахуються в рахунок оплати наданих послуг мобільного зв’язку.

Тому тоді підприємству доведеться:

— на підставі рахунку оператора відобразити витрати за послугами мобільного зв’язку (у повній сумі, незалежно від того, як були оплачені послуги) і одночасно на суму поповнення, що «впало з неба», визнати інший дохід (Дт 685 — Кт 719);

— на підставі ПН, зареєстрованої оператором, в усій сумі відобразити ПК, який частково компенсувати нарахуванням компенсуючих ПЗ виходячи із суми помилкового поповнення (Дт 719 — Кт 641).

І для наочності — приклад.

Приклад 1. Від оператора мобільного зв’язку отримано рахунок за серпень 2019 року на суму 1530 грн. (без податків — 1200 грн., ПДВ — 240 грн., збір до ПФ 7,5 % — 90 грн.). З них:

— помилкове поповнення в серпні — 255 грн.;

— оплачено підприємством з поточного рахунку за послуги зв’язку — 1275 грн.

В обліку операції відобразяться такими записами:

Таблиця 1. Облік помилкового поповнення на рахунок

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1

Відображено витрати на мобільний зв’язок на підставі рахунка оператора

23, 91, 92, 93, 94

685

1290

2

Відображено ПК з ПДВ на підставі зареєстрованої оператором ПН

644/1

685

240

641/ПДВ

644/1

240

3

Визнано дохід на суму помилкового поповнення

685

719

255

4

Нараховано ПЗ з ПДВ виходячи із суми помилкового поповнення

719

641/ПДВ

40

5

Оплачено заборгованість за послуги мобільного зв’язку

685

311

1275

До речі, аналогічним облік може бути і тоді, коли корпоративний номер ненавмисно поповнювався за рахунок особистих коштів працівників (приміром, оплачуючи готівкою свої комунальні чи інші послуги, здачу від операції працівники кидали на корпоративний телефон). Хоча у такому разі також можливий варіант і з підзвітною сумою. Детальніше про цю ситуацію див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 45, с. 25.

Зведені ПН на мобільні послуги

Зведену ПН від оператора на мобільні послуги за липень, зареєстровану своєчасно, забули включити в ПК липня. Чи можна відобразити за нею ПК в декларації за серпень?

Так, можна. Зведені ПН підкоряються тим же правилам, що і звичайні ПН. Тому за ними можна відкладати ПК. Тобто з урахуванням п. 198.6 ПКУ за ними можна відобразити ПК у будь-якому періоді, але не пізніше 1095 днів з дати складання ПН.

Нагадаємо, що оскільки телекомунікаційні послуги і послуги мобільного зв’язку можуть вважатися послугами безперервного і ритмічного характеру, на їх постачання оператори мають право виписувати зведені ритмічні ПН за п. 201.4 ПКУ з кодом- ознакою зведеності «4» у лівій верхній частині (листи ДФСУ від 13.11.2018 р. № 4811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 26.05.2015 р. № 11051/6/99-99-19-03-02-15). При цьому збір до Пенсійного фонду у розмірі 7,5 % з послуг стільникового мобільного зв’язку (що не включається у базу оподаткування ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ) в ПН не відображається (БЗ 101.16).

Хоча врахуйте: ПК можна формувати і за замін- ником ПН — рахунком оператора, що містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер оператора (п.п. «а» п. 201.11 ПКУ). Щоправда, ПК за рахунком відображають чітко місяць в місяць, оскільки (на відміну від ПН) правило 1095 днів за замінниками не працює і ПК за ними відкладати на наступні місяці не можна.

Зміна оператора (перенесення номера)

Хочемо скористатися послугою зміни оператора зі збереженням (перенесенням) мобільного номера. Чули, що для контрактників вона безкоштовна (новий оператор безкоштовно видає нові SIM-картки). Чи не загрожує нам через таку безоплатність дохід?

Зауважимо, що завдяки послузі зміни оператора зі збереженням (перенесенням) номера (інша назва MNP — з англ. Mobile number portability), що стала доступною на вітчизняному ринку з травня 2019 року, можна вільно перейти від одного оператора до іншого, не змінюючи номер (у тому числі зберігаючи код, наприклад 067, 050, 063 тощо).

Послуга може виявитися привабливою, якщо не влаштовують якість зв’язку і тарифи, якщо мобільний номер прив’язаний до банківських карт, мобільного банкінгу, акаунтів, передоплат, онлайн-сервісів, якщо є бажання зберегти контактний номер незмінним для робочого/особистого оточення тощо. Щоправда, міняти оператора можна не частіше за один раз на місяць (30 днів).

Контрактники. Для абонентів контрактної форми обслуговування послуга MNP доступна без додаткової плати. Тобто зміна оператора разом з видачею нової SIM-картки здійснюється безоплатно. Проте чи загрожує через це дохід?

Нагадаємо, що за бухобліковими правилами дохід відображають у бухобліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню (п. 21 П(С)БО 15 «Дохід»). У свою чергу, під справедливою вартістю розуміють суму, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Проте оскільки на ринку мобільного зв’язку послуга перенесення номера для контрактников усіма мобільними операторами одноголосно заявлена безоплатною, її справедливу вартість можна вважати рівною нулю. Тому переживати не треба: у підприємства- контрактника через зміну оператора (безоплатне отримання нової SIM-картки) дохід не виникатиме (він буде нульовим). І на облік це ніяк не вплине.

Передоплата. А ось абоненти передоплаченого сервісу (на відміну від контрактників) для зміни оператора з перенесенням номера повинні придбати нову SIM-картку (тобто купити стартовий пакет). Тобто у них питання відносно доходу взагалі не з’явиться, оскільки, навпаки, виникатимуть витрати на придбання. Нагадаємо, що витрати на придбання стартового пакету зазвичай враховують як витрати на зв’язок (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 685). Детальніше про стартовий пакет див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 21, с. 16. Гроші не переносяться. І нарешті врахуйте: послугою MNP, на жаль, не передбачено перенесення залишку грошей, бонусів з балансу попереднього оператора до нового. Тому їх краще витратити ще до переходу. Інакше якщо на рахунку попереднього оператора зависне залишок коштів, його можна повернути за заявою на банківську карту (банківський рахунок), вказавши їх реквізити в заяві. А бонуси згорять (п. 76 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 р. № 295).

Понадлімітні дзвінки — із зарплати

На підприємстві встановлено ліміти на користування контрактним мобільним зв’язком. Співробітник припустив перевитрату, вартість якої буде утримана з його заробітної плати. Як цю операцію відобразити в обліку?

Нагадаємо, що при контрактному підключенні мобільні послуги оплачують після їх фактичного отримання на підставі рахунка оператора. При цьому оператор виставить рахунок за місяць на усю котушку — за увесь обсяг наданих послуг. А також з урахуванням цього обсягу зареєструє ПН.

У свою чергу, для облікових цілей допущені співробітником понадлімітні розмови розцінюються підприємством як не пов’язані з госпдіяльністю. Тому

— на підставі рахунка оператора мобільні витрати: у рамках ліміту — включаються у витрати (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 685), а в понадлімітному розмірі — відносяться на розрахунки з працівником — підлягають відшкодуванню працівником, в даному випадку утримуватимуться із заробітку (Дт 377 — Кт 685; Дт 661 — Кт 377);

— на підставі ПН від оператора підприємство увесь вхідний ПДВ віднесе в ПК, який частково компенсуватиме нарахуванням компенсуючих ПЗ (виходячи з вартості негосподарських понадлімітних розмов, що виникли). Те ж саме говорять і контролери: якщо не можна підтвердити виробничий характер телефонних розмов, то слід нарахувати компенсуючі ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. А ось при отриманні від працівника компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає (БЗ 101.04, листи ДФСУ від 12.03.2019 р. № 979/6/99-95-42-03-15/ІПК, від 19.11.2018 р. № 4879/6/99-95-42-03-15/ІПК).

Приклад 2. Від оператора отримано рахунок на суму 2550 грн. (без податків — 2000 грн., ПДВ — 400 грн., збір до ПФ 7,5 % — 150 грн.). З них:

— мобільні витрати у рамках ліміту — 2422,50 грн. (без податків — 1900 грн., ПДВ — 380 грн., збір до ПФ 7,5 % — 142,5 грн.);

— понадлімітні витрати — 127,50 грн. (без податків — 100 грн., ПДВ — 20 грн., збір до ПФ 7,5 % — 7,5 грн.) утримано із зарплати працівника.

В обліку операції відобразяться такими записами:

Таблиця 2. Облік понадлімітних розмов

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

1

На підставі рахунка оператора відображено:

— витрати на мобільний зв’язок у рамках ліміту

23, 91, 92, 93, 94

685

2042,50

— понадлімітні витрати (відшкодовує працівник)

377

685

107,50

2

На підставі зареєстрованої оператором ПН відображено ПК з ПДВ

644/1

685

400

641/ПДВ

644/1

400

3

Оплачено операторові послуги мобільного зв’язку

685

311

2550

4

Нараховано компенсуючі ПЗ виходячи з вартості понадлімітних розмов (відшкодовує працівник)

377

641/ПДВ

20

5

Утримано вартість понадлімітних розмов із зарплати працівника (внесено в касу підприємства)

661 (301)

377

127,50

Роумінг

По службовому телефону дзвонили за кордон (вели переговори із зарубіжними партнерами). Чи можна послуги міжнародного роумінгу з рахунка оператора облікувати у витратах?

Так, послуги міжнародного роумінгу можна врахувати у витратах як звичайні послуги мобільного зв’язку. Ніяких податкових коригувань (різниць) в податковоприбутковому обліку для роумінгу не передбачено. Тому роумінг, віднесений у складі інших послуг мобільного зв’язку у бухобліку на витрати (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 685), на загальних підставах зменшуватиме фінрезультат (об’єкт оподаткування). При цьому на підставі ПН оператора за послугами мобільного зв’язку (з урахуванням роумінгу) у підприємства виникатиме право на ПК.

Щоправда, відомо, що податківці надумано люблять чіплятися до роумінгу — убачати в ньому дохід працівника у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ), і говорити про недоплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ, а також через негосподарність — про необхідність нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Хоча у БЗ 103.02 частково визнають: якщо з мобільних телефонів, що обліковуються на балансі підприємства-роботодавця, працівником здійснюються виробничі розмови, то їх вартість не розглядається як додаткове благо.

Втім, навіть коли у підприємства на балансі немає мобільних телефонів, а їх використання у службових цілях оформлялося з працівниками договорами позички, відстояти господарський (виробничий) характер роумінгу не раз допомагали суди (постанова П’ятого апеляційного адмінсуду від 11.04.2019 р. у справі № 1540/4692/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/81136176; постанова ВС від 30.10.2018 р. у справі № 826/6376/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/77587084). Служителі Феміди зазначали, що мобільний зв’язок використовувався виключно для виробничих цілей і був способом забезпечення виконання працівниками своїх трудових обов’язків. Тобто витрати на зв’язок були пов’язані з виробничою діяльністю самого підприємства, а не конкретних працівників, тому не можуть вважатися їх додатковим благом. Про роумінг див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 67, с. 44.

Поповнення через термінал

Працівник поповнив на рік службовий мобільний телефон (на умовах передоплаченого сервісу) через термінал самообслуговування і подав авансовий звіт з роздруківкою терміналу. Як це поповнення облікувати?

Відомо, що госпоперації в обліку відображають на підставі первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік*, п. 44.1 ПКУ). Але, на жаль, роздруківка терміналу не є повноцінним первинним документом (не містить усіх обов’язкових реквізитів первинного документа із ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінзвітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Тому, щоб при такому поповненні не втратити витрати і вхідний ПК, можна за гарячими слідами звернутися до оператора і попросити для підприємства справжню первинку — рахунок разом з ПН.

Або ще, як варіант, можна до авансового звіту самостійно скласти повноцінний первинний документ з усіма обов’язковими реквізитами — так званий самоакт (детальніше про нього див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 62, с. 29; 2018, № 57, с. 23). Ну а потім у міру отримання щомісячних рахунків від оператора визнавати витрати і ПК (на підставі рахунків — замінників ПН).

Тоді авансовий звіт можна проводити в обліку.

Приклад 3. Працівник відділу збуту за рахунок власних коштів поповнив службовий мобільний телефон на рік через термінал самообслуговування на 1020 грн. (без податків — 800 грн., ПДВ — 160 грн., збір до ПФ 7,5 % — 60 грн.). На підставі авансового звіту з прикладеним рахунком і ПН від оператора працівникові відшкодовані витрачені кошти.

В обліку операції відобразяться такими записами:

Таблиця 3. Облік поповнення на рік через термінал

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

Дт

Кт

1

Затверджено авансовий звіт, відображено заборгованість перед працівником

377

372

1020

2

Відшкодовано працівникові з каси витрачені кошти

372

301

1020

3

На підставі рахунка оператора:

— вартість послуг зв’язку поточного місяця віднесено на витрати

93

685

71,67

— вартість майбутніх послуг зв’язку віднесено на витрати майбутніх періодів

39

685

788,33

4

Відображено ПК з ПДВ на підставі зареєстрованої оператором ПН

644/1

685

160

641/ПДВ

644/1

160

5

Відображено залік заборгованості

685

377

1020

висновки

  • Безоплатне використання телефонів працівників у службових цілях треба оформити договорами позички.
  • При надходженні на рахунок помилкового поповнення доведеться відобразити дохід і нарахувати компенсуючі ПЗ.
  • За роумінгом для госпдіяльності в загальному порядку виникають витрати і ПК.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити