«Бонус Плюс» від ПриватБанку: облік у торговця

Суть програми

Суть програми «Бонус Плюс» у тому, що при покупках у магазинах* (учасниках програми), розраховуючись бонусною БПК, покупець заробляє бонуси — частину витрачених на купівлю коштів зараховують у вигляді бонусів на його бонусний рахунок «Бонус Плюс». Розмір бонусів (від 1 до 20 % вартості купівлі) продавець (торговельна точка) установлює самостійно. Накопиченими бонусами можна надалі оплачувати покупки у будь-якому з магазинів — учасників програми «Бонус Плюс».

* І не лише магазинах. Учасниками програми «Бонус Плюс» можуть бути, наприклад, аптеки.

Тож беруть участь у програмі три сторони:

1) суб’єкт господарювання — продавець товарів (робіт, послуг), учасник бонусної програми, що має платіжний термінал і приймає від покупців спеціальні платіжні засоби — банківські платіжні картки (БПК);

2) покупець — держатель бонусної БПК;

3) банк-емітент такої бонусної картки.

При цьому банк здійснює емісію платіжних карток, які можуть брати участь у бонусній програмі. А суб’єкт господарювання (торговець) укладає з банком договір учасника програми «Бонус Плюс», за яким зобов’язується надавати бонуси в певному відсотку від суми купівлі всім покупцям, що розраховуються бонусними БПК.

Технічно все відбувається таким чином.

При купівлі товару в момент розрахункової операції через POS-термінал з рахунку покупця — держателя бонусної БПК (з банківської картки) списується повна вартість товару, після чого:

— частина цієї суми (тобто відповідний відсоток бонусів) зараховується на спеціальний бонусний рахунок держателя бонусної платіжної картки у вигляді бонусів;

— суму коштів (за вирахуванням бонусів), що залишилася, протягом декількох днів банк перераховує суб’єктові господарювання — продавцеві в оплату проданого товару на поточний рахунок.

У результаті частина коштів, витрачених на купівлю, для покупця перетвориться на бонуси (по суті, покупець оплачує бонуси). А

Тобто в договорі з банком передбачено, що бонус виникає за рахунок знижки, що надається торговельною точкою, таким чином маючи на увазі, що через бонуси продавцеві надійде менша оплата за товар. Але, навіть незважаючи на недобір, у продавця на те є особливий інтерес і він готовий погодитися на такі умови з розрахунку на збільшення клієнтської бази, товарообороту, ефективність просування і постійність покупців.

Документи при розрахунку

Продаж товару з розрахунками бонусними БПК оформляється фіскальним касовим чеком за формою № ФКЧ-1 і квитанцією термінала.

При цьому квитанція міститиме:

— загальну (повну) суму купівлі (без зменшення на бонуси), яка списується з рахунку покупця — держателя платіжної картки;

— суму бонусів (відсоток купівлі, який переказується на спеціальний бонусний рахунок держателя платіжної картки і повертається покупцеві як бонуси);

— суму за вирахуванням бонусів, яка зараховується на рахунок продавця за проданий товар.

Основним розрахунковим документом буде чек РРО (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).

«Бонус Плюс» — знижка торговця

За своєю правовою природою (що випливає з договірних відносин із банком) такі бонуси для торговельного підприємства є знижкою. Причому ця знижка надається в момент продажу товарів, тобто за Кт 702 дохід повинен відображатися вже за вирахуванням знижки. Проте допускаємо варіант і з використанням субрахунку 704 через РРО-розрахунки, щоб картинка в обліку була наочніша.

Тоді на дату проведення розрахунків за купівлю через РРО:

— на повну вартість товару визнають дохід (Кт 702). Одночасно виходячи з повної вартості товару нараховують ПДВ-зобов’язання (п. 187.5 ПКУ);

— зменшують дохід на суму бонусів — показують вирахування з доходу (Дт 704). Одночасно підприємство має право відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості товару з урахуванням бонусної знижки.

Здійснюють це згорнуто, тобто показавши в підсумковій податковій накладній суму ПДВ за даними Z-звіту, але вже з урахуванням наданої знижки. Адже знижки окремими рядками в ПН не відображаються, а зменшують ціну постачання й базу оподаткування у відповідних графах ПН (БЗ 101.16).

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку доходи і витрати відповідатимуть доходам і витратам у бухобліку (оскільки коригувань бухфінрезультату на суму знижок розд. III ПКУ не передбачено).

Єдиний податок. Доходом єдинника є дохід, отриманий у грошовій формі, а також у матеріальній та нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (п. 292.1 ПКУ). Дохід продавця, отриманий у грошовій формі, дорівнює вартості товару, зменшеній на суму бонусів, нарахованих покупцеві (адже саме ця сума надходить на поточний рахунок продавця). А до негрошових доходів сума наданої знижки не належить. Тому під оподаткування єдиним податком (ЄП) підпаде вартість товару з урахуванням знижки.

ПДФО. Об’єкта для утримання ПДФО тут не виникне. Оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи включається сума наданої індивідуальної знижки (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). А в цьому випадку знижка не є індивідуальною, оскільки надається будь-якому покупцеві — держателеві бонусної БПК.

Приклад 1. Магазин — учасник програми «Бонус Плюс» нараховує бонуси в розмірі 5 % вартості купівлі. Денний обсяг продажів з оплатою бонусними БПК становить 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.). Із цього обсягу сума бонусів (5 %) — 3000 грн. (60000 грн. х 5 %). Комісія банку за еквайринг — 0,5 %.

Таблиця 1. Облік бонусів як знижки

«Бонус Плюс» — комісія банку

Деякі торговельні підприємства — учасники програми «Бонус Плюс» не наважуються обліковувати бонуси як знижку. І незважаючи на знижкову природу, проводять їх в обліку через витрати. Тобто вони розцінюють недоплату за проданий товар (недоотриману на свій рахунок суму через бонуси) як комісію, що стягується банком за розрахункове обслуговування за операціями з БПК «Бонус Плюс». При такому підході доходи за проданий товар і нараховані зобов’язання з ПДВ не зменшують, а зняті бонуси обліковують у складі витрат — як комісію за розрахункове обслуговування (Дт 92).

Хоча можливий і альтернативний варіант — вважати такі бонусні суми, наприклад, рекламними витратами (Дт 93). Адже підприємство, як бачимо, стає учасником бонусної програми, маючи таким чином «просувальницькі» цілі — з розрахунку на збільшення кількості клієнтів та зростання обсягу продажів.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку доходи і витрати відповідатимуть доходам і витратам у бухобліку.

Єдиний податок. Незалежно від того, як оформлені бонуси в обліку, на поточний рахунок продавця надходить сума за вирахуванням суми бонусів. Податківці стверджують: у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом єдинника вважається сума, що надійшла йому на поточний рахунок (БЗ 107.04, 108.01.02). Тому у цьому випадку під оподаткування ЄП повинна була б потрапити саме така зменшена сума. Проте ми скептично ставимося до цих консультацій (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 42, с. 13) і рекомендуємо все-таки оподатковувати всю суму, включаючи суму бонусу.

ПДФО. Як і при знижковому варіанті обліку, об’єкта для ПДФО все так само не виникне. Адже договором з банком передбачено, що бонус виникає за рахунок знижки, що надається торговельною точкою (тобто, по суті, бонус — знижка). І ця знижка не індивідуальна, оскільки надається будь-якій фізособі — держателеві бонусної БПК. Тому для фізособи така знижка — не дохід. А те, що підприємство обрало незнижковий варіант обліку, не повинно кардинальним чином впливати на ситуацію.

Істотний недолік цього варіанта обліку криється в порядку оподаткування такої операції ПДВ — база оподаткування ПДВ у цьому випадку буде більшою (дорівнюватиме повній ціні товару (послуги)). Крім того, у разі повернення товару покупцем у продавця виникне проблема з коригуванням ПДВ. Про нього — повернення — ми й поговоримо далі. Але спочатку наведемо приклад.

Приклад 2. Візьмемо умови з прикладу 1 і уявимо, що підприємство вирішило обліковувати надані бонуси у складі витрат на банківське обслуговування.

В обліку операції відобразяться такими записами:

Таблиця 2. Облік бонусів як комісії банку

Повернення товару

Якщо покупець розрахувався за купівлю бонусною БПК «Бонус Плюс», заробив бонуси, проте незабаром вирішив повернути товар належної якості, то:

1) повернути кошти покупцеві краще тим же способом, яким здійснювалися розрахунки за купівлю. Тобто безготівковим через термінал — на картковий рахунок (на БПК). В усякому разі, на цьому наполягають контролери (БЗ 109.02). Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 73, с. 21; 2016, № 46, с. 20;

2) повернути потрібно зменшену суму — за вирахуванням бонусів.

Тобто не всю суму коштів, яку витратив покупець (списану з його картрахунку і зазначену як загальна вартість купівлі в чеку РРО), а суму, зменшену на бонуси (така сума міститься у квитанції термінала — зазвичай значиться в рядку «до сплати»). Інакше кажучи, ту суму коштів, яку фактично отримало підприємство за проданий товар.

За банківськими умовами нараховані бонуси при поверненнях не сторнуються (залишаються покупцеві, адже він їх оплатив). Що, утім, зрозуміло, адже покупець на момент повернення міг уже витратити бонуси, а отже, їх уже назад ніяк не відбереш. Тому й повертають покупцеві на БПК гроші в меншій сумі: зараховані бонуси — не в рахунок. Та й по суті через бонуси покупець придбав товар зі знижкою, саме цю вартість, зменшену на бонуси, йому і слід повернути.

Приклад 3. Покупець повернув товар вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). При купівлі розрахунки за товар були проведені бонусною БПК, за що було нараховано 5 % бонусів — 600 грн. (12000 грн. х 5 %).

В обліку операції відобразяться такими записами:

Таблиця 3. Повернення товару, оплаченого БПК «Бонус Плюс»

Якщо бонуси обліковували другим способом (як комісію банку), то при поверненні товару покупцем коригують доходи (Дт 704 — Кт 361 — 12000 грн. з одночасним зменшенням заборгованості Дт 361 — Кт 333 — 600 грн. ) і витрати (Дт 92 — Кт 333 — 600 грн. методом «червоне сторно» — якщо повернення здійснене в тому ж році, що й реалізація, Дт 333 — Кт 719 — якщо повернення відбулося в іншому звітному році). А ось із коригуванням ПДВ можуть виникнути труднощі, оскільки не виконується «коригувальна» умова — формально немає повної грошової компенсації вартості товару покупцеві — неплатникові ПДВ (п. 192.2 ПКУ). Тому проводки будуть такими: Дт 704 — Кт 643/2 — 2000 грн. методом «червоне сторно» і Дт 949 — Кт 643/2 — 2000 грн.

Про те, як бути підприємству, якщо його підзвітна особа при придбанні товару розрахувалася бонусною БПК, ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 20.