Електронний кабінет: можливості зростають
Взаємодія з податківцями стане ще більш електронною. Акцент зроблено на добровільному скороченні обсягів паперового документообігу та розширенні можливостей електронного кабінету (ЕК). Для цього, звісно, знадобиться час. Тому більшість задуманих електронних новинок набудуть чинності через три місяці з дня опублікування Закону № 786. А відшліфувати всю роботу ЕК намічають через рік.
Спілкування з податківцями через ЕК. Через ЕК можна буде отримувати широке коло документів, оскільки для податкових повідомлень-рішень (ППР), податкових вимог та інших документів із питань адміністрування/перевірок, які контролери направляють платникові податків, передбачена можливість відображення в ЕК (п. 42.1 ПКУ).
Щоправда, для електронного листування з контролерами платник повинен подати заяву про бажання отримувати документи в ЕК (п. 42.4 ПКУ). І також за бажанням платник, який подав таку заяву, один раз на рік може відмовитися від електронного спілкування, направивши контролерам заяву про відмову отримувати документи в ЕК (п. 42.4 ПКУ). Уже підготовлено проєкт змін (із формами цих заяв) до Порядку функціонування ЕК, затвердженого наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 637.
Причому платник, який вирішив отримувати документи в ЕК (подав відповідну заяву), одержавши електронний документ, може зажадати і паперовий варіант. Його фіскали повинні надати протягом 3 робочих днів з дня надходження від платника вимоги (п. 42.5 ПКУ).
Утім, таке електронне спілкування — право, а не обов’язок платника, тобто можливе за бажанням (п. 421.5 ПКУ). А ось якщо не хочете спілкуватися електронно (тобто заява про бажання отримувати документи в ЕК не подана), податківці спілкуватимуться з вами по-старому: шляхом направлення документів за адресою (місцезнаходженням) платника рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особистого вручення платникові чи його представникові (п. 42.5 ПКУ).
Електронний документообіг — без заяви про приєднання. Гарна звістка! Новим п. 42.6 ПКУ буде встановлено, що електронний документообіг платника з контролерами (у тому числі подання електронної звітності) не вимагає укладення будь-якого договору.
Вимога про подання платником заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів скасовується
Зважаючи на це, і відповідні положення, що стосуються договору про визнання електронних документів, з п. 49.4 ПКУ виключать. А ось Порядок обміну е-документами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557, вже підкоригували, виклавши його в новій редакції. З нього виключили форми заяви про приєднання до договору та заяви про припинення дії договору. Хоча наказ Мінфіну від 01.06.2020 р. № 261 із змінами ще не набув чинності.
Платникові для електронного спілкування достатньо буде визначити коло осіб, уповноважених користуватися ЕК (наділити їх правом підпису, подання, отримання документів та інформації через ЕК і визначити їх повноваження, п.п. 16.1.16 ПКУ). Далі — усе просто. Платник стає суб’єктом електронного документообігу автоматично після відправлення контролюючому органу будь-якого першого електронного документа. Також автоматично електронний документообіг між платником і податківцями може припинятися, наприклад, у разі держреєстрації припинення (ліквідації) платника (чи в інших випадках, перерахованих у п. 42.6 ПКУ).
Описані ЕК-зміни, повторимо, повинні запрацювати через 3 місяці з дня опублікування Закону № 786 (тобто в листопаді). Ну а вся повнота функціоналу ЕК має бути реалізована до 1 серпня 2021 року (п. 3 розд. II Закону № 786).
Технічні помилки/збій в ЕК. Урегулювали ситуацію зі збоями/помилками (технічними, методологічними) в ЕК (див. визначення в пп. 14.1.111, 14.1.1821, 14.1.1822 ПКУ).
Їх доказом можуть слугувати розміщувані на офіційному вебсайті ДПСУ повідомлення
Тому в обов’язках контролерів закріпили невідкладно розміщувати на сайті ДПСУ повідомлення про:
(1) виникнення технічного збою/помилок (із зазначенням дати та часу їх виникнення) і
(2) їх усунення (із зазначенням дати/часу завершення) (новий п.п. 21.1.11 ПКУ).
Нагадаємо, що зафіксовані в роботі ЕК помилки/збої звільняють платників від відповідальності (п. 421.10 ПКУ). Як довести ті збої/помилки, які сталися, але про них не повідомили фіскали, поки не зрозуміло.
Також уточнили, що при помилках/збоях можна подавати звітність та інші документи в паперовому вигляді, якщо їх подання в електронній формі не є обов’язковим (п.п. 17.1.15 ПКУ).
Ну й ще один момент — з майбутнього.
ЕК та ФОП-загальносистемники. З 1 січня 2021 року ФОП-загальносистемники за бажанням в електронному вигляді, у тому числі через ЕК, зможуть вести облік доходів і витрат (п. 177.10 ПКУ). Подробиці див. статтю «Книги ФОП скасували: чи все так просто?» цього номера.
Адміністрування
Самовиправлення. Коректніше сформульовано абзац третій п. 120.2 ПКУ. Уточнено, що при самовиправленнях (донарахуванні податкових зобов’язань) з дотриманням умов ст. 50 ПКУ до платника не застосовуються штрафи, встановлені штрафною гл. 11 «Відповідальність» ПКУ. Раніше говорилося про незастосування штрафів тільки за ст. 123 ПКУ.
Тобто при самовиправленнях і донарахуванні, наприклад, ПДФО, податку на репатріацію* або дивідендного авансу фіскали уже не зможуть тулити штраф за п. 127.1 ПКУ. Але в частині ПДФО це працює, тільки якщо не відобразили у ф. № 1ДФ або відобразили, але неправильно класифікували як неоподатковувану виплату.
* Щоправда, до помилок податку на репатріацію податківці й раніше були лояльні, але про це можна було дізнатися тільки з листів (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 25, с. 25).
Які перевірки поза мораторієм. Визначено, що в період карантину можливі документальні позапланові перевірки:
— за зверненням платника;
— при реорганізації юрособи (окрім перетворення), припиненні юрособи/ФОП, закритті постійного представництва (перевірочна підстава за п.п. 78.1.7 ПКУ).
Тобто перевірочний мораторій і на ці два випадки не поширюється (див. підкоригований п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Податок на прибуток
Звільнення від дивідендного авансу. Це стосується наступного року. Прирівняні з 01.01.2021 р. до дивідендів виплати (з абзаців четвертого — сьомого майбутньої редакції п.п. 14.1.49 ПКУ) з цієї ж дати одночасно звільнять від дивідендного авансового внеску (новий п.п. 57.11.7 ПКУ). Нагадаємо, йдеться про суми перевищення або заниження в операціях із деякими нерезидентами та виплати учасникам-нерезидентам у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу або їх виходом із товариства.
Амортизація при поліпшеннях. У п.п. 138.3.1 ПКУ залишили заборону про те, що податкова амортизації не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у госпдіяльності тільки у зв’язку з їх консервацією. А ось застереження про поліпшення (слова «у зв’язку з модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням»), що нещодавно з’явилося, з п.п. 138.3.1 ПКУ прибрали. Отже, точно має полегшати МСФЗшникам. Тобто
за підприємствами-«міжнародниками», що не припиняють бухоблікову амортизацію на час поліпшень ОЗ (п. 55 МСБО 16), повинно зберігатися право й на податкову амортизацію
І навіть більше! Нове формулювання (заборонену амортизацію лише при консервації), суворо кажучи, можна трактувати як таку, що дає зелене світло для податкової амортизації в усіх інших випадках (включаючи поліпшення) та у підприємств, що ведуть облік за нацстандартами (якщо ОЗ із експлуатації не виводяться).
Відсоткова різниця. Нагадаємо, що з 01.01.2021 р. відновлять правила застосування тонкої капіталізації за п. 140.2 ПКУ (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 44, с. 2). Причому, схоже, задумка все ж — коригуванням охопити лише нерезидентні відсотки, оскільки перехідний випадок прописали дещо коректніше. І уточнили, що нові правила обліку відсотків застосовуються до всіх перехідних кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами і що значаться на балансі платника станом на 01.01.2021 р. (див. зміни в п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Причому застереження про нерезидентів намічалося й у самому п. 140.2 ПКУ, але зрештою загубилося.
Ділова мета. Визначення ділової мети дещо причесали (п.п. 14.1.231 ПКУ). І уточнили, що економічний ефект визначається не виключно приростом (збереженням) активів та/або їх вартості і створенням умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Тобто є за що зачепитися, відстоюючи перед фіскалами ділову мету, якщо вона буде в далекому майбутньому або вона не відображається прямо на осяжних результатах роботи.
А також чітко окреслили критерії неділової операції з нерезидентами — зробили їх винятковими. Хоча задумки щодо ділової мети в операціях із нерезидентами були набагато глобальнішими, але до Закону № 786 так і не пройшли.
ПДВ
РК до мінбазних ПН — у полі нових штрафів. Виправили помилку. У штрафному п. 1201.1 ПКУ згадали про РК до мінбазні ПН (про які від самого початку чомусь забули). Тобто новий розмір штрафів (2 %, але не більше 1020 грн — за несвоєчасну реєстрацію; 5 %, але не більше 3400 грн — за нереєстрацію) стосується як мінбазних ПН, так і РК до них. Проте пам’ятайте: у період з 1 березня по останній день місяця карантину штрафи не застосовуються (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Знижені штрафи за перехідним п. 73. У перехідному штрафному п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ теж згадали про РК до мінбазних ПН. А також розмір нарахованих і неузгоджених перехідних штрафів знизили у два рази. Тобто штрафи становлять:
— за несвоєчасну реєстрацію — у розмірі 1 % (було 2 %) обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 510 грн (було не більше 1020 грн), а
— за нереєстрацію — у розмірі 2,5 % (було 5 %) обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1700 грн (було не більше 3400 грн).
І заразом у п. 73 поправили період штрафів. Установили, що він стосується неузгоджених штрафів, нарахованих платникам у період з 01.01.2017 р. по 23.05.2020 р. (а не по 31.12.2019 р., як значилося спочатку, адже ця дата застаріла ще при прийнятті Закону № 466).
Скасування ПДВ-кварталу: уточнення. Навздогін узаконили перехідний момент через скасування квартального ПДВ-періоду для єдиноподатників. І уточнили, що для них останнім квартальним періодом був II квартал 2020 року, а першим місячним періодом є липень 2020 року (див. новий п. 731 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Ну це вже як рибці парасолька. ☺
Акцизний податок
Зміни, внесені Законом № 786, покликані виправити помилку, допущену в Законі № 466 у нових товарних позиціях, якими було розширено перелік підакцизного пального. Нагадаємо, що у п.п. 215.3.4 ПКУ (до переліку підакцизного пального*) були додані такі два види товарів:
* Нагадаємо, що позиції з п.п. 215.3.4 ПКУ в термінах Кодексу вважаються «пальним» (див. п.п. 14.1.1411 ПКУ).
— «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового» — за низкою товарних кодів УКТ ЗЕД;
— «Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу» — за кодом УКТ ЗЕД — 3814 00 90 90.
Масла-мастила — «за бортом»! Але ряд нових підакцизних кодів/товарних позицій УКТ ЗЕД з першої групи товарів (палив рідких, на основі газойлів), виявились достатньо широкими. І в багато з цих кодів входять товари, які ніяк не можуть вважатись пальним у традиційному розумінні цього терміна. У такій ситуації «під виглядом» газойлю могли запхнути до підакцизних товарів і оливи з мастилами (у т. ч. солідол тощо). І от щоб виключити фіктивне розширення переліку підакцизних товарів/пального, митникам і ДПСУ довелося видати спеціальні роз’яснення** (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 28).
** Зокрема, мова — про лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8944/7/99-00-17-03-01-07.
Тепер це питання Законом № 786 чітко врегульовано: в опис введеного Законом № 466 першого нового виду підакцизного «пального» — «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо)…» додали виняток: крім… базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350 гр. С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об %.
Спочатку — у редакції Закону до другого читання — передбачалося, що ці зміни будуть застосовуватись заднім числом — з 23 травня цього року (моменту внесення в ПКУ нових підакцизних позицій Законом № 466). Але цю норму з тексту Закону прибрали (через ст. 58 Конституції, яка не допускає зворотну дію норм). Отже, за період з 23 травня до дати вступу Закону № 786 в силу захищати платників будуть згадані роз’яснення МС і ДПСУ.
До речі, оскільки програмне забезпечення фіскалів «заточене» на коди УКТ ЗЕД, уже багато госпсуб’єктів, які мають справи з оливами і мастилами, отримали незаконні «сигнали» від місцевих фіскалів, що їм потрібно зареєструватись платниками акцизу і зареєструвати свої «акцизні склади». Сподіваємось, тепер ці зміни вгамують настирливих фіскалів. Але поки ДПСУ не переналаштує програмне забезпечення СЕА, подібні інциденти триватимуть… ☹
Без перехідних особливостей і штрафних послаблень! Зазначимо, що у зв’язку з «акцизними» змінами, проведеними Законом № 466, з 23 травня (дати вступу в силу цих нововведень) додалися не тільки нові підакцизні позиції у вже зареєстрованих платників пального акцизу, а й нові платники пального акцизу. Це — госпсуб’єкти, які до 23 травня 2020 року не підпадали, а з цієї дати стали підпадати під визначення платників податку відповідно до п.п. 212.1.15 ПКУ, тобто які здійснюють «реалізацію» (див. абзац другий п.п. 14.1.212 ПКУ) або ввезення на митну територію України цих нових видів підакцизного пального. Але Закон № 466 жодних перехідних особливостей щодо цього не передбачив.
Тому в редакції Закону до другого читання було передбачено низку перехідних норм і механізм для врахування залишків нових підакцизних позицій (у т. ч. для виключення зайвого оподаткування), які були у платників станом на 23 травня цього року, а також перехідні особливості для нових платників пального акцизу. Було передбачено й деякі тимчасові штрафні послаблення. Але всі ці норми (мабуть, з ціллю наповнення бюджету будь-якими шляхами) були з тексту Закону вихолощені! Тож, шановні платники акцизу (і старі, і особливо нові!), тепер чекайте у зв’язку з цим акцизних перевірок і штрафів (які, до речі, діють і в період карантину)!
І майте на увазі, що
з усіх об’ємів таких залишків «нового» пального тепер доведеться сплатити акцизний податок — незалежно від того, чи продали ви комусь ці товари, чи навіть використали їх на власні цілі (у т. ч. у виробництві)*
* Те ж саме стосується і реалізації об’ємів таких нових підакцизних товарів, які були вами отримані починаючи з 23 травня, щодо яких не одержано від постачальників зареєстрованих АН.
До уваги неплатників! Ті неплатники акцизу, хто використовує нові види підакцизного пального тільки для власних потреб, пам’ятайте, що будь-яке підакцизне пальне (у тому числі й нові його два види) не можна реалізовувати іншим особам, а також приймати на зберігання від інших осіб! Інакше потрапите до платників пального акцизу автоматом — без урахування річного об’єму споживання пального та об’єму ємностей для його зберігання…
Ліцензійне
Статтю 18 Закону № 481 доповнено амністійною нормою: до госпсуб’єктів, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання двох згаданих нових видів підакцизного пального починаючи з 23.05.2020 р. до 31.12.2020 р. включно не застосовуються норми ст. 17 цього Закону стосовно штрафів за безліцензійне виробництво, оптову, роздрібну торгівлю та зберігання пального.
А в самій ст. 17 виправлено невдале формулювання штрафної норми за порушення умов ліцензії-«лайт» на зберігання пального виключно для власних потреб. Тепер цей штраф в абз. 23 (був у 22-му) ч. 2 ст. 17 Закону № 481. Раніше за цією нормою формально можна було штрафувати за всіма видами ліцензій на зберігання пального, але тепер там чітко зазначено, що це ліцензія на право зберігання пального, отримана на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промпереробки.
Що загубилося?
Контрольовані іноземні компанії (КІК). Ну а ще після обговорення з громадськістю збиралися відкласти набуття чинності нормами щодо постановки на облік нерезидентів (які здійснюють діяльність в Україні, у тому числі через представництва) і КІК. Але, на жаль, до Закону № 786 ці норми так і не пройшли. Щоправда, про постановку на облік нерезидентів (із наступного року) говоритиме оновлений п. 133.3 ПКУ (див. п. 1 розд. II Закону № 786). Проте інші нерезидентські норми належним чином до порядку так і не приведені.
РРО-зміни зникли. У проєкті закону до другого читання були передбачені зміни до РРО-сфери (здебільшого щодо обігу ПРРО), але до кінцевої редакції Закону № 786 вони, на жаль, не дійшли… Адже там, окрім заборони використання ПРРО при роздрібній торгівлі пальним (до речі — поки що це не заборонено!), передбачались і позитивні зміни у вигляді незастосування щодо ПРРО штрафів за нероздрукування/нестворення в електронній формі контрольної стрічки або викривлення в ній даних, а також — за неподання РРО(РК)-звітності та копій розрахункових документів і Z-звітів…
