Пиво — алкогольний напій?
Є два види пива: звичайне і безалкогольне.
Звичайне пиво є алкогольним напоєм і відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Про це прямо свідчить п.п. 14.1.144 ПКУ, а також ст. 1 Закону № 481*.
* Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Безалкогольне пиво, на відміну від свого «міцного брата», до алкогольних напоїв не відноситься і класифікується у товарній групі УКТ ЗЕД за кодом 2202 91 00 00 (ст. 1 Закону № 481).
Крім міцності і потрапляння до алкогольного братства, звичайне і безалкогольне пиво відрізняються один від одного також тим, що звичайне пиво — підакцизний товар, а безалкогольне — ні. На це, зокрема, вказують п. 215.1 та п.п. 215.3.1 ПКУ, які називають підакцизним товаром пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД. На цьому наголошують і фіскали (БЗ 114.02).
Як бачимо, безалкогольне пиво є звичним товаром, яким можуть торгувати вроздріб всі без обмежень. Звичайне ж пиво є алкогольним напоєм і до того ж підакцизним товаром, тому, торгуючи ним, слід дотримуватися вимог, встановлених для таких товарів. Тому далі говоритимемо виключно про торгівлю вроздріб звичайним пивом.
Хто продавці
Юрособи — платники податку на прибуток і ФОП-загальносистемники можуть торгувати звичайним пивом і вроздріб і оптом без остраху.
Платникам ЄП груп 1 — 3, як юрособам, так і ФОП, дозволено ПКУ торгувати звичайним пивом тільки вроздріб.
А от торгувати пивом оптом, як і будь-якими іншими підакцизними товарами (крім також сидру, перрі (без додавання спирту) та столових вин) їм забороняє п.п. 291.5.1 ПКУ.
При цьому, як бачимо,
ПКУ дозволяє торгувати звичайним пивом вроздріб усім ФОП — платникам ЄП, тобто і платникам ЄП групи 1, водночас на практиці вони торгувати цим товаром не зможуть
Річ у тім, що відповідно до правил торгівлі пивом, що приписані у Законі № 481, торгувати таким алкогольним напоєм можна лише через торговельні приміщення (будівлі). ФОП — платники ЄП групи 1 торговельних площ не мають, а торгують на торговельних місцях на ринку.
Що стосується платників сільгоспЄП, то юрособи можуть торгувати як безалкогольним пивом, так і звичайним, до того ж як оптом, так і вроздріб. Заборони на торгівлю підакцизними товарами для них не встановлено (п.п. 291.51.2 ПКУ // «Податки & бухоблік», 2020, № 5, с. 3). Головне — щоб сільгоспчастка за рік у аграрія-юрособи була на рівні 75 %.
А от ФОП — платники сільгоспЄП торгувати пивом, в тому числі і безалкогольним, не зможуть. Річ у тім, що такі ФОП можуть лише торгувати власновирощеною або відгодованою сільгосппродукцією, а пиво не належить до такої продукції.
Місце торгівлі і зберігання
Місце торгівлі. Торгувати (і на розлив теж) пивом відповідно до ст. 1 Закону № 481 можна тільки зі стаціонарних місць реалізації, тобто в торговому приміщенні (будівлі) без обмеження площі, хоча і з обладнанням такого місця РРО або де є КОРО. Іншим же алкоголем можна торгувати, тільки коли площа торгового приміщення не менша 20 м2.
Водночас,
якщо звичайним пивом збираєтесь торгувати поряд з іншим алкоголем, то вам слід обзавестися торговельною площею у розмірі не менше 20 м2 (ст. 1 Закону № 481)
До відома! Якщо у приміщенні, в якому продається пиво, в тому числі коли воно продається на винос (наливається у тару з бочки), таке пиво клієнти не споживають, то місцем торгівлі може бути будь-яка торговельна точка.
Водночас торгувати пивом на розлив для споживання на місці продажу можуть тільки суб’єкти громадського харчування та спецвідділи, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єкти господарювання з універсальним асортиментом товарів (ст. 153 Закону № 481).
Місце зберігання. За загальними правилами зберігання звичайного пива (як і будь-якого іншого алкоголю) для продажу здійснюється в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (ч. 56 ст. 15 Закону № 481).
Водночас це правило безумовно стосується виключно оптових торговців алкоголем (в тому числі і пива). Якщо ж мова іде про роздрібних торговців, то коли пиво зберігається за місцем здійснення торгівлі, тобто на складі, що знаходиться за тією ж адресою, що і місце торгівлі, то вносити такі місце зберігання до реєстру не потрібно (ч. 58 ст. 15 Закону № 481).
Водночас коли місце зберігання пива знаходиться у роздрібного торговця за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, то без унесення даних про таке місце до реєстру не обійтися.
Щоб внести місце зберігання пива у цей реєстр, слід подати у податкову письмову заяву, в якій обов’язково зазначити місцезнаходження місця зберігання пива та дані про заявника. Після цього протягом 7 календарних днів вам мають надати довідку про внесення місця зберігання до цього реєстру.
До відома! Якщо роздрібний торговець, який зберігає пиво не за адресою місця реалізації, не внесе інформацію до реєстру про таке місце зберігання, йому загрожує штраф у розмірі 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн (ст. 17 Закону № 481).
Правила торгівлі пивом
Торгуючи пивом, суб’єкт господарювання має також враховувати вимоги ст. 153 Закону № 481. Відповідно до неї забороняється продаж пива (крім безалкогольного):
1) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
2) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
3) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
4) з торгових автоматів;
5) з рук;
6) у невизначених для цього місцях торгівлі.
Крім того, забороняється:
— наймати на роботу для продажу звичайного пива осіб, які не досягли 18 років;
— продавати звичайне пиво особам, які не досягли 18 років.
При цьому, якщо у продавця пива виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку, то він зобов’язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік.
У разі ненадання покупцем документів, які підтверджують, що йому виповнилося 18 років, продаж пива (крім безалкогольного) йому не проводиться
Також слід пам’ятати і про регіональні обмеження щодо торгівлі пивом. Так, наприклад:
— на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі);
— на певній території сільські, селищні та міські ради можуть своїм рішенням встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного) у певний час доби. На сьогодні в деяких регіонах України пиво не можна продавати після 21 чи 22 години.
За порушення всіх вищезазначених вимог суб’єкту загрожує штраф у розмірі 6800 грн (ст. 17 Закону № 481), а посадових осіб та осіб, що проводили розрахунки, можуть притягти до адмінвідповідальності згідно із ст. 156 КУпАП.
Ліцензування
Торгувати уроздріб звичайним пивом на сьогодні можна тільки при наявності роздрібної алколіцензії, оскільки пиво є алкогольним напоєм (ч. 20 ст. 15 Закону № 481).
При цьому отримувати слід звичайну роздрібну алколіцензію, тобто ту, що отримують і для продажу вроздріб міцнішого алкоголю. Річ у тім, що спецалколіцензії на продаж пива не існує. Отже з цього випливає, що, отримавши алколіцензію на торгівлю пивом, торговець теоретично може за нею продавати й інший алкоголь.
Все так, але не зовсім. Вимоги до площі місця продажу пива і місця продажу більш серйозного алкоголю різні (див. вище). Тому, щоб за однією алколіцензією торгувати і пивом, і іншим алкоголем, слід враховувати такі правила.
1. Пивна ліцензія — не завжди ліцензія для іншого алкоголю. Коли отримано алколіцензію для торгівлі тільки пивом, то, щоб торгувати за нею іншим алкоголем, потрібно, щоб було дотримано вимог до місця торгівлі таким алкоголем. А саме площа місця торгівлі має бути не меншою за 20 м2.
Якщо ж отримувач ліцензії на продаж пива торгує ним у приміщенні площею меншою 20 м2, то він не має права здійснювати продаж іншого алкоголю у такому місці торгівлі (БЗ 113.03).
Щоб торгувати за такою ліцензією й іншим алкоголем, доведеться перебратися у більше за площею місце торгівлі (не менше 20 м2).
Щоб там торгувати пивом та іншим алкоголем, вам слід анулювати діючу ліцензію, яка видана на старе місце торгівлі, і отримати нову за новим місцем торгівлі. На цьому наголошують і фіскали у категорії 113.03 БЗ. Вони переконані, що ліценція на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що дозволяє реалізувати алкогольні напої за визначеним місцем торгівлі. При цьому передбачено здійснення плати за таку ліцензію за весь період її дії на одному місці торгівлі. Тому на нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.
2. Ліцензія на інший алкоголь годиться і для пива. Коли у суб’єкта уже є одна ліцензія на торгівлю алкоголем (наприклад, він уже торгує серйозним алкоголем), то площа торгового приміщення є не меншою 20 м2, тому окремої ліцензії на торгівлю пивом чи іншим алкоголем йому отримувати не слід.
Для того щоб отримати роздрібну алколіцензію, суб’єкт господарювання має подати до ГУ ДПС в областях та м. Києві, або до Центру обслуговування платників податків за місцем провадження діяльності заяву та платіжний документ (копію платіжного доручення з відміткою банку) про сплату квартальної суми за таку ліцензію (ст. 16 Закону № 481, БЗ 113.03).
Плата за ліцензію справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії РРО (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі, щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів. Перший платіж слід зробити до дати подання документів на отримання ліцензії, щоб було що прикладати до заяви.
Вартість роздрібної ліцензії на пиво становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії РРО (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі
Водночас якщо місце продажу знаходиться на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 грн на кожний окремий, зазначений у ліцензії РРО (ст. 15 Закону № 481). Хоча у випадку коли ваше місце торгівлі розташоване у селі чи селищі, які знаходяться за межами території міст обласного підпорядкування і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію буде загальна, тобто становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії РРО (КОРО),
Ліцензію видають протягом 10 днів від дня подачі заяви строком на 1 рік.
Звертаємо увагу! Якщо вирішили торгувати пивом уроздріб за договором комісії, то пам’ятайте, що комісіонер повинен мати ліцензію на роздрібний продаж пива, а комітент (постачальник пива) — оптову алколіцензію (БЗ 113.03).
Без ліцензії торгувати звичайним пивом не радимо. За це можна поплатитися штрафом у розмірі 200 % від вартості партії товару, але не менше 17000 грн (ст. 17 Закону № 481).
А є ще й адмінвідповідальність за ст. 164 КУпАП у вигляді штрафу від 17000 до 34000 грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адмінправопорушення, чи без такої.
РРО-обов’язок
Щоб торгувати звичайним пивом, потрібно обов’язково мати РРО. Річ у тім, що без РРО не можна отримати роздрібну алколіцензію. Про це прямо свідчить ст. 15 Закону № 481, відповідно до якої у заяві про видачу роздрібної алколіцензії слід зазначити перелік РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформацію про них.
Дехто може сказати, що у заяві на отримання ліцензії ст. 15 Закону № 481 допускає вказати замість РРО КОРО. А тому можна обійтися малою кров’ю.
Але, на жаль, це не так. На сьогодні використовувати замість РРО при торгівлі пивом КОРО і РК не вдасться. За загальним правилом замість РРО використовувати КОРО і РК можна тільки при здійсненні видів діяльності, вказаних у Переліку № 1336** (ст. 10 Закону про РРО).
** Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Але відповідно до п. 21 постанови КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 цей Перелік не поширюється на суб’єктів, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Пиво, як ми з’ясували вище, є підакцизним товаром. Отже, при торгівлі ним слід використовувати саме РРО.
Дехто може слушно зауважити, що на сьогодні від РРО-обов’язку звільнені ФОП — платники ЄП (п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ), якщо за рік їх дохід не перевищив 1 млн грн і вони не торгують товарами — вбивцями РРО-імунітету.
Такий висновок справедливий, хоча є одне але… За Законом № 481 отримати ліцензію на продаж алкоголю (звичайного пива) можуть тільки ті, хто мають РРО. Отже, хоч ФОП — платники ЄП і звільнені за п. 296.10 ПКУ від використання РРО при продажу алкоголю, щоб фактично ним торгувати, їм доведеться мати РРО (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 89).
Звертаємо увагу! Якщо торгувати вроздріб пивом не через РРО, зазначений у ліцензії, то буде біда: штраф у розмірі 200 % вартості реалізованої продукції не через потрібний РРО, але не менше 10000 грн (ст. 17 Закону про РРО).
Роздрібний акциз
Звичайне пиво є підакцизним товаром. Отже, роздрібна торгівля пивом обкладається роздрібним акцизом.
Тому роздрібні торговці пивом мають зареєструватися платником роздрібного акцизного податку в податковій за своїм місцезнаходженням не пізніше граничного строку подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється (почала здійснюватися) діяльність.
Базою оподаткування роздрібним акцизним при продажу пива є вартість реалізованих підакцизних товарів з урахуванням ПДВ і без урахування акцизного податку (п.п. 214.1.4 ПКУ). Таким чином,
роздрібний акциз обчислюють з вартості реалізованих підакцизних товарів (пива) з урахуванням ПДВ за ставкою 5 % (п.п. 215.3.10 ПКУ)
Сам роздрібний акциз до бази оподаткування ПДВ не потрапляє, але, як і ПДВ, включається у ціну пива. Отже, роздрібна ціна пива, яку повинен сплатити покупець, буде складатися з вартості пива, суми ПДВ і акцизу (п.п. 14.1.4 ПКУ). Про розмір акцизного податку покупець може дізнатися із чеку РРО.
Розраховується сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів (Пза), яка буде вказана і у чеку РРО, за формулою:
ПЗа = ФРЦ : 105 х 5, де
ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.
Роздрібні торговці пивом щомісяця звітують з акцизного податку шляхом подачі за місцем реєстрації декларації з акцизного податку не пізніше 20-го числа місяця, що настає за звітним (п. 223.2 ПКУ). Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14 (див. «Податки & бухоблік», 2016, № 18).
Декларацію подають усі торговці пивом, які мають діючі алколіцензії (у тому числі призупинені), за кожен звітний період, незалежно від того, чи здійснювали вони діяльність у звітному періоді, тобто незалежно від того, чи реалізували вони за місяць пиво (п. 49.21 ПКУ).
Задекларований роздрібний акциз у декларації сплачують протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання декларації (п.п. 222.3.1 ПКУ).
Інші вимоги
Мінціни. Торгуючи алкоголем, слід дотримуватися мінцін, зафіксованих у додатку до постанови КМУ від 30.10.2008 р. № 957 (ср. ). Однак у ньому немає мінціни для звичайного пива («Податки & бухоблік», 2018, № 79, с. 6). Отже, торгуючи пивом, на мінціни оглядатися не треба.
Чек РРО. З 01.08.2020 р. у Закон про РРО були внесені зміни, відповідно до яких у чеках РРО слід вказувати код УКТ ЗЕД не тільки для палива, а й для всіх підакцизних товарів. Звичайне пиво є підакцизним товаром, тому всі торговці ним повинні були перепрограмувати свої РРО, доповнивши у реквізити чека пивний код УКТ ЗЕД (БЗ 109.06). Його можна вказувати в чеку РРО і після назви пива (див. лист ДПСУ від 07.08.2020 р. № 3268/ІПК/99-00-07-05-02-06).
Якщо з 01.08.2020 р. торгувати пивом без зазначення такого коду у чеку РРО, то вам загрожує штраф у розмірі 5100 грн (ст. 17 Закону про РРО). А ваших посадових осіб та працівників, які здійснюють розрахунки, можуть притягти до адмінвідповідальності за ст. 1551 КУпАП (БЗ 109.20).
Пиво через інтернет-магазин. Торгувати звичайним пивом через інтернет-магазин не можна. Річ у тім, що воно є алкогольним напоєм, а торгівля такими напоями дозволена виключно через стаціонарний об’єкт, адреса якого внесена до ліцензії на роздрібну торгівлю (ст. 1 та 15 Закону № 481). На цьому наголошують і фіскали (див. лист ДПСУ від 24.04.2020 р. № 1652/6/99-00-05-04-01-06/ІПК, 113.02 і 113.04 БЗ // «Податки & бухоблік», 2020, № 51, с. 2 та № 29, с. 15).
Алкозвіти. Суб’єкти господарювання, які реалізують пиво саме вроздріб, на сьогодні жодних алкозвітів (за ф. № 1-ОА та ф. № 2-РС) не подають. Такі звіти подають тільки оптові торговці.
