Вірус & охорона праці: що врахувати?

* Див. «Податки & бухоблік», 2020, № 24, с. 24 і № 94, с. 2.

Будь-який роботодавець повинен знати: на нього покладено обов’язок забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці. При цьому власник або уповноважений ним орган не може вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці (ст. 153 КЗпП, ст. 5, 13 Закону № 2694**).

** Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Чи небезпечний для життя та здоров’я COVID-19? Вважаємо, що так. Цей вірус внесено до переліку особливо небезпечних інфекційних хвороб, затвердженого наказом МОЗ від 19.07.95 р. № 133. Таким чином,

До речі, деякі фахівці в цій сфері вважають, що профілактика COVID-19 не є питанням охорони праці. Це всього лише питання особистої гігієни, і стосується воно виконання роботодавцем загальнодержавних профілактичних заходів для запобігання зараженню. Виняток: медичні працівники і співробітники медичних лабораторій.

Проте ми схиляємося до першого варіанта. Але якщо йдеться про охорону праці, то як зрозуміти, недотримання яких конкретно заходів може спричинити відповідальність саме в цій сфері? Не беручи до уваги ст. 44³ КУпАП.

Для того щоб відповісти на це запитання, усіх роботодавців поділимо на:

1) тих, для кого є рекомендації Головного державного санітарного лікаря України (далі — Головний держсанлікар);

2) усіх інших ☺.

Рекомендації є

Перелік рекомендацій Головного держсанлікаря, оформлених постановами, можна знайти за посиланням: moz.gov.ua/golovnij-derzhavnij-sanitarnij-likar-ukraini. Зауважимо: частина з них були встановлені ще для першої коронавірусної хвилі. Але окремого наказу МОЗ, який би скасовував ці документи, немає.

Усіх, кому пощастило, перераховувати не будемо. Назвемо декілька груп щасливців:

— офіси, що приймають відвідувачів;

— ринки;

— ті, хто торгує продовольчими і непродовольчими товарами (звісно, йдеться про «фізичні» магазини);

— ті, хто здійснює пасажирські перевезення;

— спортивні (тренажерні) зали, фітнес-клуби;

— готелі, бази відпочинку, кемпінги, хостели, оздоровчі табори, санаторії;

— перукарні та салони краси.

Якщо постанови Головного держсанлікаря містять слово «рекомендації», то чи обов’язково їх виконувати?

Вважаємо, що так. Адже Головний держсанлікар має право видавати постанови, які обов’язкові до виконання юридичними та фізичними особами (ч. 3 ст. 32 Закону України від 24.02.94 р. № 4004-XII).

Це означає, що за недотримання заходів, які стосуються працівників перелічених вище суб’єктів, може загрожувати відповідальність за порушення норм з охорони праці.

Нагадаємо: йдеться про адмінвідповідальність за ч. 5 ст. 41 КУпАП (порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці). Штраф для посадових осіб становить від 340 до 680 грн. По суті, застосовувати санкції мають представники Держпраці (ст. 231 КУпАП), оскільки рекомендації Головного держсанлікаря не є саннормами. Бо протиепідемічні саннорми — це нормативно-правові акти МОЗ (ст. 1 Закону України від 06.04.2000 р. № 1645-III).

Від цього штрафу можна спробувати відбитися. Для того щоб його застосувати, треба послатися на порушену норму. А притягнути до відповідальності можна тільки на підставі закону (ст. 7 КУпАП).

Водночас рекомендації Головного держсанлікаря нормативно-правовими актами не є (не кажучи вже про статус закону). Така логіка спрацьовувала при притягненні до відповідальності за ст. 44³ КУпАП у судах (див. постанови Чернігівського райсуду Запорізької обл. від 17.08.2020 р. у справі № 329/568/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/91165394, Монастириського райсуду Тернопільської обл. від 06.10.2020 р. у справі № 603/503/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/92056832 тощо).

Кримінальна відповідальність за ст. 271 ККУ навряд чи загрожуватиме. У цьому випадку треба встановити, що саме порушення рекомендацій Головного держсанлікаря або вимоги з «карантинної» постанови КМУ від 22.07.2020 р. № 641 призвели до шкоди здоров’ю потерпілого. А в умовах COVID-19 це складно.

Держпраці вважає, що треба, оскільки рекомендації Головного держсанлікаря містять специфічні правила поведінки у зв’язку з коронавірусом (правила дотримання особистої гігієни, використання засобів індивідуального захисту тощо)***. Тільки зверніть увагу: якщо ви вноситимете зміни до інструкції з охорони праці, то треба буде провести позачерговий інструктаж (п.п. 6.6 НПАОП 0.00-4.12-05, затверджених наказом Держпраці від 26.01.2005 р. № 15).

*** Див. на офіційному сайті Держпраці: dsp.gov.ua в розділі «Новини» (повідомлення від 29.04.2020 р.).

Рекомендацій немає

З одного боку, обов’язок забезпечити безпечні умови праці нікуди не дівається. Все одно роботодавець повинен це робити. З іншого — якщо немає конкретних нормативно встановлених рекомендацій, то як їх можна порушити? При перевірці ж усе-таки недостатньо вказати на обов’язок, установлений у ст. 153 КЗпП!

Ми в жодному разі не закликаємо тих, для кого немає рекомендацій Головного держсанлікаря, ігнорувати поширення COVID-19. На кону життя та здоров’я працівників і оточуючих людей! Цим суб’єктам просто треба врахувати, що претензії з боку Держпраці щодо дотримання вимог з охорони праці під великим знаком питання. Як і санкції за порушення законодавства в цій сфері.

Тут можуть бути сумніви й щодо відповідальності за ст. 44³ КУпАП (ср. ). Адже норма бланкетна, тобто порушуване правило прописується не в КУпАП, а в інших нормативно-правових актах. І якщо в «карантинній» постанові КМУ від 22.07.2020 р. № 641 жодних вимог щодо вас немає, як і рекомендацій Головного держсанлікаря, то посилатися нема на що.

Тобто дотримання стандартних противоковідних заходів із боку охорони праці на совісті роботодавця. Він може добровільно внести зміни до внутрішніх «працеохоронних» документів підприємства. Якщо так чинитимете, то не забудьте про позачерговий інструктаж (див. вище).

Без тестування на роботу не вийдеш!

Такі вимоги до працівників можна почути від деяких роботодавців. Попереджаємо: це не завжди законний метод!

Нагадаємо, що обов’язково роблять тест:

— особи, які звертаються за меддопомогою з ознаками коронавірусної хвороби;

— особи, які мали встановлений контакт з особою, хворою на коронавірусну хворобу.

Також періодичне тестування проходять працівники медзакладів, що надають медичну допомогу хворим на СОVID-19, працівники Нацгвардії та Нацполіції.

Усіх інших працівників пройти тестування й повідомити про результати роботодавець змусити не може! Крім того, усунення від роботи за ініціативою роботодавця може відбуватися тільки у випадках, прямо передбачених законом (див. ст. 46 КЗпП). А відсутність тесту в цьому випадку не може стати такою підставою.

Деякі фахівці (у тому числі й територіальних органів Держпраці****) говорять, що обов’язок для інших працівників проходити тестування й повідомляти його результати може передбачатися в трудовому або колективному договорі. І відсутність тесту в цьому випадку може розцінюватися як порушення трудової дисципліни. Але подібні умови, на нашу думку, можуть бути розцінені як такі, що погіршують стан працівника. А ці положення вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП).

**** Див. за посиланням: ks.dsp.gov.ua/2020/11/30/vi-nas-zapituvali-2/

Працівник може хіба що добровільно пройти тест і повідомити про його результати. Хоча він зобов’язаний піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання робіт або перебування на території підприємства (ст. 14 Закону № 2694).

Також роботодавець із доброї волі, за свій рахунок, може провести тестування. Про податкові та ЄСВ-наслідки читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 52, с. 28 і № 84, с. 28. Отже,

А конкретний алгоритм дій, коли було виявлено хворого на COVID-19 працівника, можна найти в тих же «Податки & бухоблік», 2020, № 82, с. 2. Скажемо лише, що проводити розслідування в цій ситуації треба обов’язково тільки:

— щодо лабораторно підтверджених випадків інфікування медичних та інших працівників, які пов’язані з виконанням профобов’язків в умовах підвищеного ризику зараження COVID-19 (надання меддопомоги хворим на інфекційні захворювання, робота з живими збудниками та в осередках інфекційних захворювань, дезінфекційні заходи тощо);

— якщо ви отримали від закладу охорони здоров’я повідомлення про звернення працівника з посиланням на гостре профзахворювання за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337.