Охоронна сигналізація: «два кольори мої, два кольори...»

¹ Йдеться про придбання до 23.05.2020 р. Наразі критерій малоцінності — 20 тис. грн («Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 2).

Об’єкт чи поліпшення?

Головне питання: розцінювати витрати на встановлення охоронної сигналізації як окремий об’єкт обліку або як поліпшення тієї будівлі/споруди/приміщення, в якій її змонтували? Від відповіді безпосередньо залежить порядок відображення такої операції у бухгалтерському і податковому обліку.

Так, поліпшенням об’єкта ОЗ вважають підвищення його техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що в майбутньому приведе до збільшення економічних вигід, первісно очікуваних від використання цього об’єкта (п. 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 29 Методрекомендацій № 561²). На суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта ОЗ, збільшують його первісну вартість.

² Методрекомендації з бухобліку ОЗ, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Окремим об’єктом ОЗ можна визнати (п. 4 П(С)БО 7 і п. 4 Методрекомендацій № 561):

— комплекс предметів — якщо вони служать одній меті;

— кожен відокремлений предмет такого комплексу — якщо він виконує певну самостійну функцію;

— конструктивно не відокремлені частини одного предмета — якщо такі частини (компоненти) мають різні строки корисного використання (експлуатації).

Тобто для облікових цілей об’єкт ОЗ — далеко не завжди окремий монолітний предмет. Їм може бути як частина одного, так і декілька предметів, фізично між собою не з’єднаних.

Тому, виходячи з наведених ознак, охоронну сигналізацію цілком можна зарахувати на баланс як окремий об’єкт ОЗ. Але також очевидно, що встановлення такої сигналізації може відповідати й умовам для визнання робіт з її монтажу поліпшенням приміщення.

Орієнтир тут, на нашу думку, — віддільність об’єктів поліпшення. Як правило, кожна охоронна система включає деякий комплект обладнання, пристроїв і пристосувань. Складається вона з:

— основного обладнання (відеодомофон, датчик руху, клавіатура, маршрутизатор та інше обладнання, що встановлюється як усередині будівлі, так і зовні). Загалом, це віддільне обладнання, яке може бути вилучене без значних ушкоджень будівлі і встановлене в іншому місці;

— монтажного обладнання (кронштейни, кріплення, усілякі дротяні системи). Його безболісно, не пошкодивши саму будівлю, демонтувати навряд чи вийде.

З монтажним обладнанням і витратами на його встановлення усе доволі ясно — це невід’ємне обладнання, яке не можна демонтувати, не завдавши шкоди приміщенню. Тому витрати, пов’язані з його придбанням і встановленням, завжди треба розглядати в обліку як поліпшення будівлі.

А ось основним обладнанням, враховуючи його віддільність і конструктивну відокремленість, підприємство може розпорядитися на власний розсуд (рішення приймає керівник) і поставити на баланс:

1) як окремий відокремлений об’єкт ОЗ або МНМА (або ж розбити на цілу низку таких об’єктів). Тоді у вас буде комбінований облік установлення охоронної системи;

2) як поліпшення будівлі разом з монтажним обладнанням (при оренді — у складі вартості створеного об’єкта поліпшення).

У будь-якому випадку остаточне рішення залишається за підприємством.

Як відображати в обліку?

Окремий об’єкт обліку

Бухоблік. Якщо основне обладнання охоронної сигналізації класифікували як окремий об’єкт ОЗ, то при такому варіанті обліку всі витрати, пов’язані з його придбанням і встановленням, капіталізують (п. 8 П(С)БО 7). До первісної вартості системи охоронної сигналізації включають також витрати на налаштування мережевого обладнання. Тобто всі ці витрати формують первісну вартість сигналізації при її зарахуванні на баланс як окремого об’єкта ОЗ.

Попередньо витрати, що включаються в його первісну вартість, узагальнюють на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

Якщо предмети, що формують загальний комплекс сигналізації, мають різний строк корисного використання (експлуатації), то підприємство у бухоблікових цілях може виділити конструктивно відокремлені компоненти і визнати кожен з них об’єктом ОЗ. При такому розкладі певні предмети можуть оселитися навіть на субрахунках 106 «Інструменти, прилади та інвентар» і 109 «Інші основні засоби».

Крім того, залежно від встановленого підприємством вартісного критерію³ для розмежування предметів, що входять до складу МНМА (п.п. 5.2 П(С)БО 7), деякі з цих об’єктів мають шанси опинитися в когорті малоцінки. Їх обліковують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Попередньо витрати, пов’язані з придбанням і встановленням таких предметів, групують на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Амортизують МНМА методом «100 %» (тобто при введенні в експлуатацію одразу ж відносять до складу витрат) або 50 % — в першому місяці використання об’єкта і 50 % — в місяці списання з балансу. Детальніше про облік МНМА див. «Податки & бухоблік», 2018, № 61, с. 7.

³ Зазвичай встановлюють на податковому рівні.

Податок на прибуток. Якщо підприємство — малодохідник (з доходом за 2020 рік не більше 40 млн грн⁴) та узаконило своє рішення не коригувати фінансовий результат на різниці з розд. III ПКУ, то податкову амортизацію за приписами п. 138.3 ПКУ воно не нараховує. Орієнтиром для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у нього є бухгалтерський фінансовий результат.

⁴ Про наслідки збільшення порогу високодохідності з 20 до 40 млн грн див. «Податки & бухоблік», 2020, № 56, с. 4.

А ось високодохідники та малодохідники-добровольці зобов’язані розраховувати різниці з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ. Відповідно охоронне обладнання, яке підпадає під податкове поняття ОЗ (тобто з очікуваним строком корисного використання більше 1 року і вартістю понад 20000 грн, а щодо введених в експлуатацію до 23.05.2020 р. — понад 6000 грн⁵), амортизують в прибутковому обліку.

⁵ Про збільшення з 23.05.2020 р. критерію малоцінності див. «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 2.

Збільшуюче коригування у розмірі нарахованої бухоблікової амортизації показують в рядку 1.1.1, а зменшуюче в сумі розрахованої податкової амортизації — в рядку 1.2.1 додатка РI до декларації з податку на прибуток.

Для проведення такого коригування треба визначитися з податковою групою приналежності ОЗ (п.п. 138.3.3 ПКУ). Найлогічніше обладнання охоронної системи зарахувати до групи 4 «Машини та устаткування» з мінімально допустимим строком податкової амортизації 5 років (в деяких випадках — 2 роки). Проте при розбитті у бухгалтерському обліку відокремлених елементів сигналізації на окремі об’єкти, швидше за все, доведеться віднести деякі з них до якоїсь іншої податкової групи, а точніше до групи 6 або до групи 9. А ось

Такі активи не належать до податкових ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ). Відповідно вони не беруть участі і в розрахунку різниць згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ — їх не враховують у додатку РІ ані у складі зменшуючого, ані у складі збільшуючого коригування. На це звертають увагу і фіскали (див. БЗ 102.05, лист ДПСУ від 05.06.2020 р. № 2314/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).

Поліпшення власної будівлі

Бухоблік. Якщо сигналізацію встановили у власній будівлі/приміщенні і розцінили як поліпшення, тоді відповідно до п. 14 П(С)БО 7 на суму понесених витрат збільшують її первісну вартість. Усі витрати на встановлення охоронної системи спочатку накопичують на субрахунку 152. А після введення сигналізації в експлуатацію загальну суму витрат списують в дебет субрахунку 103 «Будинки та споруди». Амортизують поліпшений об’єкт виходячи зі збільшеної вартості починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому здійснено встановлення охоронної системи (п. 26 Методрекомендацій № 561).

Податок на прибуток. Прибутковий облік поліпшень ОЗ орієнтований на бухоблік. Оскільки будівля/приміщення належить безпосередньо підприємству, то необоротні коригування згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ здійснюють з урахуванням витрат на поліпшення (встановлення сигналізації) у вартості такого ОЗ. А саме у складі об’єкта групи 3 «Будівлі» зі строком корисного використання не менше 20 років.

У малодохідников, які не розраховують різниці з розд. III ПКУ, жодних коригувань не виникає.

Поліпшення орендованої будівлі

Бухоблік. Якщо сигналізацією обладнали орендовану будівлю/приміщення і класифікували як поліпшення, тоді такі витрати відображають у вигляді капітальної інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(С)БО 14 «Оренда»). У такому разі всі витрати спочатку акумулюють на субрахунку 153, а при введенні сигналізації в експлуатацію списують в дебет субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи».

Зазвичай такий об’єкт амортизують у бухгалтерському обліку протягом часу, доки поліпшений об’єкт оренди знаходиться в орендаря. Через це строк амортизації об’єкта «поліпшення» часто встановлюють таким чином, щоб він був повністю замортизований до закінчення договору оренди. Якщо ж договір оренди розірваний, то недоамортизовану частину цього об’єкта відносять на витрати.

Податок на прибуток. Оскільки приміщення орендоване, то створений у бухобліку об’єкт інших необоротних матактивів зараховують в податкову групу 9 «Інші основні засоби» і амортизують не менше 12 років (див. лист ДПСУ від 16.09.2019 р. № 247/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). Звичайно, за умови, що вартість поліпшень без ПДВ перевищує 20000 грн (до 23.05.2020 р. — 6000 грн), тобто вписується в податкове визначення ОЗ з п.п. 14.1.138 ПКУ (ср. ). Якщо вартість поліпшень не перевищує цю межу, то в податковому обліку їх до ОЗ не відносять, податкові амортизаційні різниці не розраховують (усе за бухобліком). Про повторне поліпшення орендованих ОЗ читайте в «Податки & бухоблік», 2019, № 84, с. 2.

Малодохідники, що відмовилися від різниць з розд. III ПКУ, за прибутковий об’єкт беруть бухгалтерський фінрезультат.

А тепер покажемо на прикладі, як відображають в бухгалтерському обліку витрати на охоронну сигналізацію.

Приклад. Підприємство для встановлення у власному приміщенні (офісі) придбало комплект охоронної сигналізації вартістю 28000 грн (окрім того ПДВ — 5600 грн). До його складу входять: відеодомофон — 9600 грн, датчики руху — 6800 грн, клавіатура — 1400 грн, маршрутизатор — 7200 грн, монтажне обладнання — 3000 грн.

Витрати на встановлення монтажного обладнання понесені в сумі 4000 грн (окрім того ПДВ — 800 грн), на налаштування мережевого обладнання сигналізації — 2700 грн (без ПДВ).

Підприємство вирішило обліковувати охоронну сигналізацію як:

— варіант 1 — окремий об’єкт ОЗ;

— варіант 2 — поліпшення будівлі.

Облік витрат на охоронну сигналізацію