Прибуткові новели: звітуємо за півріччя

* Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 45).

** Інформаційний лист ДПСУ від 12.06.2020 р. № 12 (tax.gov.ua/data/material/000/330/422084/Informaciyniy_list_12.pdf) і лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 відповідно.

Хто декларує поквартально?

Чинна редакція п. 137.4 і п.п. «в» п. 137.5 ПКУ зобов’язує звітувати поквартально платників податку на прибуток з бухгалтерським доходом за попередній рік понад 20 млн грн. А тому в поточному 2020 році підприємства, в яких бухгалтерський дохід за 2019 рік здолав 20-мільйонний рубіж, повинні складати (наростаючим підсумком) і подавати квартальні прибуткові декларації — за квартал, півріччя, три квартали і рік у цілому.

Річний податковий (звітний) період у 2020 році діє виключно для тих прибутківців, бухдохід яких за 2019 рік не перевищив 20 млн грн.

Він спрацює тільки за підсумками 2020 року. Тоді прибутківці, річний бухдохід яких за 2020 рік впишеться в 40 млн грн, зможуть:

1) прийняти рішення не коригувати бухфінрезультат 2020 року на податкові різниці з розд. III ПКУ (крім минулорічних податкових збитків) — п.п. 134.1.1 ПКУ. А поки що в квартальних деклараціях за 2020 рік новоспечені малодохідники все ще продовжують визначати різниці. І тільки якщо за підсумками 2020 року дохід не вийде за 40 млн, можна буде скласти річну декларацію без різниць (див. БЗ 102.20.01). Причому не треба буде застосовувати різниці в цілому за рік, прийнявши про це рішення (і подавати уточненки за I квартал, півріччя, три квартали через це не потрібно). Відповідно у такого прибутківця може виникнути переплата за внутрішньорічні звітні періоди 2020 року. Повернути її можна в порядку, встановленому ст. 43 ПКУ;

2) стати річниками у 2021 році і звітувати з податку на прибуток тільки за підсумками року (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ в редакції від 01.01.2021 р., п. 1 розд. II Закону № 466). А ось у 2020 році, якщо бухгалтерський дохід менше 40 млн грн, але більше 20 млн, такі прибутківці все ще подають квартальні декларації з податку на прибуток (і за півріччя 2020 року, зокрема).

Отже, у 2020 році ті, хто подавав прибуткову декларацію за І квартал, залишаються до кінця року на кварталі, а ті, хто розраховував різниці, у внутрішньоквартальних деклараціях продовжують їх обліковувати.

З коли можливий сільгоспперіод?

Завдяки Закону № 466 з п.п. 137.4.1 ПКУ зникло посилання на давно неіснуючу ст. 209 ПКУ. Тому прибутківці-сільгоспвиробники тепер трактують термін «сільськогосподарська продукція» в значенні, наведеному в п.п. 14.1.234 ПКУ. Що за цим стоїть?

Відтепер аграрії знову можуть обирати між звичайним (з 1 січня по 31 грудня) і особливим (з 1 липня по 30 червня) звітними періодами.

Але поки виробники сільгосппродукції — квартальники подають прибуткову декларацію за звичайний звітний період — півріччя 2020 року. А вже потім вони можуть перейти на специфічний (зміщений на півроку) річний звітний період. Уперше такий сільгоспперіод стартує з 1 липня поточного 2020 року і закінчується 30 червня наступного 2021 року.

Аграрію-річнику теж треба буде подати піврічну декларацію, але тільки у тому випадку, якщо він зібрався переходити на кривий звітний період (з липня по червень).

Зверніть увагу! Застосовувати специфічний річний податковий звітний період (з двома суміжними півріччями двох календарних років) — не обов’язок, а право сільгоспплатника.

Також врахуйте! Відмітку «Х» у полі 9 піврічної декларації 2020 року аграрії не проставляють. Тобто за півріччя 2020 року подають звичайну декларацію, а не декларацію виробника сільгосппродукції. Відмітку в полі 9 про специфічний річний звітний період «з липня по червень» зроблять сільгоспники, які вирішать звітувати по-особливому (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17). Але це буде при декларуванні за кривий звітний період у 2021 році.

І ще. Щоб податківці дізналися, що аграрій вибрав специфічний річний звітний період, логічно подати до прибуткової декларації за півріччя 2020 року доповнення з відповідним поясненням. Для цього заповнюють поле «Наявність доповнення» її заключної частини.

Виробничий метод: як перейти?

Про збільшення з 23.05.2020 р. критерію малоцінності основних засобів (ОЗ) з 6 до 20 тис. грн ви вже знаєте з «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 2. Тут лише уточнимо: в рядках 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ до прибуткової декларації вказують різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (див. БЗ 102.05).

З названої дати для цілей податкового обліку дозволено застосовувати виробничий метод амортизації ОЗ і нематеріальних активів (п.п. 138.3.1 ПКУ). При цьому не застосовують мінімально допустимі строки амортизації необоротних активів з п.п. 138.3.3 ПКУ.

З новими ОЗ, дата введення в експлуатацію яких припадає на 23 травня і пізніше, зрозуміло — відразу встановлюємо виробничий метод і нараховуємо за ним амортизацію.

Порядок переходу роз’яснює п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Так, застосовувати відносно таких ОЗ виробничий метод можна тільки з ІІ — IV кварталу 2020 року.

Якщо надумали перейти на виробничий метод нарахування податкової амортизації з II кварталу 2020 року, то треба проінвентаризувати об’єкти ОЗ, за якими планується поміняти метод, заднім числом — станом на 1 квітня. Орієнтуються на дані бухгалтерського обліку ОЗ на 01.04.2020 р. Акт інвентаризації датують не раніше 23 травня.

Якщо документально підтвердити факт перебування ОЗ в обліку станом на 1 квітня неможливо, рішення про використання виробничого методу за такими об’єктами можна прийняти тільки з III кварталу 2020 року за результатами відповідної інвентаризації на 1 липня. Після 31.12.2020 р. поміняти метод амортизації на виробничий вже буде неможливо.

Якщо за результатами проведеної інвентаризації виявиться, що загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) ОЗ за даними бухобліку менша, ніж податкова балансова (залишкова) вартість ОЗ, розрахована за нормами розд. III ПКУ, різницю амортизують як окремий об’єкт ОЗ за прямолінійним методом протягом 20 податкових (звітних) кварталів. Амортизація цього віртуального об’єкта вперше потрапить у додаток АМ до прибуткової декларації за півріччя 2020 року. За умови, звичайно, що інвентаризація буде проведена станом на 1 квітня.

У протилежній ситуації, коли бухгалтерська балансова вартість (без урахування переоцінки) ОЗ виявиться більшою, ніж податкова балансова (залишкова) вартість таких ОЗ, при зміні методу амортизації на виробничий відштовхуються від податкової вартості.

Амортизація ОЗ прискорено: з коли?

Відповідно до п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року дозволено прискорено амортизувати ОЗ, введені в експлуатацію в цей період, з мінімально допустимим строком амортизації:

— 2 роки — щодо ОЗ групи 4 (машини та обладнання) і всіх ОЗ групи 5;

— 5 років — щодо ОЗ групи 3 (передавальні пристрої) і всіх ОЗ групи 9.

Умови прискореної амортизації — ті ж, що і раніше. Тобто ОЗ до введення в експлуатацію мають бути новими саме для цього платника і використовуватися в його власній господарській діяльності. Застосовувати прискорену амортизацію прибутківці мають право в податкових (звітних) періодах 2020 року.

А чи можна поширити прискорені строки амортизації на ОЗ, які введені в експлуатацію в I кварталі 2020 року, і відкоригувати за ними амортизацію в ІІ кварталі?

Податківці проти цього не заперечують (див. листи ДПСУ від 01.07.2020 р. № 2643/6/99-00-05-05-02-06/ІПК і від 12.06.2020 р. № 2410/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/423634.html).

Тож платники податку на прибуток мають право провести перерахунок сум амортизації щодо зазначених об’єктів, які відображені у прибутковій декларації за I квартал 2020 року, за умови, що такі ОЗ не були у використанні. Результати такого перерахунку враховують вже в декларації з податку на прибуток за півріччя 2020 року. Відображають прискорено-амортизаційні суми в додатку АМ до прибуткової декларації за цей же період. Загалом, платник податку на прибуток має право застосовувати

Пам’ятайте! Податкова амортизація заборонена за період, коли ОЗ не використовуються в госпдіяльності. А саме у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією (п.п. 138.3.1 ПКУ). Норма витримана у дусі П(С)БО 7 «Основні засоби». Тому для тих, хто працює за нацстандартами, по суті, нічого не змінилося. А ось укладачі МСФЗ-звітності тепер однозначно з 23.05.2020 р. при настанні таких подій ОЗ в податковому обліку не амортизують.

Нові різниці: куди прилаштувати?

Про те, що полку податкових різниць з розд. III ПКУ прибуло, вам добре відомо з «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 14. Цілий ряд коригувань треба розраховувати з 23.05.2020 р. Тобто вони повинні потрапити в прибуткову декларацію за півріччя 2020 року. Проте для них, зрозуміло, в додатку РI відсутні свої рядки — форму прибуткової декларації оновити ще не встигли.

На щастя, податківці вчасно надали рекомендації, в які рядки вписувати відповідні новоявлені і підкориговані різниці до внесення змін до декларації*.

* Див., зокрема, officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/422481.html

Нові різниці в додатку РІ

Повторимо: усі наведені в таблиці різниці застосовують починаючи з 23.05.2020 р.

Зверніть увагу! Фінрезультат не коригують на суми штрафів і пені, які застосовані контролерами за результатами перевірки, нараховані і відображені у бухобліку прибутківця до 22 травня 2020 року (див. БЗ 102.02). Тобто в піврічну декларацію потраплять штрафи і пеня за донарахованими податковими зобов’язаннями, період узгодження яких припав на 23 травня і по 30 червня 2020 року. Але враховуючи карантинний мораторій на перевірки і штрафи, це буде досить рідкісний випадок.

Важливо! Нова 30 % збільшуюча різниця при реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт, послуг низькоподатковим нерезидентам запроваджена з 23.05.2020 р. (п.п. 140.5.5¹ ПКУ). Проте визначають її за результатами 2020 року (за період з 23.05.2020 р. і по 31.12.2020 р.). У півріччі її не визначають! Так само думають і податківці (див. БЗ 102.12).

Податок на репатріацію

З 23 травня 2020 року перелік доходів, що оподатковуються податком на доходи нерезидентів, поповнився доходами від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту (п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ). Такі доходи оподатковують за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

При виплаті названих доходів у 2020 році їх суми відображають у додатку ПН до прибуткової декларації за відповідний звітний період.

Якщо дохід нерезиденту виплачується в негрошовій формі або податок не було утримано під час виплати доходу, то з 23.05.2020 р. податок на репатріацію розраховують за формулою з п.п. 141.4.2 ПКУ. Тоді при заповненні таблиці 1 додатка ПН до декларації за півріччя 2020 року фіскали рекомендують вказувати:

— у колонці 3 — суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули, яка дорівнює добутку СД х 100 : (100 - СП);

— у колонці 6 — правильну суму податку (показник Пс).

Постійні представництва

Починаючи з 23.05.2020 р. постійні представництва (ПП) нерезидентів визначають оподатковуваний прибуток у загальному порядку, встановленому для прибутківців, але з урахуванням принципу «витягнутої руки» (п.п. 141.4.7 ПКУ). Подробиці читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 6.

Відповідно за перше півріччя 2020 року ПП подають прибуткову декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (ср. ).

А якщо за підсумками I кварталу 2020 року ПП визначало оподатковуваний прибуток, застосовуючи до суми отриманого доходу коефіцієнт 0,7? Чи треба йому подавати уточнену звітність за цей звітний період?

Фіскали дають негативну відповідь (див. лист ДПСУ від 01.07.2020 р. № 2626/6/99-00-05-05-02-06/ІПК). Водночас податківці нагадують, що стара редакція абзацу третього п.п. 141.4.7 ПКУ (до набуття чинності Законом № 466) теж зобов’язувала враховувати вимоги ст. 39 ПКУ.

Амністія від податкових порушень

Карантин у черговий раз продовжено (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 52, с. 2). А це означає, що в період з 01.03.2020 р. по 31.07.2020 р. (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) можна уникнути штрафів за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань і несвоєчасне подання звітності, а також за допущення помилок у деклараціях, поданих у період карантину.

Тож якщо ви припустилися помилки в декларації, поданій під час карантину (наприклад, у декларації з податку на прибуток за І квартал 2020 року), то щоб не було штрафу, уточнити її слід під час карантину.

Про це йшла мова у БЗ 102.20.02 (діяла до 29.05.2020 р. // «Податки & бухоблік», 2020, № 44, с. 24). Хоча, на наш погляд, штрафу не повинно бути взагалі. Адже п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільняє від штрафів за порушення, здійснені в періоді дії карантину.

Врахуйте! Адміністративні штрафи мораторій на штрафні санкції обійшов стороною. Тому їх застосовують у загальному порядку, незважаючи на карантин.

Як прибутківцям-пільговикам розшифровувати суми пільг у додатку ПП, читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 32, с. 11.

До речі, з’явився новий Довідник № 99 податкових пільг станом на 01.07.2020 р. Саме ним потрібно користуватися при складанні додатка ПП до піврічної прибуткової декларації.