ЗаРРОшилися раніше, ніж треба: про ФОП і юросіб

Питань, пов’язаних зі стартовим РРО-простоєм, в основному три: створення Z-звіту, подання ф. № 20-ОПП і амортизація самого РРО. Розглянемо їх!

Z-звіт: створювати чи ні?

За загальним правилом, суб’єкт господарювання, який здійснює розрахункові операції, зобов’язаний щоденно створювати Z-звіт у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).

Іншими словами, Z-звіт роблять лише ті суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції.

Давайте уявімо, що ви РРО-зобов’язаний (не підпадаєте під звільнення зі ст. 9 і 10 Закону про РРО*). Ваш РРО увімкнено, відкрито робочу зміну і здійснено службові операції (внесення та/або видача). І що тоді із Z-звітом?

* Детально про те, хто підпадає під дію цих статей, читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 4.

Так от, ви не зобов’язані робити Z-звіт за той день, протягом якого через РРО не проведено жодної розрахункової операції (детальніше — у «Податки & бухоблік», 2020, № 60, с. 12).

Інакше кажучи, якщо зареєстрований і увімкнений РРО не експлуатується саме через відсутність розрахункових операцій, Z-звіти робити не потрібно.

Це актуально для будь-якого суб’єкта господарювання, незалежно від того, хто він — ФОП чи юрособа — і на якій системі оподаткування працює. Ба більше, його і вмикати у такому разі ні до чого.

Інша річ, якщо певні поблажки в законодавстві дають право деяким категоріям СГ не використовувати РРО.

Найпростіший приклад. ФОП-єдиноподатник не перевищив з початку року 1,32 млн грн доходу і не здійснює ризикових операцій (див. п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тоді у 2021 році цей ФОП ще може насолодитися останніми подихами свободи від РРО. Але він завчасно придбав РРО і зареєстрував його. Чи проводити такому ФОП через РРО розрахункові операції протягом 2021 року?

Вважаємо, що так. Річ у тім, що процедура реєстрації РРО тісно пов’язана з процедурою його введення в експлуатацію. РРО вважається зареєстрованим тільки після того, як сервісний центр надіслав до податкової, яка цей РРО реєструє, довідку про опломбування РРО та акт введення його в експлуатацію (п. 14 гл. 2 розд. ІІ Порядку реєстрації РРО**).

** Порядок реєстрації РРО, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Тобто неможливо зареєструвати РРО, не увівши його в експлуатацію. Натомість уведення в експлуатацію РРО означає переведення його у фіскальний режим роботи (п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601).

Інакше кажучи,

А фіскальний режим роботи означає, що необхідно вносити розрахункові операції до фіскальної пам’яті РРО та виконувати Z-звіт за підсумками робочої зміни.

Якщо ж ФОП хоче у 2021 році попрацювати без РРО чи використовувати його у нефіскальному режимі, такий РРО доведеться зняти з реєстрації. А потім повторно зареєструвати на початку 2022 року.

Чи подавати ф. № 20-ОПП?

Перш за все зазначимо головне:

Тобто в цьому сенсі РРО не є окремим об’єктом оподаткування, про який потрібно повідомляти податківців через ф. № 20-ОПП при придбанні. Застосування РРО перетинається з ф. № 20-ОПП під іншим кутом.

Річ у тім, що однією з причин відмовити у реєстрації РРО є неподання ф. № 20-ОПП. Але не щодо самого РРО, а щодо господарської одиниці, де цей РРО буде застосовуватися (тобто господарської одиниці, вказаної у заяві на реєстрацію РРО). Це прямо прописано у п. 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку реєстрації РРО (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 50, с. 2).

Якщо податкова вже зареєструвала ваш РРО, це означає одне: ф. № 20-ОПП щодо господарської одиниці, де працюватиме РРО, вже подана і ця інформація є в Єдиному банку даних.

Якщо ж із реєстрацією РРО виникають проблеми саме через відсутність у податківців інформації про господарську одиницю, на яку ви хочете зареєструвати РРО, ф. № 20-ОПП потрібно подати до реєстрації РРО***.

*** Детально про вибір та реєстрацію РРО читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 19, 25.

Ця вимога актуальна для будь-якого суб'єкта господарювання, який планує застосовувати РРО в майбутньому.

Амортизація РРО: чи можна й відколи?

Юридичні особи. З облікового погляду РРО — це класичний необоротний актив. Класифікувати його в бухобліку як основний засіб чи як малоцінку — це те запитання, відповідь на яке має дати наказ про облікову політику.

Якщо вартість РРО перевищує поріг, встановлений наказом підприємства про облікову політику, в бухобліку його класифікують як ОЗ (субрахунок 104), якщо НЕ перевищує — як МНМА (субрахунок 112).

Амортизація РРО нараховується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому РРО став придатним до корисного використання (п. 29 НП(С)БО 7; п. 55 МСБО 16).

Формально про введення в експлуатацію не йдеться. Але в нашому випадку власне реєстрація РРО означає введення його в експлуатацію.

Тобто РРО стає придатним до використання за прямим призначенням одночасно з реєстрацією у контролюючому органі. І з цього моменту його можна амортизувати. Незважаючи на те, чи здійснює підприємство діяльність і чи фізично експлуатує РРО саме в цей момент.

А як щодо податкового обліку? Якщо юрособа — платник податку на прибуток, то перш за все треба з’ясувати вартість РРО.

Більшість РРО коштують менше 20000 грн і тому під податкове визначення основних засобів (п.п. 14.1.138 ПКУ) не потрапляють. Тож в податковоприбутковому обліку вони не є ОЗ і враховуються у фінрезультаті за бухобліковими правилами. В усіх платників.

А якщо РРО коштує все-таки більше 20000 грн? У юрособи, яка є малодохідником, — все за бухобліком. А якщо високодохідником? Та, власне, теж за бухобліком.

Жодних спецправил для таких операцій розд. ІІІ ПКУ не передбачає. Тож і податкову амортизацію зареєстрованого РРО-ОЗ можуть нараховувати усі прибутківці — і мало-, і високодохідники.

Єдине, що слід враховувати високодохідникам, — це мінімально допустимий строк амортизації. РРО вартістю понад 20000 грн належать до ОЗ групи 4 (п.п. 138.3.3 ПКУ), причому для них мінімальний строк становить 2 роки****.

**** Див.: tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/346453.html

Ну і про амортизаційні різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ) за такими ОЗ високодохіднику теж не слід забувати.

Щодо юросіб-єдиноподатників, то для них у бухобліку все так само, як і у платників податку на прибуток, а податкового обліку як такого не буде, бо у єдиноподатників витрати (в тому числі амортизація) ніяк не впливають на об’єкт оподаткування.

Амортизація РРО знадобиться юрособі-єдиноподатнику хіба що коли вона РРО буде продавати і потрібно буде визначити дохід від продажу (п. 292.2 ПКУ).

Фізичні особи. У ФОП бухобліку як такого немає. Однак ФОП-загальносистемникам дозволено амортизувати свої ОЗ (за аналогією з юрособами) і включати суму амортизації цих ОЗ до складу підприємницьких витрат (п.п. 177.4.6 ПКУ).

Але… Підпункт 177.4.6 ПКУ оперує саме терміном «основні засоби», а більшість РРО коштують менше 20000 грн і тому під податкове визначення ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ) не потрапляють.

Тож, на нашу думку, витрати на придбання таких РРО ФОП-загальносистемнику слід вважати звичайними витратами (див. п.п. 177.4.4 ПКУ). До речі, податківці в своїх усних роз’ясненнях теж схиляються саме до такого підходу.

Тобто витрати на придбання РРО вартістю менше 20000 грн ФОП-загальносистемник відображає без усякої амортизації. На підставі підтверджуючих документів він уключає до витрат усю суму вартості РРО безпосередньо в періоді, коли РРО зареєстровано (а отже й уведено в експлуатацію).

Хоча обережним загальносистемникам радимо дочекатися, допоки новопридбаний РРО почне фактично використовуватися у господарській діяльності. Або отримати ІПК. Не виключено, що податківці вчепляться за те, що РРО простоює, аби позбавити ФОП-загальносистемника законних витрат.

Щодо ФОП-єдиноподатників, то вони ніяк амортизацію своїх необоротних активів не враховують і не показують її в жодній звітності. Вони можуть нараховувати амортизацію будь-якого необоротного активу, лише аби знати залишкову вартість своїх необоротних активів.

Щодо конкретного врахування амортизації РРО у показниках звітності, то це питання може цікавити ФОП-єдиноподатника лише в світлі можливої перспективи переходу на загальну систему.

Тоді амортизацію РРО первісною вартістю понад 20000 грн ФОП, що перейшов зі спрощеної системи на загальну, має починати із залишкової вартості такого РРО-ОЗ станом на дату переходу на загальну систему (БЗ 104.05, втратила чинність 16.07.2021 р.). Аби врахувати час експлуатації ОЗ на ЄП.