Бенефіціари: гарячі новини

Про необхідність подати дані про бенефіціарів ви вже знаєте («Податки & бухоблік», 2021, № 49, с. 2). І вже трохи більше двох тижнів (з 11 липня) юрособи роблять це на практиці. Запитань — море. Але завдяки першопрохідцям дещо вже стає більш зрозумілим. Які зауваження роблять держреєстратори/нотаріуси щодо «бенефіціарних» документів? Що робити, якщо бенефіціарів немає або з ними неможливо зв’язатися? Про це і про багато чого іншого читайте в нашій статті.

Про пакет документів

Закордонний паспорт замість паспорта-книжечки. Нагадаємо: якщо у бенефіціара, щодо якого ви подаєте дані держреєстратору, паспорт-книжечка, то треба надати не лише заяву і структуру власності, але ще і нотаріально засвідчену копію цього паспорта-книжечки (ст. 17, 17¹ Закону № 755*).

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Раніше Мін’юст у листі від 13.11.2020 р. № 9338/8.4.4/32-20 говорив про можливість не надавати нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки бенефіціара. Для цього треба у заяві замість даних паспорта-книжечки вказати дані закордонного паспорта (у тому числі номер запису в Єдиному держдемреєстрі, реквізит закордонного паспорта «Запис №»). Копію паспорта-книжечки чи копію закордонного паспорта подавати не треба.

Проте перша практика показала, що деякі держреєстратори та нотаріуси

Роздрукований лист Мін’юсту на них не діє. Тому, якщо ви хочете заощадити на нотаріальному посвідченні, то бажано перед тим, як подавати документи, промоніторити позицію ваших держреєстраторів. У крайньому разі, якщо вам відмовлять у прийнятті документів, а бажання заощадити все ще буде, то можна:

— подати скаргу на рішення про відмову в проведенні реєстраційної дії до Мін’юсту або

— звернутися до нотаріуса, для якого роз’яснення має значення.

Яку форму заяви подаємо? Форми заяв затверджені наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5. При поданні даних про бенефіціарів з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р.**:

** Податківці вважають, що останнім днем подання документів буде 10.10.2021 р. Але це неділя (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 55, с. 24).

— по звичайних юрособах подаємо заяву за формою 2;

— по громадських організаціях — за формою 4.

Якщо ми говоримо про щорічне підтвердження даних про бенефіціарів, то подаємо форму 6. Щорічне підтвердження (тобто подання цієї форми) розпочнеться тільки з 2022 року.

Звертайте увагу на актуальність форм! Найсвіжіші зміни у заяви за формою 2 і 4 були внесені наказом Мін’юсту від 29.06.2021 р. № 2320/5 («Податки & бухоблік», 2021, № 55, с. 24). Також оновили заяву за формою 5 (використовується для держреєстрації відокремленого підрозділу і для внесення змін щодо нього (див. наказ Мін’юсту від 08.07.2021 р. № 2398/5). Нові форми застосовуються з 11.07.2021 р.

Як заповнювати заяву? Практика показала, що заповнювати треба сторінки 1, 2 і 5 (розділ «Відомості про заявника…»). При цьому на першій сторінці ставимо галочки у графах «Державна реєстрація змін…», стан відомостей про бенефіціарів — «потребують оновлення». Також вказуємо ідентифікаційний код юрособи.

Графа «Включення відомостей про юридичну особу» потрібна тільки для внесення даних щодо юросіб, зареєстрованих до 01.07.2004 р. (ч. 3 ст. 17 Закону № 755). До бенефіціарів вона відношення не має.

Змін по бенефіціарах немає. Як подавати? У багатьох юросіб вже на сьогодні внесені дані про бенефіціарів. Причому в тому обсязі, який вимагає Закон № 361*** (є вказівка на тип вирішального впливу (прямий/непрямий), ступінь впливу (відсоток частки у статутному капіталі (пайовому фонді) або відсоток права голосу) тощо)****. Єдине, чого бракує держреєстратору, — структура власності.

*** Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX.

**** Перевірити можна безпосередньо в ЄДР за посиланням: usr.minjust.gov.ua/content/free-search

Але ця ситуація поки не звільняє юросіб від подання «бенефіціарних» документів в період з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р. Навіть якщо в ЄДР актуальні дані, то подавати їх все одно доведеться. Про це говорить і Мін’юст (див. лист Мін’юсту від 09.07.2021 р. № 32032).

Правильність заповнення форми — питання відкрите. Тому ідеальний варіант — спочатку перевірити заповнення форми у держреєстратора, а потім подавати.

На практиці в деяких регіонах пройшло таке заповнення заяви за формою 2. Заповнюємо сторінки 1, 2 і 5 (розділ «Відомості про заявника…»). На сторінці 1 вказуємо, що це «Державна реєстрація змін…», а дані про бенефіціарів «потребують оновлення». Так, зміни по факту не відбуваються, але форма до кінця не адаптована для нюансів при поданні даних про бенефіціарів протягом 3 місяців з 11.07.2021 р. На сторінці 2 вказуємо усі дані про бенефіціара (по суті дублюємо те, що вказано в ЄДР). Інші сторінки форми не подаємо.

Додаткові документи. Закон № 755 встановлює вичерпний перелік документів, які треба пред’явити реєстраторові. Але Положення про форму та зміст структури власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163 («Податки & бухоблік», 2021, № 47, с. 30), до переліку документів вносить свої корективи.

Так, якщо йдеться про непрямий вирішальний вплив, то не завжди буде достатньо структури власності, нотаріально засвідченого паспорта-книжечки/паспорта нерезидента, а також документа, що підтверджує держреєстрацію юрособи-засновника-нерезидента.

Нагадаємо: суть непрямого вирішального впливу в тому, що бенефіціар і засновник (учасник, власник) не збігаються. Найпростіша ситуація: у юрособи «А» учасником є юрособа «Б». Учасниками ж юрособи «Б» є Іванов і Петров з частками по 50 %.

У цьому випадку фізичні особи Іванов і Петров матимуть непрямий вирішальний вплив (тобто будуть бенефіціарами) юрособи «А».

Принцип такий:

Причому копії цих документів мають бути нотаріально засвідчені.

У прикладі, про який ми сказали вище, учасників юрособи-учасника можна відстежити за ЄДР. Тобто подавати додаткові документи не треба. Але непрямий вирішальний вплив — це не лише такі ситуації. Наприклад, якщо в юрособі «А» чоловік і дружина володіють частками по 15 % кожен, то вони обоє вважатимуться бенефіціарами. Адже сукупно вони володіють часткою більше 25 %. Вирішальний вплив чоловіка і дружини через ЄДР не відстежиш. А в цій ситуації Положення про структуру власності вимагає додавати до структури власності нотаріально засвідчену копію свідоцтва про шлюб. Цей документ підтверджуватиме факт впливу. Хоча Закон № 755 має пріоритет.

Бенефіціарів немає. Що подавати? Може так статися, що юрособа не потрапляє у винятки, але й бенефіціарів у такої юрособи немає (тобто немає фізичних осіб, які мають прямий або непрямий вирішальний вплив на юрособу, детально про «бенефіціарні» ознаки див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 49, с. 2). Наприклад, бенефіціари можуть бути відсутніми в гаражному кооперативі, де 200 учасників. У цьому випадку все одно треба звернутися до держреєстратора/нотаріуса. В ЄДР вноситься запис про відсутність бенефіціарів, із зазначенням причини. Для цього ви подаєте:

— заяву за формою 2 (для звичайних юросіб) або за формою 4 (для громадських формувань). Заповнюєте стор. 1, 2 і 5 (розділ «Відомості про заявника…»). У полі причини на стор. 2 можна вказати таке: «відсутні фізичні особи, які відповідають ознакам, визначеним п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України від 06.12.2019 р. № 361-IX»;

— структуру власності (зразки Мінфіну див. за посиланням: mof.gov.ua/uk/samples_of_drawing_up_a_schematic_representation_of_the_ownership_structure-517). Якщо учасників багато (30, 40, 100, 200 і т. д.), то можна їх відобразити так, як у прикладі 10 (тобто без деталізації даних про кожну фізособу — учасника, а просто — «30/40/100/200 фізичних осіб (членів)»).

Структура власності: нюанси. Детально про структуру власності див. «Податки & бухоблік», 2021, № 49, с. 2. Тут розповімо тільки про парочку практичних моментів.

Деякі держреєстратори вимагають:

1) щоб структура власності була намальована за допомогою комп’ютера (зробити це можна в Office Word, Paint тощо). Хоча така вимога ніде не закріплена;

2) у схемі вказувати «інша фізична особа, що здійснює контроль, відсутня», якщо у вас у структурі власності лише учасники-фізособи. Тобто так само, як у прикладі 1, запропонованому Мінфіном (посилання див. вище).

хто і як подає

Від чийого імені подаємо документи? Документи подаються від імені юрособи. Самі бенефіціари до держреєстратора йти не повинні.

Тепер нагадаємо, що від імені юрособи подавати документи можуть:

— директор (без довіреності);

— підписант, вказаний в ЄДР як особа, що має право діяти від імені юрособи (без довіреності);

— будь-яка фізична особа: співробітник/не співробітник (з довіреністю).

Зверніть увагу: довіреність видається від імені юрособи і має бути посвідчена нотаріально (ч. 5 ст. 6, ч. 2 ст. 14 Закону № 755).

Кому подаємо документи? Документи можна подати одному з таких суб’єктів:

— держреєстратору (поштою або через ЦНАП);

— нотаріусу. Зверніть увагу: не усі нотаріуси на сьогодні проводять держреєстраційні дії щодо юросіб і ФОП.

Через портал «Дія»/сайт «Он-лайн будинок юстиції» доки подати документи не можна. Чекаємо доопрацювання одного з цих сервісів.

Неприбуткові організації теж подають? До переліку винятків потрапила лише частина неприбутківців: профспілки (їх об’єднання, організації профспілок), творчі союзи та їх місцеві осередки, ОСББ, релігійні організації, політичні партії (їх структурні утворення), організації роботодавців (їх об’єднання), торгово-промислові палати, держ- і комунустанови та організації.

Усі інші неприбутківці мають подати дані про бенефіціарів. Наприклад, благодійні фонди або громадські організації, що не потрапляють у винятки. «Подати дані про бенефіціарів» — це у тому числі і внесення запису «кінцеві бенефіціарні власники відсутні» з причиною їх відсутності.

Зауважте: бенефіціар — це не лише той, хто володіє часткою у 25 % і більше у статутному капіталі (у громадських організаціях статутного капіталу взагалі немає). Є ще і непрямий вирішальний вплив (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Якщо у юрособи один засновник — подавати? На жаль, для юросіб з єдиним учасником-фізособою винятків поки немає.

Нагадаємо: перелік юросіб, які не подають дані про бенефіціарів, вичерпний (див. п. 9 ч. 1 ст. 9 Закону № 755).

Про відповідальність і відстрочку

Відповідальність. А що робити, коли бенефіціари не хочуть давати паспорти/бенефіціари — учасники юрособи «загубилися»? Якщо у бенефіціара паспорт-книжечка або він є нерезидентом, то неможливо подати документи держреєстратору/нотаріусу без нотаріально засвідчених копій цих документів (хіба що вдалося протягнути документи з даними закордонного паспорта, див. вище). Адже вони входять у вичерпний перелік необхідних документів для актуалізації даних про бенефіціарів в ЄДР. А якщо чогось не вистачатиме, то юрособа просто отримає відмову в проведенні реєстраційної дії.

Тут нагадаємо: відповідальність за проблеми з бенефіціарами (неподання, несвоєчасне подання, непідтвердження) несе директор юрособи або уповноважена особа, вказана в ЄДР. Причому йдеться про досить великі адмінштрафи (ч. 6 ст. 166¹¹ КУпАП).

Виникає резонне запитання: що робити?

Оскільки керівникові (представникові) загрожує саме адмінштраф, то, щоб його застосувати, мають бути наявні усі елементи правопорушення. У тому числі і вина (ст. 9 КУпАП).

Тобто

Практика не сформувалася. Але ми вже можемо запропонувати вам превентивні заходи.

Треба написати листа бенефіціару. У ньому ви проситимете:

— надати документи, передбачені Законом № 755 (зокрема, нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки), чи

— з'явитися до певного нотаріуса в певний час.

Надіслати цього листа можна поштою з описом вкладення і з повідомленням про вручення на відому юрособі адресу місцезнаходження бенефіціара (наприклад, адресу «прописки»; якщо бенефіціар ще й ФОП або засновник юрособи, то цю адресу можна знайти в ЄДР).

Якщо Мін’юст прислав листа з проханням з'явитися та підписати протокол про адмінправопорушення, то директору треба:

— надати в Мін’юст копію листа, відправленого бенефіціару;

— вказати на те, що юрособа не може примусити бенефіціара надати ті або інші документи;

— вказати на те, що директор вчинив усі можливі від себе дії для того, щоб уникнути порушення.

Якщо Мін’юст не врахує ці обставини і передасть протокол до суду для застосування штрафу (ст. 221 КУпАП), то такі ж аргументи треба вже наводити в суді.

Можна також спробувати подати держреєстратору/нотаріусу неповний комплект документів (тобто без нотаріально засвідченої копії паспорта-книжечки резидента/паспорта нерезидента) й отримати опис, а потім відмову в проведенні реєстраційної дії. Ця дія може стати додатковим доказом того, що директор вчинив усі можливі від нього дії. Але ще раз повторимо: практики доки немає. Тому з поданням неповного пакета документів треба бути обережними. Цей факт, навпаки, може привернути увагу Мін’юсту.

Відстрочка. Нардепи зареєстрували законопроєкт від 20.07.2021 р. № 5807, у якому вони пропонують:

— подовжити строк для подання даних про бенефіціарів з 3 місяців до 1 року (тобто вже до 11.07.2022 р.);

— звільнити від подання даних про бенефіціарів юросіб, у яких засновники — виключно фізособи, які є бенефіціарами;

— нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки або паспорта нерезидента подавати тільки у двох випадках:

1) коли раніше цей документ не подавався;

2) коли у цей документ було внесено зміни.

Припускаємо, що цей законопроєкт буде прийнято десь у вересні. Тож чекаємо!