Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Немає світла: оплата нероботи та наслідки

Марченко Олена, експерт з кадрових і податкових питань
Податки & бухоблік Листопад, 2022/№ 87
Друк
Від початку війни українці здолали вже чимало випробувань. Черговим викликом стали регулярні відключення електроенергії через пошкодження ворогом критичної інфраструктури. Одним з питань, яке при цьому треба вирішувати роботодавцям, це оплата праці за той час, коли працівники вимушено не працюють під час вимкнення світла. Пропонуємо разом розібратися у ситуації, що склалася.

Чи можна не оплачувати робочі години, протягом яких працівники «грали в Ждуна», тобто не працювали, а сиділи й чекали, коли ж те світло дадуть? Ні, не можна. А що можна? Запровадити на цей час простій.

Чому саме простій?

Поняття «простій» законодавчо визначено у ст. 34 КЗпП. Простій — це зупинення роботи, що може бути викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою, іншими обставинами.

Як бачите,

простій може виникнути не тільки з вини роботодавця або з вини працівників, а також з інших причин, незалежних від них

Відключення електрики цілком можна віднести до таких причин.

Проаналізуйте, хто з працівників залежно від специфіки їх роботи може, а хто не може продовжувати виконувати свої обов’язки у разі відключення електроенергії. Адже не обов’язково оголошувати простій по всьому підприємству. Це можна зробити як в окремих підрозділах, так і для окремих працівників. Тож рубати з плеча не варто.

Також у законодавстві немає обмежень щодо часу, на який може бути введений простій. Тому при відсутності електрики, наприклад, декілька годин протягом робочого дня можна оформити простій на ці години.

Про те, як документально оформити простій, ви можете дізнатися зі статті «Простій в умовах воєнного часу: трудові відносини» // «Податки & бухоблік», 2022, № 27.

Якщо немає світла у дистанційника

При дистанційній роботі працівник самостійно визначає робоче місце поза межами робочих приміщень та території роботодавця (ч. 1 ст. 602 КЗпП).

Також, за загальним правилом, дистанційник може самостійно визначати і режим робочого часу. Проте у трудовому договорі або наказом можна встановити режим роботи, якого він повинен дотримуватися. Наприклад, якщо це зручно роботодавцю, — за графіком роботи підприємства.

Якщо працівник працює за самостійно визначеним режимом роботи, то відключення електрики на його «дистанційному» робочому місці роботодавця не хвилює. Адже дистанційник може працювати у ті години, коли світло в нього є, і виконувати покладений на нього обсяг робіт.

У випадку, коли працівник підпорядковується графіку роботи підприємства, на час відключення в нього електрики роботодавець може оголосити для такого працівника простій. Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю електроенергії та мережі Інтернет, на думку фахівців Держпраці, не може розглядатися як порушення трудової дисципліни (див. роз’яснення).

Що у табелі?

Для відображення часу простою у Табелі обліку використання робочого часу використовуйте літерний код «П» (або цифровий код «23»). З урахуванням того, що працівник частину робочого дня працюватиме, а іншу частину простоюватиме, години роботи і години простою, а також їх позначення, зазначайте у відповідних комірках через дріб.

Наприклад, працівник 31.10.2022 фактично відпрацював з 8 робочих годин лише 4 години, а інші 4 години перебував у простої. Тоді у верхній комірці табеля обліку робочого часу 31.10.2022 слід проставити «4/4», а в нижній «Р/П».

Це дозволить уникнути зайвих непорозумінь під час оплати праці у місяці запровадження простою, оскільки табель, зокрема, є підставою для нарахування заробітної плати. Далі переходимо до оплатного питання.

Оплачуємо простій

Час простою не з вини працівника у загальному випадку треба оплачувати з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Такий обов’язковий мінімум прописаний у ч. 1 ст. 113 КЗпП. Проте роботодавець має право у колективному договорі або в Положенні про оплату праці встановлювати вищий розмір оплати часу простою (див. ст. 15 Закону про оплату праці, лист Мінпраці від 23.10.2007 № 257/06/187-07). Хоч на практиці роботодавці не поспішають користуватися цим правом ВЕ☺.

Зауважте, що

присутність або відсутність працівника на роботі під час простою не впливає на оплату праці за цей час

При оплаті простою врахуйте такі правила:

1) якщо нараховуємо 2/3 тарифної ставки (окладу), до розрахунку беремо тарифну ставку (оклад) без урахування доплат і надбавок;

2) якщо працівникові встановлено неповний робочий день, то оплату за час простою потрібно розраховувати виходячи з тарифної ставки (окладу) з урахуванням його зайнятості;

3) оплата простою не підлягає індексації (див. роз’яснення Держпраці);

4) час простою не з вини працівника оплачується без проведення доплати до рівня мінімальної зарплати (див. роз’яснення Мінсоцполітики).

Розберемо нюанси оплати простою на прикладах.

Приклад 1. Оклад працівника — 10000 грн. Згідно з графіком його роботи кількість робочих днів у жовтні 2022 року — 21, кількість годин — 168. Кількість фактично повністю відпрацьованих робочих днів — 20. Крім того, в один із робочих днів, а саме 31.10.2022, працівник відпрацював 2 години, а 6 годин перебував у простої.

Обчислюючи суму оплати простою працівнику-окладнику, слід врахувати наступне. Якщо простій продовжувався:

— повний робочий день, то для визначення суми оплати простою оклад (його частину, якщо неповна зайнятість) ділимо на кількість робочих днів місяця, в якому відбувся простій, а потім множимо на 2/3 та кількість днів простою;

— годину або кілька годин, то для визначення суми оплати простою оклад (його частину, якщо неповна зайнятість) ділимо на кількість робочих годин за графіком роботи в місяці, в якому відбувся простій, а результат множимо на 2/3 і кількість годин простою.

Що стосується розрахунку основної зарплати за відпрацьований час, то за загальним правилом, якщо працівник, який отримує оклад, відпрацював місяць не повністю, то оплата здійснюється виходячи з денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів. Проте якщо працівник не працював кілька годин протягом дня у зв’язку з простоєм, введеним на період відключення електрики, то оплата відпрацьованих годин у цей день провадиться виходячи з годинного заробітку працівника (див. лист Мінсоцполітики від 27.12.2017 № 2993/0/101-17).

Саме тому в прикладі основну зарплату за 20 повністю відпрацьованих робочих днів розраховуємо виходячи з денної ставки (тобто в розрахунку за робочі дні). І тільки оплату за 2 відпрацьовані години 31.10.2022 проводимо виходячи з годинної ставки.

За жовтень заробітна плата працівника дорівнює:

— основна зарплата: (10000 грн : 21 роб. дн. х 20 роб. дн.) + (10000 грн : 168 роб. год х 2 роб. год) = 9523,81 грн + 119,05 грн = 9642,86 грн;

— оплата часу простою: 10000 грн : 168 роб. год х 2 : 3 х 6 роб. год = 238,10 грн.

Приклад 2. Годинна тарифна ставка працівника — 80 грн/год. У жовтні 2022 року він відпрацював 164 години. Не відпрацьовано у зв’язку з простоєм 4 години.

Працівникам з погодинною оплатою праці час простою оплачуємо з розрахунку 2/3 годинної тарифної ставки та кількості годин простою.

За жовтень заробітна плата працівника складає:

— основна зарплата: 80 грн/год х 164 год = 13120 грн;

— оплата часу простою: 80 грн/год х 2 : 3 х 4 год = 213,33 грн.

Приклад 3. Працівнику встановлено відрядну оплату праці. Облік робочого часу ведеться у годинах. Відрядна розцінка за одиницю продукції — 12,50 грн/шт. Норма виробітку продукції на годину — 10 шт./год. Фактичний обсяг виробленої продукції в жовтні 2022 року — 1410 шт. Не відпрацьовано у зв’язку з простоєм 10 годин (5 робочих днів по 2 години).

Відрядні розцінки можуть бути визначені двома методами:

— шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на годинну (денну) норму виробітку;

— шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або в днях.

Тобто бухгалтер повинен знати, за годинною чи денною тарифною ставкою розраховувалися відрядні розцінки працівника і який її розмір.

Відповідно якщо у вас простій тривав частину робочого дня, то для його оплати слід розрахувати годинну тарифну ставку.

Повертаємося до прикладу 3. Визначимо розмір годинної тарифної ставки:

12,50 грн/шт. х 10 шт./год = 125 грн/год.

За жовтень працівникові нараховано:

— основну зарплату: 12,50 грн/шт. х 1410 шт. = 17625 грн;

— оплату часу простою: 125 грн/год х 2 : 3 х 10 год = 833,33 грн.

Увага! Якщо у зв’язку із запровадженням простою сума зарплати основного працівника у розрахунку на місяць не перевищить розміру мінімальної зарплати, то ЄСВ за ставкою 22 % нараховуємо виходячи з мінімалки (з 01.10.2022 — 6700 грн).

З оплатою простою розібралися. А зараз пропонуємо трішки заглянути у майбутнє і з’ясувати, як вплине простій на розрахунок середньої зарплати для обчислення відпускних, лікарняних, допомоги по вагітності та пологах тощо.

Простій у розрахунку середньої

Середня за Порядком № 100*. Положення Порядку № 100 регламентують розрахунок середньої зарплати для обчислення суми відпускних, компенсації за невикористану відпустку, оплати днів відрядження, середнього заробітку працівників, які уклали контракти добровольців тероборони, тощо. При цьому середня зарплата для визначення відпускних/ компенсації за невикористану відпустку та для інших виплат розраховується дещо по-різному.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Відпускні та компенсація за невикористану відпустку. Розрахунковий період для обчислення середньоденної зарплати — 12 календарних місяців, що передують місяцю початку відпустки чи виплати компенсації за невикористану відпустку. При цьому час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключаємо з розрахункового періоду. Відповідно виключаємо з розрахунку й заробіток, нарахований за такий час. Це випливає з положень абзацу шостого п. 2 Порядку № 100.

Що означає формулювання «час, протягом якого заробіток зберігався частково»? Відповідь на це запитання свого часу надавало Мінсоцполітики у листі від 04.08.2020 № 3511-06/48200-07. На думку відомства, це час, який оплачений у розмірі, нижчому за середній заробіток. Тож

час простою, оплачений із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), виключаємо з розрахунку відпускних

Адже це час, коли за працівниками заробіток зберігався частково.

Період простою може бути оплаченим і у розмірі окладу. Якщо оклад — це єдина складова загальної зарплати працівника, то, скоріш за все, оплата періоду простою в розмірі окладу буде не менше ніж середня зарплата. Тому при розрахунку відпускних/компенсації за невикористану відпустку такий період виключати не треба.

Якщо оклад — це складова загальної суми зарплати (до неї входять й інші складові), то зарплата працівника в період простою зберігалася частково. В такому випадку час простою треба виключати з розрахунку відпускних/компенсації за невикористану відпустку.

А як бути, якщо відключення електрики тривало не увесь робочий день, а лише декілька робочих годин? Як це врахувати під час обчислення середньої?

На нашу думку, оскільки розрахунок оплати днів відпустки та компенсації за невикористану відпустку здійснюємо в календарних днях, то й виключати з розрахункового періоду треба не години, а дні, на які припали години простою, оплачені частково. Навіть, якщо у ці дні працівник перебував у простої, наприклад, одну годину.

Наведемо приклад.

Приклад 4. У зв’язку з відключенням електроенергії 31.10.2022 для працівника на 2 години був запроваджений простій з оплатою 2/3 окладу. Працівник йде у відпустку з 17.11.2022. У розрахунковому періоді — листопаді 2021 року — жовтні 2022 року йому була нарахована заробітна плата у сумі 175200 грн, в тому числі за 31.10.2022 за 6 годин роботи — 520 грн, за 2 години простою — 115,56 грн.

Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 365.

Кількість святкових та неробочих днів, які припадають на розрахунковий період, — 4 (25 грудня 2021 року — Різдво Христове, 1 січня 2022 року — Новий рік, 7 січня 2022 року — Різдво Христове, 8 березня 2022 року — Міжнародний жіночий день).

Кількість днів, на які припадають години простою, оплачені частково, — 1 (31.10.2022).

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді дорівнює:

365 - 4 - 1 = 360 (к. дн.).

Сума зарплати, що візьме участь у розрахунку відпускних, складе:

175200 - 520 - 115,56 = 174564,44 (грн).

Середньоденна зарплата становить:

174564,44 : 360 = 484,90 (грн/к. дн.)

Йдемо далі.

Інші виплати, що обчислюються виходячи з середньої зарплати за останні 2 календарні місяці роботи (вихідна допомога, середній заробіток добровольцям тероборони тощо).

Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Тобто тут Порядком № 100 передбачена можливість розрахунку як середньоденної, так і середньогодинної зарплати. Проте відповідно до роз’яснень, наданих Мінекономіки у листі від 13.07.2021 № 4711-06/36275 (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 59), середньогодинну зарплату обчислюють тільки тоді, коли згідно із законодавством необхідно оплатити працівникові за середнім заробітком лише декілька годин робочого дня (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо).

Тож знову-таки, за загальним правилом розраховуємо середньоденну зарплату.

Причому при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці також не враховують виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (абзац двадцятий п. 4 Порядку № 100).

Таким чином,

з розрахунку середньоденної зарплати за 2 останні місяці виключаємо робочі дні, на які припали години простою, що були оплачені частково або за середнім заробітком

Середня за Порядком № 1266*. Цей Порядок використовуємо для розрахунку лікарняних та допомоги по вагітності та пологах.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 № 1266.

У розрахунковому періоді під час обчислення лікарняних та допомоги по вагітності та пологах не враховуємо календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. До них належать (п. 3 Порядку № 1266):

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати.

Крім того, на думку Мінсоцполітики, що була висловлена у листі від 07.07.2022 № 53/0/248-22, період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України також може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин.

Отже, простій — не є поважною причиною для того, щоб виключати його із розрахункового періоду для визначення суми лікарняних та допомоги по вагітності та пологах.

До того ж й оплату за час простою включаємо до розрахунку лікарняних та допомоги по вагітності та пологах, оскільки вона входить до фонду оплати праці, а отже, й до бази нарахування ЄСВ. І при цьому не має значення, яким чином був оплачений період простою.

Висновки

  • Тимчасове зупинення роботи у зв’язку з відключенням на підприємстві електроенергії слід вважати простоєм.
  • Дистанційникам на час відключення на їх робочому місці електроенергії можна оголосити простій, якщо вони підпорядковуються графіку роботи підприємства.
  • Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
  • Під час обчислення відпускних та компенсації за невикористану відпустку час простою, оплачений виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу), виключаємо з розрахунку.
  • Період простою та його оплату включаємо до розрахунку лікарняних та допомоги по вагітності та пологах, незалежно від розміру оплати простою.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі